Придністров’я може закидати диверсантів як до Одеси, так і до Кишинева – політолог

Чи потрібна Молдові військова допомога України, щоб вирішити питання з Придністров’ям? Чи спроможна Росія мобілізувати населення невизнаної республіки, щоб захопити південь України? На ці та інші питання в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA відповів політолог Віталій Кулик.

– На Вашу думку, чому “розгорілося” Придністров’я? бо Росії зараз треба відвернути українську армію від Одеської області?

– Тут могли бути різноманітні завдання, починаючи від спроб тиску на Молдову з метою отримати певні гарантії від нового керівництва країни до дестабілізації ситуації в Молдові, щоб увага Європи та України була спрямована  туди. Нагадаю, що являє собою Придністров’я, точніше, так звані Придністровські збройні сили або російське угруповання військ у цьому регіоні. Обліковий склад 1700 осіб так званих миротворців, які перебувають на Дністрі у Придністров’ї. Але реальний склад російських військовослужбовців, росіян, які приїхали до Придністров’я служити, – 412 осіб. Решта – це місцеві жителі, які не хочуть воювати. І місцеве керівництво, і так звані еліти, які все життя звикли існувати та заробляти на невизнаному статусі, зараз перебувають у ситуації, коли їх відштовхують. Вони всіляко чинять спротив. Це було й у 2014 році. Тому, на мій погляд, є неякісна спроба провокації з боку ФСБ та ГРУ, які, на жаль, перебувають на цій території. Ми бачимо, як було інсценовано напад на так зване МГБ Придністров’я, на те, як було завдано так званого удару мінами по аеропорту. Хотів би зазначити, що аеропорт – це місце для автоперегонів, а не реальний об’єкт стратегічного призначення.

Якщо говорити про важку техніку, що у Придністров’ї, яка могла б загрожувати Україні, то офіційно це 18 танків на ходу. Але я, особисто перебуваючи у Придністров’ї, деякий час тому до 2014 року спостерігав, як проходять так звані паради перемоги у Придністров’ї. Виходять три танки на плац і з них два зупиняються і не можуть самостійно рухатися. Тобто стан техніки у Придністров’ї викликає великі сумніви. Обліковий склад збройних сил Придністров’я — 7 тисяч людей, але насправді їх лише 4 тисячі, вони сформовані за кадровим принципом. Це 500 людей всього. І там також нічого не відбувається.

Місцеві жителі – це росіяни, які приїхали до регіону. Люди мають кілька паспортів: український, російський, молдовський, румунський, болгарський. Розглядають ці паспорти як засіб пересування, а не ідентичність. Тому воювати в Придністров’ї нема кому. І це відрізняє їх і від Донбасу та інших регіонів. Адже навіть набрати так званих добровольців велика проблема. І зараз було організовано так звану повзучу мобілізацію кадрового складу для поповнення ось цих бригад, щоб набрати хоча б 8 тисяч людей. Виявилося, що люди виїхали з Придністров’я, щоби не потрапляти під цю мобілізацію.

— У випадку, коли і якщо буде доведено, що вибухи в так званому Придністров’ї — це справа рук Росії, чи вважатиметься це нападом на Молдову?

— Це залежить від Молдови. Нагадаю, що Молдова не визнала за своїм законодавством статусу Придністров’я як окупованої території. Є два рішення Європейського суду з прав людини та ПАРЄ, де чітко визначається територія Придністров’я як окупована Російською Федерацією. Але в молдовському законодавстві, за винятком рішення Конституційного суду, ніде не фігурує окупація Придністров’я. Тобто територія Придністров’я визнається територією республіки Молдова, і, відповідно, будь-які дії там розцінюватимуться як зазіхання на територіальний суверенітет республіки Молдова. Відповідно, логічно було би припустити, що будь-які теракти, вчинені  росіянами, — це зазіхання на республіку Молдова, агресія. Але Молдова всіляко уникає цієї оцінки і намагається балансувати.

— На території окремих районів Донбасу відбувається насильницька мобілізація. Чи є ймовірність, що і в так званому Придністров’ї хоча б серед тих, хто залишився, Росія може вдатися до таких же методів?

— Це малоймовірно. З різноманітних причин малоймовірно. Єдиний варіант — коли буде завдано якогось удару по Придністров’ю, наприклад, із Чорного моря прилетить ракета, яку ФСБ подасть як удар з боку України. Тоді гіпотетично можлива мобілізація та поповнення складу, але хотів би наголосити, що провести реальну мобілізацію Придністров’я майже нереально. Крім того, їх нема чим озброювати. Говорять про велику кількість зброї на складах у Ковбасній. Це такий населений пункт біля Рибниці, де є 22 тисячі тонн боєприпасів, зброї тощо. Там близько 100 танків, 200 систем “Град”, але насправді це техніка, яка не підлягає відновленню. Десятки тисяч автоматів Калашникова 60-70-х років. І самі склади… Я був на цих складах, свого часу працюючи у системі Ради національної безпеки та оборони. Я бачив там навіть кремнієві рушниці часів Кримської війни 1870-х років. І спосіб зберігання цих боєприпасів спричиняв великі побоювання ще десять років тому.

Розконсервувати, озброїти, складно мобілізувати. Але використовувати групи ДРГ, дестабілізувати ситуацію на лінії кордону, дестабілізувати ситуацію в самій республіці Молдова, куди інфільтровано безліч агентів ФСБ та ГРУ. Можливе проникнення цих ДРГ до Одеської області, мінування, створення паніки, проведення інформаційної диверсії. Але не слід і відкидати можливості викликів з боку Придністров’я.

— Україна за візії Молдови може знищити ПМР?

— Ну, це питання кількох днів. У нас достатньо ресурсів. Я думаю, що якщо виникне реальна небезпека для України з боку Придністров’я, нас не надто хвилюватимуть формальності. Більше того, я думаю, що і Молдова підштовхуватиме до такого рішення, бачачи, що Придністров’я може стати загрозою її самостійності, територіальній цілісності та існуванню нинішнього політичного режиму. Тому що Україна – перша, Молдова – друга. Ніхто не відмовляється від ідеї “демолдовізувати” цю територію. Заяви російських чиновників та військовослужбовців свідчать, що це одне із завдань нової фази війни проти України. Молдова наступна, тому вона має реагувати. І якщо звернутися по військову допомогу, така допомога може бути надана.

— Нещодавно в Міноборони РФ заявили, що в Придністров’ї треба також захищати російськомовне населення. І ось весь цей цирк знову повториться.

— Справа в тому, що Придністров’я не має кордону з Російською Федерацією і це не історія Донбасу, не історія Південної Осетії, коли можна почекати нібито кілька днів, а потім прийде допомога з великої землі. Ні, допомога з великої землі не прийде, тому що спробу висадки десанту в Одесі буде припинено, і це розуміють навіть у російському Генштабі. Хоча я припускаю і такі плани. Вони ж не рахують своїх солдатів і не шкодують їх. Але в них немає спільного кордону. До того ж, досі Російська Федерація представляла Придністров’я як регіон, де вони показують лайт-варіант врегулювання. Те, що вони не виходять із переговорного процесу “5+2” – це такий формат, куди входять Росія та Україна як країни-гаранти врегулювання. І там відбуваються прямі переговори між Придністров’ям та Молдовою за посередництва країн-гарантів та ОБСЄ. На жаль, Україна там бере останнім часом участь, бо ніхто формат “5+2” не відкидає. Тому, як на мене, не буде жодного визнання незалежності Придністров’я, хоч би як вони цього  хотіли.

Нагадаємо, 25 квітня на території невизнаного Придністров’я (Молдова) прогриміла серія вибухів у будівлі так званого міністерства держбезпеки у Тирасполі.

26 квітня радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк заявив, що РФ намагається дестабілізувати ситуацію у самопроголошеній Придністровській Молдовській республіці (ПМР). За його словами, якщо Україна не вистоїть, то завтра ворог буде біля воріт Кишинева.

Тим часом, на території самопроголошеної республіки підрозділи оперативної групи російських військ приведено в повну бойову готовність.

Читайте також: Якщо буде загроза, українській армії знадобиться 72 години, щоби знешкодити Придністров’я – військовий експерт