Російські окупаційні війська не полишають спроби прорватися в Часів Яр — місто Донецької області. Йому пророкують долю Бахмута чи Авдіївки. Адже, якщо в Кремлі віддали наказ узяти за будь-яку ціну, то як показав сумний досвід війни, російські окупанти кидатимуть на цей напрямок усі свої сили. І техніку, і людей.
Окупанти підбираються до Часового Яру
Ситуація на Східному фронті істотно загострилася. Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що окупанти активно атакують українські позиції на Лиманському та Бахмутському напрямках штурмовими групами за підтримки бронетехніки. А на Покровському напрямку намагаються прорвати оборону, використовуючи десятки танків і БМП.
Українські військові героїчно стримують щоденні атаки ворога. За 18 квітня на Бахмутському напрямку ЗСУ відбили 25 атак у районах населених пунктів Білогорівка Луганської області, Верхньокам’янське, Виїмка, Калинівка, Часів Яр, Іванівське, Кліщіївка Донецької області.
Окремі групи піхоти противника, що вийшли в мікрорайон “Новий” у Часовому Яру, були знищені ударами FPV-дронів і вогнем артилерії.
“Водночас загроза залишається актуальною, з урахуванням того, що вище російське військове керівництво поставило завдання своїм військам захопити Часів Яр до 9 травня”, — зазначив Сирський.
За повідомленням головкому, з метою адекватного реагування на дії противника і зміцнення оборони українських військ на цьому напрямку було вжито заходів щодо суттєвого посилення бригад боєприпасами, дронами, засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ).
Однак, як зазначають військові аналітики, українським захисникам катастрофічно бракує установок протиповітряної оборони в напрямку Часового Яру. Якщо противник прорветься в місто, йому надалі буде простіше атакувати Костянтинівку, Краматорськ і Покровськ.
Станом на середину квітня в місті Часів Яр, яке є ціллю для росіян, залишається близько 700 цивільних. Місцева влада закликає всіх евакуюватися в більш безпечні регіони України.
Читайте також: “Дякую за те, що бережете Україну”: Зеленський відвідав командний пункт біля міста Часів Яр (ФОТО)
Коментарі військовослужбовців та експертів
Про оперативну обстановку в районі Часового Яру, спроби російських військових захопити це місто та кремлівські амбіції на Донбасі, в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили:
- Дмитро Снєгирьов, військово-політичний аналітик;
- Ігор Романенко, засновник благодійного фонду “Закриємо небо України”, генерал-лейтенант;
- Олег Калашников, начальник пресслужби 26-ї артилерійської бригади ім. Романа Дашкевича, старший лейтенант;
- Владислав Селезньов, військовий експерт;
- Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”;
- Ростислав Мурзагулов, політтехнолог, ексголова Громадської палати Башкортостану.
ДМИТРО СНЄГИРЬОВ: Бої за Часів Яр ознаменують собою вирішальний момент у цій війні
— Тут не тільки військова складова, а й інформаційна та політична. Йдеться про те, що ще 30 вересня 2022 року російський диктатор підписав указ про включення так званих “ДНР” і “ЛНР” до складу Російської Федерації. Але в межах адміністративних кордонів двох областей — Донецької та Луганської. Тому, відповідно, якщо на середину квітня йдеться про те, що ЗСУ контролюють близько 50% території Донецької області, то це, відповідно, невиконання указу Путіна, який свідчить про його особисту поразку — як інформаційну, політичну, так і військову. Тому всі зусилля будуть кинуті саме на розв’язання цього питання.
Прив’язуватися до дат не варто. Тим більше, що гра датами ніколи не підтверджувалася.
Тиск російських окупантів відбувається по всій лінії фронту без винятку. Основний акцент перенесено на Бахмутський напрямок, а саме — бої в районі Часового Яру. Місто прикриває подальше просування вглиб української території до ключових промислових центрів на території Донецької області, які контролюються ЗСУ.
Бої за Часів Яр ознаменують собою вирішальний момент у цій війні. За оцінками російських окупантів, крім тактичних успіхів, просувань у районі Часів Яру немає. Панівні висоти належать ЗСУ, що дає змогу українській армії контролювати значні території окупованих районів Донецької області, а не тільки райони безпосередньо біля Часового Яру.
