Перемир’я на 30 днів: Київ і Вашингтон згодні, але як себе поведе Путін — думки експертів

Українська та американська делегації провели зустріч 11 березня в місті Джидда, Саудівська Аравія. За підсумками переговорів обидві сторони зробили заяви щодо кроків на шляху до досягнення “надійного та справедливого миру” в Україні.

Про що домовилися Україна та США?

Українська делегація висловила глибоку подяку президенту США Дональду Трампу, Конгресу та американському народу за значний внесок у просування мирного процесу.

“Україна висловила готовність прийняти пропозицію США щодо негайного запровадження тимчасового 30-денного режиму припинення вогню, який може бути продовжений за взаємною згодою сторін, за умови його прийняття та одночасного виконання Російською Федерацією. Сполучені Штати доведуть до відома Росії, що взаємність із її боку є ключем до досягнення миру”, — йдеться у заяві.

Окрім цього, США “негайно скасовують паузу” в обміні розвідувальними даними та відновлюють допомогу у сфері безпеки для України.

Сторони також обговорили гуманітарні аспекти, які набувають особливого значення в період можливого припинення вогню. Зокрема, йшлося про обмін військовополоненими, звільнення утримуваних цивільних осіб та повернення примусово переміщених українських дітей.

“Обидві делегації погодилися визначити склад своїх переговорних груп і негайно розпочати перемовини для досягнення стійкого миру, який забезпечуватиме довгострокову безпеку України. Сполучені Штати зобов’язалися обговорити ці конкретні пропозиції з представниками Росії. Українська делегація вкотре наголосила, що європейські партнери мають бути залучені до мирного процесу”, — повідомляється у документі.

Крім того, Київ і Вашингтон домовилися прискорити укладення всеосяжної угоди про розробку критично важливих мінеральних ресурсів України. Цей крок спрямований на зміцнення економіки країни, а також на забезпечення її довгострокової стабільності та безпеки.

“Нашою українською пропозицією на цій зустрічі з американцями були три речі — це тиша в небі: ракети, бомби, далекобійні дрони; тиша на морі; та реальні заходи для встановлення довіри до всієї цієї ситуації, в якій триває дипломатія. Передусім — це звільнення полонених. Американська сторона розуміє наші аргументи, сприймає наші пропозиції. Я хочу подякувати президенту Трампу за конструктивність розмови наших команд”, — сказав президент України Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні.

Президент також наголосив, що США запропонували зробити наступний крок і поширити режим припинення вогню на всю лінію фронту.

“І сьогодні у розмові була пропозиція американської сторони зробити перший крок одразу далі — на 30 днів спробувати встановити повне припинення вогню, не лише щодо ракет, дронів і бомб, не лише в Чорному морі, а також по всій лінії фронту. Україна сприймає цю пропозицію, ми вважаємо її позитивною, ми готові зробити такий крок. Сполучені Штати Америки повинні переконати Росію зробити те саме. Тобто ми погоджуємося, і якщо “росіяни” погодяться — у той момент тиша запрацює”, — пояснив Зеленський.

Він також підкреслив важливість підтримки США у питаннях військової допомоги та обміну розвідувальною інформацією.

“Україна готова до миру. Свою готовність припинити війну або продовжувати її повинні показати в Росії. Настав час повної правди. Я дякую всім, хто допомагає Україні”, — наголосив президент.

Радник президента США з національної безпеки Майк Уолтц підтвердив негайне відновлення військової допомоги Україні.

“Президент вирішив зняти паузу щодо допомоги та нашої підтримки України у сфері безпеки надалі. І це практично негайно”, — заявив він журналістам у Джидді.

За його словами, під час переговорів з українською делегацією обговорювалися довгострокові гарантії безпеки для України.

“Українська делегація сьогодні дуже чітко дала зрозуміти, що вони поділяють бачення президента Трампа щодо миру. Вони поділяють його рішучість припинити бойові дії, припинити вбивства”, — зазначив Уолтц.

Він також наголосив, що Україна “зробила конкретні кроки та внесла конкретні пропозиції”.

