Проблеми для РФ, економічні шанси для Центральної Азії та політичний зліт Туреччини — підсумки турне Блінкена обговорили експерти

Ентоні Блінкен уперше на посаді державного секретаря США з робочою поїздкою відвідав Туреччину та країни Центральної Азії.

В Анкарі держсекретар зустрівся з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом і прем’єр-міністром цієї країни Мевлютом Чавушоглу, з яким обговорив низку питань, так чи інакше пов’язаних з Україною.

Під час поїздки до Центральної Азії держсекретар провів зустрічі з політичними представниками Казахстану, Узбекистану, Туркменістану, Таджикистану та Киргизстану.

Візит відбувся на тлі заяв адміністрації президента США Джозефа Байдена про підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності п’яти колишніх радянських республік, які підтримують тісні політичні, економічні та соціально-культурні зв’язки з Російською Федерацією.

Переговори з Туреччиною

У столиці Туреччини Ентоні Блінкен і Раджип Таїп Ердоган обговорили кілька важливих міжнародних проблем, зокрема й питання підтримки України у війні з Росією.

У пресслужбі Держдепу повідомляють, що президент Туреччини та держсекретар США “наголосили на необхідності тіснішого співробітництва у двосторонніх питаннях, включно з обороною, енергетикою, торгівлею і колективною безпекою”.

У розмові з главою турецького МЗС Блінкен обговорив роботу “зернового коридору” і безпеки в Чорному морі, а також питання експорту в Росію товарів, які вона може використовувати у війні проти України. За словами Мевлюта Чавушоглу, Туреччина не експортує товари, які можуть бути використані Росією у військових діях, а також не допустить порушення санкцій, передає Reuters.

“Це неправда, що ми експортували в Росію продукцію, яка може бути використана в оборонній промисловості. Ми попросили Сполучені Штати повідомити, якщо є якісь порушення з цього питання. Анкара не допустить порушення санкцій США і Європи в Туреччині або через неї, і робить кроки для запобігання цьому”, — констатував Чавушоглу.

Водночас питання вступу Фінляндії та Швеції до НАТО поки що залишається без відповіді, оскільки Туреччина та Угорщина все ще виступають проти прийняття цих скандинавських країн до Північноатлантичного альянсу. Туреччина заявила, що не підтримає заявку Швеції в НАТО після антитурецьких протестів у Стокгольмі на підтримку “Робочої партії Курдистану”, яку Анкара вважає терористичною організацією.

“Залежно від того, наскільки швидко і наскільки добре Швеція зможе домогтися успіхів, і якщо ми зможемо переконати наш парламент і наш народ, тоді кроки будуть зроблені”, — сказав глава турецького МЗС Мевлют Чавушоглу.

Зі свого боку, Ентоні Блінкен упевнений, що Швеція і Фінляндія незабаром вступлять до Альянсу.

“Вступ Фінляндії та Швеції до НАТО не є двостороннім питанням. Ми впевнені, що НАТО офіційно прийме їх найближчим часом. І коли це станеться, це зміцнить безпеку кожного члена НАТО, включно зі Сполученими Штатами, включно з Туреччиною”, — зазначив Блінкен.

Читайте також: Туреччина і Греція мають велике значення для США і блоку НАТО — підсумки візиту Блінкена (ВІДЕО)

Замість Росії — США: Вашингтон пропонує Центральній Азії нові ринки

28 лютого і 1 березня держсекретар США відвідав країни Центральної Азії. У столиці Казахстану Астані в рамках зустрічі у форматі C5+1 Ентоні Блінкен провів переговори з міністрами закордонних справ Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану.

Держсекретар США під час свого виступу зазначив, що всі країни, які традиційно входять у сферу інтересів Москви, не повинні ігнорувати загрози, які виходять від російської агресії.

“Цей візит до регіону відбувається на тлі річниці путінської агресії проти України. Це продовжує бути причиною труднощів для людей в усьому світі, зокрема тут, у Центральній Азії. Дійсно, небагато регіонів постраждали більш гостро, ніж Центральна Азія, включно з Узбекистаном, де люди продовжують нести тягар зростання цін на харчові продукти та енергоносії. Як завжди, це найсильніше б’є по найуразливіших. Ось чому Сполучені Штати надали цьому регіону екстрену продовольчу допомогу на суму понад 16 млн доларів відтоді, як президент Путін розпочав свою агресію проти України”, — заявив Блінкен.

