Підводні камені візиту глави Угорщини Віктора Орбана до Києва — аналіз експертів

Сьогодні, 2 липня, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан уперше за 12 років приїхав до Києва, де зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським. Візит Орбана відбувся на тлі початку піврічного головування Угорщини в Раді ЄС. 

Непрості відносини Києва та Будапешта

Головування Угорщини в Євросоюзі стартувало 1 липня. Головний слоган Будапешта в цьому статусі — “Зробимо Європу великою знову”. Серед пріоритетів угорське головування відзначило: 

• зміцнення оборонної політики;
• підвищення конкурентоспроможності європейської економіки;
• вирівнювання рівня розвитку різних країн ЄС (курс “політики згуртованості”);
• орієнтація політики на фермерів у сфері сільського господарства;
• реагування на “демографічні виклики”. 

Верховенство в Раді ЄС змінюється кожні 6 місяців. Після Угорщини 31 грудня 2024 року головування перейде до Польщі.

З початком головування Угорщину привітав президент України. Володимир Зеленський і побажав країні успіхів у просуванні спільних європейських цінностей, цілей та інтересів.

“Просуваючись шляхом до ЄС, Україна готова зробити свій внесок у ці зусилля і зміцнити нашу Європу”, — написав він у соцмережі Х.

Орбана небезпідставного називають прокремлівським політиком, агентом впливу Росії в ЄС і постійним критиком офіційного Києва. Його позиція суттєво ускладнила українсько-угорські відносини, які, втім, останнім часом починають відтавати. Про постійний діалог представників двох країн повідомив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак. Він зазначив, що останнім часом було дуже багато розмов із міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Усі вони стосувалися прогресу з ключових питань відносин офіційних Києва та Будапешта.

2 липня вперше за 12 років прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відвідав Київ, де зустрівся з президентом Володимиром Зеленським. 

“Сьогодні ми з паном прем’єр-міністром Віктором Орбаном обговорили найбільш принципові питання наших сусідських відносин — торгівлю, транскордонне співробітництво, інфраструктурні та енергетичні питання. Говорили й про гуманітарну сферу — про все, що стосується життя наших людей і в Україні, і в Угорщині”, — заявив Володимир Зеленський.

Він також зазначив, що зміст цього діалогу може стати основою нового двостороннього документа між державами.

“Документа, який регулюватиме всі наші взаємовідносини, який буде заснований на дзеркальному підході до двосторонніх відносин між Україною та Угорщиною, і дасть змогу нашим народам користуватися всіма благами єдності в Європі”, — наголосив Володимир Зеленський.

На підсумковій пресконференції Віктор Орбан заявив, що хоче налагодити відносини між Угорщиною та Україною. 

“Ми бажаємо підписати угоду про співпрацю з Україною аналогічну до тих угод, які в нас діють з іншими сусідніми з нами країнами. Ми братимемо участь у модернізації української економіки відповідно до наших можливостей”, — заявив він. 

Ще однією темою переговорів було наближення справедливого та тривалого миру. Президент України подякував Угорщині за участь у Саміті миру та підтримку підсумкового комюніке, зазначивши, що ця робота справді допомагає зупинити війну.

Остання зустріч представників Києва та Будапешта відбулася наприкінці січня в Ужгороді. На ній Україна отримала низку вимог для налагодження діалогу між країнами. Відтоді вже п’ять місяців тривають переговори щодо цього списку.

Крім того, у червні було оприлюднено 11 вимог Угорщини до України щодо нацменшин в обмін на згоду підтримати початок переговорів щодо вступу України до ЄС. 

Серед них — автоматичне визнання традиційно угорськими всіх населених пунктів Закарпаття. Навіть тих, у яких угорці історично ніколи не жили. В Угорщині посилаються на те, що загалом у Закарпатській області, згідно з переписом 2001 року та попередніх років, частка угорців становила понад 10%.

Крім того, в уряді Угорщини вимагають скасування норми про 10% у принципі. Тобто якщо хоч скількись представників угорської меншини мешкали в певному місці традиційно — то це нібито угорська територія.

Як зазначають аналітики, під час свого головування в Євросоюзі Угорщина не планує приділяти особливу увагу Україні. Наприклад, угорський міністр у справах ЄС Янош Бока зовсім не дав Києву жодної надії на швидкий прогрес у переговорах про вступ до Євросоюзу, що розпочалися 25 червня. Він натякнув, що під головуванням Будапешта не буде відкрито жодної з 35 майбутніх переговорних глав.

