ППО, F-16 і “міст у НАТО”: повні підсумки саміту Північноатлантичного альянсу для України

9-11 червня у Вашингтоні відбувся саміт НАТО. За підсумками зустрічі було ухвалено комюніке, більшість пунктів якого стосується підтримки України в протистоянні російській агресії. Також на полях саміту відбулося засідання Ради Україна — НАТО, а президент Володимир Зеленський провів важливі переговори з лідерами країн.

Комюніке саміту

Саміт НАТО у Вашингтоні був приурочений до 75-річчя Альянсу. Уперше зібралися 32 країни-члени, включно з Фінляндією та Швецією. У роботі саміту також узяв участь президент України Володимир Зеленський. Посилення допомоги Україні у протистоянні Росії була першочерговою темою, особливо на тлі цинічної російської масованої атаки 8 липня.

Попередній саміт НАТО відбувся в липні 2023 року у Вільнюсі. Тоді Альянс ухвалив рішення, що Україна стане членом блоку в прискореному порядку — без проходження Плану дій щодо членства (ПДЧ).

Заздалегідь було відомо, що на саміті у Вашингтоні Україна також не отримає запрошення до Альянсу, хоча в період військового протистояння Росії вона цього потребує як ніколи. Попри це, позитивні зміни та зрушення в політиці Альянсу все ж простежуються.

“Взявши на себе провідну роль, НАТО забезпечить надійнішу, послідовнішу підтримку, поліпшить взаємосумісність і приведе у відповідність короткострокові та довгострокові потреби української армії”, — сказав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Він повідомив, що Альянс готовий запропонувати Україні не членство, а так званий міст, який складається з п’яти пунктів:

• НАТО створює нове командування в Німеччині з політичними центрами у Східній Європі для того, щоб можна було розподіляти допомогу Україні;
• довгострокове зобов’язання продовжувати підтримку України;
• нові оголошення про негайну військову допомогу, зокрема щодо ППО;
• нові двосторонні угоди з безпеки між країнами НАТО та Україною;
• крок до забезпечення повної оперативної сумісності між арміями НАТО і України, зокрема новий тренувальний центр у Польщі.

Ці пункти також відображені в підсумковому комюніке саміту, в якому Україна згадується 66 разів. У документі країни-учасниці НАТО, зокрема, акцентують на такому:

• Росія несе одноосібну відповідальність за свою агресивну війну проти України. Росія несе відповідальність за загибель тисяч мирних жителів і завдання величезної шкоди цивільній інфраструктурі. Росія повинна негайно припинити цю війну, повністю і беззастережно вивести всі свої війська з України. НАТО ніколи не визнає незаконну анексію Росією української території, включно з Кримом;
• країни НАТО посилюватимуть підтримку України — негайну і довгострокову, щоб вона могла здобути перемогу у своїй боротьбі за свободу;
• ухвалено рішення про створення Групи НАТО зі сприяння безпеці та навчання для України (NSATU). Група координуватиме між країнами надання військової техніки та навчання українських військовослужбовців;
• протягом наступного року буде профінансовано 40 млрд євро на військову підтримку України. Кошти виділятимуть шляхом пропорційних внесків союзників. Глави країн НАТО проведуть повторну оцінку внесків на майбутніх самітах Альянсу, починаючи з саміту 2025 року в Гаазі. Союзники звітуватимуть перед НАТО про надану Україні підтримку двічі на рік;
• створюється нова посада — старшого представника НАТО в Україні, який працюватиме в Києві для поглиблення відносин України з Північноатлантичним альянсом;
• майбутнє України — у НАТО. НАТО надішле Україні запрошення про вступ до Альянсу, коли погодяться союзники, і коли умови про вступ будуть виконані;
• рішення саміту НАТО і Ради НАТО — Україна в поєднанні з поточною роботою союзників являють собою міст до членства України в НАТО. Прогрес України на шляху до вступу в Альянс міністри закордонних справ НАТО продовжать оцінювати в межах Щорічної національної програми.

Що у США мають на увазі під висловом “міст до НАТО”, пояснив Майкл Карпентер, старший директор з питань Європи Ради нацбезпеки США.

