Пригожин та ПВК “Вагнер”: чи допоможуть найманці “кухарю Путіна” прийти до влади — думка експертів

У складі російських окупаційних військ, які вдерлися в Україну 24 лютого 2022 року, воюють представники багатьох силових структур: це і безпосередньо військовослужбовці Збройних сил Російської Федерації (ЗС РФ), і підрозділи Федеральної служби безпеки (ФСБ) та Головного розвідувального управління (ГРУ), і Росгвардія, і всілякі добровольчі військові формування.

Безпосереднім учасником війни в Україні є також бойовики приватної військової компанії “Вагнер” (ПВК “Вагнер”), які ще 2014 року брали участь у боях на Донбасі. Це бойове формування пов’язують із відомим російським бізнесменом Євгеном Пригожиним, якого вважають наближеним до президента РФ Володимира Путіна.

Пригожин, який перебуває під західними санкціями, тривалий час заперечував зв’язок із ПВК “Вагнер”, проте нещодавно підтвердив існування цієї групи найманців.

Офіційний Кремль раніше жодного разу не підтверджував існування цієї організації, проте Путін під час щорічної прес-конференції 2018 року дав коментар про діяльність ПВК “Вагнер”.

“З приводу “Вагнера” ​​і того, що люди роблять — усі мають залишатися в рамках закону… З приводу присутності їх за кордоном — якщо вони не порушують російські закони, вони мають право працювати, продавлювати свої бізнес-інтереси в будь-якій точці планети”, — прокоментував діяльність “вагнерівців” Путін.

Що таке ПВК “Вагнер”

ПВК “Вагнер” було створено у 2013 році на основі так званого “Слов’янського корпусу” — приватної військової компанії, головним завданням якої була охорона родовищ та нафтопроводів у Сирії. Для цього керівництво компанії рекрутувало за трудовою угодою 267 осіб. Проте замість захисту нафтових об’єктів співробітники “Слов’янського корпусу” взяли участь у громадянській війні в Сирії.

Серед найманців “Слов’янського корпусу” був Дмитро Уткін — колишній російський офіцер, який до 2013 року служив командиром 700-го окремого загону спецпризначення ГРУ МО РФ. На той момент Уткін служив у званні підполковника.

Після цього ім’я Уткіна як керівника бойового підрозділу виринає у 2014 році у зв’язку з подіями, що відбувалися на окупованій території Луганської області. Саме на той час уперше в засобах масової інформації з’явився термін “Група Вагнера”. Назва угруповання пов’язана з позивним Уткіним “Вагнер”, обраним ним у результаті захоплення історією Третього Рейху (Юрген Вагнер — німецький офіцер, бригадефюрер СС та генерал-майор військ СС).

Спочатку до складу “Групи Вагнера” ​​входили відставні російські військовослужбовці, а також найманці, які мали досвід бойових дій в Афганістані, Чечні, Нагірному Карабаху, Югославії, Грузії, на Близькому Сході та в інших “гарячих точках”.

За даними російських ЗМІ, у 2014 році “вагнерівці” брали участь у силових операціях на території Криму, вони брали участь у боях за Луганський аеропорт, у битві за Дебальцеве, а також проводили диверсії та провокації проти сил АТО (Антитерористична операція, — ред.) на лінії розмежування.

Крім цього, бойовики “Вагнера” ​​причетні до ліквідації низки ватажків бойовиків так званої “Луганської народної республіки”, зокрема Олександра Бєднова та Олексія Мозгового, які стали непотрібними російським кураторам “ЛНР”.

8 жовтня 2017 року Служба безпеки України СБУ оприлюднила імена бойовиків ПВК “Вагнер”, які причетні до збиття Іл-76, штурму Луганського аеропорту та міста Дебальцеве.

“Слідство має підстави говорити, що два члени угруповання “Вагнер” безпосередньо стріляли з ПЗРК по Іл-76. Службою було встановлено 1 570 імен та настановних даних бойовиків ПВК Вагнера, зокрема тих, хто загинув на території України”, — заявив тодішній голова СБУ Василь Грицак.

У 2018 році Служба безпеки України оприлюднила записи переговорів ватажка ПВК “Вагнер” Дмитра Уткіна з ватажками російських бойовиків на Донбасі та російськими офіцерами. У грудні 2021 року СБУ заочно оголосила Уткіну про підозру в зазіханні на територіальну цілість України та пособництві у веденні агресивної війни.