“Не тільки прийняла нашу пропозицію про повне припинення вогню, деталі якого ви можете побачити в нашій спільній заяві, але ми також заглибилися в суттєві деталі того, як ця війна має бути остаточно припинена, які гарантії вони отримають для своєї довгострокової безпеки та процвітання, а також дійсно розглянули, що потрібно зробити, щоб нарешті припинити ці жахливі бойові дії”, — повідомив радник президента США.

Уолтц зазначив, що вже сформовані делегації з обох сторін для подальших переговорів.

“Є делегація щодо наступних кроків з російського боку, а також делегація щодо наступних кроків з українського боку”, — пояснив він, додавши, що найближчими днями проведе переговори зі своїм російським колегою, а державний секретар Марко Рубіо зустрінеться з міністрами закордонних справ країн G7.

Крім того, у четвер у Білому домі відбудеться зустріч із генеральним секретарем НАТО.

“І звідти ми будемо просувати процес вперед”, — заявив Уолтц.

Держсекретар США Марко Рубіо за підсумками переговорів підкреслив, що тепер хід за Росією: “Тепер м’яч на їхньому боці”.

Трамп, Росія та Україна: що зміниться після переговорів у Джидді?

Про особливості переговорів Вашингтона і Києва, а також подальші можливі кроки Кремля — в ефір телеканалу FREEДОМ міркували:

• Олександр Леонов, виконавчий директор Центр прикладних політичних досліджень “Пента”;
• Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього;
• Богдан Ференс, кандидат політичних наук, засновник громадської організації “Соціал-демократична платформа”;
• Людмила Покровщук, докторка філософії, експертка із зовнішніх і внутрішніх політик;
• В’ячеслав Потапенко, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень.

ОЛЕКСАНДР ЛЕОНОВ: Переговори точаться не тільки навколо перемир’я, а й навколо майбутнього балансу сил у Європейському регіоні

— Коли переговори затягуються, це означає, що жодна зі сторін не погодилася повністю з пропозиціями іншої. Однак це також свідчить про те, що українські ініціативи розглядаються й обговорюються. Це означає, що щонайменше Сполучені Штати готові розглядати аргументи України, щоб продовжувати переговори щодо припинення вогню і подальшого розвитку ситуації.

Тут важливо відзначити один ключовий момент. Напередодні переговорів держсекретар США Марко Рубіо заявив, що у Вашингтоні з великою зацікавленістю вивчили ініціативу, запропоновану Еммануелем Макроном і Володимиром Зеленським, про тимчасове місячне припинення вогню на морі, у повітрі та в енергетичній сфері. Це може стати першим кроком до припинення вогню.

Однак Росія, попри власні пропозиції, демонструє небажання припиняти бойові дії. Її риторика зводиться до того, що вогонь буде припинено лише за значних поступок з боку України. Фактично, ще до початку переговорів Україна повинна поступитися досить серйозними позиціями.

Таким чином, Росія може опинитися перед дилемою: або погодитися на запропоновані умови, або постати стороною, яка блокує мирний процес. У цій ситуації вирішальне слово залишається за Дональдом Трампом, який неодноразово заявляв, що саме він тримає всі ключові карти у своїх руках. Тепер у нього є можливість показати, як він має намір грати проти Росії, адже Україна вже зробила свій хід, запропонувавши конкретні ініціативи Сполученим Штатам.

Викликає занепокоєння те, що ще до початку переговорів США фактично окреслили теми, за якими Україна могла б піти на поступки. Зокрема, обговорювався варіант відтермінування вступу України до НАТО на 10-20 років. Москва сприйняла це як вихідну позицію, з якою вже можна торгуватися, тоді як для Києва такий крок потребує серйозного обговорення і прив’язки до конкретних гарантій безпеки.

Гарантії безпеки — це питання, в якому Україна може знайти точки дотику зі США, особливо з огляду на те, що Вашингтон не хоче надавати такі гарантії, посилаючись на те, що це прерогатива Європи. У цьому контексті важливим стає питання про можливе розміщення в Україні європейських військ. Одночасно обговорюється формування коаліції, в рамках якої країни ЄС можуть направити свої сили в Україну, а також фінансування розширення європейського військово-промислового комплексу.