“Міст — це все, що потрібно для миттєвого вступу до Альянсу в разі, якщо в його членів з’явиться на це політична воля. Документ, оприлюднений на саміті у Вашингтоні, стане таким інституційним мостом до членства в блоці. Він дасть змогу Україні вступити до НАТО при отриманні запрошення в майбутньому”, — сказав він.

Також у комюніке зазначено, що НАТО не прагне конфронтації і не становить загрози для Росії.

“Ми, як і раніше, готові підтримувати канали зв’язку з Москвою, щоб знизити ризики і запобігти ескалації”, — йдеться в тексті документа.

НАТО засудило “безвідповідальну ядерну риторику” Росії, включно з її оголошеним розміщенням ядерної зброї в Білорусі, що “демонструє позицію стратегічного залякування”. Також Альянс виступає проти розміщення ядерної зброї на орбіті навколо Землі, про цей намір неодноразово заявляли в РФ.

У НАТО констатували, що Росія активізувала свої агресивні гібридні дії проти союзників. Йдеться про диверсії, провокації на кордонах союзників, використання нелегальної міграції, проведення шкідливої кібердіяльності та електронне втручання, також це кампанії з дезінформації, зловмисний політичний вплив та економічний примус. У НАТО заявили, що будуть і далі протидіяти таким російським гібридним загрозам, і що така поведінка Росії “не зупинить рішучість союзників та їхню підтримку України”.

У комюніке міститься заклик до всіх країн не надавати жодного сприяння російській агресії. Вказується, що Білорусь і Північна Корея продовжують сприяти цій війні, надаючи допомогу Росії. Уперше вирішальним фактором, що сприяє війні, названо дії Китаю — йдеться про так зване партнерство “без обмежень” і масштабну підтримку російської оборонно-промислової бази.

“Ми засуджуємо всіх, хто сприяє і тим самим продовжує війну Росії в Україні”, — ідеться в тексті документа.

Учасники саміту акцентували, що Україна дуже близька до членства в НАТО, країна пройшла великий шлях у цьому напрямку. А генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг наголосив, що “якщо Україна продовжуватиме проводити необхідні реформи, ми підтримуватимемо її на незворотному шляху до членства в НАТО”.

“Ми дуже близькі до нашої мети. Мені здається, наступним кроком буде запрошення до НАТО, а далі — членство… І, напевно, вже не варто говорити, що це буде успіх для України. Тому що це буде успіхом для всіх. Ми, Україна, посилимо НАТО. Ми — сильні, у нас потужна і сильна армія. І ми ведемо боротьбу проти тирана Путіна. Ось чому Україна і НАТО разом — це успіх”, — заявив президент Володимир Зеленський на підсумковій пресконференції.

Президент Польщі Анджей Дуда вважає, що є надія на запрошення України до НАТО вже на саміті-2025, який відбудеться в Гаазі (Нідерланди).

Варто зазначити, що саміт у Вашингтоні став останнім для генерального секретаря Єнса Столтенберга, у жовтні його на цій посаді замінить прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте.

Допомога союзників

У межах саміту країни НАТО оголосили про нові кроки військової допомоги Україні.

Так, Україна отримає 5 систем ППО. З них 3 додаткові системи Patriot (“Петріот”) нададуть США, Німеччина та Румунія. Нідерланди та інші країни поставлять спільно ще одну батарею “Петріот”. А Італія надасть систему ППО SAMP/T.

“Найближчими місяцями США разом із партнерами мають намір також поставити десятки додаткових тактичних систем ППО“, — заявив на саміті президент США Джо Байден.

Перші американські винищувачі F-16 почнуть літати в небі України вже влітку, процес передачі цих літаків розпочато. Про це у спільній заяві повідомили президент США і прем’єри Данії та Нідерландів. Інші деталі не розголошуються з міркувань безпеки. З більш ранніх заяв відомо, що в першій хвилі Україна має отримати 10-20 винищувачів F-16, а загалом є рішення про поставку близько 80 літаків.

“Росія використовує 300 бойових літаків проти України. Нам потрібно щонайменше 128 літаків, щоб протистояти їм, і ці цифри відомі партнерам”, — повідомив президент України Володимир Зеленський.

