Продовольча безпека та вільне судноплавство: одне з головних питань Саміту миру у Швейцарії обговорили експерти

Завантаження продовольства на судна для експорту. Ілюстративне фото: mind.ua

Створення хабів для українського зерна в портах Африки обговорив президент України Володимир Зеленський із президентом Кенії Вільямом Руто. Лідери провели зустріч на полях Саміту миру у Швейцарії. Йшлося, зокрема, про проєкти в галузі експорту сільськогосподарської продукції. Глобальна продовольча безпека була в центрі обговорення і на зустрічі президента України з президентом Республіки Кот-д’Івуар Алассаном Уаттарою. 

Спроби Росії перешкоджати вільній навігації в Чорному морі загрожують продовольчій безпеці багатьох країн світу, наголосив Зеленський. 

Важливість української продукції для глобального світу

Продовольча безпека — одна з центральних тем Глобального саміту миру у Швейцарії.

“Через 79 років після того, як багатосторонні рамки були розроблені, щоб захистити майбутні покоління від війни, Україна стала жертвою вторгнення. І в усьому світі відчувається порушення шляхів забезпечення продовольством. Позиція Кенії непорушна — агресія Росії проти України невиправдана і порушує міжнародне право”, — заявив президент Кенії Вільям Руто.

Україна наполягає — необхідно забезпечити вільне і безпечне судноплавство в Чорному та Азовському морях і відновити суверенний контроль над усіма українськими портами.

За підсумками Глобального саміту у Швейцарії було опубліковано спільне комюніке учасників про основи миру. У документі йдеться про ядерну безпеку, звільнення українських військовополонених і цивільних осіб. Окремим пунктом порушується питання продовольчої безпеки. 

“Глобальна продовольча безпека залежить від безперебійного виробництва і постачання харчових продуктів. У зв’язку з цим вільне, повне та безпечне торговельне судноплавство, а також доступ до морських портів на Чорному та Азовському морях є надзвичайно важливими. Напади на торговельні судна в портах і на всьому маршруті, а також на цивільні порти та цивільну портову інфраструктуру є неприйнятними”, — йдеться в тексті спільного комюніке. 

Також у документі наголошується, що продовольчу безпеку жодним чином не можна використовувати як зброю. Українська сільськогосподарська продукція має безпечно та вільно постачатися зацікавленим третім країнам. 

Україна пройшла непростий шлях у питанні продовольчої безпеки. У серпні 2023 року, після того, як Росія повідомила про вихід із Чорноморської зернової ініціативи, Україна оголосила про відкриття власного морського коридору. Київ продовжить експорт зерна, попри те, що Москва відмовилася від угоди та відкликала гарантії безпеки судноплавства в акваторії Чорного моря, підкреслив тоді Зеленський. За дев’ять місяців український морський коридор забезпечив експорт близько 50 млн тон вантажів. Понад тисячу кораблів вийшли з трьох портів України за цей час. З березня 2024 року український морський коридор через порти Одеси, Чорноморська та Південного працює цілодобово.

“Переважна більшість вантажів — це зерно, якого так не вистачає на так званому глобальному Півдні. А що стосується роботи морського коридору, то він фактично вийшов на свої потужності до повномасштабного вторгнення”, — сказав речник Військово-морських сил Збройних сил України (ЗСУ) Дмитро Плетенчук.  

Україні вдалося забезпечити безпечну роботу морського коридору, попри масовані атаки російської армії на портову інфраструктуру і зерносховища України. Постраждали й альтернативні шляхи експорту українського зерна на Дунаї. 

Президент Румунії Клаус Йоганніс засудив атаки Росії в безпосередній близькості від його країни. Через агресивні дії Москви безпека в Чорному морі стала пріоритетом для держав регіону. 11 січня 2024 року Болгарія, Румунія і Туреччина підписали меморандум про створення Чорноморської військово-морської протимінної групи. Ініціатива покликана допомогти Україні убезпечити судноплавство в Чорному морі від російських мін. Адже тільки на узбережжя Румунії за ці два роки викинуло понад півсотні морських мін.

“Чорноморський регіон дуже важливий, має геостратегічне значення, тому що ми говоримо не тільки про Україну. І те, що Росія робить останнім часом у нашому регіоні, просто обурливо. Ми також бачили всі загрози, які надходять від Російської Федерації щодо комерційного судноплавства в Чорному морі. Ми побачили, як ця війна зачепила безпосередньо Румунію. Раніше ми ідентифікували на нашій території частини російських безпілотників. Зараз важливо продовжувати рішуче підтримувати Україну та український народ”, — розповіла міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску.

За даними розвідки США, у 2023 році Росія на тимчасово окупованих територіях України вкрала близько 6 млн тонн зерна. Для вивезення використовувала вантажні судна, які курсували вздовж узбережжя Туреччини, доставляючи вантажі в порти Сирії, Ізраїлю, Ірану, Грузії та Лівану.

Російська Федерація, розв’язавши війну проти України, поставила під загрозу глобальну продовольчу безпеку. Але Україна має намір залишатися гарантом для багатьох країн світу, заявив Володимир Зеленський.

