Обслуговувати інтереси Кремля: як Росія перетворила музеї на інструмент пропаганди 

Поневолення національної культури, знищення чужої історії та агітація замість просвітництва — Росія намагається стерти пам’ять про свої ж злочини та викорінити українську ідентичність на окупованих територіях. А на кістках і руїнах української спадщини звести свої пропагандистські культурні центри. 

Як Росія використовує культурну спадщину на окупованих територіях, на що перетворює власну історію та що чекає в майбутньому на індоктриноване Кремлем населення — про це розповідає свіжий випуск “Спеціального репортажу” на телеканалі FREEДOM. 

Автор — Марина Нестерова. 

Росія продовжує свою агресивну загарбницьку політику, націлюючись не тільки на землі України, а й на її культурну спадщину. Від початку вторгнення від рук російських військових постраждало понад 2 тис. об’єктів культурної спадщини — 317 із них зруйновано повністю. 

Музеї “СВО”

Розграбування музеїв, знищення спадщини, незаконні розкопки та будівельні роботи на території культурних пам’яток для окупантів стали звичною справою. Під приводом “порятунку” окупанти вивозили музейні експонати та старовинні коштовності з Київської, Сумської, Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганських областей. “Врятовані” артефакти вивезли на тимчасово окуповані території так званих “ДНР” і “ЛНР”, а також в анексований Крим. А на місцях зруйнованої української історичної спадщини окупанти зводять свої музеї, присвячені героїзації жорстокої та кривавої так званої “спеціальної військової операції”. 

Один із перших музеїв “СВО” з’явився в Горлівці Донецької області на тимчасово окупованій території України. Його відкрили, нібито з ініціативи матерів загиблих солдатів, щоб вшанувати пам’ять курсантів, яких у 2022 році Путін відправив на війну.

Такий самий музей з’явився в місті Дніпрорудне, Запорізької області. Музей відкрили на території місцевого Індустріального коледжу і присвятити до дня “героїв Вітчизни”. Ініціатором створення стала Алла Капля — місцева мешканка, яка підтримала російське вторгнення і також є директором коледжу.

“Ці музеї створюють у сфері освіти. Крім цього окупантам важливо показати, що вони створені саме за громадською ініціативою. Нібито не Кремль дав доручення, а саме керівництво школи виявило бажання, провело пошукову роботу, зв’язалося з військовими частинами”, — каже історик, науковий співробітник Національного військово-історичного музею України Євген Шатілов. 

До музею зібрали 30 експонатів присвячених російським убивцям: шеврони, військова форма і прапори. На окремому стенді виставлені фотографії загиблих так званих “героїв”. “Почесні” місця займають трофеї. Один із них — збитий український дрон-розвідник. 

“У цьому музеї закладено маленький фундамент великої справи, і надалі експозицію ми плануємо тільки розширювати”, — заявила Алла Капля, директорка Дніпрорудненського індустріального коледжу.  

Тут постійно проводять екскурсії для студентів і школярів міста.

“Для пропаганди культу смерті, насильства та агресивної війни серед українських громадян у цих закладах проводяться дуже різноманітні заходи. На пам’ятні дати організовують заходи, під час яких присутні представники окупаційної адміністрації та держави-агресора, також залучають учасників війни проти України. Їх героїзують, намагаються зробити прикладами для української молоді. Є ще практика, коли з Росії привозять на окуповані території матерів або близьких загиблих російських окупантів. Вони розповідають українським громадянам на окупованих територіях, про цього “героя”, — коментує провідний науковий співробітник музею Голодомору Андрій Іванець. 

Такі своєрідні музеї з’являються і на території колишніх українських шкіл. В окупованому Скадовську в школі №1 відкрили музей присвячений “героям СВО”. Наповнювати експозицію змусили учнів школи разом із матерями загиблих військових злочинців. У день відкриття школярі розповідали про їхні “подвиги” на фронті та читали спогади близьких. 

“Ми давно говорили про те, що такі музеї мають з’являтися в школах Херсонської області, щоб молодь бачила і знала, хто захищає і бореться зараз із фашизмом, як і наші предки у Велику Вітчизняну війну”, — Ігор Костюкевич, сенатор Запорізької області під російською окупацією. 

За словами експертів, у такий спосіб окупанти намагаються впливати на дітей.

“Недарма такі музеї відкриваються в навчальних закладах — це прямий вплив на учнів. Усі ці інструменти використовуються разом із тотальним медіаконтролем на цих територіях. У такий спосіб звужується можливість знайти якусь об’єктивну інформацію, і це впливає на свідомість і дитини, і дорослої людини”, — каже історик, науковий співробітник Національного військово-історичного музею України Євген Шатілов.  

У 2025 році такий музей з’явиться і в Маріуполі. 

“Це мультимедійна артвиставка, яку жителі Маріуполя і гості зможуть відвідати та подивитися. Зокрема, там будуть музейні трофеї, які будуть якраз із різних гарячих точок”, — заявив Сергій Ладочкін, президент Асоціації соціально орієнтованих некомерційних організацій.  

Будівля матиме назву музей “Поле битви”. Він ілюструватиме події зі “звільнення” Маріуполя. Тут не можна буде побачити блокаду міста та геноцид, який влаштували окупанти у 2022 році. Тут розкажуть і покажуть, як російські солдати “звільняли” споконвічно “російські” території та “рятували” мирне населення від “неонацистів”. 

У будівлі музею також розміщуватиметься приймальня для чиновників окупаційної адміністрації, де вони планують проводити зустрічі з місцевим населенням. Зокрема, там буде приймальня заступника голови Радбезу РФ Дмитра Медведєва. 

Створенням музею займаються російська партія “Єдина Росія” та організація “Молода гвардія” за дорученням спікера Ради Федерації Валентини Матвієнко. 

“На жаль, пропаганда має широку організаційну підтримку і велике фінансування, крім цього вона здійснюється комплексно. Паралельно зі створенням музеїв проводяться і мілітаризація дітей, і індоктринація населення в дуже широких масштабах. Це фактично повномасштабна військова пропаганда”, — коментує провідний науковий співробітник музею Голодомору Андрій Іванець. 

І таких музеїв на окупованих Росією територією територіях буде більше. Особисто Путін доручив опікуватися їхнім створенням і розвитком Міністерству культури, Міносвіти, Міносвіти та Міноборони спільно з регіональною владою та асоціацією “Російське історичне товариство”. Вони мають зібрати всі артефакти з поля бою, розробити “спеціальні” методички й передати на місця. Музеї “СВО” з’являться в кожному населеному пункті — від маленьких сіл до великих міст. А їхнє фінансування забезпечується коштом грантів і нібито місцевих ініціатив.

“Гроші на створення музейних експозицій ідуть із різних джерел: інколи напряму з бюджету, інколи з президентського фонду або з інших культурних ініціатив. Іноді до них долучаються ще деякі партійні організації, як-от “Єдина Росія” чи партія ЛДПР. Це лише допоміжні фінанси. