Поліція Латвії штрафуватиме за наліпки “Я русский” на авто — причини і реакція росіян (ВІДЕО)

Поліція в Латвії штрафуватиме водіїв авто з наліпкою “Я русский”. Так свої машини стали масово позначати прихильники Кремля, які живуть у країнах Балтії. У правоохоронних органах Латвії заявили, що такі дії будуть розцінюватися як виправдання російської агресії проти України. В Естонії поліція також змушує водіїв знімати з машин подібні наліпки, інформує FREEДОМ.

Проросійські активісти заявляють про нібито порушення своїх прав, але вимоги поліції виконують через страх депортації.

Принципово не вчать мову, не дотримуються законів, які їм не подобаються, і навмисно демонструють свою, так звану, російськість. Активні прихильники Росії були в країнах Балтії з моменту відновлення незалежності цих держав. Однак останніми роками їхня спільнота стала більшою і помітнішою — до активної меншини долучилися деякі люди, які виїхали з Росії та Білорусі.

Після початку повномасштабної війни Росії проти України, проросійські активісти протестували проти знесення радянських пам’ятників та обов’язкових іспитів на знання мови. За словами журналістів, це — прямий результат роботи пропаганди Кремля.

“Вони жили ніби в інформаційному просторі Росії. Ще два роки тому в Латвії, Естонії вільно можна було дивитися російські гебельські канали. І ці люди, напевно, в якомусь сенсі були веденими, тому що вони були якось на нічиїй території. Треба було робити програми інтеграції, думати про це. І це стосується, я думаю, майже всіх пострадянських країн”, — каже журналіст Аудрюс Сяурусявічюс.

За період радянської окупації, з 1940 року, Москва депортувала частину місцевого населення, на місце якого заселила етнічних росіян. Цю тактику Кремль використовував на всіх підкорених територіях для посилення впливу.

Після розпаду СРСР, таким групам складніше виходити з-під впливу Росії. Крім того, на думку політиків Балтійських країн, дії проросійської меншини зараз можуть безпосередньо куруватися з Москви.

“Це можна навіть назвати свого роду запрошенням до провокації: “Вперед, зробіть що-небудь. Я закликаю вас до реакції проти мене”. Тому я вважаю, що це організована дія. Це не приватна ініціатива. За цим хтось стоїть. Вдома вони можуть робити, що завгодно. Хоч на кожній стіні написати величезними літерами “Я русский”. Тобто вони можуть самі жити в такому дурдомі, але демонструвати це публічно — це неприйнятно і справді провокативно”, — акцентує депутат Європейського парламенту від Литви Пятрас Ауштрявічюс.

Влада Литви, Латвії та Естонії вимагає від прихильників Росії банально дотримуватися законів. Але ті погоджуються на це не завжди.

Так, флешмоб із наліпками “Я русский” почався після введення заборони на в’їзд у країну російських авто. Причому, на закономірні запитання про те, чому такі активісти не переїжджають до Росії, ті чесно відповідають, що не хочуть.

“Я живу в Латвії і патріот Росії, але російського громадянства не отримую, тому що інакше депортують у Росію”, — написав у соцмережах росіянин, який живе в Латвії.

За словами експертів, у корені цих дій — імперське мислення. Прихильники Кремля просто нешанобливо ставляться до інших народів. При цьому вони знають про реальний рівень життя в Росії, тому не прагнуть туди переїжджати.

“Повертатися або їхати в путінську Росію абсолютно немає сенсу будь-яким ватникам, тому що всі прекрасно розуміють, що бізнес там вести неможливо. Ти маєш грати за їхніми правилами гри зі спецслужбами, отримати відповідне добро на найвищому рівні. Але якщо ти цього не зробиш, у тебе просто все відберуть. Ось і все. Ба більше, тебе ще можуть просто-напросто мобілізувати і відправити в “м’ясні штурми” під Бахмут”, — зазначає кандидат політичних наук Олексій Буряченко.

Латвія, Литва та Естонія закрили в’їзд автомобілям із російською реєстрацією 13 вересня. Рішення ухвалили відповідно до рекомендацій Єврокомісії. А 14 вересня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав, що обмеження права на навчання російською мовою в Латвії не є дискримінацією.

Читайте також: Наліпки на авто “Я русский” у Латвії сприймаються як прославляння війни й ненависті до інших націй — оцінка депутата Сейму