“Україна продовжує гарантувати продовольчу безпеку. Ми хочемо це зробити. Я ще раз наголошую, це не тільки заради миру, це і заради України нам потрібно. Треба продавати це зерно. Є ініціатива Grain From Ukraine там, де зерно йде в країни Африки, Азії, там, де складна ситуація. У деякі держави йде безплатно, ми всі збираємо гроші на це. І Україна також під час війни це робить, допомагаючи країнам. Це і Малі, і Ефіопія, і Ємен. Велика кількість держав. І ми їм відправили за рік на 160 млн дол. зерна. Це зробила Україна під час війни”, — розповів Зеленський.

Наразі рух цивільних суден із морських портів Одеси, Чорноморська та Південного відбувається за двома маршрутами, які Україна запропонувала Міжнародній морській організації. А українські військові моніторять та аналізують усі можливі ризики. Також для забезпечення функціонування морського коридору Україна представила спільний з Великою Британією механізм страхування суден. За розрахунками Міністерства економіки України, фонд здешевив вартість страхування приблизно на 2,5%. Київ має намір додатково розширити фонд і веде переговори з міжнародними фінансовими організаціями. При цьому йдеться про страхування не тільки морських, а й наземних перевезень.

За підрахунками аналітиків, на рік Україна виробляє стільки продовольства, що його достатньо, щоб нагодувати близько 400 млн осіб.

“В ООН є 17 завдань сталого розвитку. І завдання номер два — це нульовий голод до 2030 року. Без України досягти цієї мети буде просто неможливо. Ми бачимо, що блокування українських портів призводило до таких злетів цін на продовольство і, відповідно, до посилення голоду в бідних країнах, і не тільки в бідних”, — пояснив аналітик Центру досліджень продовольства і землекористування Київської школи економіки Павло Мартишев.

Думки експертів

У чому важливість пункту комюніке про продовольчу безпеку? Яким чином можна її забезпечити? Які держави безпосередньо зацікавлені в безпечному постачанні українського зерна? У якому стані зараз український аграрний сектор? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

  • Ольга Трофімцева, в. о. міністра аграрної політики та продовольства України (2019 р.), посолка з особливих доручень у МЗС України (2022-2023 рр.); 
  • Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу; 
  • Дмитро Левусь, політолог-міжнародник;
  • Олександр Левченко, дипломат, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Хорватія, Боснії та Герцеговині (2010-2017 рр.);
  • Олександр Гапон, голова “Української аграрної асамблеї”. 

ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: Голод — це частина російської стратегії ведення війни

— На Глобальному саміті миру одним з основних пунктів було питання забезпечення продовольчої безпеки. Я хочу відзначити однозначну підтримку в цьому питанні всіх країн, які брали участь. Питання продовольчої безпеки в широкому плані складається з двох головних аспектів. 

Перший — безпечне судноплавство в Чорному та Азовському морях, безперешкодний доступ до портів і неперешкоджання цим діям з боку Росії. А другий момент — це невикористання голоду як зброї. Росія продовольчий голод розглядала не як побічний ефект від агресії, а як частину стратегії ведення війни проти України.

Для українських фермерів дуже важливо не втрачати ринки збуту і можливість експортувати свою продукцію. Українські фермери експортоорієнтовані та попри всі складнощі, дійсно виробляють набагато більше, ніж нам потрібно для внутрішнього ринку. Відповідно, цю продукцію потрібно експортувати. 

Гуманітарна продовольча ініціатива Grain from Ukraine, яку Україна реалізує спільно зі Всесвітньою продовольчою програмою ООН, показала хороші результати та розширилася. І для мене це дуже серйозний сигнал, тому що одна з останніх новин — це те, що Всесвітня продовольча організація зараз розширює свою співпрацю з українськими агровиробниками. 

Ідеться вже не тільки про зерно, а й про консервовані м’ясні продукти, бобові, щоб їх точно так само можна було постачати Світовою продовольчою організацією до тих країн, які насамперед потребують доступу до простих і швидких харчових продуктів для забезпечення продовольчої безпеки свого населення.

Той факт, що питання забезпечення продовольчої безпеки було серед ключових на Глобальному саміті миру, має змусити країну-агресора замислитися. Йдеться про багато складових, включно з тим, що Росія краде продовольство та вчиняє дії, які призводять до дестабілізації продовольчої безпеки у світі. 

ОЛЕГ ПЕНДЗИН: Україна наростила експорт через морські порти 

— Кілька днів тому серйозно розширився перелік тих товарів, які йдуть за програмою Grain from Ukraine. Це 2,5 тис. тонн соняшникової олії, яка у вигляді гуманітарної допомоги поїде в країни Африки. У цій ситуації потрібно розуміти, що нічого не зупиняється і все працює. 

Україна вже сьогодні вийшла на ті обсяги експорту через порти Чорного моря, які були 2021 року до повномасштабного російського вторгнення. 