Читайте також: F-16 будуть в українському небі вже влітку: як змінять хід війни американські винищувачі — аналіз експертів

Президент США Джо Байден оголосив новий пакет допомоги, який став восьмим із кінця квітня, коли Конгрес США ухвалив додаткове фінансування для військової допомоги Києву. Його вміст американський президент не розкрив. Однак раніше у ЗМІ повідомляли, що йдеться про пакет вартістю 225 млн дол., до якого, серед іншого, увійдуть ЗРК “Петріот”.

Канада виділила додатковий пакет військової підтримки для України на 500 млн канадських доларів (понад 350 млн дол. США).

Також повідомили про оборонні пакети і країни-партнери НАТО, які брали участь у саміті. Так, Австралія виділила 170 млн дол. — це найбільший обсяг допомоги Україні від цієї країни з початку повномасштабного російського вторгнення. А пакет від Нової Зеландії — 9,8 млн дол., з яких 2,45 млн дол. буде спрямовано в коаліцію дронів і 1,23 млн дол. США на військові медичні потреби України.

Крім того, на полях саміту було підписано дві нові угоди про гарантії безпеки для України — з Люксембургом і Румунією. Таким чином, уже 23 країни оформили з Україною такий документ.

Так, Угоду про безпекове співробітництво та довгострокову підтримку між Україною та Великим Герцогством Люксембург Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Люксембургу Люк Фріден підписали 10 липня.

У документі, зокрема, зазначено:

• на момент підписання договору Люксембург виділив на оборонну допомогу Україні більш ніж 250 млн євро і надаватиме підтримку протягом 10-річного терміну дії угоди;
• з лютого 2022 року Люксембург надав Україні понад 29 млн євро гуманітарної допомоги;
• Люксембург узяв на себе провідну роль разом з Естонією та Україною в коаліції IT-можливостей і робить внесок у коаліцію “Спроможність Повітряних сил” та коаліцію “Артилерія класу земля — земля”. Люксембург може визначити можливості для розширення своєї участі в інших коаліціях;
• Люксембург підтримуватиме Україну шляхом надання засобів для розвідки та спостереження (ISR), зокрема в космічній сфері на додаток до інших ключових можливостей;
• Україна та Люксембург працюватимуть над перетворенням оборонної промисловості України на потужний потенціал.

Також Люксембург заявляє про непохитну підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів 1991 року. І що майбутнє України — в ЄС і НАТО.

11 липня український лідер Володимир Зеленський і президент Румунії Клаус Йоганніс підписали Угоду про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Румунією.

На даному етапі:

• Румунія передасть Україні систему Patriot (“Петріот”) і підтримуватиме країну з тією самою динамікою, що й протягом 2022-2024 років;
• сприятиме максимально швидкому транзиту всієї необхідної техніки своєю територією до України;
• разом із партнерами допомагатиме навчальному центру F-16 для підготовки українських пілотів;
• допомагатиме Україні в розмінуванні Чорного моря.

Також в угоді Румунія зобов’язується:

• надавати підтримку Україні для продовження її самооборони проти триваючої російської агресії, військової ескалації та для стримування агресії в майбутньому;
• посилити відновлення України, її економічну стабільність і стійкість;
• поглиблювати співпрацю для зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні;
• надавати довгострокову допомогу та підтримувати оборонну промисловість України;
• сприяти притягненню до відповідальності за злочини, вчинені проти України та її громадян, а також підвищувати ціну для Російської Федерації за її триваючу агресію;
• підтримувати Україну на її шляху до ЄС і НАТО.

На завершення саміту НАТО ухвалили Український договір, який стосується гарантій безпеки для України. Документ став доповненням до Спільної декларації G7, погодженої на саміті НАТО у Вільнюсі рік тому. Загалом до неї долучилися вже 32 учасники — усі вони були присутні під час підписання, зокрема 23 лідери країн, з якими Україна вже уклала двосторонні безпекові угоди.

Різноманітність зустрічей

Програма зустрічей президента України Володимира Зеленського у Вашингтоні була різноманітною.

