Західні країни зробили кілька важливих кроків для того, щоб налагодити механізм виплати компенсацій Україні коштом заморожених російських активів. Поки що це лише фрагменти. Але Київ наполягає, що Україні потрібна повна конфіскація російських активів за кордоном.
Податки на доходи РФ тепер теж під санкціями
За оцінками Києва, для відновлення країни потрібно щонайменше 400 млрд дол. І ця сума може подвоїтися, якщо взяти до уваги компенсації жертвам війни. А сума всіх російських активів, заморожених західними країнами з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, становить близько 500 млрд дол. Частина з них безпосередньо перебуває у США.
Вилучення і передачу Україні суверенних російських активів підтримав профільний комітет нижньої палати конгресу США. Черговий крок до конфіскації активів зробила й Естонія. Конституційна комісія парламенту Естонії схвалила підготовлений урядом відповідний законопроєкт. Однак про спільне рішення Євросоюзу щодо конфіскації поки що говорити не доводиться. За останніми відкритими даними, в Естонії поки заморожено приблизно 38 млн євро.
Більша частина російських активів у Євросоюзі, 180 млрд євро, перебувають у Бельгії, в кліринговому центрі Euroclear. Брюссель пропонує використання доходів від заморожених активів або від податків на доходи від заморожених активів РФ. Для акумуляції цих коштів уже створено спеціальний фонд. Там уже накопичено 1 млрд 700 млн євро, половина з яких призначена для військової підтримки, а половина — для цивільної.
У Росії усвідомлюють, що за агресію проти України доведеться дорого заплатити. Москва намагається обміняти заморожені за кордоном активи.
Після блокування активів країни-агресора на Заході Кремль у відповідь обмежив іноземні інвестиції. Російська влада все ще сподівається, що заморожені за кордоном активи будуть розблоковані хоча б роздрібним інвесторам. 9 листопада президент РФ Володимир Путін підписав указ, яким дозволив іноземцям використовувати їхні кошти, заморожені росіянами. Однак не все так просто.
Згідно з рішенням російського президента, гроші можна витратити тільки на купівлю активів росіян. Поки що йдеться про розморожування не більше ніж 100 млрд руб. Водночас про розблокування суверенних активів федерації (а це 280 млрд дол. тільки в країнах G7 “Великої сімки”) не йдеться в принципі.
Західні фірми, йдучи з Росії, розпродали активи на понад 21 млрд дол. Суму підраховано за 2022 рік і першу половину 2023-го. Видання Bloomberg нагадує, що торік влада країни-агресора заборонила іноземним інвесторам продавати російські активи без схвалення спеціальної урядової комісії і без 50% знижки від ринкової вартості.
Під час дводенної зустрічі міністрів закордонних справ країн G7 у Токіо також обговорювали санкційний тиск щодо Росії. Спільна заява глав зовнішньополітичних відомств свідчить, що держави не повернуть Росії її заморожені активи, поки Москва не погодиться виплатити компенсації Києву.
Оцінки експертів
Які механізми виявляться найбільш дієвими для реальної допомоги Україні коштом заморожених російських активів? Які досі є перешкоди? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:
- Іван Ус, кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень;
- Ілля Несходовський, економічний експерт;
- Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу;
- Захар Тропін, доцент кафедри міжнародного права КНУ ім. Тараса Шевченка.
ІВАН УС: Багато що залежить від політичної волі
— “Сага” щодо російських активів триває давно. Були проміжні різні стадії. Спочатку говорили, що взагалі нічого не можливо зробити. Потім говорили про те, що, напевно, податки з прибутку активів можна якось використати. Зараз піднялися на наступну сходинку і говорять про сам прибуток активів.
Але це ще не фінал, тому що фінал — це передача всіх активів. А зараз ми з вами говоримо про активи Центрального банку Росії в розмірі від 300 до 320 мільярдів доларів. Вони переважно знаходяться в Європі, в Брюсселі. Тому Бельгію часто згадують у контексті російських активів. І паралельно тривають юридичні обговорення щодо того, як можна красиво оформити це все.
Центральний банк Європейського Союзу виступив із застереженням: якщо передати Україні ці активи, це підірве довіру до євро. У мене зустрічне запитання: якщо ми подивимося дані SWIFT — якими валютами у світі користуються? У середньому 43% — це долар США, 32% — це євро. Тобто 75% усіх розрахунків відбуваються у двох валютах. А відповідно, якщо євро і може комусь програти, то єдиному конкуренту — долару.
Але США вже мають прецедент того, що активи будуть передаватися. Європейський Союз все ще працює над тим, щоб не допустити протестів через судову систему. І я не виключаю, що по завершенні повномасштабної війни буде процес відновлення нормальної економічної функції України.
Я вважаю, що ЄС не поспішають передавати Україні всі заарештовані активи не тому, що вони такі жадібні або тому що це може підірвати довіру до євро. А тому що хочуть, щоб був певний запас на період післявоєнної відбудови України. І коли буде потрібно ще більше коштів, будуть використані основні російські активи.
