Робота поліції у Луганській області: завдання співробітників у воєнний час

З початку повномасштабної війни кількість заяв від мирних жителів до поліції Луганської області зменшилась утричі. Здебільшого люди звертаються через обстріли житла, поранення, зниклих родичів. Поліцейські продовжують нести службу під обстрілами, зокрема виконують обов’язки, про які раніше не могли і подумати.

Приміщення Головного управління Національної поліції на Луганщині під обстрілами опинялося неодноразово.

“Відбувся артобстріл і пряме попадання в локацію спецпідрозділу КОРД (Корпус оперативно-раптової дії, — ред.). Це був спортзал хлопців, вони займалися. На щастя, дякувати Богу, на той момент у спортзалі не було особового складу, не було поранених та загиблих співробітників поліції”, — розповідає начальник Національної поліції в Луганській області Олег Григоров.

Тепер у головній будівлі поліції у Сєвєродонецьку зруйновано спортзал, пробито дах, скрізь валяються шибки. У залі, де до війни проходили наради та зустрічі з журналістами, ходити небезпечно: будь-якої миті може обвалитися стеля.

“Коли тут перебував особовий склад, ворожа артилерія влучила в ситуаційну залу, де проходили наради, де збирався особовий склад. Поруч розташована службова частина, службу ніс особовий склад. Знову ж таки, слава богу, постраждалих і загиблих внаслідок цього прямого влучення артилерійського снаряда не було. Проте можна побачити, які наслідки, і не поодинокі, у приміщенні ГУНП”, — продовжує Григоров.

У будівлі поліції у Сєвєродонецьку зараз залишається частина людей. Вони стежать, щоб не прийшли мародери. Основний склад розподілений по області. Більшість вивели у Дніпро. Проте для того, щоб забезпечувати порядок, поліцейських на Луганщині вистачає.

“В умовах воєнних дій на поліцію покладається набагато більше функцій. І не тільки через їхні функціональні обов’язки, але й їхні посади, напевно, і честь, і відданість. Це — допомога людям, роздача гуманітарної допомоги, надання медичних препаратів. Наприклад, можу сказати, що в Лисичанську ми створили таку групу, ми ніколи не могли про це навіть подумати: окремо три співробітники поліції, ми їх називаємо “похоронною групою”, яка займається виключно збиранням тіл, їхнім похованням. Щоб це було якось по-людськи, оскільки це війна, “прильоти” по Лисичанську часті. Сказати, що це функція військових, — ні”, — пояснює начальник Нацполіції Луганщини.

За час повномасштабної війни на Луганщині загинули 10 співробітників поліції, 20 — у лікарнях. Трьох правоохоронців лікарі вже поставили на ноги, вони знову повернулися у стрій.

Будівлю управління патрульної поліції в Лисичанську знищено реактивним обстрілом.

“Тут перебували 6 співробітників патрульної поліції. На щастя, вони були в іншому боці цього приміщення. Усі залишилися живі, але отримали поранення”, — коментує начальник відділення поліції Сєверодонецького районного управління поліції ГУНП у Луганській області Володимир Золотарьов.

У лавах поліцейських Луганщини залишається 25-річна Анжеліка. Тепер в області вона єдина дівчина-поліцейська. Під обстріли попадала неодноразово.

“Якогось особливого страху не було, ми розуміли, що тривають обстріли, у таких ситуаціях необхідно зберігати спокій, необхідно себе контролювати та свої емоції”, — каже начальниця сектору кадрового забезпечення відділення поліції № 3 Сєвєродонецького районного управління поліції ГУНП у Луганській області Анжеліка Завгородня.

Виїжджати Анжеліка, попри постійні обстріли, не планує.

“Варіант виїхати був завжди, ніхто тут насильно нікого не тримає. Добровільно можна залишити місто та службу, виїхати до Дніпропетровської області, продовжувати нести службу. Але зараз вважаю, що я потрібна у цьому місті, у своєму рідному місті, щоб допомагати людям”, — продовжує Анжеліка Завгородня.

Щодня на Луганщині російська армія знищує орієнтовно пів сотні житлових будинків. Дуже складна ситуація біля Сєвєродонецька на під’їзді до села Воєводівка. Там нині так звана сіра зона. Збройні сили України намагаються відкинути ворога вглиб Рубіжного. В окупованій Попасній зникають мирні жителі. Їх росіяни насильно вивозять в окуповані раніше Первомайськ і Стаханов. Врубівку накрили авіанальотом: майже на кожній вулиці є серйозні руйнування. У містах — серйозні перебої зі зв’язком, тому додзвонитися до родичів практично неможливо.

Які завдання сьогодні виконують поліцейські на Луганщині і чи багато особового складу там залишилося – дивіться у матеріалі кореспондентки телеканалу UA Анастасії Волкової.

Читайте также:

Через агресію РФ деякі екосистеми України неможливо відновити – міністр

Мельник: Військові плани живуть лише короткий час – у росіян в Україні щось пішло не так

Обстріли Луганщини. Гумдопомога для мешканців. Ситуація у Сєвєродонецьку