Заява Путіна про нібито оточення українських військ у Курській області – це відверта дезінформація, яка не відповідає дійсності. Про це повідомив головнокомандувач Збройних сил України (ЗСУ) Олександр Сирський. Раніше російський диктатор на саміті БРІКС у Казані заявив, що українські військовослужбовці нібито “заблоковані” на Курщині.
Бойові дії в Курській області
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський зазначив, що українські сили продовжують активні бойові дії на Курському напрямку, третій місяць поспіль знищуючи бойовий потенціал російських загарбників. Про жодне оточення не йдеться.
“Попри сильний тиск противника на Курському напрямку, окупанти зазнають суттєвих втрат в особовому складі та військовій техніці. Зокрема, починаючи з 8 серпня по теперішній час російські війська на цій ділянці фронту втратили 17 819 осіб особового складу. Дякую українським воїнам за стійкість, витримку і справжню мужність, яку ви демонструєте нашому споконвічному підступному ворогу на всіх ділянках і напрямках фронту!”, — заявив Олександр Сирський.
Раніше на пресконференція за підсумками саміту БРІКС у Казані Путін заявив, що часто українські підрозділи в Курській області нібито “заблоковані” і не можуть прорватися з оточення.
“Частина підрозділів української армії, яка вдерлася в Курську область, блокована, оточена, це приблизно дві тисячі осіб. Робляться спроби розблокувати угруповання ззовні, прорватися зсередини — поки безрезультатно”, — сказав Путін.
Крім того, російський диктатор заявив, що в Курській області за останній місяць втрати ЗСУ нібито становлять 26 тис. осіб. Цю брехню спростовують аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW). Так, у звіті ISW зазначається, що Путін перебільшує прогрес Росії в Курській області. Найімовірніше, у такий спосіб він намагається запевнити свою аудиторію у здатності російських військових “придушити” операцію ЗСУ на Курщині.
“Перебільшена статистика Путіна щодо українських втрат, імовірно, є частиною його спроби пояснити нездатність Росії рішуче відбити українське вторгнення в Курську область майже через три місяці в контексті ймовірного неминучого розгортання північнокорейських військ для ведення бойових дій у цьому регіоні”, — йдеться у звіті Інституту вивчення війни.
Через неможливість протистояти українській операції в Курській області Росія звернулася по допомогу до Північної Кореї в рамках підписаного договору про військове співробітництво. Відомо, що на Курщину вже прибувають підрозділи КНДР. Загальна чисельність може становити 12 тис. військовослужбовців. Про це повідомляють розвідки України та Південної Кореї. 3 тис. військових із КНДР уже почали проходити бойову підготовку та злагодження.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтвердив наявність північнокорейських підрозділів у Курській області. За його словами, це ознака зростального відчаю Путіна.
“Розгортання північнокорейських військ являє собою: по-перше, значну ескалацію участі КНДР у незаконній війні Росії; по-друге, це — чергове порушення резолюцій Ради Безпеки ООН; і по-третє, це небезпечне розширення масштабів російської війни”, — заявив Рютте на пресконференції після зустрічі представників НАТО з керівництвом спецслужб Південної Кореї.
Присутність військ КНДР у Курській області ухильно підтвердив і російський диктатор Путін.
Читайте також: Військові КНДР уже в зоні бойових дій: як розвиватиметься ситуація — прогноз експертів
Думки експертів
Яка насправді ситуація в зоні бойових дій у Курській області? Чи справді росіянам вдається відтісняти Сили оборони України? Навіщо Путін бреше про так звані успіхи армії РФ на Курщині? Яких збитків завдає Курська операція ЗСУ російській пропаганді? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Кирило Сазонов, військовослужбовець Збройних сил України;
- Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”;
- Дмитро Снєгирьов, військово-політичний аналітик;
- Ольга Курносова, політична аналітикиня, головна редакторка порталу After Еmpire;
- Іван Варченко, експерт з питань національної безпеки.
КИРИЛО САЗОНОВ: Операція ЗСУ в Курській області – це особистий прокол Путіна
— Ситуація в Курській області — це ганьба Путіна і повний провал усієї пропаганди. Він завжди говорив: “війни немає” — “є “спеціальна військова операція”, яка йде за планом”. Але все пішло не за планом. І тут Кремль викручується.
