Парк “Беремицьке”: дика природа відновлюється в українському лісостепу (ВІДЕО)

Єдиний ревайлдінг-проект в Україні “Беремицьке” – це спроба повернути куточок чернігівської землі “назад в дикість”. Поселивши в спорожнілі сільськогосподарські угіддя диких коней, оленів, косуль і лосів, керівник проекту Антон Неліп і еколог Аріна Зенченко прагнуть відновити первозданний ліс. У світлому бору, з полянами та ягідниками, знайдеться пожива для великої кількості тварин, комах і птахів. Але це станеться через кілька сотень років.

“Люди в XXI столітті досягли такого рівня науково-технічного прогресу, що тепер їм для забезпечення себе не обов’язково задіювати всі землі навколо. Залишаються відкриті невикористані землі. Людина може постаратися і повернути їх до незайманого стану”, – говорить Антон Неліп.

Село Беремицьке не випадково стало своєрідним полігоном для створення першого в Україні ревайлдінг-парку. Триста гектарів пустуючих, безлюдних земель втратили для людини господарську цінність. Це ділянка переходу лісостепу до зони змішаних лісів південного Полісся, яка передбачає значне біорізноманіття.

“Територія представлена різними ландшафтами. Це і балки, і яри, і рівнинні ландшафти”, – зазначила Аріна Зенченко.

Першими на ці землі повернулися тарпановидні коні. Їх легко відрізнити від домашніх. Статурою вони потужніші, а їхні голови більш округлої форми. Коротка і стояча, як у зебр, грива не закінчується характерним чубчиком.

“Кобили народжують щороку. Вже через два, максимум три тижні після пологів кобила готова до повторного спаровування”, – розповідає Неліп.

Поповнення в табунах диких коней зростає з геометричною прогресією. Точно так само збільшується чисельність і малих травоїдних тварин. Чи не в дивину бачити благородного оленя або лань. Навіть густе листя для цього не перешкода. Значно складніше помітити, а тим більшек онтролювати чисельність козуль – вони легко можуть загубитися у високій траві. Відчувши небезпеку, досить швидко зникають з поля зору. Поки можна говорити про приблизну чисельність – близько 15 особин. У компанії з ними вісім оленів і сім ланей, харчуючись молодими пагонами чагарників, гілками і листям дерев, впливають на процес природного випасу.

“Взагалі в дикій природі концентрація диких тварин залежить від наявності їжі. Якщо луки досить багаті, в них багато зелені, в лісах теж багато корму для тварин, то вони будуть жити й залишатися тут. Якщо у нас з’являються місця, де була сильна посуха, то ми можемо підсівати іноді траву, щоб збільшувати травостій”, – говорить керівник проекту.

Щоб тварини не відчували нестачі корму влітку, в разі сильної посухи, в парку іноді підсівають траву. Взимку на підкормочних майданчиках мешканців пригощають заготовленим сіном.

Сприяють відновленню біорізноманіття й “чужинці”. Муфлони, гірські барани, зовсім недавно заселили простори парку “Беремицьке”.

Як очікується, з роками ліс заживе своїм колишнім життям. Все більше буде з’являтися молодих дерев, чагарників, травостою, що заселяли ці землі сотні років тому.

“Три роки – незначний проміжок часу (якщо говорити про кінцеву мету проекту), але зміни вже є. По-перше, з’явилися багаторічні трави, густий підлісок, види чагарників, які раніше не були представлені на цій території, тому що їх забивала робінія псевдоакація”, – говорить Зенченко.

В цілому ж, перебуваючи в парку “Беремицьке”, нових відкриттів не минути. За кілька годин напевно вдасться побачити оленя або лань, косулю, наблизитися до дикого коня. Це дасть можливість вже зараз відчути атмосферу дикого лісу тисячолітньої давності, де тварини і людина співіснують на рівних. Тут їхній поєдинок знаходить більш гуманну форму, а яскраві враження мисливцеві забезпечить фото-сафарі.

Більше випусків програми “Незвідана Україна” дивіться за посиланням.