У Росії сьогодні, 15 березня, стартувало триденне голосування на президентських “виборах”. На них немає ні міжнародних спостерігачів, ні місцевих незалежних моніторингових організацій. Але головне — на них у Володимира Путіна немає жодного конкурента.
Діагнози, вироки і вбивства — методи боротьби Путіна за трон
У “виборах” беруть участь чотири кандидати: чинний президент, який висунувся на п’ятий термін, а також представники провладних партій: Леонід Слуцький (ЛДПР), Микола Харитонов (КПРФ), Владислав Даванков (“Нові люди”). “Суперники” Путіна відмовилися від його критики під час передвиборчої кампанії. Жодного представника опозиції або кандидата з антивоєнною позицією російська ЦВК до “виборів” не допустила.
Уперше голосування триватиме три дні — з 15 по 17 березня. Три дні фальсифікацій, брехні та спроб переконати росіян, що кращого за Путіна — президента не знайти. Медіа вже зіграли і ще зіграють чималу роль у путінській грі.
У 2001 році він наступив на горло незалежним журналістам. І закрив популярний тоді телеканал НТВ.
Пізніше Путін підім’яв під себе все телебачення. Медіахолдинги очолюють путінські друзі і контролюють теми ефірів. А тих, хто не підкорився волі диктатора, усувають фізично. Анна Політковська — журналістка — розслідувала Беслан, Норд-Ост, Чеченську війну, критикувала путінський режим. Убита 2006 року. Станіслав Маркелов — адвокат і правозахисник — вивчав воєнні злочини в Чечні. Анастасія Бабурова — журналістка — учасниця антифашистського руху в РФ. Наталя Естемірова — правозахисниця — писала про тортури, викрадення людей, страти і розстріли в Чечні. Усіх їх убито 2009 року. Диктатор же з року в рік продовжує лицемірно брехати про важливість демократії.
“Вільна преса може бути ворогом тільки для шахраїв, казнокрадів і злочинців”, — заявив одного разу Путін.
Додати нічого — головний шахрай, казнокрад і злочинець — сам зізнався у скоєному. Щоправда, залишився непокараним. Тому усуненням неугодних журналістів він не обмежився. Опозиціонер Борис Нємцов збирав докази участі російської армії у війні на Донбасі. Убитий у центрі Москви.
Останньою розправою Путіна стало вбивство опозиціонера Олексія Навального. Ланцюгові пси режиму засудили його до 9 років в’язниці. Запроторили в колонію “Полярний вовк” з особливо жорсткими умовами утримання. Де рівно за місяць до президентських виборів Навальний помер. Цілком здоровий 47-річний чоловік. Помер абсолютно раптово, як і багато інших опонентів і критиків Путіна. І поки вся тюремна і кремлівська пропагандистська рать штампує версії причин смерті політика, світ заявляє про “політичне вбивство” і “цинічну розправу”.
Утім, путінському режиму, за калькою з радянського, не вперше вигадувати діагнози і вироки інодумцям і неугодним. У заручниках у нього — в колоніях, на суворому утриманні ще два опозиціонери — Володимир Кара-Мурза та Ілля Яшин. Десятки антивоєнних активістів — у психлікарнях на примусовому лікуванні. Здорові люди — жертви нездорових амбіцій кривавого диктатора.
Він захопився владою настільки, що вже й не пам’ятає тих переконань, з якими сідав на кремлівський трон.
Коментарі експертів
Про те, як путінський режим готувався до чергової “перемоги” на “виборах”, чого побоювався, а також про настрої росіян — в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:
- Ростислав Мурзагулов, політтехнолог і публіцист;
- Наталя Пелевіна, опозиційна політикиня, членкиня політради партії “Парнас”;
- Сергій Антонов, голова Об’єднання “КОМІТЕТ-2024”.
РОСТИСЛАВ МУРЗАГУЛОВ: Настрої росіян можна лише спостерігати в країні, соцопитування не дадуть ясності
— Намалювати всю виборчу картину неможливо, тому що це процес, електоральна процедура, яку так чи інакше в Росії поки що витримують. І в Росії неможливо з нуля зробити, наприклад, 80% голосів.
Тобто, існує певна формула, за якою можна “хімічити” на виборах, але це не працює за схемою “від нуля до нескінченності”. Якщо в тебе є, наприклад, сума Х голосів, то до неї можна домалювати, наприклад, ще два рази по Х.
Але якщо у вас нуль голосів, то помноживши на нуль, все одно вийде нуль голосів. Ця ситуація, природно, Путіна дуже напружує. Щоразу, коли диктатор на вильоті, в якийсь момент система починає відмовляти, перестає підтримувати свого творця, кумира, починає пожирати його. І це цілком може статися з Путіним зараз. Тому що він розв’язав агресивну, криваву, нікому не потрібну війну. Люди починають це розуміти.
Він вбиває своїх політичних опонентів, він робить країну злиденною, він робить країну ізгоєм, він робить усе російське нерукоподатним. Усі це бачать і розуміють.
Чиношанування, яке вбили в росіян за десятиліття радянської влади, а потім, за чверть століття путінської влади, колись закінчиться. Путін це розуміє своїм розумом. І, відповідно, коли воно закінчиться, він полетить далеко. А вибори це той процес, з якого може початися відлік зворотного польоту будь-якого керівника.
