Росія кидає всі сили на захоплення Донецької області: ситуацію в Бахмуті, Авдіївці, Вугледарі оцінили експерти

Бахмут, Вугледар, Авдіївка, Соледар… Міста, назви яких не зникають із зведень Генштабу ЗСУ уже більше місяця. У районі цих міст Донецької області й раніше велися бойові дії, але тепер російські окупаційні війська зосередили там ще більше сил, щоби прорвати оборону ЗСУ та захопити регіон повністю.

Щодня, за даними Генерального штабу ЗСУ, російські штурми відбиваються щонайменше у п’яти населених пунктах цього напрямку. Стримує супротивника українська артилерія. Українські війська в районі Соледара не дають російській окупаційній армії просунутися у напрямку Слов’янська. А Бахмут залишається найскладнішою ділянкою фронту.

У всіх цих містах, як і раніше, залишаються місцеві жителі, які не побажали виїхати. Їх небагато і їм постійно доводиться ховатись у підвалах, адже обстріли з боку російських військ не припиняються.

Авдіївка знаходиться на передовій уже 9-й рік. З початку повномасштабного вторгнення Росії атаки там стали набагато інтенсивнішими. Щоденні обстріли продовжуються з кінця лютого 2022 року. Вже зруйновано чи пошкоджено 100% міської інфраструктури. Але місцеві мешканці залишаються і для допомоги іншим продовжують працювати медики та працівники комунальних служб. Перед спробами штурму росіяни накривають місто артилерією і так уже 10 місяців. Свою тактику, кажуть захисники, окупанти не змінюють.

Чому окупантам так важливо найближчим часом вийти на адмінкордон Донецької області? Чи справді на цій ділянці фронту сьогодні воюють вже не найманці з приватних військових компаній, а елітні військові підрозділи РФ?

Докладніше про це в ефірі телеканалу FREEДOM розповіли:

• Денис Попович, військовий оглядач;
• Віталій Барабаш, начальник Авдіївської міської військової адміністрації;
• Іван Ступак, військовий експерт Українського інституту майбутнього;
• Юрій Федоров, військово-політичний експерт;
• Дмитро Снєгірьов, військовий експерт;
• Сергій Черуеватий, речник Східного угруповання військ Збройних сил України;
• Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний опір”.

Сергій Череватий: “Вагнерівці” виявилися неефективними під Бахмутом

— На Бахмутському напрямі російське командування змінює “вагнерівців” на десантників через комплекс проблем. У них дуже великі втрати та серйозні тертя між керівництвом, оскільки зараз змінився командувач.

Так званою спеціальною військовою операцією командує начальник Генерального штабу Валерій Герасимов, автор усіх бойових дій на території України. А він не дуже любить голову ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина та його зграю, бо він хоч і злочинець, але він військовий злочинець. Тобто військову освіту отримав. І бачимо, що під Бахмутом з’являються мотострілкові підрозділи. Вони і раніше посилювали свої дії артилерією та авіацією регулярної армії.

Віталій Барабаш: Дрони створюють безліч проблем

— На всіх напрямках на Донеччині ми помічаємо серйозне зниження інтенсивності обстрілів і наступальних дій з боку російських військ. Однак обстріл не зник повністю. Артилерія б’є як центральною, так і старою частиною Авдіївки.

Наразі відбувається повна ротація та заміна всіх незрозумілих формувань типу міжнародної бригади “П’ятнашки” та так званого першого армійського корпусу “ДНР”, до якого входять мобілізовані з окупованих територій Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей. Відбувається ротація на кадрові сили армії Росії. Тобто найближчим часом, найімовірніше, буде дуже серйозна активізація, бо Донецьк заповнений кадровими російськими військовими.

Російські війська намагалися увійти до Бахмута через приватний сектор. Але вони отримали дуже серйозну відсіч, і нічого не вийшло. Їм потрібен цей напрямок, і тому вони б’ють житловими об’єктами Краматорська.

Для боротьби з безпілотниками нам потрібна антидронова зброя. Окупанти використовують тактику “рій”, коли один за одним дрони атакують. Вони завдають шкоди, бо їх сотні.

Іван Ступак: Для РФ важливо перетворити Бахмут сьогодні на Дебальцеве 2015 року

— Російські військові намагаються перервати логістику, надходження боєприпасів, палива, їжі, медикаментів, ротацію військових, прибрати транспортування поранених у Бахмут.

Вони хочуть взяти місто в кільце, як це було у 2014-2015 роках у Дебальцевому. Це дозволить їм, як вони вважають, локалізувати великі сили ЗСУ, не дати їм протриматися, не дати українцям чинити опір. Адже вже сім місяців у них немає перемог і важливо щось принести “на блюдечку” до Кремля.

Якщо подивитися на поточну карту, то можна побачити, як із півночі та півдня російським військам, на жаль, вдалося пройти в окремих місцях. Тобто в сам Бахмут, у чоло, вони зайти не змогли, отримали як слід по зубах. Але зверху і знизу їм вдалося прорватися і створити певні умови для оточення цього міста.