Він наголосив на важливості поваги суверенітету, територіальної цілісності та незалежності для всіх країн.

“Вторгнення Росії також викликало глибоку стурбованість у регіоні. Зрештою, якщо могутня країна готова спробувати силою стерти кордони суверенного сусіда, що завадить їй зробити те ж саме з іншими? Країни Центральної Азії, США, а також їхні партнери та союзники в усьому світі розуміють це. І саме тому ми були і залишаємося відданими відстоюванню суверенітету, територіальної цілісності, незалежності не тільки України, а й країн Центральної Азії та всього світу”, — зазначив держсекретар.

У Вашингтоні вважають, що в ситуації, коли Росію дедалі більше ізолюють від світових ринків через її війну проти України, США можуть запропонувати Центральній Азії співпрацю у сфері економічної взаємодії, повідомляє “Голос Америки“.

За словами Блінкена, США також допомагають центральноазіатським країнам диверсифікувати торговельні відносини з іншими країнами.

“Вони не повинні залежати від якоїсь однієї країни або якогось одного джерела торгівлі та інвестицій. І водночас щоб ці країни повинні збільшувати торгівлю та інвестиції всередині самої Центральної Азії. У цього ринку дуже сильний потенціал. І що більше взаємозалежності між центральноазіатськими країнами, що більша співпраця, то сильнішим буде цей ринок, то більше інвестицій він залучить з-за меж Центральної Азії”, — сказав він.

Під час зустрічі держсекретар оголосив про додаткову допомогу в розмірі 25 млн доларів для Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану. Гроші підуть на диверсифікацію економіки та створення нових робочих місць у регіоні. Таку ж суму країнам Центральної Азії США виділили у вересні 2022 року.

Попри давні, тісні зв’язки і багатосторонню залежність від Росії, держави Центральної Азії зайняли нейтральну позицію щодо війни РФ проти України. Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв минулого літа відкрито заявив Путіну, що його країна не визнаватиме незалежність так званих “ДНР” і “ЛНР”.

Проте експерти вважають, що про гучні результати візиту держсекретаря Ентоні Блінкена до Центральної Азії поки що говорити зарано.

“Думаю, що це питання звірки годинників. Промацати ґрунт, подивитися, хто чим дихає, хто на що готовий піти. Найголовнішим результатом буде статус-кво, тобто зміна позиції, яка є, не збільшення підтримки Російської Федерації й не зміна позицій стосовно війни, скажімо, в Україні на відносини з Китаєм”, — сказав кандидат політичних наук Ігор Петренко.

Читайте також: Тепер не з Росією: як війна проти України змінила ставлення країн Центральної Азії до Москви

Вояж Блінкена в огляді експертів

Як можна оцінювати результати візиту Ентоні Блінкена до країн Центральної Азії. Чи вплине поїздка держсекретаря США на торговельні відносини цих країн із Росією. Чи зміниться політика Туреччини щодо РФ та інших країн. Ці та інші теми в ефірі телеканалу FREEДОМ розглянули:

• правозахисник, президент громадського фонду “Ліберті” (Казахстан) Галим Агелеуов;
• офіційний представник Держдепартаменту США Андреа Калан;
• політолог Ігор Рейтерович;
• політолог-міжнародник Володимир Воля.

ГАЛИМ АГЕЛЕУОВ: Центральна Азія важлива для США і Європи як партнер

— На мій погляд, цей тур Блінкена Азією дуже важливий, тому що він показує, що Казахстан, Узбекистан, країни Центральної Азії постійно перебувають в орбіті Європи та США. І тому дуже важливо, щоб вони не скотилися до підтримки путінського режиму в Росії та не пішли на поводу у Путіна.

Багато в чому санкційний удар, який спрямований був на Росію, припав якраз на країни Центральної Азії, насамперед на Казахстан.