У Росії немає можливості отримати об’єктивну соціологію. Єдина можливість більш-менш давати щось об’єктивне, коли питання не стосується безпосередньо Путіна і коли соціологу не доводиться питати безпосередньо — ти за Путіна або ти хочеш померти, або ти хочеш у в’язницю? А коли є можливість поставити запитання здалеку.
Є інші можливості з’ясовувати настрої росіян. Вони теж необ’єктивні. Це аналітичні можливості. Це ті можливості, які ми отримали, коли були збори підписів за кандидатів Дунцову і Надєждіна.
Візуально ми можемо спостерігати відсутність підтримки Путіна, тому що ви не бачили жодної черги на підтримку Путіна, коли він нібито зібрав 3 мільйони підписів. Це очевидний процес. Ми бачили величезні черги, коли підписи збирав Надєждін. Це було всього-то 200 тисяч підписів. Але люди стояли по всій країні, їх було багато, тому що там дуже короткий проміжок, і ці люди фізично мають десь перебувати.
За Путіна вони не перебували ніде, за Надєждіна вони перебували скрізь. Відповідно, ми робимо висновок, що активність громадськості зараз набагато більша проти Путіна і продовження його терміну. Але це, на жаль, зафіксувати дуже складно.
НАТАЛІЯ ПЕЛЕВІНА: Кремлівська картинка тримається тільки шляхом загальної байдужості та бездіяльності
— Зараз частина людей вірить у відретушовану картинку, частина її просто ігнорує. За нашими оцінками, 20% дійсно підтримують Путіна, 20% не підтримують, хоча не багато можуть щось із цього приводу зробити, і 60% хочуть просто, щоб дали спокою.
Ось коли ці 60% перестануть просто хотіти бути в спокої і почнуть реально оцінювати ситуацію і діяти, тоді все, звичайно, посиплеться. Тому що кремлівська картинка тримається тільки шляхом загальної байдужості та бездіяльності.
Одна справа — розуміння західними країнами, що Путін нелегітимний, інша справа — зробити заяву на рівні глав держав.
Вибори мають бути визнані незаконними, через те, що вони проходять на окупованих територіях. Це був наш основний аргумент західним партнерам.
Одна справа — будувати всю свою подальшу політику на розумінні, що це диктатор, а інша справа — робити міжнародні заяви з цього приводу. Тому я боюся, що не всі країни зважаться на те, щоб визнати результати виборів нелегітимними.
Усі говорять у всіх західних ЗМІ про те, що, природно, це непрозорі й нечесні вибори, і всім зрозуміло, що за результатами Володимир Путін залишається щонайменше ще на шість років.
Опозиція доволі активно лобіювала останніми місяцями петицію до різних світових інституцій із закликом не визнавати результатів цих виборів. Але якісь окремо взяті європейські парламентарії підтримали. Сказати, що цілі інституції підтримали, на жаль, не виходить. Але ми, можливо, наші західні колеги ще здивують нас.
СЕРГІЙ АНТОНОВ: Влада змусила членів дільничних комісій агітувати за Путіна
— Ще ніколи в Росії такого не було, щоб понад 400 тисяч членів виборчих дільничних комісій до дня голосування обійшли всі адреси на своїх дільницях, провели будинковий обхід. Вони з використанням спеціального мобільного додатку збирали інформацію про виборців, яка б дозволила провести мобілізацію надалі. Тобто хто де живе, хто не живе, хто де прописаний, чи збираються йти на вибори, як ставляться до влади.
З членів дільничних виборчих комісій у 2024 році влада зробила своїх агітаторів за бюджетний кошт. Майже 900 тисяч членів виборчих комісій налічується в Росії. Влада змусила їх ходити по домівках.
На це було виділено багато мільярдів рублів. Додатково дозволено регіонам фінансувати свої сітки, тому що кожному регіону поставлено завдання забезпечити Путіну результат не менше 80% голосів.
Сьогодні молодь загалом відображає настрої російського суспільства, яке перебуває в апатії, соціальній апатії: 80% населення намагаються триматися подалі від політики і не хочуть нічого про це знати. А в молоді цей відсоток ще вищий.
Оскільки молодь завжди йде на крок попереду і для неї властиво підтримувати демократію, свободу слова. Тобто молодим людям подобається свобода в усіх її проявах. І, звісно, дуже багато молодих людей налаштовані опозиційно.
Вони схильні до боротьби з цим режимом, і не тільки в соціальних мережах. Більшість партизанів, які сьогодні діють на території Росії, — це молоді люди. І це теж дуже показово, навіть якщо дивитися за тими вироками, які ми бачимо сьогодні.
Поки що молодь у більшості дистанціюється від “виборів”. Серед неї переважають антивоєнні настрої. І це дуже хороший потенціал для того, щоб колись станеться певна подія: або це буде перемога України і повернення окупованих територій, або, можливо, завтра помре Путін і вся імперія почне руйнуватися. І ось цей потенціал молоді — він буде дуже популярний. І я думаю, молодь ще скаже своє слово.
Читайте також: Проєкт “Кандидат”: що Путін обіцяє росіянам напередодні “виборів”