Свій візит до США український лідер розпочав 9 липня із вшанування пам’яті жертв Голодомору. Володимир та Олена Зеленські поклали квіти до Меморіалу жертвам Голодомору 1932-1933 років і вшанували пам’ять тих, хто постраждав від сталінського тоталітарного режиму. Президентське подружжя також поспілкувалося з представниками української громади у Сполучених Штатах. Зеленський відзначив постійну активність і волонтерську допомогу українським воїнам з боку української діаспори.

10 липня Володимир Зеленський відвідав Президентський фонд та Інститут Рональда Рейгана. У своєму виступі він наголосив, що не тільки Америка, а й увесь світ чекає на листопад, коли у США відбудуться вибори президента.

“І Путін теж чекає на листопад, але вбиває і руйнує, щоб підготуватися — бути готовим до всього, що може принести листопад… Час вийти з тіні, зробити так, щоб сильні рішення працювали, діяти, а не чекати на листопад чи на будь-який інший місяць”, — акцентував президент України.

Зеленський розповів про масовану атаку РФ на українські міста 8 липня, заявивши, що ракету Х-101 на дитячу лікарню “Охматдит” російські окупанти направили цілеспрямовано.

“Понад 40 ракет різних типів. Одна влучила в дитячу лікарню — спеціалізовану лікарню, де з рук смерті рятували дітей із найскладнішими травмами і захворюваннями, такими як рак, серцеві захворювання. Унаслідок цього нападу загинули 43 людини, майже 200 отримали поранення”, — повідомив він.

Зеленський наголосив, що Україна потребує далекобійної зброї та дозволу бити нею по аеродромах на території РФ, звідки злітають літаки, які постійно запускають керовані авіабомби. Крім того, Україна дуже чекає на винищувачі F-16. Важливо і коли вони надійдуть, і скільки їх буде.

Президент України закликав організувати другий Саміт миру вже цього року — “ще більш потужний і по-справжньому вирішальний”, і в цьому “нам потрібна підтримка від США”.

Читайте також: Росія вдарила по “Охматдиту”: особливості атаки, наслідки та варіанти захисту обговорили експерти

Володимир Зеленський провів зустріч зі спікером Палати представників Конгресу США Майком Джонсоном, а також лідером демократів у Палаті представників Хакімом Джеффрісом та іншими конгресменами.

Також український лідер зустрівся з двопартійною делегацією Сенату США, обговорили ситуацію на полі бою та оборонну підтримку з боку США. Президент України нагородив лідера Демократичної партії в Сенаті Чака Шумера і лідера Республіканської партії в Сенаті Мітча Макконнелла орденами “За заслуги” І ступеня.

На полях саміту Володимир Зеленський провів переговори з президентом США Джо Байденом. Починаючи з червня, це вже третя зустріч лідерів України та Сполучених Штатів. Цього разу Байден оголосив про новий пакет військової допомоги та запевнив, що винищувачі F-16 будуть в українському небі вже до кінця літа.

Також Зеленський провів зустрічі з лідерами інших країн-союзниць, у межах яких основний акцент було зроблено на допомозі Україні. Зокрема, президент поспілкувався:

• з канцлером Німеччини Олафом Шольцем;
• з президентом Фпанції Еммануелем Макроном;
• з новим прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, який за підсумками парламентських виборів 4 липня привів до влади Лейбористську партію;
• з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо;
• з прем’єр-міністеркою Італії Джорджею Мелоні;
• з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом;
• з президентом Чехії Петром Павелом;
• із президентом Словаччини Петером Пеллегріні, який очолив країну 15 червня 2024 року;
• із прем’єр-міністром Люксембургу Люком Фріденом;
• з нещодавно призначеним прем’єр-міністром Королівства Нідерланди Діком Схоофом.

Крім того, президент України вперше провів зустріч у п’ятисторонньому форматі з лідерами індо-тихоокеанських держав — партнерів НАТО:

• президентом Республіки Корея Юн Сок Йолем;
• прем’єр-міністром Нової Зеландії Крістофером Лаксоном;
• прем’єр-міністром Фуміо Кішидою;
• міністром оборони Австралії Річардом Марлзом.