Таким чином, переговори точаться не тільки навколо перемир’я, а й навколо майбутнього балансу сил у регіоні. Це створює додатковий тиск на Росію, фактично унеможливлюючи варіант нейтралітету. Україна має отримати чіткі гарантії безпеки від Європи, але й США мають зайняти яснішу позицію, підтверджуючи підтримку таких гарантій, навіть якщо вони певною мірою дистанціюються від процесу.

Україні важливо вести діалог про реальні механізми безпеки, а не просто чути обіцянки щодо можливих рішень у майбутньому.

Європа, зі свого боку, демонструє рішучість. Один із ключових чинників тиску на Росію — заморожені активи. Із 300 мільярдів доларів російських активів, заморожених на Заході, 200 мільярдів перебувають у Бельгії, ще 50-70 мільярдів — в інших країнах ЄС. Контроль над цими активами залишається в руках Європи, що дає їй сильні важелі для впливу як у питанні допомоги Україні, так і в переговорах із Москвою.

Однак саме припинення вогню — складний технічний процес. Для його реалізації потрібна участь третіх сторін, які візьмуть на себе контроль за виконанням домовленостей, включно з відведенням військ. З огляду на те, що лінія фронту простяглася на 2000 кілометрів, знадобиться значна кількість ресурсів і міжнародних спостерігачів.

При цьому Росія послідовно виступає проти присутності миротворців і міжнародних місій на території України. Але без зовнішнього контролю забезпечити стабільне перемир’я практично неможливо.

Для США ключовим завданням залишається усвідомлення того, що дипломатія з Путіним не працює. Практично кожна нова американська адміністрація спочатку намагається перезавантажити відносини з Росією, але незмінно це призводить до загострення.

Україні важливо, щоб це розуміння прийшло якомога раніше, бо час тут вимірюється не днями чи тижнями, а людськими життями і зруйнованими містами.

Адміністрація Трампа має виконати свої обіцянки. Якщо Путін відмовляється від мирних переговорів, то тиск на Росію має тільки наростати. Усередині республіканської партії достатньо прихильників посилення курсу щодо Москви. Наприклад, сенатор Ліндсі Грем, близький до оточення Трампа, вже вніс законопроект про нові санкції проти Росії.

Також необхідно розглядати можливість збільшення військової допомоги Україні, нехай і на нових умовах, наприклад, у рамках ленд-лізу. Це ще один інструмент тиску на Кремль, який може зіграти вирішальну роль.

Трамп відомий своїм жорстким стилем ведення переговорів. Однак поки що його критика Росії залишається на словах, а щодо України він фактично взяв паузу в питанні військової допомоги. Виникає закономірне запитання: чи підуть за його погрозами реальні дії на адресу РФ?

Наприклад, в енергетичній сфері. Трамп вимагає від Європи збільшення закупівель американського газу і нафти. Якщо він дійсно хоче звільнити європейський ринок від російської енергії, то необхідно запроваджувати остаточні санкції проти російського скрапленого газу, який продовжує надходити в Європу. Будемо чекати, які кроки зробить американська адміністрація.

ІГОР ПОПОВ: Непередбачуваність Трампа може стати вікном можливостей для України

— Ми спостерігаємо перші суперечності всередині американської адміністрації, хоча це поки ще не конфлікти. Якщо у Марко Рубіо та Крістофера Волца єдина позиція щодо українського питання, і Україну можна умовно зарахувати до їхньої групи прихильників, то у Ентоні Уенса та Джона Уіткофа погляди дещо інші. Проте, у будь-якому разі, Марко Рубіо — це державний секретар США, офіційно уповноважений вести зовнішню політику країни. Його діалог з Андрієм Сибігою є частиною дипломатичного треку. Ми не обираємо, хто займає пост держсекретаря в США, але взаємодіємо з тими, хто призначений законною владою.