2016 року найманці “Вагнера” ​​почали брати участь у бойових діях у Сирії на боці військ диктатора Башара Асада. Зокрема, вони брали участь у штурмі Пальміри та інших військових операціях.

На початку лютого 2018 року кілька загонів “Вагнера” ​​у бою під містом Хашам (Сирія) потрапили під нищівний артилерійський удар ВПС США. Інформація про точну кількість загиблих росіян суперечлива. За різними даними, у цій сутичці загинули від 11 до 200 “вагнерівців”.

Західні ЗМІ також повідомляли про участь найманців Уткіна у громадянській війні в Судані на боці уряду Омара Башира. А в столиці Лівії місті Тріполі понад 1,2 тисячі бойовиків воювали на боці генерала Халіфи Хафтара проти армії уряду, визнаного міжнародною спільнотою.

За даними Human Rights Watch, “вагнерівці” також причетні до вбивств та тортур мирних жителів у Центральноафриканській республіці (ЦАР).

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 бойовики групи Вагнера беруть участь практично на всіх фронтах російсько-української війни. Значна частина збройних формувань найманців діяла на південно-східному фронті: Попасна, Кадіївка, Світлодарськ, Новоукраїнка.

Крім бойових операцій, на початку повномасштабної війни до завдань ПВК “Вагнер” входили також диверсії, теракти та вбивства вищого керівництва України.

Читайте також: ПВК “Вагнер” масово вербує ув’язнених, хворих на ВІЛ та гепатит — подробиці (ВІДЕО)

Вербування найманців

Якщо раніше в ПВК “Вагнер” набирали професійних військових та найманців із солідним досвідом бойових дій, то згодом у зв’язку з провалом так званої “спецоперації” та величезними втратами як серед військовослужбовців ЗС РФ, так і серед “вагнерівців”, ситуація змінилася. Тепер до складу цієї приватної армії почали вербувати не лише людей без військового досвіду, а й відвертих карних злочинців.

Так, із серпня Євген Пригожин, якого вважають засновником ПВК “Вагнер”, проводить рейди по російських виправних колоніях для вербування ув’язнених до своєї приватної армії. Потенційним найманцям він обіцяє гарну винагороду та помилування після півроку служби.

За інформацією видання “Idel.Реалії”, нещодавно група вербувальників ПВК “Вагнер” побувала у місцях позбавлення волі у Нижегородській, Кіровській, Ульянівській, Самарській областях, Татарстані, Удмуртії, Марій Ел, Мордовії, Пермському краї та інших регіонах Уралу та Поволжя.

Лише у Пермському краї на початку жовтня цього року завербували понад 1,5 тис. ув’язнених.

“Ті, хто пройдуть співбесіди та після цього вирішать, що є сумніви, то не треба їхати. Нам потрібні лише ті, хто впевнений у собі, що він хоче воювати. Йому це подобається, йому це потрібно. Але якщо ви поїхали з нами, то зворотної дороги вже немає. У зону не повернеться ніхто”, — заявив Пригожин.

Насамперед до лав “Вагнера” ​​беруть ув’язнених, які служили в армії або мають бойовий досвід, а також тих, хто відбуває тюремний термін за важкими статтями: вбивство, розбій, завдання тяжких тілесних ушкоджень тощо.

“Насамперед вербують тих, хто на волі мав відповідні військово-облікові спеціальності, які особливо необхідні: це снайпери, це професійні розвідники. Чимало таких людей за різні злочини у тому числі й військові, перебувають у місцях ув’язнення”, — розповів незалежний. військовий аналітик Олександр Алесін.

За даними правозахисника та керівника громадського проекту Gulagu.net Володимира Осєчкіна, протягом останніх кількох місяців із виправних колоній РФ на війну в Україну вирушили понад 15 тис. ув’язнених. Як зазначив Осєчкін, більшість із них не пройшли необхідної підготовки і досі не мають належного екіпірування.

Під час бойових дій убито вже понад 200 ув’язнених, а 40 людей “вагнерівці” розстріляли за непокору та спроби втечі та дезертирства.

За словами Осєчкіна, зараз дуже багато учасників ПВК “Вагнер” залишають територію Росії.