Крім іншого, Угорщина відмовляється виділити з фонду ЄС понад 6,6 млрд євро для військових потреб України. Також Будапешт під різними приводами оминатиме тему війни Росії проти України через хороші стосунки з Путіним, зазначають аналітики.

Позиція Орбана в оцінці експертів

Навіщо Віктор Орбан приїхав до Києва вперше від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну? Як розвиватимуться відносини між Угорщиною та Україною? Чи змінить Віктор Орбан свою риторику? Як вплине головування Угорщини в ЄС на євроінтеграційний процес? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:  

• Сергій Герасимчук, заступник директора Ради зовнішньої політики “Українська призма”; 
• Ігор Чаленко, політолог, голова Центру аналізу та стратегій;
• Олександр Левченко, дипломат, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Хорватія, Боснії та Герцеговині у 2010-2017 роках.

СЕРГІЙ ГЕРАСИМЧУК: Орбан намагається отримати вигоду з будь-якої ситуації

— Віктор Орбан прибув в Україну у своєму статусі популіста з Центральної Європи, який вважає, що Угорщина занадто тісна для нього країна. Тому він претендує на те, щоб бути визнаним лідером і інших країн ЄС. 

Своїм візитом Орбан переслідував одразу кілька цілей. Природно, йому хотілося продемонструвати, що він представляє інтереси Європейського Союзу. Згадаймо про те, що Орбан зовсім нещодавно зустрічався з Сі Цзіньпіном, був одним із небагатьох європейських політиків, які зустрічаються з Путіним, зустрічався з кандидатом у президенти США Дональдом Трампом. Усе це свідчить про те, що Орбан ще й претендує на те, щоб показати себе як медіатора, який готовий врахувати інтереси всіх глобальних гравців і говорити про них із президентом України Володимиром Зеленським. 

Але очевидно, що, щоб бути посередником, Орбану потрібен ще один компонент — довіра з українського боку. Очевидно, що довіру йому дуже складно отримати в останні роки, коли будь-які наші двосторонні контакти оберталися міжнародними скандалами. Очевидно, що, щоб показати свою цінність як посередника, треба зробити кроки на шляху до довіри з боку України. І одним із таких кроків і став його візит до Києва. 

Орбан представляє насамперед себе як політика, а вже потім по низхідній себе як лідера країни, яка головує в Європейському Союзі, прем’єр-міністра Угорщини, лідера партії “Фідес”.

Орбан прагне, з одного боку, продемонструвати свою конструктивність, з іншого — не затьмарити своє головування гучними скандалами. Також він хоче залишити за собою право під час відкриття і закриття кожного з розділів переговорів [про членство України в ЄС] знову торгуватися з Європейським Союзом за доступ Угорщини до європейських фондів і потурання. 

Орбан зараз робить жест, що він буде підтримувати Україну. Але я б не поспішав. 

Нам, природно, потрібні конструктивні відносини та двосторонні контакти, тому що Угорщина може блокувати багато рішень щодо України. Але вірити в те, що Орбан даруватиме нам якісь поступки, було б занадто наївно. Орбан просто демонструє, що він готовий до торгу. Саме так це треба розуміти. 

Припинення вогню є одним із ключових пунктів і китайського плану із завершення війни в Україні, і однією з ключових вимог РФ, і навіть елементом плану радників Дональда Трампа. Тому Віктор Орбан просто зобов’язаний був про це сказати в Києві. Очевидно, ніхто з цих гравців не сприйматиме його серйозно. Він сказав і отримав відповідь, що Україна не розглядає такий підхід. 

З формального погляду головною проблемою у відносинах між Угорщиною та Україною є питання нацменшин. Неформальна проблема полягає в тому, що Віктор Орбан не вірить у перемогу України. Він вірить у перемогу Дональда Трампа і розраховує на те, що Трамп у Білому домі та поразка України принесуть йому й Угорщині політичні та економічні дивіденди. На мій погляд, корінням усіх проблем є відсутність в Орбана віри в перемогу України. 

Угорщина, в принципі, готова йти на якісь поступки Україні, але ці поступки будуть дуже незначними. Треба розуміти, що навіть початок роботи над двостороннім договором не свідчить про те, що ми швидко прийдемо до якогось фіналу. Коли Орбан сказав, що з сусідніми країнами в них є великі договори, то треба також пам’ятати, що, попри це, доволі напруженими залишаються відносини Угорщини та Румунії. Навіть із Сербією періодично виникають питання. 

Віктор Орбан — це політична тварина, людина з тонкою політичною інтуїцією, яка намагається отримати вигоду з будь-якої ситуації. Треба враховувати його позицію і не довіряти на 100%. 

