Путін бореться за вплив в Африці — розбір експертів (ВІДЕО)

В уряді Південно-Африканської Республіки заявили, що візьмуть до відома рішення Міжнародного кримінального суду щодо арешту російського президента Володимира Путіна й усвідомлюють свої юридичні зобов’язання. Очікується, що президент РФ відвідає ПАР у серпні 2023 року для участі в саміті лідерів країн БРІКС. Якщо Путін таки приїде в Республіку, його будуть зобов’язані затримати для приводу до суду, повідомляє FREEДОМ.

Володимир Путін продовжує звинувачувати Україну в недотриманні умов зернової угоди. Під час виступу на конференції “Росія — Африка” в Москві 20 березня він заявив, що більшість продукції “коридором” у Чорному морі нібито йде в “ситі країни”, а не в африканські держави. Путін знову пригрозив виходом Росії із зернової угоди та пообіцяв у такому разі поставити зерно в Африку безплатно.

“Росія, безумовно, бореться за вплив в Африці. Основні цілі, які вона переслідує в цьому випадку, — це боротьба за нові ринки, за нові напрямки зовнішньоекономічної діяльності, що особливо актуально в умовах санкцій від західних країн. Крім того, це підтримка на міжнародній арені, в міжнародних організаціях з боку країн Африки, яка, попри вливання з боку Росії, часто залишається низькою”, — зазначив співзасновник Центру досліджень Африки Денис Москалик.

Під час конференції “Росія — Африка” Путін також заявив, що Москва списала країнам Африки близько 20 млрд дол. заборгованості. На ці гроші Замбія, Габон або Буркіна-Фасо могли б жити рік, а Чад, Мавританія або Руанда — два. Таким чином, поки місячний дефіцит федерального бюджету в Росії досягає рекорду, медицині, освіті та соціальним програмам залишаються крихти, а коштів не вистачає навіть на забезпечення армії, Москва прощає Африці мільярди, щоб в умовах світової ізоляції отримати нових союзників.

“Потужність глобального Півдня настільки велика, що навіть невеликі градації позицій дуже важливі. Тобто або буде, припустимо, дотримуватися повного збройового ембарго проти Росії, або не буде; або будуть дотримуватися стелі цін на енергоносії російські, або не будуть. Від цього дуже багато залежить”, — пояснив експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак.

Переманити Африку на свій бік Кремль намагається не тільки грошима, а й за допомогою пропаганди. Росія нав’язує ідею, що Захід намагається підпорядкувати країни Африки та називає це “неоколоніалізмом”. А США звинувачує в побудові “однополярного світопорядку”.

“Є, звісно, проблема, що всі ці країни глобального Півдня все ще дуже чутливі до питань колоніалізму, як вони вважають, тому що вони багато в чому постраждали від європейського колоніалізму, від західного, і тепер, коли вони чують, що Китай і Росія кажуть, що так звана багатополярність — це і є боротьба із західним колоніалізмом, якого насправді немає, ось вони й отримують якийсь відгук”, — заявив Олексій Їжак.

У той час як країни Заходу підтримують Україну в її боротьбі проти російської агресії, — від гуманітарної допомоги до поставок зброї — держави глобального Півдня продовжують займати нейтральну позицію, багато в чому через вплив Росії. Заручитися їхньою підтримкою — непросте завдання для Києва. За словами глави українського МЗС Дмитра Кулеби, ситуація на глобальному Півдні потребує посиленої дипломатичної уваги.

“Ми конкуруємо з країною, яка витрачала на країни глобального Півдня величезні гроші протягом багатьох років. Я маю на увазі, звісно ж, Росію, яка має там і свої дипломатичні представництва, і консульства з дуже великим штатом, має можливості інформаційної політики, має культурне співробітництво, співробітництво з науковими та аналітичними інституціями тощо. Тому, звісно, вони чують те, що їм розповідає Росія, в першу чергу. Ось основна наша біда”, — вважає провідна наукова співробітниця Національного інституту стратегічних досліджень Олена Бордиловська.

На думку експертів, прорив у відносинах Києва і країн Південної Африки стався минулого року. Президент України Володимир Зеленський влітку заявив, що Україна активізує політику в Африці, і це вже дає перші плоди. Наприклад, під час голосування резолюції про територіальну цілісність України в Генасамблеї ООН, 29 із 54 африканських країн погодилися з позицією Києва. Серед них і кілька впливових держав континенту, які раніше утримувалися від підтримки України.

Читайте також: Глобальний Південь: чому для України стратегічно важливий цей регіон — розбір (ВІДЕО)