Раніше в НАТО намагалися нівелювати загрозу з боку Росії, тепер ситуація змінюється, — Лакійчук про реакцію на падіння дронів у Румунії

НАТО розділив загрози з боку Росії на три блоки: погрози, провокації та ненавмисні дії. Кожен блок вимагає окремої реакції. Про це сьогодні, 1 жовтня, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів керівник військових програм безпеки Центру глобалістики “Стратегія ХХI” Павло Лакійчук.

“За півтора року війни ситуація якщо не радикально змінюється, то змінюється точно. Якщо навесні-влітку торік в Альянсі, зокрема і в країнах наших сусідів, і зараз, у принципі, однією з основних для себе загроз сприймали ескалацію конфлікту, маючи на увазі під цим перехід протистояння в пряме протистояння між Росією і державами-членами Північноатлантичного альянсу. Зрозуміло, для західних віддалених від нас географічно членів Північноатлантичного альянсу це вельми виправдана позиція для наших сусідів, але не зовсім так. Фактично їхні партнери змушували змиритися із серйозними загрозами для свого суверенітету заради невиконання своїх союзницьких зобов’язань. Тобто, ті загрози, які становила і продовжує становити Росія для цих країн, їх намагалися нівелювати. Але після цілої низки інцидентів, будемо говорити не тільки про Румунію, і Польщу, і Хорватію, і Болгарію, треба було щось робити”, — сказав він.

За словами експерта, уряди цих країн неодноразово зверталися до партнерів щодо консультацій згідно з 4-ю статтею. Є 5-та стаття про військову взаємодопомогу в разі агресії, а 4-та стаття передбачає консультації в разі можливої небезпеки для національного суверенітету.

“Так ось, під час усіх цих дебатів напрацювалося три таких основних положення. Щоб все ж таки не робити рішучих дій для Альянсу, розділили загрози на три основні блоки. Це: навмисні дії з боку Російської Федерації проти територіальної цілісності та суверенітету держав-членів НАТО, провокації проти держав-членів НАТО і ненавмисні дії проти їхнього територіального суверенітету. Тобто навмисна дія — це буде вже 5-та стаття. Провокації — це туди-сюди. Ненавмисні дії — ми не реагуємо союзницькими силами. Таким чином, з одного боку, НАТО залишається осторонь, а національні уряди виконують певні функції щодо захисту територіальної цілісності, суверенітету своєї держави. І Польща, і Румунія демонструють серйозні кроки в цьому плані”, — каже Лакійчук.

За його інформацією, падіння уламків російських дронів на території Румунії в НАТО віднесли до ненавмисних дій.

“Проте Румунія після цього поділу вже має право самостійно ухвалювати рішення на дії щодо захисту свого суверенітету і територіальної цілісності. Тобто партнери вже визнають, що з боку Росії недружні дії здійснено. І якщо торік румуни, та й усі наші сусіди на наше прохання закрити наше небо, допомогти з ППО просто заплющували очі та казали, що це неможливо. Тепер румуни виставляють свої засоби ППО біля нашого кордону, захищаючи свій повітряний простір. Збільшують засоби радіотехнічного спостереження. І, чесно кажучи, від цього один крок залишається до обміну радіотехнічною інформацією, що є важливим у системі ППО, а далі, в принципі, це і спільний протиповітряний захист певних районів, суміжних районів між нашими територіями, повітряного простору. Тобто еволюція все одно відбувається”, — розповів експерт.

За словами Лакійчука, те ж саме відбувається із ситуацією в Чорному морі.

“Якщо рік тому всі просто закривали очі на те, що відбувається біля їхніх берегів, тепер від мінної небезпеки біля своїх берегів Румунії, Болгарії відмахнутися просто так не виходить. Ба більше, це питання безпосередньо чіпляє союзників. І тепер британці заявляють про те, що вони патрулюють суднові коридори, які проходять уздовж територіальних вод Румунії та Болгарії. Так, тут треба одразу таку натяжку зробити, що патрулювали-то вони повітряний простір над територіальними водами Румунії і до появи цих коридорів. Але зараз уже вони говорять про те, що вони патрулюють і коридори, тобто фізично нічого не змінилося, але риторика змінюється. І в разі нападу російських піратів на судна в територіальних водах Румунії цілком можна очікувати реакції і румунської, і британської. Поки що до таких дій, мені здається, вони ще не готові, але процес поступово відбувається”, — резюмував керівник військових програм безпеки Центру глобалістики “Стратегія ХХI”.

Зазначимо, Румунія перекидає свої сили протиповітряної оборони ближче до кордону з Україною. У Бухаресті та НАТО побоюються, що війна РФ проти України може перекинутися на їхню територію. Країна також збільшує кількість військових спостережних пунктів і патрулів біля своїх придунайських сіл. Про це пише Reuters, посилаючись на два джерела в румунському Міноборони. Вони стверджують, що причиною такого кроку стали інциденти, що почастішали останнім часом, з падінням дронів на території Румунії після російських атак на українську портову інфраструктуру на Дунаї. Такі заходи оборони, разом із розгортанням чотирьох додаткових американських винищувачів F-16 і розширенням безпольотної зони, є ознакою занепокоєння, що зростає, зазначають у Міноборони Румунії.

Читайте також: РФ навмисно запускає дрони по об’єктах на кордонах України — ускладнює роботу ППО, — Братчук

Нагадаємо, як сказав кандидат історичних наук, професор Празького університету, військовий експерт Юрій Федоров, загроза агресивних дій РФ щодо Румунії існує. Саме тому з минулого року на її території розміщено бойову групу НАТО бригадного рівня — приблизно 5-6 тис. осіб.