Активи Центрального банку Росії, тобто уряду РФ, — це цінні папери, які можна буде передавати в окремий фонд. Найімовірніше, він буде прив’язаний до Гаазького процесу, де ведеться реєстр збитків, завданих Україні війною. Відповідно, буде взаємозв’язок між арештом активів і необхідністю заповнювати реєстр збитків. Найімовірніше, цей механізм пропишуть. Інше питання, що це вимагає політичної волі.
Зараз РФ заговорила про те, що, можливо, вона буде ще розглядати варіант з арештом європейських активів, які перебувають у Росії. Але я не думаю, що це урядові активи.
Якщо Росія піде на арешт приватних активів, я не виключаю, що будуть дзеркальні дії з боку ЄС і буде арешт уже приватних російських активів, які знаходяться там. А це набагато більші суми.
Аналітики говорять про те, що сума може доходити до трильйона доларів. Відповідно, цю цифру треба буде також вивчати, що з нею робити. Але ті ж яхти і будинки легко можуть бути пасивами, які потребують, навпаки, утримання. І ось тут треба буде окремо прописувати механізми, як чинити з ліквідними і неліквідними коштами. Це завдання для юристів, і я думаю, вони впораються з цим завданням.
ІЛЛЯ НЕСХОДОВСЬКИЙ: Країни окремо не хочуть ухвалювати рішення про передачу російських активів Україні
— Україна може отримувати російські активи як компенсацію також. Механізм такий самий, як і щодо грошей. Якщо є рішення або наднаціонального якогось органу, або міжнародного суду. Тоді національні органи правосуддя ухвалюють рішення про виконання рішення наднаціонального органу або міжнародного суду, і передають ці активи Україні.
Майно росіян — це те, над чим нам уже зараз треба працювати. Ці активи треба конфісковувати, цих людей треба звинувачувати у злочинах, які зараз відбуваються на території України, і вони мають нести відповідальність. Це більш легкий шлях для того, щоб отримувати компенсації просто зараз.
Може йтися про 280-300 млрд доларів, що належать РФ. Але ця інформація наразі закрита. Навіть роблячи офіційні запити від нашої держави до тих органів, де знаходяться російські активи, країна або не отримує відповіді, або відповідь дуже розпливчаста. Я розумію, чому це робиться. Тому що, якщо чітко назвати суму, Україна зможе вже пред’явити, наприклад, претензії до якогось конкретного майна. Тому ця інформація не публікується.
Інакше кажучи, у нашому випадку для того, щоб використати ці активи, насамперед необхідно фактично примусити Росію, щоб вона погодилася, щоб ці активи або частина передавалися. Тільки в цьому випадку держави приймуть рішення. Тому що коли вони ці активи брали в Росії, вони брали на себе певні зобов’язання.
Є міжнародне правове законодавство, міжнародні правові норми, ухвалення такого рішення створить прецедент на майбутнє. І це створить можливості в інших цілях використовувати кошти іншої держави на якісь треті цілі.
Але жодна держава самостійно на таке не піде. Інакше Росія спрямує свої дії проти цієї держави. Країни будуть прагнути зробити це спільно.
Ми впираємося в міжнародні зобов’язання країн, у яких знаходяться російські активи. Необхідно визнати Росію відповідальною за всі ці порушення і на основі рішення суду або наднаціонального органу ухвалити рішення, що активи, які наразі заморожено в різних країнах, передаватимуть Україні як компенсацію за ту шкоду, яку заподіяно Україні.
Згоду Росії може бути отримано через програш у війні і бажання зняти санкції, тому що Росія сьогодні зазнає великих збитків. І на основі цього змусять Росію, щоб вона почала виплачувати репарації.
Чи повинна діяти кожна країна окремо? Тут ще питання політичної волі і другий момент — подивіться, як нам передають зброю. Навіть якась країна готова передати зброю, але вона хоче, щоб більш економічно сильніша з військовою міццю, наприклад, США чи Велика Британія зробили перший крок щодо передачі того чи іншого озброєння, і вже після цього рішення починають передавати інші країни. Тому навряд чи якась країна захоче бути першою в такому рішенні.
Тому потрібен суд — наднаціональний орган, можливо, рішення всього Євросоюзу, і тоді буде результат. Тоді буде відповідний правовий механізм, рішення наднаціонального органу. Тому я не вірю, що якась окрема країна, навіть якщо це США, ухвалить таке рішення. Вони всі будуть перекладати відповідальність або на інші країни, або на наднаціональний орган. І це єдина можливість нам отримати компенсацію.
ОЛЕГ ПЕНДЗИН: Активність Заходу наприкінці року безпосередньо пов’язана з різким збільшенням військових витрат у Росії
— Коли ми говоримо про золотодобувну галузь РФ, треба пам’ятати, що це насправді третя за обсягами фінансових надходжень галузь. Це близько 12 мільярдів фунтів на рік. Після енергоносіїв це третя галузь, яка дає такий фінансовий потік.
