Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МОУ) продовжує публікувати перехоплені розмови російських загарбників. Завдяки цим аудіозаписам можна дізнатися і про реальний стан справ у російській армії, і про ставлення командування до своїх підлеглих, а ще — отримати доказову базу всіх злочинів путінських солдатів, скоєних на території України, повідомляє FREEДОМ.
Майже за рік повномасштабного вторгнення російські солдати скоїли тисячі воєнних злочинів. Правоохоронні органи ретельно збирають доказову базу для подальшого трибуналу. Про те, що був наказ керівництва не залишати українців живими, російські військові зізнаються й самі.
“Я його (українця, — ред.) пристрелив. Ну, я цього… штовхнув молодого, той забарився, стоїть, дивиться на мене. Я штовхнув… Пристрелив. Той: “Так-так, дякую”. Я кажу: “За що?”. “Блін, я чогось, — каже, — розгубився, не знав, що робити з полоненими”. Сказав же російською мовою: полонених не беремо. Зайшов — контрольний, усіх законтролили і пішли”, — розповів у телефонній розмові російський окупант.
В іншій перехопленій розмові чи то подруга, чи то дружина загарбника розмірковує на тему геополітики — “чому Україна просто не віддасть території Росії, якщо ними ж доведеться розплачуватися перед Заходом?”. Але одкровення військовослужбовця путінської армії шокує навіть цю жінку:
“Ти що, і дітей убивав, Кириле? Ти ж кажеш: усіх підряд… Ну… і ти теж? Кириле, ти серйозно? Чому ти мені про це не сказав? Чому ти мені про це не сказав, що ти там теж дітей убивав?!”.
Російське командування скоює воєнні злочини не тільки щодо українців, а й також власних солдатів. Безліч смертей не фіксують, щоб не виплачувати компенсації, і приховують, де саме військовослужбовці дістали поранення.
“Одному, до речі, навіть наш… Токар, скажімо так, знайомий товариш… Є*ануло йому, коротше… вирізали одну нирку. Зрозумів? Уламком є*ануло… Відпустили додому… Ну, як додому, удома просидів місяці два. Зателефонували, знову забрали з однією ниркою. Як тобі сказати… нирки в нього за фактом немає, за паперами це ніде не проходить. Його, тобто так… Ну, десь на полі бою підбило, нирку вирізали, відпустили додому відлежатися і все…”, — розповів вояка в перехопленні.
Ще в одній із перехоплених розмов матір окупанта задається питанням — за що гинуть сини? І каже синові, що не хоче вступати в союз матерів:
“Що за “батьківщину захищати”? Хто на нас напав? Сань, чесно… я ось прям на цих матерів дивлюся, які зараз об’єднуються, намагаються до держави достукатися, що… Ну… А че вже? Пізно, блін… Приходять діти в трунах… Мені навіщо ось це — потім ходити, тут це… чогось домагатися, навіщо вже?”.
Українські військові кажуть, що готові піти назустріч і матерям російських військових, і самим солдатам. Слід просто скористатися гарячою лінією “Хочу жити”. Щойно військовослужбовець опиниться на території України, достатньо здатися. Виконання Женевських конвенцій військовополоненому гарантовано. А за кожен воєнний злочин обов’язково буде покарання.
Читайте також: Провал путінської мобілізації — що відбувається в армії Росії (ВІДЕО)