Вибір Саудівської Аравії як місця проведення переговорів — це, передусім, вияв поваги до авторитету правлячої династії та визнання її ролі в російсько-українській війні. Ер-Ріяд уже брав участь в успішних обмінах полоненими та переговорах. Один із етапів обговорення “формули миру” Володимира Зеленського також проходив у Джидді. Це місце сприймається як нейтральний майданчик, прийнятний як для Китаю, так і для Росії.

Паралельно можуть обговорюватися і двосторонні відносини. Зараз ведеться активний діалог між США та Саудівською Аравією щодо можливого візиту Дональда Трампа до королівства, а також масштабних інвестицій саудівських фондів в американську економіку, зокрема у військово-промисловий комплекс. Це окремий напрям переговорів, але для України основний акцент зосереджений на гуманітарних питаннях та мирному врегулюванні.

Існує думка, що Трамп свідомо використовує свою непередбачуваність як інструмент ведення переговорів. Він вважає, що якщо його дії неможливо прорахувати, то він зможе отримати вигідніші умови для себе, своєї адміністрації та своєї країни. Саме тому досі ніхто не бачив фінального плану Трампа щодо врегулювання війни в Україні. Ситуація змінюється щодня, а його заяви часто суперечать одна одній.

Однак для України це може стати вікном можливостей. Володимир Зеленський чітко зазначив, що Київ домагатиметься врахування українських інтересів у фінальній версії мирної угоди.

Особливо важливо, щоб не були проігноровані ключові для України питання, такі як територіальні поступки. Росія продовжує наполягати на визнанні анексії українських територій, посилаючись на фіктивні “референдуми” та включення цих земель до своєї конституції. Для України ж червоною лінією залишається невизнання цих територіальних захоплень.

Саме тому сильна позиція Трампа критично важлива — він не повинен допустити перегляду офіційних кордонів держав, а у разі припинення вогню окуповані території мають отримати статус тимчасово окупованих, а не законно приєднаних до Росії.

Однак головне суперечливе питання — це вимоги команди Трампа про негайне припинення вогню без попередніх умов. Після цього, за їхнім планом, мають відбутися політичний процес, вибори та подальші переговори, які можуть затягнутися на невизначений термін.

За більшістю версій, команда Трампа хотіла б досягти припинення вогню вже до Великодня, тобто протягом найближчих півтора місяців. Це дозволило б йому продемонструвати дипломатичний успіх, адже одна з його головних передвиборчих обіцянок — швидко завершити війну в Україні. Він не хоче затягувати цей процес на пів року чи рік. Більше того, можливе перемир’я може вплинути на висунення Трампа на Нобелівську премію миру.

Однак позиція США щодо припинення вогню без попередніх умов суперечить інтересам України. Київ наполягає, що “замороження” конфлікту несе ризики його подальшого “розмороження” з новими бойовими діями. Саме тому разом із домовленостями про припинення вогню Україна вимагає обговорення гарантій безпеки та політичного врегулювання.

Саудівська Аравія демонструє зростаючу активність у регіональній політиці та зміцнює свій вплив у Лізі арабських держав і серед монархій Перської затоки. Під егідою Китаю вона змогла налагодити діалог з Іраном, що стало важливим дипломатичним проривом. Королівство також бере участь у мирних ініціативах навколо Ізраїлю.

Таким чином, Саудівська Аравія не просто надає платформу для переговорів, а й зміцнює свою роль як глобального гравця, здатного виступати гарантом безпеки.

Причому йдеться не лише про фізичну безпеку переговорників, що є само собою зрозумілим, а й про забезпечення інформаційної конфіденційності переговорів, захист досягнутих домовленостей і, можливо, їх часткове гарантування.

БОГДАН ФЕРЕНС: США намагаються не допустити зближення Китаю і Росії

— Адміністрація Трампа вибудовує свою стратегію як пазл, у якому Україна посідає значуще місце, але водночас американці насамперед виходять із власних інтересів. У чомусь позиції Києва і Вашингтона збігаються, у чомусь — ні. Уже зараз очевидно, що є складні моменти, які потребують ретельного опрацювання.

Ще один елемент цього пазла — американсько-російські відносини. США намагаються відновити певні формати комунікації з Москвою, що підтверджують останні зустрічі американських і російських представників. Однак тут важливо розуміти, що Путін продовжує вести свою гру, підвищуючи ставки, щоб домогтися для Росії більш вигідних умов.