Крім того, Часів Яр розташований на перехресті доріг. Це означає, що, крім того, що це великий оборонний центр, це також великий логістичний хаб Збройних сил України.
ІГОР РОМАНЕНКО: На окремих напрямках у РФ ще залишаються сили, вона постійно поповнює їх
— Росіяни проводять стратегічну наступальну операцію з кінця минулого року. Вони зібрали під це ресурс озброєння, техніки, особового складу. Наступальні дії тривають, але загалом імпульс і можливості наступати по всьому фронту з високою інтенсивністю в них уже були збиті силами оборони України. І тому на окремих напрямках ще залишаються сили.
Щоб підтримувати наступальний потенціал, російська влада проводить призов своїх і не тільки своїх громадян. Вони залучають громадян України з окупованих територій, причому віком від 18 до 30 років.
Крім того, на 150 тисяч у них є плани призвати “строковиків”. Цим займаються з 1 квітня. Десь у глибинах готують нібито на вісім дивізій, на 120 тисяч осіб. І для того, щоб наступати, є оцінки, що треба зібрати їм не менше 400 тисяч. Тому наявних сил недостатньо, і, можливо, у РФ проведуть часткову мобілізацію — про це стане відомо в травні.
На Часів Яр перекидають людей, щоб підтримати так звані елітні сили, але їх не вистачає. Тому мотострільців направляють.
ОЛЕГ КАЛАШНИКОВ: РФ постійно підвозить резерви до Часового Яру
— Часів Яр розташований на максимальній висоті Донецького кряжу, який тягнеться від Донецька до Слов’янська. Тобто Часів Яр — то це своєрідний щит перед Краматорсько-Слов’янською та Дружківсько-Костянтинівською агломераціями. Тобто Часів Яр стоїть на захисті саме цих міст.
Тобто російські війська зможуть створювати штурмові дії як на Костянтинівському напрямку, так і на Краматорсько-Слов’янському напрямку.
У них як піхота, так і техніка тут дуже сильно “сточуються”. Вони постійно сюди підвозять резерви. Раніше резерви знімалися з Куп’янського напрямку, потім їх сюди перекидали з Авдіївки. Інші напрямки фронту залишаються більш спокійними, тому що саме наш напрямок [у районі Часового Яру] найбільш активний.
У місті є частина цивільних, мені особисто доводилося їх спостерігати. Причому, коли я їх бачив, вони дуже добре себе почували. Тобто спокійно можуть переміщатися вулицями, можуть іти попарно. Але всі, хто хотів звідти евакуюватися, мали таку можливість. Для цього держава створювала умови, і волонтери працювали.
Сьогодні в місті залишилися ті, хто для себе вже вирішив не виїжджати, а також ті, кого ми називаємо “почекунами” — які чекають на “русский мир”, попри те, що він руйнує їхнє рідне місто, їхні домівки, але вони його чекають. Ці люди свідомо зробили свій вибір, вирішили свою долю.
Путін занурений в окультизм, оточений своїми шаманами, магами тощо. Він вірить у знакові дати. Якщо згадати Бахмут, він теж постійно встановлював терміни взяття міста до якихось дат, які в нього постійно сипалися. З приводу виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської області в нього теж були певні дати.
Друга причина — робота на внутрішній електорат. Вони пробують показати населенню, що до якихось значних дат у них будуть якісь значні досягнення. Але, як ми бачимо, у них жодне досягнення не відбулося до якоїсь прогнозованої дати.
Війна змінилася, вона перейшла на більш технологічний рівень. З їхнього боку дуже багато дронів, і з нашого кількість БпЛА набагато збільшилася. Але наші пілоти, які керують БпЛА, більш професійні на полі бою.
Авіаційна складова — це на сьогодні ФАБи (фугасні авіабомби) — дуже сильно залучена російськими військами.
Якщо раніше це були окремі піхотні штурми невеликих підрозділів (відділення, взводу), то на сьогодні вони вже пробують атакувати у складі механізованих колон, залучили важку бронетехніку — танки, бойові машини. Тобто за кількістю і за якістю російські війська збільшили штурми.
ВОЛОДИСЛАВ СЕЛЕЗНЬОВ: Перспективи утримання Часового Яру залежать від ресурсів української армії
— На Часів Яр противник постійно проводить “м’ясні штурми”. Східна частина цього населеного пункту, який розташований на схід від каналу “Сіверський Донець — Донецьк”, постійно перебуває під впливом ворожих штурмових підрозділів.