“Хтось уже запросив політичний притулок, хтось у стадії від’їзду з Росії. Не всі люди, які раніше працювали з Пригожиним у Малі, у Сирії, в ЦАР, готові брати участь у цій підлій підступній війні. По-перше, величезна кількість споріднених та дружніх зв’язків з Україною. По-друге, очевидно, що тут йде абсолютно безглузда війна з погляду Кремля. Це війна однієї людини заради утримання влади та її амбіцій, це не війна, де вся країна готова брати в цьому участь”, — розповів Осєчкін.

Як зазначила в ефірі телеканалу FREEДОМ директор фонду “Русь сидящая” Ольга Романова, перший бій переживають лише 15-20% завербованих на війну ув’язнених. При цьому, як наголосила Романова, з вербуванням найманців у Росії спостерігається не зовсім зрозуміла ситуація.

Так, з одного боку, офіційні військові структури Росії вербують ув’язнених на фронт нібито від імені ПВК “Вагнер”.

“Військкомати, державні установи та збройні сили РФ почали працювати разом із приватною військовою компанією найманців. Це заборонено в Російській Федерації законом”, — наголосила журналістка.

У той же час, на сьогоднішній день у Росії немає закону про ПВК. Романова впевнена, що зараз Міноборони РФ та ПВК “Вагнер” між собою конкурують.

“Формально немає такого закону, який дозволяв би найманство. Немає таких законів, за якими ув’язнені воюють за гроші у приватній військовій компанії. Його як не було такого закону, так і немає. Ми маємо справу з роботою конкурентів”, — вважає Романова.

Окрім цього, останнім часом почастішали випадки вербування до складу ПВК “Вагнер” найманців з інших країн. Так, “агенти з персоналу” шукають потенційних бойовиків уже в усьому світі: у Сирії, Молдові, Польщі, Сербії, Латинській Америці.

Відповідно, збільшилася планка із заробітної плати — якщо раніше цінник не перевищував 5 тис. доларів на місяць, то зараз — по 10 тис. доларів на одного.

Олександр Алесін вважає, що за кордоном “вагнерівці” вербують насамперед колишніх громадян СРСР та Російської Федерації, які мріють не лише повернути собі громадянство РФ, а й підзаробити.

“Залучення випадкових людей загрожує тим, що тобі вистрілять у спину. Вони не можуть бути надійними людьми при виконанні будь-яких небезпечних, спеціальних і делікатних операціях. Тому я вважаю, що там можуть бути громадяни іноземних держав, але це або росіяни в першому, другому, може у третьому поколінні, а також ті, хто навчався у російських вишах. Ті, хто служив у таких країнах, як Ангола, Мозамбік та країнах Латинської Америки. Вони проходили навчання у радянських та російських військових училищах та знаходилися під командуванням радянських та російських офіцерів”, — зауважив експерт.

Алесін підкреслив, що залучення іноземних спецпризначенців до російської армії та приватних військових компаній для війни в Україні буде неефективним, тому що є між ними ряд непереборних бар’єрів: мовний, ментальний і релігійний.

“Настільки важлива комунікація під час бойових дій, що люди різних культур, різних мов не можуть, відповідно, брати участь у складі одних підрозділів у бойових діях, тим більше у таких, як ПВК “Вагнер”… Ми знаємо такі випадки, що військовослужбовці розстрілювали своїх товаришів по службі через національну ворожнечу, знущання тощо. Ви пам’ятаєте, що два таджики, яких вони завербували як добровольці, на полігоні розстріляли 11 мобілізованих російських солдатів, тому я вважаю, що застосування іноземних спецпризначенців абсолютно неможливе. небезпечним контингентом”, — констатував Алесін.

Позов проти Пригожина та ПВК “Вагнер”

1 листопада 2022 року британська юридична фірма McCue Jury & Partners оголосила про подання позову проти російського олігарха Євгена Пригожина та ПВК “Вагнер” через участь у бойових діях в Україні.

Юристи стверджують, що це перший випадок в історії, коли проти приватної військової компанії було подано позов за використання тероризму та змову з державою, яка її фінансує для ведення незаконної війни.

“Ця дія є першим кроком у юридичній кампанії, що проводиться міжнародною групою юристів, слідчих та активістів кампанії з метою притягнення цих військових злочинців до відповідальності та примусу їх виплатити репарації українському народу”, — заявили в McCue Jury & Partners.

Юристи запевняють, що використання ПВК “Вагнер” для досягнення цілей Путіна в Україні підтверджується їхніми воєнними злочинами, які включають тортури, вбивства та зґвалтування як засоби ведення війни для тероризування цивільного населення для примусу його до покори.

