Російська система ППО не готувалася до виявлення та знищення малих повітряних цілей, — військовий експерт

Російська система протиповітряної оборони (ППО) не готувалася збивати малі та низьколетючі цілі, що створює сприятливі умови для атак дронами на військові об’єкти безпосередньо на території країни-агресора. Про це сьогодні, 1 вересня, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів військовий експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак. 

“Школа ППО Радянського Союзу, Російської Федерації, та й України, була побудована на протидії великим об’єктам, які рухаються з великою швидкістю. Це ракети, винищувачі або вертольоти. І збивати необхідно величезну масу металу, у кілька тонн і 5 або 6 метрів завдовжки, можливо, навіть більше. До цього готувалися, а збивати щось маленьке… Не було навіть розуміння, що щось маленьке може кудись далеко залетіти або щось пошкодити”, — сказав він.

За його словами, єдине успішне рішення російської системи ППО в цьому контексті — зенітно-ракетний комплекс (ЗРК) “Панцир”. 

“Б’ють на маленькій висоті — роботу починають від 30 метрів, тоді як комплекс С-300 працює з висоти 60 метрів. Різниця суттєва. І безпілотники невідомого походження летять на граничній висоті — рівно 30 метрів”, — зазначив він.

Ступак звернув увагу на те, що в ніч на 27 серпня картонними безпілотниками було атаковано аеродром у російському Курську: пошкоджено чотири літаки СУ-30, один МіГ-29, радари комплексу С-300 і два ЗРК “Панцир”.

“Спресований картон, склеєний епоксидною смолою — мінімальна площа для виявлення ворожих систем ППО. Здавалося б, несе невелику кількість вибухівки, цифра, яка називалася, — 3 кг з вражаючими елементами. Для ураження танка цього критично мало а, наприклад, для системи радіолокаційної станції навіть кілька елементів, які залетять в антену, це вже величезне ураження для комплексу ППО. І для авіації, яка стоїть на землі, неймовірно сильні ураження. Ціна такого безпілотника називається в межах від 600 дол. до 3 тис. дол., що в десятки разів дешевше, ніж іранський “Шахед” або російська “Герань”. Якщо їх випуск налагодиться не в сотнях, а в тисячах, то російському повітряному флоту не знаю навіть, куди доведеться ховатися”, — підсумував Іван Ступак.

Читайте також: Удари по території РФ: які висновки будуть зроблені — у розборі експертів

Раніше представник Головного управління розвідки Міноборони України (ГУР МОУ) Андрій Юсов зауважив, що безпілотні летальні апарати (БпЛА) в Росії, а тим паче “бавовна” в Москві — це колосальні репутаційні втрати Кремля.