Насправді будь-які санкційні обмеження є неймовірно болючими для російської економіки. Подивіться, наскільки серйозно до кінця року пожвавилося світове економічне співтовариство, наскільки пожвавилися великі країни з приводу нових обмежень і нових санкцій проти РФ. Ми почули про американські санкції, про 12-й європейський пакет, про позицію G-7. Тобто вибудовується досить серйозний фронт чергового тиску на російську економіку.
Є кілька країн, які на сьогоднішній момент продовжують активно співпрацювати з РФ — Індія, Китай. І, звичайно, маючи таке вікно, російська економіка може нівелювати якоюсь мірою жорсткість санкційних обмежень. Але, тим не менш, будь-який процес, який у цій ситуації обтяжує можливість РФ відновлювати свій військово-промисловий комплекс, є вкрай важливим.
Я думаю, що активність світового бізнесу безпосередньо пов’язана з тим, що в проєкті бюджету на 2024 рік Росія різко збільшила військові витрати. РФ планує на майбутній рік витратити 112 мільярдів доларів на війну. Природно, це вкрай хвилює наших партнерів.
Перші зрушення щодо використання в інтересах України заморожених активів у парламенті США підтримав профільний комітет. Але я думаю, що це буде вкрай складний процес. Заморожені активи мають дипломатичний імунітет, і є досить велика юридична складність вирішення цієї проблеми.
Сам факт зрушення досить знаковий. У використанні заморожених активів для України зацікавлені ті країни, які ці активи заморозили. Тому що це зменшує фінансовий тиск на їхніх платників податків. Тобто якщо ви хочете допомагати Україні, у вас є, по суті, два джерела: це або гроші ваших платників податків, або заморожені активи РФ.
Поки що в рамках наявної юридичної даності використовуються, природно, гроші платника податків. За ці гроші потрібно звітувати. Це досить складний процес. Це кошти, які, звісно, будь-який платник податку хотів би спрямувати в інші русла, які насамперед стосуються його особисто. Російські активи це те, що теоретично хотілося б використовувати більш активно.
Коли ми з вами говоримо про санкційні обмеження, там ще є куди рухатися. Є дуже багато секторів, які на сьогоднішній момент не охоплені. Той самий “Росатом”, наприклад, або ті самі рідкоземельні метали, ті самі нікель, алюміній, титан та інше. До цих питань вкрай обережно ставляться наші партнери, особливо щодо рідкоземельних металів, щодо тих речей, яких у світі на сьогоднішній момент не так багато. Рішення за цими напрямками вимагають пошуку альтернативних джерел до того моменту, як санкції будуть прийняті. Тому ми бачимо, як європейські лідери під час візитів до країн, які видобувають ті чи інші рідкісноземельні метали, підписують відповідні декларації щодо посилення співпраці, зокрема, в цих галузях.
Питання, пов’язані з пошуком альтернативних джерел, тривають. Як вони будуть знайдені, природно, будуть прикручуватися всі гайки по відношенню до РФ. Поки РФ окупує українські території, санкції ніхто знімати не буде. Це дуже тривалий процес, який буде притискати російську економіку і обмежувати можливості її розвитку дуже тривалий період часу.
ЗАХАР ТРОПІН: Імунітет чужого майна і захист приватної власності зупиняють країни Європи
— Йдеться не про передачу майна і доходів від цього майна, а всього лише про передачу податків від прибутку, отриманого з цього майна. Тобто те, що отримує держава. Це не власність платника податків, а держав-членів Європейського Союзу. І вони абсолютно вільно можуть передати ці податки фонду, як робить Бельгія для того, щоб ці гроші були потім використані для відновлення, допомоги Україні.
Тут необхідно розуміти, що елемент використання податків з кожним роком буде збільшуватися, оскільки дохід, який буде осідати у фінансових інституціях Європи і США буде збільшуватися, і, відповідно, розмір податку з кожним роком буде збільшуватися.
Наскільки я розумію, на столі для обговорення було три варіанти використання заморожених активів РФ. Перший — це конфіскація саме самих активів, другий — використання доходів від цих активів, тобто пряма передача доходів. І третій варіант — це використання податків.
Перші два варіанти пов’язані фактично з тим, що називається позбавлення права власності на це майно і на доходи з цього майна. Ми говоримо про правові держави, і, відповідно, ці варіанти дуже чутливі для них і можуть викликати певні проблеми, погіршити інвестиційний клімат.
Я думаю, що найбільш оптимальний варіант — це компенсаційний механізм. Реєстр уже запущено. Там передбачається трьохелементна структура: реєстр збитків, фонд і компенсаційні комісії. Так от, міжнародний фонд може бути сформований коштом активів приватних осіб і державних компаній РФ.
Якщо щодо майна держави Росії і державних компаній головна проблема — імунітет, то щодо олігархів головна проблема — це захист приватної власності. Ці дві проблеми є основними каменями спотикання для конфіскації активів і передачі їх Україні на відшкодування збитків.
Читайте також:Конфіскація активів РФ — чому деякі країни займають вичікувальну позицію, пояснив Мережко