Міграційна криза, що її спровокувала Росія на кордоні з Фінляндією, — це помста країні, яка стала 31-м членом НАТО, а також перевірка реакції самого Альянсу. У разі успіху, Москва була б готова масштабувати ситуацію на інші країни НАТО, які мають з нею кордони, але Фінляндія продемонструвала, що може активно і жорстко реагувати на російські провокації. Це, втім, не означає, що вони не повторюватимуться. Таку думку сьогодні, 24 листопада, у прямому ефірі телеканалу FREEДОМ висловив політолог Максим Джигун.
“Однією з причин подібної провокації з боку Росії є бажання подивитися, наскільки активною буде реакція з боку НАТО, тим самим ескалюючи відносини з Північноатлантичним блоком, намагаючись показати, що Росія ще щось може. Але кваплюся сказати, що немає можливостей у Росії якось змінити ситуацію і вплинути на країни НАТО, тому що кордон між Росією та блоком НАТО розширився більш ніж 800 миль. Тому все, що вони можуть зробити, це запускати велосипедистів, якихось мігрантів із Сирії та інших країн. Інших реальних чинників впливу на країни НАТО, окрім гібридної війни в плані пропаганди та розхитування ситуації, Росія сьогодні не має”, — вважає гість ефіру.
Водночас він зазначає, що Кремль, безперечно, зацікавлений у дестабілізації й НАТО, і Євросоюзу.
“Важливим чинником є бажання Росії вплинути на НАТО як інституцію, розуміючи, що наступний рік дуже важливий для НАТО, і, швидше за все, Єнса Столтенберга буде замінено іншим якимось лідером або лідеркою… І це бажання напередодні замін політичних та виборів у Євросоюзі продемонструвати, що фактор Росії є дуже важливим для Європейського континенту, і не лише Європейського. Тому що наступного року на нас очікують вибори у Сполучених Штатах. І ми вже бачимо не поодинокі випадки, коли Росія впливає на інформаційний порядок денний у Сполучених Штатах або приховано фінансує окремих американських кандидатів та політиків для того, щоб продемонструвати свій вплив далеко за межами російської території”, — коментує політолог.
Гість ефіру вважає, що не можна недооцінювати медійний та політичний вплив Росії на міжнародній арені. Протидія йому є критично важливою як для виживання Європейського Союзу, так і для європейської інтеграції України та припинення війни на умовах Києва.
“Європейські країни мають розуміти, що Росія просто так не здаватиметься. І провокації траплятимуться все частіше та частіше і без якихось радикальніших дій у контексті міграційної політики та взагалі прикордонних процедур між Росією та європейськими країнами, цю проблему все складніше буде усунути”, — каже Джигун.
Він додав, що будівництво “фізичних кордонів” між країнами ЄС і Росією є одним з варіантів розв’язання проблеми.
Політолог також зазначив, що російські провокації погіршують становище самої Росії.
“Будь-яке бажання Росії вплинути на зовнішній світ призводить до того, що Росія програє. І війна проти України — один із надзвичайно яскравих прикладів. Тому що окрім санкцій, окрім обмеження у поїздках росіян до інших країн світу, окрім економічного колапсу та кризи, ця проблема ні до чого не привела Росію. Територіальні “завоювання” Російської Федерації дуже хиткі. І дуже скоро Україна повертатиме ці території. Але Росія заганяє себе в ще глибшу політичну кризу, і від цього страждають звичайні громадяни Росії”, — резюмував Максим Джигун.
Читайте також: Міграційна криза на кордоні Фінляндії — цілі РФ назвали експерти (ВІДЕО)
Нагадаємо, минулого тижня Фінляндія призупинила роботу семи з восьми наявних пропускних пунктів на кордоні з Росією. Вони перестануть працювати в ніч на 25 листопада. Офіційна причина — наплив нелегальних мігрантів із російського боку.
Читайте також: “Ганебна практика Росії”: у Єврокомісії прокоментували кризу на фінському кордоні