У Росії та Білорусі продовжують боротися з тими, хто виступає проти війни в Україні. Аналітики зазначають: усередині цих країн останнім часом створюють умови, що посилюють внутрішні репресії. ФСБ дедалі частіше затримує російських цивільних осіб. Їх підозрюють у фінансовій підтримці українських військових, передає FREEДОМ.
Російська Держдума внесла поправки про збільшення термінів ув’язнення за скоєння терактів, сприяння терористичній діяльності чи організації, скоєння диверсій та акти міжнародного тероризму. А російський президент нещодавно підписав два законопроекти щодо розширення юридичного покарання за “дискредитацію” всього російського персоналу, який воює проти України. Завдяки цьому, на думку аналітиків Інституту вивчення війни, Кремль буде проводити ще агресивнішу політику репресій.
“Кремль, ймовірно, посилює юридичні покарання за злочини, пов’язані з тероризмом, у межах ширших зусиль щодо сприяння самоцензурі та створення правових умов для посилення внутрішніх репресій”, — йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Але вже зараз російська репресивна машина працює на повну потужність. Лише на 12 квітня, за інформацією видання “ОВД-Інфо”, у різних регіонах Росії відбудеться шість судових засідань щодо політично мотивованих кримінальних справ.
Одна з них — справа іжевського адвоката Дмитра Талантова про “фейки” про російську армію. В основі кримінальної справи пост юриста у соцмережах у квітні 2022 року. У ньому він написав, що “Маріуполь, Ірпінь та Буча — це вкрай нацистські практики”. Йому загрожує до 15 років ув’язнення.
Ще більший термін прокурор зажадав для політика та журналіста Володимира Кара-Мурзи.
“Прокурор запросив за сукупністю всіх трьох складових, за якими звинувачують Володимира, 25 років ув’язнення. Це максимум із можливого. Як сказав Володя, цілком собі сталінські терміни”, — зазначила адвокатка Марія Ейсмонт.
Володимира Кара-Мурзу заарештували у квітні 2022 року за звинуваченням у поширенні “хибної інформації” щодо російських військових. Тепер йому ставлять у провину ще три епізоди “державні” та участь у діяльності небажаної організації.
“Я був упевнений, що після двох десятиліть у російській політиці, після всього, що я побачив та пережив, мене вже ніщо не зможе здивувати. Маю зізнатися, що я помилявся. Мене все ж таки здивувало, що за ступенем закритості та дискримінації сторони захисту мій процес у 2023 році залишив позаду “суди” над радянськими дисидентами у 1960-1970 роки. Не кажучи вже про запрошений термін та лексику про “ворога”: це навіть не 1970-ті — це 1930-ті”, — сказав Володимир Кара-Мурза в останньому слові на засіданні Московського міського суду.
На 30 000 рублів у Хабаровську оштрафували місцеву мешканку за плакат зі словом “мир”.
Вранці 11 квітня силовики прийшли з обшуком у квартиру журналіста видання RusNews Романа Іванова у Королеві. За словами слідчого, приводом для цих справ стали пости журналіста у Telegram-каналі. Раніше Іванов виступав там із критикою російського вторгнення в Україну.
“Три кримінальні справи, за якими від 5 до 10 йому світить. Ну так сказав слідчий. За пости в Telegram, як завжди. Техніку забрали”, — каже дружина Іванова Марія Некрасова.
19 років в’язниці за антивоєнний підпал будівлі адміністрації, в якій розташовувався військово-обліковий стіл, отримали двоє мешканців Єкатеринбургу. Незважаючи на невдалу спробу, покарання за подібні дії в Росії виявилося найсуворішим.
“Я вирішив здійснити подібну акцію, оскільки був не згоден з мобілізацією, “спеціальною військовою операцією” та війною загалом. Своєю акцією я лише хотів показати, що в нашому місті є незгода з мобілізацією та “спеціальною військовою операцією”. Хотів таким чином донести свою позицію незгоди, хотів, щоб мій голос був почутий”, — сказав Роман Насрієв, який обвинувачується у вчиненні терористичного акту.
Репресії посилилися й у Білорусі. Після вибухів на аеродромі в Мачулищах 28 лютого, коли було пошкоджено літак ВКС Росії, там стали частіше затримувати мирних громадян. Наразі 100 адміністративних та 20 кримінальних справ на тиждень для білоруських силовиків стали нормою.