При цьому потрібно чітко розуміти, що половина портів не функціонує — у Миколаївській та Херсонській областях. Тобто загальний обсяг того, що сьогодні вивозиться через Одесу, різко збільшився, що говорить про крайню зацікавленість і наших виробників, і світових споживачів в українському зерні. І сьогодні ми вже чуємо про розширення переліку тієї продукції, яка ввозиться за програмою Grain from Ukraine. 

ДМИТРО ЛЕВУСЬ: Україна пройшла великий шлях від 2022 року

— Я згадую, який великий шлях було пройдено з 2022 року. Тоді вперше західні посли приїхали в Одесу, були домовленості з Туреччиною та ООН. І все це закінчилося російським саботажем на всіх рівнях. І коли дійсно Сили оборони України абсолютно змінили ситуацію — російський шантаж перестав діяти. Мене в цій ситуації трохи дивує те, що є спроби відіграти ситуацію назад. Перед Самітом миру, наприклад, звучала позиція Туреччини про те, що непогано б було залучити Росію. 

Усі переживали, що Китай не хоче брати участь у Саміті та що з деяких економічних питань КНР буде погано. Це стосується постачання продовольства. З китайського боку не було жодної конкретики. Якщо ти вважаєш себе лідером глобального світу, то потрібно подбати про те, щоб забезпечити безпечне постачання продовольства тим країнам, які цього потребують, — особливо щодо зерна. 

Можна ще згадати африканський план, який практично повністю крутився навколо постачання зерна. Їм було важливо, щоб війна хоч якось закінчилася, бо Африка голодує. Тоді під час візиту африканської делегації в Україну дещо вдалося змінити ситуацію і погляд на це питання. Президент ПАР потім у Москві на саміті Росія — Африка говорив цілком конкретні речі. Він говорив, що їм потрібні подачки від Росії.

ОЛЕКСАНДР ЛЕВЧЕНКО: З’явилося взаєморозуміння з країнами Африки

— Війна Росії проти України негативно вплинула на постачання продовольства, особливо це торкнулося країн так званого глобального Півдня. Комюніке Саміту миру ствердило, що продовольча безпека не повинна бути зброєю в руках РФ. 

Країни, які поставили підпис у комюніке, демонструють солідарність з Україною, розуміння того, що продовольча безпека — один із ключових елементів глобальної безпеки на нашій планеті.

У нас відбулося більше порозуміння з африканськими країнами, тому що співпраця у 2022 році починалася дуже сумно. Зараз ми бачимо, що країни глобального Півдня, насамперед Африка, адекватно реагують на пункт, який був поданий на обговорення. Це важливий аспект і потрібно убезпечити не тільки Одесу, а й інші порти Чорного моря. Питання продовольчої безпеки має глобальний характер. 

Я вважаю, що ті країни, які підписали комюніке, зробили хід на підтримку того, щоб глобальний Південь не голодував і не мав проблем із постачанням продовольства. Бо якщо жителі країн Африки голодуватимуть — почнуться масові заворушення. 

ОЛЕКСАНДР ГАПОН: Споживання пшениці цього року зростатиме

— Україна планує у 2024-2025 рр. експортувати до 15 млн тонн пшениці. Урожай планується — 19,5 млн тонн, але це все прогнози. Перші укоси, перша врожайність покажуть, вирівняли ми цю ситуацію чи не вирівняли. Звичайно ж, впливатимуть насамперед самі природні умови. У другу чергу це, звичайно ж, щоб наші Збройні сили стримували окупантів хоча б на тих рубежах, на яких є, тому що мінне забруднення — це дуже велика проблема. 

Споживання пшениці, кукурудзи та ячменю у світі, за прогнозом цього року, зростатиме. На 1,5 млн тонн по світу планується збільшення обсягу виробництва кукурудзи та зростання на 1,5 млн тонн світового експорту.

Це говорить про те, що в тих країнах, у яких прогнозували голод цього року, це споживання зростатиме і зростатиме ще кілька років точно. А у зв’язку зі збільшенням населення на планеті, Україна зі своїми землями має нарощувати своє виробництво і повернутися до того лідерства, яке вона мала і, впевнений, матиме у світі.

Ситуація з логістикою для українського експорту стабілізувалася завдяки Чорноморському шляху. Ведеться велика робота з будівництва залізничної гілки на Румунію, яка має, своєю чергою, також трохи диференціювати постачання через Чорне море. Ця робота триватиме ще близько півтора року, але це дуже хороший доробок. За цей проєкт взялися кілька країн, зокрема й Молдова. Через Молдову зараз реконструюється залізнична гілка, близько 70 кілометрів нової залізниці буде прокладено, що збільшить експорт на румунські порти. 

Що стосується Європи, то єдиний вихід — потрібно обговорювати вузькоколійну залізницю, яка має бути протягнута вглиб України. Це спростить експорт через європейські порти, оскільки на кордоні України та Євросоюзу немає достатніх перевалкових потужностей, щоб перевалювати з широкої на вузьку гілку, а якщо протягнути вглиб країни та з’єднати з великими елеваторами, то цю проблему буде вирішено. 

Читайте також: Жорстка відповідь Путіну, діалог із країнами Глобального півдня та надія на справедливість: Саміт миру в оцінках експертів

Прямий ефір