І США, і Україна, і інші західні країни зацікавлені в припиненні війни. Питання в тому, як саме це реалізувати і на яких умовах.

Військове співробітництво зі США відіграє ключову роль у цьому процесі. Тут важливо враховувати два аспекти:

• Ситуація на фронті, яка безпосередньо впливає на розстановку сил у переговорах.
• Військова підтримка Заходу, яка залишається критично важливою для України.

Україна частково покриває свої потреби коштом власних ресурсів, але залежність від західних партнерів, особливо США, залишається високою. Росія, своєю чергою, також відчуває залежність від постачань озброєнь з Китаю та Північної Кореї. Ці фактори є невіддільною частиною складного пазла переговорів.

США зараз відіграють роль посередника в цьому процесі, використовуючи тактику так званої “човникової дипломатії”.

Трамп прагне досягти проміжних результатів, які можна було б представити як дипломатичний успіх.

Крім військових питань, у переговорному порядку денному присутній і економічний аспект. Одним із ключових елементів обговорення стане угода про стратегічні мінерали.

Для України критично не тільки донести свої позиції, а й правильно адаптувати їх для американської сторони. Марко Рубіо на переговорах не тільки висловлюватиме думку Вашингтона, а й уважно слухатиме українські аргументи, щоб потім транслювати їх Трампу. Залежно від сприйняття цих сигналів Трамп вирішуватиме, які кроки зробити далі.

Трамп традиційно використовує тактику “батога і пряника”. Зараз він публічно поводиться стримано щодо Росії, намагаючись вибудувати особисту комунікацію з Путіним. Однак паралельно він дає зрозуміти, що у США є інструменти для чинення тиску на Кремль. Це явно не подобається російському керівництву, але вони продовжують грати свою гру, використовуючи відсутність чітких рішень з боку Вашингтона.

Сполучені Штати розуміють, що один із головних наслідків війни — зближення Росії та Китаю. Вашингтон сприймає це як серйозну загрозу. Саме тому Трамп зараз намагається вибудувати стриманий конструктив із Росією, щоб не допустити подальшого зміцнення російсько-китайського альянсу.

ЛЮДМИЛА ПОКРОВЩУК: Позицію Москви щодо часткового перемир’я ми можемо почути вже найближчими днями

— Те, наскільки Україна та США зможуть зблизитися за підсумками переговорів, стане зрозуміло пізніше. Однак не варто очікувати значних проривів від цієї першої зустрічі. Це лише початковий етап, на якому будуть визначені ключові орієнтири та обговорені основні питання. Ми часто сподіваємося, що якась зустріч одразу принесе рішення, але, як показує практика, цього не відбувається. Війна триває вже 11-й рік, і Україна неодноразово чекала від союзників чіткого плану допомоги та завершення війни, але його досі немає.

Можливо, саме в результаті таких зустрічей з’являться перші обриси цього плану, але поки що його не існує. Із заяв американської сторони, зокрема Марко Рубіо, випливає, що США хочуть зрозуміти, наскільки Україна готова до переговорів. Однак таке формулювання питання виглядає дивно, адже Україна демонструє свою готовність уже 11 років, особливо з початку повномасштабного вторгнення Росії.

Окрім цих заяв, конкретного плану від США так і не прозвучало. Їхнє бачення завершення війни залишається незрозумілим. Ми лише чуємо розмови про те, що Україна має піти на поступки, зокрема територіальні. У ЗМІ активно обговорюються слова Рубіо про можливість таких поступок, але що саме мається на увазі — поки невідомо.

Крім того, залишається без відповіді питання про 180-денний термін, який президент Трамп дав Кіту Келлогу для розробки плану завершення війни. Келлог сам заявив про це, але що саме являє собою цей план — досі невідомо.

Американська сторона скептично ставиться до ініціативи, узгодженої з європейськими партнерами, — тимчасового перемир’я в повітрі та на морі. У Трампа не розуміють, як на це відреагує Росія. Москва вже заявила, що категорично проти таких часткових перемир’їв.

