Путін розглядав країни Балтії як об’єкт для нападу, але обрав Україну — оцінка актуального рівня загрози від Потапенка

Агресія РФ проти країн Балтії залишається реалістичним сценарієм, навіть попри те, що держави ЄС і НАТО здебільшого усвідомили рівень загрози та готуються до протидії. Однак може статися так, що Путін чекати не стане. Він цілком серйозно розглядав варіант нападу на балтійські держави. Про це сьогодні, 26 травня, сказав керівник Центру внутрішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень В’ячеслав Потапенко в ефірі телеканалу FREEДОМ.

“Була інформація, що Путін у 2022 році розглядав два варіанти: напад на країни Балтії та напад на Україну. Потім він обрав Україну і, як кажуть, відомо з джерел, близьких до Путіна, однак не підтверджених, що про це дуже шкодував, бо не зміг здобути перемогу в Україні. Тому я думаю, що це [напад] є цілком реалістичним”, — коментує він.

Водночас гість ефіру нагадав, що після початку повномасштабної війни РФ проти України — Бучі та звірств росіян на інших українських територіях — плани оборони країн Балтії були переглянуті. Стало зрозуміло, що навіть тимчасової окупації допускати не можна.

“Почали будуватися оборонні споруди, було перекинуто низку військових підрозділів з інших країн НАТО, у Євросоюзі посилено авіацію, посилено систему протиповітряної оборони. Проте загалом Росію це не зупиняє. Відомо, що на сьогодні Росія блокувала засобами радіоелектронної боротьби Талліннський цивільний аеропорт, влаштовує провокації на кордоні біля річки Нарва з Естонією та інші. Такі події постійно відбуваються. Тому хоча країни Балтії і посилилися на сьогодні у військовому плані й мають плани посилюватись, проте це продовжує залишатися досить реалістичним сценарієм”, — вважає Потапенко.

За його словами, позитивним моментом є усвідомлення рівня загрози тими країнами, які раніше у неї не вірили та не поділяли побоювань найближчих сусідів РФ.

“Загалом ми маємо таку ситуацію, що не лише прикордонні країни — балтійські та Польща, які входили або до Радянського Союзу, або до Варшавського договору, або Фінляндії, яка мала досвід воєн із Радянським Союзом — перейнялися можливістю реальних військових операцій, а не просто ідеологічних, гібридних на території НАТО. І почав змінюватися порядок денний. У Європейському Союзі почали виділяти гроші на військово-промисловий комплекс, на те, що називається сектор безпеки”, — каже керівник Центру внутрішньополітичних досліджень.

Водночас він зазначив, що результатів від заходів безпеки в ЄС збираються досягти до 2026 року, але “на жаль, Російська Федерація не схильна до того, щоб чекати, доки всі будуть готові до її активних дій”.

Зазначаючи, що Москва вже діє проти східного флангу НАТО у форматі гібридних атак, Потапенко вважає, що далі вона може застосувати не лише гібридні методи, проте не використовуючи великих людських ресурсів.

“Для цього є космос, повітряний простір, можна саджати, збивати літаки, безпілотники, можна підривати кабелі, газопроводи. Війна може бути широка. Це необов’язково бомбардування міст і якісь фронтальні наступи: тисячі танків один на одного. Війна досить високотехнологічна, для цього не потрібні, особливо на морі та в повітрі, десятки тисяч людей. Однак НАТО досить підготовлений… Тут основне питання — у політичній волі, моральному дусі”, — вважає гість ефіру.

Він переконаний: якщо ЄС хоче зберегтися як потужна торговельно-економічна та соціальна структура, він має вирішувати питання безпеки, фінансувати її, тісніше співпрацювати з НАТО.

“Це великий виклик для Європейського Союзу, передусім для політичної культури, традиції, які завжди боролися за мир, у будь-якому разі намагалися вирішувати питання діалогом. А зараз вони мають поміняти свій світогляд на світогляд у контексті безпеки, тобто розв’язання питань із застосуванням сили… Це справді дуже складний і тривалий процес. Після 2015 року ці процеси розпочалися у Євросоюзі, і вони йдуть”, — резюмував В’ячеслав Потапенко.

Читайте також: Союзники будують лінії оборони від РФ — ситуація на східному фланзі НАТО (ВІДЕО)

Нагадаємо, Сполучені Штати Америки вимагають пояснень від Росії щодо намірів “посунути” кордони в Балтійському морі. Представник Держдепартаменту США Метью Міллер заявив, що Росія сіє нестабільність на кордонах НАТО та ЄС і висловив солідарність із союзниками в країнах Балтії перед провокаціями.

Читайте також: “Нейтралів” кличуть до НАТО — аспекти посилення європейської оборони (ВІДЕО)