Хлібозавод у російському Тамбові виробляє дрони для російської армії. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на репортаж російських ЗМІ. Пропагандисти показали, що безпілотники лежать на столах поруч із батонами. А ще на цьому хлібозаводі шиють камуфляжні рюкзаки. У Росії відрапортували, що понад 500 компаній легкої промисловості перейшли на виробництво обладнання для військових, повідомляє FREEДОМ.
Росіяни погрожували заморозити Європу і самі залишилися без тепла. Після пожежі на підстанції в Москві жителі російської столиці та Московської області залишилися без електрики та опалення. Їм довелося зігріватися по-старому. Наприклад, багаттями у дворі. Люди просять місцеву владу врегулювати комунальний колапс. Місцеве керівництво, схоже, зробити нічого не може.
У Кремлі аварії списали на нібито аномальні морози, хоча для Підмосков’я температура типова. Влада переконує, що докладає “титанічних зусиль” для оновлення ЖКГ. Моніторингу стану мереж чи додаткового фінансування при цьому не планують. Результату зусиль поки що не видно.
“Головне, щоб люди, які стикаються з подібними проблемами в житлово-побутовому плані, щоб у них постало питання, а хто в цьому винен і в чому причина. Тому що у нас же, особливо в передвиборчий період, влада дуже любить говорити про власні заслуги, а про те, що відбувається в реальності, їй говорити не особливо хочеться. Тому що вся влада російська існує суто, фактично, в телевізорі, і всі її заслуги існують суто там”, — говорить автор видання “Новая газета. Европа” Андрій Серафімов.
Серед тих самих “заслуг” і збільшення соціальних виплат. Від 1 січня 2024 року в Росії підвищили прожитковий мінімум, мінімальний розмір оплати праці та деякі допомоги. Ще низку виплат планують проіндексувати протягом року. Звідки Москва братиме гроші — експерти сказати не можуть. До того ж збільшення номінальних нарахувань не означає зростання добробуту населення. В умовах девальвації рубля, ціни на товари продовжують зростати, а отже, купівельна спроможність населення падає.
“Інфляцію найгостріше переживають найменш захищені верстви. Ті, у кого мінімальне споживання, для них інфляція найбільш різко виглядає. Тому що інфляція, насамперед, це товари найширшого вжитку. Це хліб, молоко, ковбаса, масло. Ці товари найбільш різко схильні до інфляції”, — коментує доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України Олексій Плотніков.
Щоб стримати інфляцію, російський Центробанк підвищує облікову ставку. А це збільшує відсоток за кредитами для комерційних банків. Отже, зростають відсотки і на споживчі кредити. Але росіяни продовжують брати в борг. Часто, щоб повернути попередні борги, і роблять це дедалі активніше.
“Кредитний ринок — це, як мені здається, лакмусовий папірець російської економіки через те, що в Росії дедалі більше людей живуть не завдяки зарплатам, а завдяки кредитам. Дані першої половини 2023 року такі, що кількість людей, які мають 3 і більше кредитів, зросла на 2 млн осіб. Я думаю, що друга половина 2023 року навряд чи змінила цю тенденцію”, — каже кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.
На запитання, як довго зростання цін на товари першої необхідності і, відповідно, падіння добробуту населення, триватимуть, економісти відповідають так — рівно доти, доки Кремль вливатиме колосальні ресурси у військово-промисловий комплекс. У спробах будь-що-будь профінансувати агресію проти України Росія виснажує ресурси власної економіки. Дійшло до того, що цивільні підприємства залучають до виготовлення військового спорядження і навіть зброї. Так, хлібозавод у Тамбові почав випускати дрони.
“Російська промисловість зазнала трансформації: оборонний сектор тепер затьмарює цивільну промисловість. Підприємства оборонного сектору зараз працюють у гарячковому режимі, і, як наслідок, будь-який сплеск попиту, ймовірно, призведе до зростання цін через нездатність сектору збільшити пропозицію. Взаємодія між військовими витратами, нестачею робочої сили і зростанням заробітної плати створила ілюзію процвітання, але вона навряд чи триватиме довго”, — йдеться в публікації видання Foreign Affairs.
Військові витрати виснажують економіку країни-агресора, а тому, вважають у Foreign Affairs, у певний момент Москві з фінансування війни проти України, підтримання рівня життя населення на терпимому рівні та захисту макроекономічної стабільності доведеться обрати лише щось одне.
Читайте також: Яким був 2023 рік для РФ щодо забезпечення ВПК, розповів військовий експерт
Нагадаємо, як розповів виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, Росії не вистачає робочої сили, дефіцит кадрів намагаються перекрити за допомогою пенсіонерів. Він зазначив, що зараз і російські економісти, і незалежні експерти говорять про те, що російська економіка “сильно перегріта”.