Дуже важливо, щоб ті проєкти, які пов’язані з Росією, не мали військового характеру. Наприклад, дуже багато було розмов з приводу казахстанського аеропорту Уральськ, який міг іранську продукцію військово-промислового комплексу перевозити в Росію.

Присутність Блінкена показала, що Центральна Азія важлива для США і Європи як партнер. Для Казахстану, Узбекистану та інших країн Центральної Азії саме економічний фактор зараз виходить на перше місце.

Наші енергоресурси, такі як нафта, фактично не заблоковані, але [до них] дуже обмежений доступ. Відповідно, до бюджету країни обмежений прибуток. Тому зараз нам дуже важливо знаходити нові шляхи просування саме нафти і газу.

Те ж саме з боку єдиного газового союзу між Узбекистаном, Казахстаном і Росією. Тобто це одна з форм прив’язки до Росії центральноазіатських країн. І тут же як противага — активне посилення позицій США та інших країн, які пропонують альтернативні шляхи для [казахстанської] нафти.

Наша країна зацікавлена саме в тому, щоб ця нафта йшла іншими маршрутами, тому що наші можливості тут дуже обмежені.

Крім того, в Казахстані присутні й китайські компанії. І тому дуже важливо для економіки Казахстану мати продовження багатовекторної політики балансу, а не скотитися до потурання Путіну або перебувати під сильним тиском путінського режиму.

Тому що у нас, на жаль, є тенденція до того, що ми фіксуємо активне продавлювання інтересів путінської Росії, і це робиться за рахунок інтересів самого Казахстану.

АНДРЕА КАЛАН: Країни Центральної Азії мають бути конкурентоспроможними на світовому ринку, і США зацікавлені в цьому

— Візит Блінкена до Центральної Азії підкреслює те, що найважливіше — це діалог. І конкретні результати — це те, що ми зміцнюємо відносини між США і країнами Центральної Азії, допомагаємо їм розвивати економіку і боротися з наслідками війни Росії проти України.

Війна йде в Україні, в Європі, але в Центральній Азії, яка знаходиться далеко, відчуваються її наслідки. Багато громадян Росії втекли до Центральної Азії через те, що вони не хочуть брати участь у війні Путіна проти України. І також ми бачимо, що є зростання цін на продукти, нафту. Економічне зростання трохи повільно йде і через наслідки COVID-19, а також через вплив війни.

Тому США хочуть зміцнити діалог і співпрацю, щоб боротися з наслідками війни Путіна в Україні, і цю тему ми порушуємо на кожній зустрічі. Усі країни Центральної Азії надавали допомогу Україні, зокрема, гуманітарну, тому що вони бачать, як впливає ця війна на всі держави.

Наше партнерство йде з моменту незалежності цих країн, а цей формат (С5+, — ред.) діє вже 7 років. Коли країна має дуже міцну економіку, тоді можна боротися з будь-якою загрозою, і можна це робити незалежно від геополітичної ситуації. Тож у наших інтересах, щоб країни Центральної Азії стали більш упевненими у своїй територіальній цілісності, суверенітеті, і щоб вони мали дуже хороші економічні бази.

Якщо ви пам’ятаєте, у вересні 2022 року Білий дім виділив 25 млн доларів для економічної стійкості Центральної Азії. Ці кошти були виділені на розширення торговельних шляхів, щоб можна було відправляти товари не через Росію, а через Транскаспійські шляхи. Крім 25 мільйонів, виділених торік, ми очікуємо 25 млн доларів додатково цього року, щоб підтримувати ці ініціативи.

США роблять так, щоб країни Центральної Азії могли мати гарне місце на міжнародному ринку, а не тільки у відносинах з Китаєм. Необхідно, щоб їхні інвестиції, їхні продукти дійшли до світового ринку Транскаспійським шляхом, і щоб вони були більш конкурентоспроможними. Щоб вони не тільки брали участь у реальній економіці, а самі були частиною світової економічної системи.

ВОЛОДИМИР ВОЛЯ: Блінкен переконує керівництво азіатських країн менше торгувати з Росією

— Казахстан є лідером серед п’яти держав Центральної Азії. Це держава, яка має найпотужнішу економіку, найпотужнішу армію, вона більш технологічно просунута.

