Посівна та війна. Україна втратить від 15 до 25 млрд грн

Україна зможе прогодувати себе, зараз уже розпочалася посівна кампанія. При цьому залишається ризик, що російські окупанти заблокують окремі міста і туди неможливо буде доставити продукти. Крім цього, країна втратить значний прибуток через те, що не зможе експортувати зернові культури. Докладно про це розповів заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA.

– На якій стадії зараз посівна кампанія в Україні, чи є статистика цифр? Які очікуються прогнози в рамках можливого голоду, про який говорять у світі?

– Україна розпочала посівну кампанію, фактично, із цього тижня. Станом на сьогодні було посіяно 150 тисяч гектарів ярих культур. Загалом у мирний час ми навесні сіяли близько 15 млн гектарів ярими культурами. Основні культури – це кукурудза, соя, соняшник, просо, гречка, овес та цукрові буряки. Фактично всі аграрії, фермери готові, незважаючи на всі складнощі, йти в посівну, виконувати сільськогосподарські роботи. Якщо ми говоримо про готовність матеріальних ресурсів – добрива є майже на 80% у всіх на складах. Питання насіння також закрите на 75-80%. Питання щодо засобів захисту рослин на 60% вже закрите, але нам треба буде їх довозити наприкінці травня-червня – це теж можна закрити.

Була проблема з паливом, але зі скасуванням акцизу та зниженням ПДВ на паливо фактично вже збільшується кількість палива, дизелю, що приходить в Україну, тому це вже теж не критичний фактор. На всіх територіях, де є можливість, де не стріляють на полях, українські фермери готуються до того, щоби виконати посівну кампанію, гарантувати продовольчу безпеку і України, і світу.

– Є інформація від місцевих мешканців тимчасово окупованих територій, особливо це стосується Херсонської області, що російські війська навмисно обстрілюють сільськогосподарську техніку. Чи маєте Ви зафіксовані факти?

– На жаль, це правда. Ми отримуємо інформацію, що є цілеспрямовані удари по складах, у місцях стоянки техніки, по інженерних базах для того, щоб не дати сіяти. На щастя, російським військовим не вдалося це зробити дуже масштабно, але там подекуди вони варварськи знищують сільгосптехніку.

– Чи можна зараз прогнозувати, який буде результат цієї посівної? Скільки вже буде готової продукції на експорт, а скільки не вистачатиме? Можливо, є приблизні цифри у відсотках, наскільки бракуватиме продукції?

– Україна справді 70-80% усієї сільгосппродукції експортувала, і так робила щонайменше останні десятиліття. І це дозволяло нам годувати близько 300-400 млн людей на рік у всьому світі. Якщо ми говоримо про цю посівну, є ризики, що зможемо засіятися не по всій території. Існують ризики втрати 20-30% посівів. Це означає, що для внутрішнього споживання ми матимемо достатньо продукції, але 20-30%, це може бути близько 100 млн людей, які розраховували на цю продукцію і не отримають її. Тобто ми не зможемо виростити, не зможемо експортувати і не зможемо нагодувати людей у ​​цих країнах – це Північна Африка, Близький Схід, Південно-Східна Азія та інших країнах.

– А яка сума йшла на наповнення бюджету України від експорту зернових культур?

– У 2021 році аграрний експорт приносив 22 млрд доларів. Тобто якщо ми говоримо, що одна третина може бути втрачена, це колосальні гроші, це 7 млрд доларів, які приходили в країну для НБУ. І сектор платив, якщо всі податки об’єднати, близько 70 млрд грн. Знову ж таки, якщо брати одну третину, це 15-20 млрд грн, навіть 20-25 млрд можуть бути втрачені для бюджету.

– Чи можна говорити, що безпосередньо для українського ринку цих зернових вистачить для того, щоб прожити рік? Чи ж усередині України теж може йтися про можливий брак зернових культур?

– На щастя, справді, у нас багато земель, і немає ризику того, що не буде вироблено достатньо продукції для внутрішнього споживання. Українці можуть бути спокійні, насамперед, ідеться про суттєве скорочення експорту продукції, тобто постачання продукції в інші країни світу.

– Як Ви вважаєте, чи піде Російська Федерація на повномасштабне знищення зернових, знищення та забруднення наших земель, розуміючи, що, грубо кажучи, це буде постріл у коліно, адже вони теж потребують зернових культур, теж потребують їжі.

– Тут є два фактори. Ми розуміємо, що якщо якесь місто в блокаді, то там йому не допоможе те, що ми маємо на полях. У нас дійсно є багато великих міст, куди важливо мати змогу доставити продукцію – це один варіант. Інший варіант – якщо ми говоримо про те, щоб масово знищувати посіви, від ворога можна всього очікувати. Справді, зерно, яке зріло, дуже швидко горить, і такі пожежі можуть рухатися. Але сподіваємось, що до збору врожаю ми матимемо остаточну перемогу. Також я сподіваюся, що все-таки хоча б мінімальний здоровий глузд візьме гору. Адже це харчування для людей, людей нашої планети. Все-таки, це питання має бути головним, і ми зможемо посіяти та зібрати те, що плануємо.

Нагадаємо, шеф-редактор телеканалу UA Олексій Мацука розповів з Брюсселя, чого чекати від завтрішного саміту НАТО Україні, а чого – агресору РФ.

Повний текст виступу президента Володимира Зеленського на саміті НАТО 24 березня

Джонсон: Для мене Путін уже перейшов “червону” лінію

Читайте також: Російський опозиціонер Гарі Каспаров у ефірі UATV висловив думку, що зараз західні країни не готові повністю усунути Росію зі світової економіки, що, в свою чергу, шкодить не тільки Україні, яка відбиває атаки окупанта, а й усьому світу.