Директор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник під час марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA розповів, коли і за яких умов російське суспільство зрозуміє, що “спеціальна операція” РФ в Україні це війна, чому після занепаду путінського режиму Росії варто уникати будь-яких ідеологій і чи можливе розширення російської агресії на Грузію та країни Балтії.
— Погляньмо на ситуацію з боку наших партнерів. Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький каже, що Росія готова до війни. З іншого боку, 23 лютого в РФ відбулося друге читання законопроєкту про загальну мобілізацію, згідно з яким потрібно приходити до військкомату вже без повістки. Це питання потім зупинили. Тим не менш, воно так чи інакше спливе в російському суспільстві, серед російських пропагандистів… Що чекає на середньостатистичного росіянина у той час, коли його держава готується до продовження війни?
— Почнемо з того, що у РФ немає війни. Там саме слово “війна” заборонено, тому більшість росіян впевнені, що триває “спеціальна операція”, і вона відбувається десь дуже далеко. За нею можна спостерігати по телевізору, і це їх не торкнеться. Так вони думали в той момент, коли Путін оголосив спеціальну операцію.
Тепер вони поступово розуміють, що це війна, але ще не зрозуміли. Порожні полиці, труни… Росія дуже велика, поки це не має ефекту. І я не думаю, що це матиме той ефект, на який багато хто розраховував. Російські матері беруть по 7,5 млн рублів за своїх синів і самі вигадують виправдання, який їхній син герой і за що він загинув. На реакцію російського суспільства очікують найближчими тижнями, може, місяцями. З цього я роблю висновок, що до війни Росія не готова: вона була готова до красивої спецоперації. Коли вони зрозуміють, що це війна, мабуть, будуть якісь бунти. Але навряд чи російське суспільство підніметься на антивоєнні протести.
— Ми, зокрема, працюємо для жителів РФ, відкриваємо їм очі на те, що відбувається в Україні. Як ви вважаєте, чому зі спецоперації це не перетворюється на тезу про війну? Адже російських громадян довго готували до священного походу проти нацизму, проти “гейропи”, проти НАТО? Чому це не можна назвати війною?
— У мене є досить простий рецепт, яким чином можна змінити свідомість російського обивателя, якому мозок промивали впродовж восьми років, а зараз там тотальна цензура. Рецепт дуже простий: потрібно переглянути відео з російськими військовополоненими. Ось там людина миттєво прозріває, змінює думку.
Це універсальний рецепт, який можна буде застосовувати в російському суспільстві після того, як впаде путінський режим, а РФ отримає стратегічну поразку. Їм має стати дуже боляче. Їм потрібно показати не картинку в телевізорі, а реальну картинку. І є велика надія, що вони прозріють, можливо, на одне або два покоління вперед.
— Якщо ж говорити про російське керівництво: днями Міністерство оборони РФ говорило, що всі завдання на Київському та Чернігівському напрямках виконано й почали виходити російські війська. Вони так почали виходити, що українські військовослужбовці не залишають від них і мокрого місця… Якщо говорити, зокрема, про заяви та дії уряду РФ: чиновники та еліти консолідувалися після введення проти країни санкцій, а також залишення низкою західних компаній ринку РФ…
— Ми спостерігаємо вимушену консолідацію, страх перед режимом. Я не став би говорити про консолідацію навколо ідеї чи мети… Це консолідація заручників російської влади. Тобто люди добровільно потрапили в капкан, а тепер їм просто нікуди подітися. Подивимося, що відбуватиметься далі. Першим індикатором, швидше за все, будуть російські дипломати, які вже за межами Росії. Я очікую, що найближчими днями буде новина про те, що той чи інший російський дипломат раптом став противником режиму Путіна.
— Розкажіть ще про заяви російських журналістів. Політичний оглядач “Медузи” Андрій Перцев пише з посиланням на людей, які нібито входять до Адміністрації президента РФ, про розгубленість чиновників, їх побоювання, а також про те, що рейтинг Путіна впаде відразу після підписання миру, про неможливість приглушити пропаганду, про активні пошуки нової ідеології для Росії…
— Після ідеології “русского мира”, яка, як ми розуміємо, абсолютно себе скомпрометувала, вже не має бути жодної ідеології, принаймні за нинішнього уряду та режиму. “Русский мир” нічого, крім агресії і ось цієї фашистської ідеї наднації, не передбачає. До сьогодні все це чимось компенсувалося – жирними роками дорогої нафти – і росіянам це подобалося… Але я не бачу альтернативи, яку може запропонувати Росії її сьогоднішнє керівництво. Більше того, я ще раз хочу повторити: неминуча стратегічна поразка для Росії, як це не парадоксально, ще один історичний шанс спробувати стати нормальною країною, нормальним суспільством – без жодних зашкварів із погляду ідеології.
— Є актуальна тема щодо можливого розширення агресії Російської Федерації проти низки країн, наприклад, Балтії та Грузії. До речі, через місяць після повномасштабного вторгнення РФ в Україну президент Грузії Саломе Зурабішвілі оголосила про приєднання до антиросійських санкцій… При цьому днями світ почув заяву президента так званої Південної Осетії про намір увійти до складу РФ. Але навіщо громадянинові РФ потрібне входження до складу його держави псевдореспубліки Південна Осетія?
— Південна Осетія, не знаю, як її республікою назвати… Це районний центр України за кількістю населення. Якщо це знадобиться Путіну, це не таке велике навантаження, і ніхто нікого не питатиме. Остання реакція з боку Росії була, м’яко кажучи, стримана – з приводу прийняття Південної Осетії до своїх лав.
Грузія, як ми вже спостерігали, досить обережна, перш ніж визначитися з позицією. У цьому переважно внутрішньополітичні чинники, бо грузинські президент та парламент – не одна сила. Щодо перспективи розширення російської агресії: навряд чи Росія зараз має якісь завдання в Грузії, окрім тієї повзучої агресії, яка там не припиняється з 2008 року.
Інший напрямок – це Балтійські країни. Я впевнений, що колись ми побачимо документи, справжні російські плани. Я думаю, що балтійські країни будуть дуже раді тому, що вони підтримали Україну, що їхня сильна позиція та можливість, яку вони дали Україні, щоб ми стримали російську агресію, врятували Балтію від набагато гіршого сценарію. Тому що, якби це вторгнення відбулося до країн Балтії, їх не врятувало б навіть НАТО. Територія, яку захопила Росія у перші кілька годин нападу 24 лютого, – це, фактично, разом узяті Естонія, Латвія та Литва.
Верещук: 2 квітня заплановано роботу семи “зелених” коридорів
Зеленський: Військові РФ готуються до потужних ударів на Донбасі та харківському напрямку