Юрій Федоров: Поки наступ російських військ обмежиться Донецьким напрямом

— Зміна тактики на Бахмутському напрямку свідчить про те, що артилерійських снарядів, які російські військові витрачали раніше без рахунка, наразі вже не вистачає. Зараз доводиться економити снаряди, їх доводиться десь накопичувати для підготовки великих наступальних дій або, можливо, навіть наступальних операцій. Де це може бути? Ще півроку тому Путін ставив завдання військовому командуванню вийти на межі Донецької області. Але так і досі вони не змогли цього зробити. І немає впевненості у тому, що це може статися.

У росіян — велика кількість особового складу, живої сили, яку витрачають без підрахунку.

360 загиблих на одному напрямку за день — такі цифри можна порівняти з втратами великих операцій Другої світової війни. Це нагадує тактику маршала Жукова. Але річ у тому, що під час Другої світової війни радянська армія мала набагато більше людей, ніж сьогодні РФ. Тож мені здається, що ця тактика не принесе успіху російській армії. Так, можливі якісь тактичні успіхи.

Генеральний штаб ЗСУ прийматиме ті чи інші рішення для того, щоб економити власні сили, тому що в Україні набагато більше дбають про особовий склад.

Я думаю, що поки наступ проходитиме лише в Донецькій області, чи то наступ із Вугледару, яким намагаються опанувати російські солдати та офіцери, чи то Бахмут, Авдіївка чи якісь інші напрямки.

Але що буде до літа після того, як закінчиться весняна бездоріжжя? Це вже велике питання. Тут потрібні великі аналітичні здібності та хороша розвідувальна інформація для того, щоб визначити напрямок головного удару.

Олександр Коваленко: Наступ на Донбасі захлинеться не розпочавшись

— Російські війська концентрують велику кількість сил і коштів і, зважаючи на все, мають намір найближчим часом активізувати дії як мінімум за двома напрямками, умовно, південним і східним. Зумовлено це тим, що вони хочуть випередити постачання відповідних озброєнь. Але саме цей поспіх і говорить про те, що ударні угруповання повноцінно не підготовлені.

Але є нюанс — це непропорційна кількість щодо підрозділів артилерії порівняно з нашими, тобто логістичні проблеми із забезпеченням боєкомплектом артилерії. Тому навіть у разі настання вони можуть зіткнутися з великою кількістю втрат. І цей наступ може захлинутися, не розпочавшись.

Хоча наявність цієї техніки вже відрізняє їх від “вагнерівців” і тактики, яку вони використовували, наприклад, під час штурму Соледара. Важливий момент саме середня легка броньована техніка відіграє роль як у питаннях мобільності під час штурмових дій, так і збереження особового складу. Скажімо так, до наступу вони готуються, але проблем із цим настанням у них може бути багато.

Дмитро Снєгірьов: Російським військам конче потрібно взяти контроль над трасою до Бахмута

— Про жодне оперативне оточення росіянами на Донецькому напрямку не йдеться. Так, є просування на окремих ділянках фронту, але це не більше, ніж тактичне поліпшення позицій окупаційної армії. Навіть поступ у районі Кліщіївки фактично контролюється Збройними силами України. ЗСУ відійшли на панівні висоти за населеним пунктом. Тому подавати це як перемогу, звісно, можна. Але з іншого боку, враховуючи те, що густота артилерійського вогню ЗСУ гранична в даному районі і кількість жертв уже йде на тисячі.

Це одна лінія фронту. І зараз росіяни намагаються атакувати одночасно з кількох напрямків. Основна мета окупаційних військ — взяти під свій контроль локацію Збройних сил України. Відповідно, траса Бахмут — Соледар — Сіверськ, і Бахмут — Костянтинівка. Тому невипадково після зміни військового керівництва, призначення Герасимова починається зміна тактики.

Якщо раніше ПВК “Вагнер” фактично в лоба штурмувала позиції ЗСУ, то зараз ми спостерігаємо спробу створення так званих локальних котлів. Причому не лише в районі Бахмута, а й, відповідно, у районі Сіверська.

Денис Попович: Не можна дозволити росіянам захопити Вугледар

— Якщо російські війська захоплять Вугледар, то просунуться у бік Мар’їнки, де ми тримаємо вузол оборони протягом практично всього широкомасштабного вторгнення. Це дуже погіршить наш стан на Донецькому фронті. Тобто, це дуже важливий пункт, який ми просто зобов’язані утримати. Поки ми там тримаємося, займаємо досить вигідне становище, яке дозволяє нам успішно оборонятися.

Ми вже розуміємо, що там атакують не “вагнерівці” і не мобілізовані, а досвідчені російські частини — морська піхота, елітні підрозділи, які є досить боєздатними. Тому ситуація там дуже напружена.

Бахмут знаходиться у півкільці, оскільки російські війська продовжують атакувати на півночі та півдні міста, намагаючись перехопити основні траси постачання, які йдуть з боку Слов’янська та Костянтинівки. Оборона Бахмута тримається, і сподіватимемося, що так буде й надалі.

Росіяни намагаються атакувати всюди для того, щоб промацати українську оборону та змусити нас стягнути сили на різні напрямки. Вони намагаються взяти Донецьку область до кінця березня.

Читайте також: Росіяни штурмують Вугледар, ЗСУ відбивають атаки — про ситуацію розповів український захисник (ВІДЕО)