Виникає логічне запитання: якщо Росія відкине цю пропозицію, як на це відреагують США? Це питання вже неодноразово ставили Марко Рубіо, Трампу та іншим представникам американської адміністрації, але чіткої відповіді досі не було.

Ми сподіваємося, що хоча б за підсумками цієї зустрічі з’явиться конкретика — реальне розуміння американською стороною подальших кроків. Україна постійно пропонує ініціативи: формулу миру, переговорні рамки, спільні рішення з європейськими партнерами. Однак поки що ми лише чуємо від Росії “ні”.

Якщо Україна робить крок назустріч, яку поступку готова зробити Росія? Поки що — жодну. Путін ніколи не каже Трампу пряме “ні”. Швидше, він скаже: “Ми подумаємо”, а потім запропонує свій варіант, який не передбачає жодних поступок із його боку.

Таким чином, питань залишається безліч. Саме тому не варто очікувати багато від першої зустрічі — вона лише позначить основні точки обговорення. Коли ідея часткового перемир’я буде узгоджена із США, наступним кроком стане зустріч спецпредставника Трампа з питань Росії, Джона Уіткоффа, з Путіним. Ймовірно, там він представить позиції, погоджені американською та українською сторонами. У найближчі дні стане зрозуміло, як на це відреагує Москва.

Швидше за все, Росія продовжить свою тактику: офіційні особи, наприклад Лавров, заявлять, що вони не погоджуються, а Путін висловиться більш розпливчасто — “ми розглянемо, але пропонуємо інший варіант”.

Рубіо опинився в складній ситуації. Судячи з усього, Трамп поставив перед ним жорсткі умови: домогтися поступок від України. Самому Трампу це здається простою угодою: у України немає сильних переговорних позицій, тому вона повинна прийняти умови США.

Трамп хоче швидких рішень, оскільки у нього є інші зовнішньополітичні пріоритети — відносини з Китаєм, питання Індо-Тихоокеанського регіону, а також внутрішні американські проблеми. При цьому Трамп явно хоче “перезавантажити” відносини з Росією. Однак для цього йому спершу потрібно розв’язати питання війни, яку він досі не визнає як агресію Росії проти України. Він уникає чіткої відповіді на запитання: “Чи напала Росія?”

Адміністрація Трампа діє в логіці “швидкої угоди”. Однак, якщо судити з його бізнес-стилю, такі угоди часто укладалися користуючись слабкою стороною. З якоїсь причини він вирішив, що Росія — не слабка сторона, а отже, основні поступки має робити Україна.

В’ЯЧЕСЛАВ ПОТАПЕНКО: Трампу важливо скоротити витрати США

— Україна прагне отримати гарантії безпеки, однак США, судячи з їхньої поточної позиції, розглядають це питання інакше. Вашингтон продовжує підтримувати контакти з Росією і, вочевидь, має чітке уявлення про ті поступки, на які, на їхню думку, має піти Україна.

Пріоритет США — припинення війни, а отже, припинення фінансування України та за можливості скорочення або повне припинення постачання зброї. Однак цей підхід не орієнтований на пошук рішень, що відповідають інтересам України. Для адміністрації Трампа ключове завдання — продемонструвати виборцям, особливо республіканцям, що вони змогли припинити витрати на зовнішні проєкти, включно з підтримкою України у війні з Росією. Ця мета для них першорядна, і вони готові домагатися її в будь-який спосіб. Чи буде це укладення мирної угоди або ж розрив відносин з Україною — для Вашингтона це вже вторинне питання.

У США немає чіткого плану, що враховує українські інтереси, і, найімовірніше, такого плану не буде, оскільки його реалізація для них неможлива або недоцільна. Протягом кількох місяців аналітики обговорювали, яким чином Трамп може реалізувати свою обіцяну “блискавичну” стратегію завершення війни. Однак за цей час ніхто не зміг запропонувати конкретний план, і, судячи з усього, його немає і в самого Трампа та його команди.

Читайте також: Які ключові пункти має містити мирний план для України — думки експертів і глядачів FREEДОМ