Росія не здатна захистити НПЗ від ударів дронів: введено заборону на експорт бензину — що далі (ВІДЕО)

Пожежа на НПЗ у Росії. Ілюстративний скріншот: uatv.ua

Від початку 2024 року ударів безпілотниками зазнали п’ять російських нафтопереробних заводів (НПЗ), а також нафтогазовий термінал у Ленінградській області, нафтобаза в місті Клинці Брянської області та Петербурзький нафтовий термінал. Від 1 березня Росія вже ввела заборону на експорт бензину. Триватиме вона до 31 серпня. Причиною обмежень став дефіцит автомобільного палива на російському ринку, повідомляє FREEДОМ.

3 березня близько другої години ночі жителів тимчасово окупованої Феодосії (Крим) розбудила серія вибухів. У соцмережах кримчани одразу стали писати, що яскраві спалахи бачили в районі нафтобази. Зранку місцеві ЗМІ повідомили, що в Криму частково перекрили трасу “Таврида” в районі Феодосії. Пізніше партизанський рух “Атеш” заявив, що в місті знищено нафтопровід окупантів, “наслідки усували до самого ранку. Збитки колосальні!”.

За останні два місяці російські нафтові підприємства були атаковані щонайменше вісім разів. Постраждали низка великих терміналів: у Туапсе, в Усть-Лузі на Балтійському узбережжі та під Санкт-Петербургом. 19 січня 2024 року в брянських Клинцях згоріли 4 резервуари з паливом загальною вагою понад 3 тис. 100 тонн. Пожежу вдалося ліквідувати тільки на другий день — після опівночі 21 січня.

Продукція нафтоперероблення є однією з важливих експортних галузей для РФ. А після ударів по нафтобазах і терміналах виник дефіцит автомобільного палива на російському ринку. Експерти вважають, що продовження ударів по НПЗ може призвести до серйозних труднощів для економіки та обороноздатності країни-агресора.

“Росія намагалася домогтися чогось подібного, атакуючи українську електроенергетику взимку 2022-2023 років. Метою були вразливі трансформатори українських електростанцій, розраховуючи, що Україна не зможе достатньо швидко ремонтувати і замінювати їх. Тепер настала черга Росії стати ціллю подібних атак”, — сказав експерт Фонду Карнегі Сергій Вакуленко в інтерв’ю виданню ”Обозреватель”.

Ухвалені рішення про тимчасову заборону на експорт бензину від 1 березня, що триватиме до кінця літа, в уряді РФ пояснили тим, що вони спрямовані на підтримку стабільної ситуації на паливному ринку в період підвищеного попиту, пов’язаного з весняними польовими роботами, сезоном відпусток і плановим ремонтом нафтопереробних заводів. Насправді головний привід, на думку експертів, — це початок серйозних ударів по об’єктах нафтової галузі в Росії.

“Дрон, який несе 2-3 кг вибухівки, здатний зруйнувати вузол на нафтопереробному підприємстві, від якого залежать постачання нафти на всі інші вузли, на установки каталітичного крекінгу тощо. Якщо такий удар буде завдано, кілька мільйонів тонн нафти на рік не можна буде переробляти. І в підсумку постраждає, звичайно, і російська економіка, і забезпечення фронту”, — коментує аналітик нафтогазової галузі Михайло Крутіхін.

За словами експертів, нафтобаз і терміналів у Росії досить багато. Тому захистити їх від подальших ударів з повітря неможливо. У такому разі дефіцит у федерації може торкнутися не тільки бензину, а й інших нафтопродуктів. А це торкнеться багатьох галузей промисловості.

Читайте також: Кремль має проблеми не тільки з експортом нафти, але й газу — подробиці (ВІДЕО)

Нагадаємо, як заявив військовий аналітик Іван Ступак, операції з ураження нафтопереробних підприємств та нафтових терміналів у Росії мають прямий вплив на ведення бойових дій країною-агресором проти України.

Прямий ефір