У Посольстві України в США Володимир Зеленський поспілкувався з топ-менеджерами провідних американських оборонних компаній, зустріч стала продовженням діалогу, започаткованого у Вашингтоні в грудні минулого року.

Допомога НАТО Україні в оцінці експертів

Підсумки саміту НАТО в ефірі телеканалу FREEДOM обговорили:

• Володимир Фесенко, політолог;
• Тарас Загородній, політтехнолог;
• Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова.

ТАРАС ЗАГОРОДНИЙ: Україна здатна посилити блок НАТО

— Гадаю, що поки триває війна, мова про вступ України до НАТО не йде. Заяви, зроблені в рамках саміту про “невідворотність членства” свідчать про те, що Україна стане членом НАТО, але надалі.

Але нічого не заважає Україні зараз проводити інтеграцію в структури НАТО. Де-факто Україна і так уже є членом НАТО — принаймні, за військовою інфраструктурою і за рівнем взаємодії зі структурами НАТО.

Що більше Україна демонструватиме свою здатність захищатися, то бажанішим гостем вона буде в НАТО. Тому що будь-яка організація прагне брати до себе членів, які здатні посилити альянс, а Україна здатна посилити блок НАТО.

Що стосується “мосту до НАТО” — це таке дипломатичне формулювання. Ми маємо розуміти, що є прецедент дуже швидкого вступу до НАТО Фінляндії та Швеції. І, найімовірніше, Україна наполягатиме на такому прискореному варіанті.

Заяви саміту для Москви — це сигнал про те, що підтримка буде, хоч би як вони прагнули їй перешкодити.

Ось, F-16 буде надходити. Є дозволи деяких країн бити їхньою зброєю по території РФ. Це погані новини для росіян. Усе-таки війну переноситимуть на їхню територію: знищуватимуть насамперед їхню військову інфраструктуру, енергетичну інфраструктуру та інші цілі.

Чому в комюніке НАТО йдеться про виділення 40 млрд доларів на наступний рік. Тому що вже є чітке розуміння пріоритетів і скільки це приблизно коштує. Для розвинених країн це взагалі невелика сума — як для європейських, так і для США. Крім того, укладаються договори про гарантії безпеки. У них країни також фіксують, яку допомогу надаватимуть Україні.

Рішенням саміту в Німеччині розміщуватиметься нове командування НАТО, яке координуватиме допомогу Альянсу Україні. Чому в Німеччині? Тому що тут ще з 1945 року розташована найбільша база США “Рамштайн”. І США розуміють, що потрібно посилювати блок НАТО. І в даному випадку базовим вони взяли на себе Німеччину, як основного союзника, основну країну НАТО і за економікою, і за іншими параметрами.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Членство України в НАТО — головний подразник Кремля

— Гадаю, що за кількістю особистих зустрічей між президентами України та Сполучених Штатів Володимиром Зеленським та Джо Байденом, це рекорд.

Жоден із наших попередніх президентів так часто не зустрічався з президентом США.

Частота, звісно, пов’язана з нинішньою війною. Але частота цих зустрічей уже проявилася ще до російського повномасштабного вторгнення. А це свідчення дуже високої інтенсивності двосторонніх партнерських відносин.

Тому важливий сам факт зустрічей, їхньої регулярності та значущості обговорюваних питань. Для нас вкрай важливим є збереження цього високого рівня партнерських відносин. Це вкрай важливо в контексті президентських виборів у США, які мають відбутися в листопаді.

Зазначу делікатний момент — Україна нікого не підтримує на цих виборах. Для нас дуже важливо зберігати двопартійну підтримку Сполучених Штатів.

Але, звичайно, активна взаємодія з правлячою адміністрацією Білого дому для нас завжди дуже значуща.

У комюніке саміту Росія вкотре визначена як країна-агресор. Зверніть увагу, у декларації саміту позначено фактично групу супротивників НАТО: це прямі союзники Росії — Північна Корея та Іран, але до їхнього числа зарахований і Китай.

Це щось нове, що Китай названо союзником Росії. Цього раніше не було [в документах НАТО]. Це нова тенденція.

