Підписуючи безпековий договір з Україною, кожна країна отримує певні дивіденди, — політолог

Наразі Україна — суб’єкт, у співпраці та обміні унікальним досвідом з яким глибоко зацікавлені союзники та партнери. Тому двосторонні безпекові угоди, які Київ підписує з країнами-союзниками в межах Вільнюської декларації G7, вигідні не тільки для України, а й у перспективі і для країн, які підписують їх з іншого боку. Таку думку сьогодні, 18 лютого, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив політолог Ігор Рейтерович.

Він уточнив, що угоди мають загальну базу, але є деталі, які залежать від специфіки кожної окремо взятої країни.

“Якщо у французів, наприклад, є можливості для протидії кібершпигунству, то вони це записують окремим пунктом, тому що це те, на чому вони добре розуміються, те, що для них актуально, тому що Франція має одну з найбоєздатніших армій взагалі в Європі, і, напевно, у світі. І для них ці питання є вкрай важливими з погляду, зокрема, отримання досвіду протидії подібним загрозам. Допомагаючи Україні, вони насправді і для себе отримують певні переваги у вигляді інформації, досвіду, який безцінний у конкретній такій ситуації. Вони прекрасно розуміють, що вони зможуть це використовувати для протидії загрозам, які будуть безпосередньо проти Франції”, — пояснив Рейтерович.

Велика Британія, за його словами, наприклад, окремий акцент зробила на підтримці Військово-морських сил України через специфіку цієї країни.

“Це завжди була їхня фішка. І, наприклад, з погляду обміну розвідувальною інформацією. У них є на це можливості, і вони зацікавлені, як, з одного боку, давати таку інформацію Україні, так і, з іншого боку, від України таку інформацію отримувати, те, що стосуватиметься безпосередньо протидії Російській Федерації”, — каже політолог.

Німеччина, своєю чергою, робить ставку, наприклад, на підготовку українських військових, оскільки у них є полігони, і вони вже досить активно беруть у цьому участь, у них є інструктори.

“І для них українські воїни є важливими і необхідними, з одного боку, як з погляду передання їм того досвіду, який є на рівні НАТО, але з іншого боку, і обміну досвідом, отримання неоціненного досвіду від нас. Тому що на сьогодні українська армія, я думаю, — єдина армія у світі, яка має досвід успішного спротиву і протидії російській армії. І зрозуміло, що отриманий на полях боїв досвід набагато вищий за теоретичний досвід, які можуть дати партнери по НАТО, в цьому випадку, наприклад, Німеччина. Тому вони зацікавлені з перших вуст від українця почути і дізнатися про те, що відбувається на полі бою. Як теорія відрізняється насправді від практики. І як теоретичні якісь моменти, яких навчають наших воїнів, використовувалися безпосередньо на фронті, що треба було поміняти, чому треба було це поміняти, що працює, що не працює. І ось у цьому контексті Німеччина, наприклад, робить ставку на це”, — розповів Рейтерович.

Плюс Німеччина дуже багато уваги приділяє відновленню України.

“Що логічно з огляду на економічні можливості Німеччини та їхню об’єктивну зацікавленість у тому, щоб, з одного боку, відбудовувати Україну, а з іншого боку, давати роботу своїм компаніям, які будуть залучені до цього процесу. І Німеччина, і німецька економіка, на цьому теж зароблятимуть гроші”, — додав політолог.

Він зазначив, що суть цих договорів у тому, що вони є взаємовигідними.

“Ці двосторонні угоди, вони, звичайно, насамперед про певні зобов’язання безпекового характеру для України. Але, з іншого боку, і кожна країна, яка такий договір підписує з Україною, теж отримує певні дивіденди. Або в короткостроковій, або в довгостроковій перспективі. Це треба розуміти і не забувати говорити, тому що російська пропаганда це розганяє в дещо іншому контексті. А контекст тут у тому, що Україна важлива. Україна — суб’єкт, безумовно, і з цим суб’єктом усі хочуть мати додаткові відносини, зокрема в контексті підписання таких угод”, — підсумував Ігор Рейтерович.

Читайте також: Чому безпекові угоди підписуються між Україною та союзниками на 10 років, пояснив політолог

Як повідомлялося раніше, Норвегія планує укласти угоду про гарантії безпеки з Україною за кілька тижнів. Про це в кулуарах Мюнхенської конференції з безпеки заявив прем’єр-міністр країни Йонас Гар Стере. Серед держав Скандинавії на підписання аналогічного документа найближчим часом очікує і Данія. Докладніше про умови вже ухвалених угод Києва з Парижем, Берліном і Лондоном — читайте тут.