Крім того, ця держава є однією з лідерів у міжнародно-політичному сенсі. У 2021 році Казахстан спільно з Туреччиною та Узбекистаном перезапустили так званий Тюркський союз або організацію тюркських держав.

Ну і плюс Казахстан є ще важливим союзником Китаю. За підсумками 2022 року, після того, як Путін розпочав повномасштабну війну, Китай зробив Казахстан своїм головним стратегічним партнером, важливішим навіть, ніж Росія в цьому регіоні.

І в цьому контексті американська увага обумовлюється якраз цими параметрами. Плюс те, що в Центральній Азії Казахстан є одним із головних гравців у питаннях забезпечення безпеки кордонів держав, суміжних з Афганістаном. Тому контакти на двосторонньому рівні між США і Казахстаном, США і Узбекистаном, США і Таджикистаном відбуваються регулярно.

Особливо активними є контакти із західними країнами у керівництва Казахстану та Узбекистану. Однак, якщо останні місяці 2022 року були ознаменовані візитами президентів Казахстану та Узбекистану до Франції, то в США вони поки що ще не були. Але у двосторонньому форматі обмін інформацією та консультації відбуваються досить ефективно.

Тому зараз Блінкен намагається знайти деякі можливості для того, щоб переконати керівництво цих держави в тому, щоб вони менше співпрацювали з Росією. Тобто це все з приводу реалізації санкцій і міжнародної ізоляції Росії.

Що стосується ліквідації торгового представництва Казахстану у РФ — це неоднозначний момент. Насправді Казахстан 2022 року теж анулював низку угод, які діяли в рамках СНД. Вони зараз скасовують застарілу нормативну базу, яка виявилася непотрібною. І наявність представництв теж, найімовірніше, виявилася вже безглуздою. Але те, що скасування відбулося напередодні візиту Блінкена до Казахстану — це досить символічна подія. Це не просто збіг у часі.

А далі що? Візит Блінкена до Індії на саміт “Великої двадцятки” (яка відбувається 2 березня, — ред.).  За контекстом підготовки документа, який оприлюднять за підсумками саміту, за заявами керівництва Індії, ми бачимо, що там відбувається певний дрейф. Або, точніше сказати, зміна позиції тих держав, які поки що займають нейтральну або умовно нейтральну позицію, тобто не засуджують [але й не підтримують] путінську війну проти України.

Ця зміна відбувається в бік усе-таки більшого засудження і якихось негативних оцінок. Не жорсткого, більш м’якого, але, проте, позиція змінюється.

Це ми бачимо з візиту міністра закордонних справ Саудівської Аравії в Україну. Це ми бачимо за візитом і за заявами індійського керівництва в бік більш негативних оцінок Путіна і його війни проти України.

Але за підсумками візиту Блінкена в Казахстан мені складно сказати, чи варто очікувати якихось швидких проявів зміни позиції. Або ж це буде без якихось проявів у публічній площині, як це відбувається в позиції Китаю. Китайські компанії та банки дотримуються санкцій загалом, але китайське керівництво не засуджує Путіна і його війну. Тобто офіційна заява — це одне, а реальна практика — це інше.

До речі, [президент Казахстану] Токаєв торік не підтримав цю війну і заявив про відмову визнавати включення до складу Росії так званих “ДНР” і “ЛНР” і будь-які анексії. Тому наскільки результативною в підсумку виявиться поїздка Блінкена, і які будуть результати, це зараз інтрига свого роду.

Але ці зрушення відбуватимуться. Я не виключаю, що Узбекистан, Казахстан якісь дії щодо жорсткішого дотримання санкцій зроблять. Хоча не варто очікувати від них жорстких заяв щодо Росії, з однієї простої причини — вони тісно економічно пов’язані з Росією.

А Узбекистан ще дуже залежний від Росії в міграційних питаннях. Точно так само, як Казахстан. За різними оцінками, в Росії 7 млн мігрантів тільки з Таджикистану та Узбекистану, але це оціночні дані.