Час від часу противник заходить у крайні будинки Часового Яру. Будинки зруйновані ґрунтовно російською авіацією та артилерією. Наші артилеристи в рамках контрбатарейної боротьби, артилерійських дуелей не тільки знищують ворожі гармати, а й живу силу, яка на бронетехніці проривається в напрямку Часового Яру.
Перспективи утримання Часового Яру залежать від ресурсних можливості української армії. Тобто якщо нашим артилеристам буде в достатній кількості вистачати артилерійських боєприпасів, то, відповідно, у росіян вельми примарні шанси на просування вперед.
Але вся небезпека ситуації в районі Часового Яру обумовлена ще одним вельми важливим фактором. Противник не тільки проводить лобові штурми, він ще й намагається взяти в оточення наш гарнізон, що діє в районі Часівника, атакуючи одночасно з північного сходу і південного сходу наші оборонні рубежі і позиції.
Ситуація дуже динамічна, і навряд чи хтось зараз візьме на себе сміливість стверджувати, що ми зможемо зі стовідсотковою ефективністю утримувати наші рубежі та позиції. Адже ключова відповідь на питання, чи матимуть наші воїни достатню кількість ресурсів на цій ділянці фронту, досі висить у повітрі.
Але в будь-якому разі зараз відбувається “сточування” російського наступального потенціалу об наші оборонні рубежі та позиції в районі Часового Яру.
Єдине, чого прямо зараз не вистачає нашим воїнам, це системи протиповітряної оборони, зокрема тактичного рівня. Російський штурмовик Су-25 — це свідчення того, що систем ППО на цій ділянці фронту нам критично не вистачає. Та так, що росіяни беруть на себе сміливість і нахабство літати над головами наших захисників.
ОЛЕКСАНДР КОВАЛЕНКО: У росіян поки що недостатньо ресурсів для захоплення Часів Яру, але вони продовжать спроби
— Часів Яр — дійсно важливе місто — це домінуюча висота в регіоні. І її контроль дасть змогу російським окупантам, якщо вони цього досягнуть, значно спростити просування в напрямку Костянтинівки і в напрямку Слов’яно-Краматорської агломерації.
Росіяни розпочали процес наступальних дій у бік Часового Яру якоюсь мірою паралельно з Авдіївським наступом. Але тоді в них було дещо менше вільного ресурсу, ніж зараз. І тепер вони нарощують цей процес, але їм все одно недостатньо ресурсу, щоб взяти місто до 9 травня. Але вони намагатимуться.
Однак за тактичною ситуацією і тими ресурсами, які є в російських окупаційних військ, реалізувати це завдання за поставленими термінами буде просто неможливо. Хоча, звичайно ж, вони докладатимуть усіх зусиль, що свідчить про значну інтенсифікацію наступальних дій саме в цій локації.
Вони витрачають певні ресурси в цих постійних хвилях, щоб виконати наказ про 9 травня. Потім, після 9 травня, буде вже зовсім інший формат ведення бойових дій.
РОСТІСЛАВ МУРЗАГУЛОВ: Перемоги за будь-яку ціну до сакральних дат — це явна ознака диктатури
— Це ознака диктатури й ознака тоталітаризму, коли до якоїсь безглуздої дати можна покласти десятки тисяч людей для задоволення своїх міфічних амбіцій. Тому, такому наказу я абсолютно не здивований.
Представники адміністрації президента РФ — 3 тисячі дармоїдів, які перебувають на Красній площі, а також на Старій площі сидять і думають, а щоб такого нам сказати 9 травня, щоб потрафити всій патріотичній громадськості, військовим тощо? Вони кажуть, так, потрібні якісь перемоги.
І якийсь розумник каже, що потрібна перемога, панове хороші. Ну, власне, і біжать вони на доповідь до “царя”. Після цього “цар” викликає Шойгу (міністр оборони Сергій Шойгу, — ред.) і каже, що йому для промови потрібна перемога і не важливо, скільки десятків тисяч людей по обидва боки кордону для цього мають загинути. Так влаштована диктатура.
Читайте також: Російські окупанти закидають Часів Яр авіабомбами, реалізуючи тактику “випаленої землі”, — Рябих