ІГОР ЧАЛЕНКО: Візит Орбана до Києва — це успіх української дипломатії

— Головування Угорщини в Раді ЄС все-таки впливатиме на її порядок денний. Не варто переоцінювати роль чільної держави, проте, на прикладі бельгійського головування ми бачили, наскільки все злагоджено працювало щодо української євроінтеграції та затвердження рамок подальшого переговорного процесу.

Угорщина, вочевидь, якщо й робить наголос на євроінтеграцію, то вона більше стосується балканських країн. Відповідно, Україна в розумінні Угорщини відійде на другий план. 

Очевидно, що нова хвиля з євроінтеграції у нас уже буде під головуванням Польщі. Щодо Угорщини очевидно також, що Орбан спробує це використати з погляду, наприклад, посилення правих сил у Європейському Союзі. Він зараз є співзасновником нової групи правих сил у Європарламенті, яка комунікуватиме з іншими правими. І таким чином Орбан хоче показати, що ситуація в Європі буде змінюватися. Звісно ж, це все буде гіперболізовано, оскільки коаліція в Європарламенті все одно залишається в тому ж форматі, як і в минулому скликанні.

Пів року минуть доволі швидко, і, найімовірніше, Угорщина використовуватиме цей час як певний інформаційний майданчик. 

Орбан обрав девізом шестимісячного головування в Раді ЄС слоган “Зробимо Європу великою знову”, що подібно до передвиборчої кампанії Дональда Трампа, коли він балотувався на посаду президента США у 2016 році. Тобто, відповідно, ми розуміємо, в чий бік працюватиме Орбан. 

Візит Віктора Орбана до Києва я схильний розцінювати як успіх безпосередньо української дипломатії, оскільки ми пам’ятаємо рівень напруженості двосторонніх відносин, і не тільки в темі національних меншин, а й у темі російсько-української війни. Але зараз, думаю, Орбан у публічній сфері продовжить тримати свою лінію щодо миру. Ми вже це бачили, до речі, в інтерв’ю перед візитом в Україну. Проте, думаю, що за зачиненими дверима між президентом Зеленським і прем’єром Орбаном була все-таки плідна розмова. 

Очевидно, що певні точки дотику було знайдено, і Угорщина зараз сама зацікавлена у зближенні контактів із Києвом. Для прикладу, у нас закінчується контракт на транзит російського газу в Європу. А Угорщина — споживач цього газу. І угорці самі зараз думають, яким чином можна продовжити постачання блакитного палива на свої підприємства. Є взаємний інтерес.

ОЛЕКСАНДР ЛЕВЧЕНКО: Державі, яка головує в ЄС, потрібно мати добрі відносини з усіма країнами

— Попри слоган Угорщини “Зробимо Європу великою знову”, у деяких єврочиновників закралися сумніви в ефективності роботи Будапешта на чолі Ради ЄС.

Проте, представлений план Будапешта на період головування із семи пунктів досить амбітний і проєвропейський. У ньому йдеться про питання зміцнення безпеки, конкурентоспроможності, регулювання міграційної політики, а також питання розширення самого ЄС за справедливими критеріями. 

Угорщина вдруге за час членства в Євросоюзі отримує головування, і очікується, що це головування все-таки буде ефективним і на користь усім країнам Євросоюзу. 

Держава, яка головує в ЄС, повинна мати добрі стосунки з усіма країнами, що входять до союзу, а також з країнами-кандидатами на членство.

Україна — не просто держава-кандидат на вступ до ЄС. Наша країна відкрила переговорний процес 25 червня цього року, тому українське питання дуже помітне в діяльності Євросоюзу і Єврокомісії. І, звісно ж, усі уважно слідкуватимуть, коли розглядатимуться питання щодо України, як це все позначатиметься на діяльності угорського головування. Окремо Будапешт не виніс українське питання як пріоритет свого головування, тим часом у розділі “Розширення ЄС” воно може бути враховане. 

Україна та Угорщина є сусідніми державами та десятиліттями їхні стосунки були чудовими, але останнім часом з боку Будапешта лунають політичні заяви, які не підтримують Київ.

Думаю, що Угорщина спокійніше зараз почувається з огляду на те, що фактично всі її пропозиції щодо угорської меншини включені до переговорної рамки, яку обговорюватиме Україна з представниками Єврокомісії. Принаймні, ми маємо конструктив з боку Києва, розуміння з боку Будапешта і маємо підтримку Брюсселя. 

Читайте також: Сесія ОБСЄ була безпрецедентно успішною для України, — Потураєв