ІГОР РЕЙТЕРОВИЧ: Туреччина стає впливовим суб’єктом світової політики

— Роль миротворця дає змогу Туреччині заявляти не лише про певне регіональне лідерство, а навіть виходити на більш глобальний рівень і говорити про те, що вона бере посильну, а інколи навіть активну участь у вирішенні тієї ситуації, яка склалася після широкомасштабного нападу Росії на Україну.

Політичний статус Туреччини та її лідера дуже серйозно підноситься на міжнародній арені.

І це дуже вигідно і необхідно Ердогану, оскільки вся його політика останніх років значною мірою будувалася якраз на активізації зовнішньополітичних гравців і на бажанні зробити Туреччину впливовим суб’єктом міжнародної політики не тільки у своєму регіоні, а й загалом у світі. І війна, яку Росія веде проти України, надає в цьому плані для Туреччини певні шанси.

Другий момент, звісно, суто економічний, тому що обсяги торгівлі між Росією і Туреччиною зростають, і Анкара тут отримує для себе доволі непогані дивіденди як з погляду енергоресурсів, так і в плані торгівлі іншими товарами, зокрема, в контексті турецького імпорту, який іде в ту ж Росію.

Ну, і давайте не будемо забувати про “зернову оборудку”, це дуже важлива історія взагалі для всього світу, оскільки тут Україна насамперед думає навіть не стільки про свої інтереси, скільки про інтереси голодуючих країн, про інтереси Організації Об’єднаних Націй. І Туреччина тут теж має свої якісь перспективи та інтереси і з погляду купівлі дешевшого зерна, і можливості на цьому заробити, і знову-таки виступити своєрідним посередником, виводячи себе на глобальний рівень.

Ну, і третій, останній момент: така політика вигідна Ердогану, і необхідна йому з погляду внутрішніх процесів у Туреччині. Скоро вибори, частина його електорату всіляко підтримує і вважає за необхідне піднесення ролі Туреччини. І тому такі дії йдуть на користь президенту цієї країни з точки зору рейтингу.

Згідно з результатами останніх соцопитувань, в Ердогана досить високий рейтинг, який дозволяє йому думати про те, щоб переобратися. І зрозуміло, що він цю тему буде розкручувати й далі, як мінімум до виборів, оскільки вона приносить йому певний електоральний результат.

Щодо співпраці турецьких компаній із РФ, то Чавушоглу сказав, що, якщо такі випадки й були, вони стосуються не політики Туреччини, а окремих компаній. Усі чудово розуміють, що потрапити під якісь санкції з боку США — це як виграти джекпот, тільки зі знаком мінус. Тому що ці компанії не зможуть взагалі потім у світі працювати.

Швидкість реакції турецького керівництва свідчить про те, що вони розуміють масштаб усіх ризиків. І тут ситуація дуже схожа на історію з Китаєм. Можна нескінченно говорити про те, що “ми продовжуватимемо торгувати з Російською Федерацією, і ви нам не указ, ми суверенні країни” тощо. Але коли йдеться вже про якісь конкретні рішення щодо впровадження санкцій проти тих чи інших компаній, то відразу дають “задню”.

Чому? Тому що ринки США і Європи для Туреччини набагато пріоритетніші, ніж ринок тієї самої Росії, тому що російський ринок не зростає, і він вирізняється дуже невисокою платоспроможністю. Там не можуть купувати стільки товарів, скільки купують у Європі, у Сполучених Штатах і на афілійованих зі США ринках. І Вашингтон може робити такі попередження, прекрасно розуміючи, що сам ризик або загроза відлучення від цього ринку є достатнім аргументом для багатьох країн.

Тому у США залишається досить багато ресурсів для того, щоб притягнути до відповідальності або хоча б натякнути для початку, що не треба займатися дурницями й обходити санкції, особливо ті, які стосуються військово-технічного співробітництва.

Тому я думаю, що тут якраз турки почули те, що повинні були почути, і ми навряд чи найближчим часом будемо стикатися з якоюсь підпільною торгівлею, як мінімум, військово-технічною продукцією між Туреччиною і РФ.

Читайте також: Турне Блінкена в Центральну Азію: про цілі та перші результати розповіли в Держдепі США