Не вийшло взяти Київ за три дні? І не планували. Не вийшло окупувати Україну за місяць? І не планували. І, в принципі, завжди можна сказати “все за планом, ми так і хотіли”. А тут Збройні сили України в Курській області, на території Росії воюють.
Курська операція ЗСУ стала проколом російської розвідки, російського командування та особистим проколом Путіна, причому дуже болючим. Він більше не може сказати, що все йде за планом, а сказати, що не за планом — означає визнати провал.
Росіяни дуже спокійно ставилися до того, що відбувається в Україні. Їм байдуже, бо це десь далеко. А тепер це відбувається поруч, на території Росії. І армія РФ воює тут точно так само, як і на Донбасі: трьома КАБами зносять чотири будиночки, у підвалах яких сидять люди. Вони просто знищують цю частину Курської області, як знищували Соледар, Вугледар, Бахмут, Авдіївку.
Ситуація в Курській області постійно і динамічно змінюється. Тут немає ніякої лінії фронту, тому що ми боремося за окремі посадки, за окремі укріплення, за окремі населені пункти. Тут усе дуже відрізняється від війни в Україні тим, що тут ініціатива у ЗСУ. Ми на їхній території, і росіяни змушені вгадувати, куди ми підемо зараз, куди ми підемо завтра і де завдамо удару.
Армія РФ намагається зупинити Сили оборони, але навіть з угрупованням у 55 тис. осіб не може виставити заслони скрізь. Щодо бойових зіткнень: 810-та бригада морської піхоти нашу 41-шу намагалася брати штурмом. Дуже різко зайшли: заїхали на різній бронетехніці, висадили десант. Один HIMARS прилетів — і все, там порожнє поле залишилося. 225-та бригада ТРО поклала чимало ворожої техніки, а десантура з 95-ї дуже жорстко розібралася з російськими морпіхами зі 155-ї.
Кістяк російського угруповання в Курській області складають підрозділи групи військ “Північ” Ленінградського військового округу. Також з Росії перекидаються резерви, насамперед мобільні — морську піхоту і повітряно-десантні війська.
Проти ЗСУ в Курській області воює “збірна солянка”. Є батальйон “Арбат” із Горлівки, його ще називають “вірменський батальйон”, тому що його власник Армен Горловський — відомий кримінальний авторитет. Навіть із Покровська перекинули якусь роту. Але на другій лінії вони розгортають резерви, які, схоже, перекидають просто з центру Росії. Когось, можливо, знімають із Запорізької та Херсонської областей. З Покровського і Курахівського напрямків на Донеччині не знімають, бо вони для росіян зараз ключові.
ОЛЕКСАНДР КОВАЛЕНКО: Російські спроби контрнаступу в Курській області провальні
— Російська пропаганда стверджує, що 155-та бригада морської піхоти Тихоокеанського флоту РФ нібито прорвала оборону ЗСУ в Курській області та вийшла на відстань до 10 км від кордону з Україною. Ці війська справді роблять спроби контрнаступу на ділянці із західного боку Глушківського на Корніївський район у Курській області, проте ні про який прорив на сьогодні не йдеться, навпаки, війська РФ зазнають на цьому напрямку серйозних втрат.
Росіяни почали свій контрнаступ 10 вересня. Минуло півтора місяця і якогось серйозного результату вони не дали. Крім того, вони продовжують втрачати там свій особовий склад, а зона контролю якось масштабно за минулий час не розширилася.
Основна траса між Снагістю і Зеленим Шляхом — це пряма дорога, яка не тільки прострілюється з протитанкових ракетних комплексів, відстежується FPV-дронами, а й зі стрілецької зброї. Російські підрозділи досить-таки незграбно, механізованими колонами та невеликими групами намагаються прориватися безпосередньо цим напрямком, внаслідок чого ця дорога перетворилася для них на “дорогу смерті”.
Досить висока ймовірність того, що росіяни спробують посилити своє угруповання на цій ділянці шляхом північнокорейських військ. Однак, чи буде це ефективно, наразі сказати складно. Північна Корея не воювала вже понад 70 років в активних і масштабних бойових діях. Здебільшого те, що ми бачимо, — це стара радянська школа підготовки військовослужбовців. Крім відсутності реального бойового досвіду, у північнокорейських військових може бути відсутня достатня мотивація для продовження військової служби в армії КНДР.