За словами Осєчкіна, цей позов може вплинути на перебіг активної фази війни в Україні в тому випадку, якщо буде подано вагомі докази злочинів “вагнерівців”.

“Найважливіше — це довести та показати, що це не якісь там приватні військові компанії, а справжнісінькі секретні підрозділи ГРУ Міноборони, які, починаючи ще з 2014-2015 років, займалися диверсіями та створенням збройного військового конфлікту на Донбасі. У разі, якщо вдасться зібрати та надати докази, далі все розвиватиметься по-іншому, як тільки міжнародна спільнота викриє і переконається в тому, що всі ці ПВК — це продовження Міноборони, я думаю, що всередині силового блоку в Росії їх самих зачистять, тому що вони “Спалилися”. Я вважаю, що щодо них ситуація буде вирішена в найближчі місяці”, — упевнений правозахисник.

Амбіції Пригожина

Щодо “батька-засновника” ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина, який до цього не особливо був помічений у публічному просторі, то у світлі своєї кампанії з “мобілізації” російських засуджених на війну з Україною він став досить медійною персоною. Гучні заяви Пригожина про бездарність російських генералів, блокування YouTube, про помилки російсько-української війни, на які він вказав Путіну, розтиражували провідні світові ЗМІ.

А його комплімент на адресу президента України Володимира Зеленського взагалі збентежив російських пропагандистів, оскільки “кухар Путіна” завжди вважався людиною, яка особливо наближена до президента РФ.

На думку експертів, подібними діями Пригожин дає зрозуміти, що йому недостатньо того становища, яке він зараз посідає у російській політиці.

“Такими заявами Пригожин, безумовно, намагається підвищити свою значущість. Що він не просто займається збиранням якихось зеків, а вони ведуть війну насправді проти розумного небезпечного супротивника, і тому йому для цього потрібно ще більше повноважень і найважливіше — це ресурсів”, — зазначив політолог Ігор Рейтерович.

Експерт переконаний, що після того, як Путін якимось способом відійде від влади, Пригожин може вдатися до рішучіших заходів для досягнення своїх цілей.

“Найбільша загроза — ця історія з приватними арміями. Маючи під рукою кілька десятків, можливо, сотень тисяч головорізів, яких можна буде використати не для війни із зовнішнім ворогом, а для того, щоб утримати ті позиції, які вони захоплять або захочуть захопити. Це все вибухне, і серйозно – і армія Пригожина, і Кадирова армія”, — вважає Рейтерович.

В свою чергу, Володимир Осєчкін у прямому ефірі телеканалу FREEДOM заявив, що зараз у Росії кілька груп впливу, серед яких і Пригожин, уже готуються до транзиту влади до РФ.

За його словами, Путін вже втратив контроль у політиці, став ізгоєм, а в міжнародній політиці він не становить інтересу російської еліти і не здатний її захищати.

“Очевидно, що зараз кілька груп впливу готуються до перехідного періоду. І я думаю, що в найближчі 1,5-2 роки на нас чекає кілька змін людей, які стоятимуть біля керма і прийматимуть рішення. Щодо Пригожина, то він тримає вухо гостро , він формує цілу бригаду найманців… Цілком можливо, що після перевороту влада знайдуть не ті, хто має більше грошей за списком Forbes, а ті, хто має реальні бойовики, найманці, які захоплюватимуть життєво важливі системи з погляду держави, наприклад, ту саму ФСБ”, — розповів експерт.

Осєчкін додав, що більшість російських олігархів, які готуються до зміни влади в РФ, не хочуть опинитися в положенні Північної Кореї.

“Я не думаю, що серед них є якісь божевільні люди, які готові якимось чином інтенсивніше вести чи продовжувати війну. Більшість з них готуватиметься до відкату назад, до 24 лютого. Але при цьому є певна команда, таких як Кадиров (Рамзан Кадиров, голова Чечні, — ред.) або Пригожин, для яких це смерті подібно, тому ці якраз персонажі будуть у будь-якому випадку добиватися погіршення ситуації. Це даватиме їм можливість посилювати свій вплив усередині Росії та зберігати якусь мінімальну безпеку”, — підсумував правозахисник.

Читайте також: В образі улюбленця Путіна та з другою зіркою героя РФ: як Пригожин набирає ув’язнених у свою ПВК