Китай відразу ж виступив із різкою критикою цієї заяви. Але це сигнал на адресу Китаю, що він має обрати: або він на боці країни-агресора, або Китай зберігає реальну не на словах нейтральну позицію, і тоді з ним можна мати справу як із країною, яка реально хоче миру.

У НАТО сприймають Китай як суперника, як потенційного противника. Саме тому на саміті у Вашингтоні була ціла низка країн зі Східної Азії і не тільки, які сприймають серйозно загрози і з боку Північної Кореї, і з боку Китаю.

Тож це сигнал для Китаю. Китай має обрати подальшу лінію поведінки.

Що стосується членства України в НАТО. Коли ту чи іншу країну запрошують або приймають до НАТО, потрібна одноголосна згода всіх членів Альянсу. Кожна країна повинна дати згоду. І ми знаємо країну, яка нам може створити проблеми — це Угорщина.

Так, у комюніке саміту теж зазначено, що потрібна згода всіх країн-членів НАТО. Але я б акцентував увагу на іншому, на позитивному. У підсумковому документі зафіксовано, що вступ України до НАТО неминучий. Ця неминучість — ось це важливо. Це сигнал підтримки України, що двері в НАТО відкриті. Але сам вступ, звичайно, відбудеться після війни.

Але це сигнал і Кремлю, що питання членства України в НАТО не буде предметом торгів між Росією і Україною, між Росією і Заходом у процесі переговорів про завершення війни. А тема України і НАТО дуже дратує Кремль.

Зазначу парадоксальну річ. Обсяги допомоги Україні, масштаби практичної взаємодії України з НАТО перевершують масштаби взаємодії будь-якої іншої країни НАТО. Ну, можливо, крім кількох — США, як головного донора Альянсу, Великої Британії, Франції, а також Польщі, яка зараз теж активно себе проявляє в НАТО. Ми набагато активніше взаємодіємо з Альянсом, ніж абсолютна більшість його членів. Тобто ми фактично інтегруємося в НАТО.

І на саміті у Вашингтоні ухвалено цілу низку практичних рішень щодо і щодо інтеграції України в НАТО, і щодо підтримки України. Тому я вважаю, що саміт у Вашингтоні для України став більш результативним, ніж саміт НАТО у Вільнюсі минулого року.

МИХАЙЛО ПАШКОВ: Дії Росії ініціюють серйозну підтримку Україні від країн НАТО

— Україна сьогодні потребує, насамперед, військової підтримки і технологічної підтримки.

Ми бачимо, що світогляд багатьох лідерів світових держав істотно змінилися, як і настрої людей у різних регіонах світу. І це теж плюс Україні. Особливо останні події з ракетними російськими обстрілами мали дуже широкий резонанс. Я маю на увазі і обстріл дитячої лікарні “Охматдит” у Києві, і інші звірства російського режиму.

Такі дії Росії все більше переконують світову спільноту в агресивній природі путінського режиму, а з іншого боку — ініціюють серйозну підтримку Україні.

Тому ми бачимо, що триває процес укладення договорів про безпекове співробітництво, він іде досить активно. Зараз на порядку денному укладення договорів із новими країнами. І це теж у скарбничку Україні теж. Це сприяє посиленню позицій на міжнародній арені та зміцненню авторитету.

Російська ж сторона виступає у форматі ультиматумів і не проявляє не те, що жодних кроків до якогось врегулювання, а навпаки.

Тому в цій ситуації силова підтримка є сьогодні пріоритетною для України. Як і заходи зі зміцнення обороноздатності та інтеграції української оборонної промисловості в європейську та світові системи ВПК — для нас це, безумовно, дуже важливо.

Йдеться про трансформацію спільної політики на довгу перспективу. І Саміт миру, Саміт НАТО заклали певний фундамент цієї співпраці, у сферах безпеки насамперед.

Навряд чи сьогодні варто говорити, що ми отримаємо запрошення до НАТО. Але те, що можливі якісні зміни у військово-технічній підтримці України, — на це ми розраховуємо.

Саміт вивів на досить чітку позицію Альянсу про те, що майбутнє України — в НАТО. Про те, що допомога Україні є для НАТО пріоритетом номер один.