Наразі в Курській області бойові дії ведуться у форматі маневрової війни. Навіть російські підрозділи, які мають досвід третього року повномасштабної війни, досі не навчилися воювати в маневрову війну. А як навчатимуться північнокорейці? Вони швидше закінчаться, ніж навчаться.
ДМИТРО СНЄГИРЬОВ: Черговий елемент пропагандистської інформаційної політики Кремля
— Невипадково заява Путіна про нібито успіхи армії РФ у Курській області прозвучала саме під час саміту БРІКС.
Це елементи інформаційної політики Кремля, спрямовані насамперед на те, щоб показати країнам БРІКС і всій світовій спільноті, що Росія нібито контролює ситуацію на території Курської області. Ба більше, нібито ще й відбувається успішне витіснення Сил оборони України. Однак, дані російського диктатора спростовуються.
Це звичайна практика російських інформаційних агентств і Міноборони Росії — значно завищувати втрати Збройних сил України. За даними тієї ж російської сторони, кількість втрат бронетехніки Путін перебільшив щонайменше у 15 разів. Це безпрецедентна ситуація за колосальністю брехні російського диктатора.
Від початку повномасштабного вторгнення Росія перевищувала у своїх звітах втрати української армії. Ще станом на березень 2022 року всі Військово-повітряні сили України, судячи з повідомлень Міністерства оборони Росії, були знищені. Але, як видно, інформація, що надходить безпосередньо з лінії бойового зіткнення, свідчить про прямо протилежне.
Довіряти офіційним повідомленням Росії та російського диктатора немає жодних підстав.
ОЛЬГА КУРНОСОВА: Ситуація в Курській області — це “скалка” для Путіна
— Путін може озвучувати будь-які цифри, але факт залишається фактом: диктатор наказував звільнити Курську область спочатку до 1 жовтня, а потім говорили, що її потрібно звільнити до його дня народження 7 жовтня. І ось нічого не відбувається.
Кремлю потрібно щось вигадувати, щоб виправдати те, що диктатор говорить одне, а на ділі відбувається зовсім інше. Хоча ми прекрасно розуміємо, що все це — лише ознаки того, що Путін сьогодні не контролює ситуацію в Росії.
Усі ці цифри нібито втрат для того, щоб пояснити російському обивателеві, чому досі ситуація не змінюється і Збройні сили України контролюють значну частину Курської області, а Путін із цим нічого зробити не може. Ось вони й кажуть, що це насправді секретний план зі знищення української техніки.
Операція ЗСУ в Курській області стала дуже великою проблемою Путіна. Я б навіть сказала, що це “скалка”, яку він не може ніяк дістати. Він не розуміє, що з цим робити.
ІВАН ВАРЧЕНКО: Армія РФ намагається вклинюватися в оборону ЗСУ в Курській області
— Ми бачимо, поки що в Курській області російські окупанти діють своїми власними силами. Їм вдається поступово просуватися з півночі, намагаючись вклинюватися в наші ряди оборони. Але для цього просування росіяни були змушені сконцентрувати понад 50 тис. живої сили. Практика ведення бойових дій сьогодні показує, що армії РФ потрібно ледь не вдвічі більше сил для того, щоб витіснити українські сили з території Курської області.
Дійсно, фіксується невелике просування російських підрозділів на Курщині. Я сподіваюся, що українські Сили оборони повною мірою використовують фактор роботи на ворожій території для того, щоб дозволити собі доволі динамічну маневрову війну і з мінімальними втратами наносити максимально великої шкоди ворогу.
Я сподіваюся, це стане чудовим способом випробувати нові методи тактичних і оперативних дій з використанням фактора ворожої території. Я сподіваюся, що ЗСУ з кожним днем роботи в Курській області стають сильнішими, набуваючи нових навичок.
Були представлені цифри щодо знищення російських сил і засобів і вони досить показові. Курська операція досягає своїх цілей насамперед щодо концентрації сил противника, які могли б бути залучені на інших ділянках фронту. Крім того, підрозділи російської армії знищуються, причому на їхній же території.
Читайте також: Злочини без строку давності й Україна їх ніколи не забуде: як покарати РФ за страти військовополонених — думки експертів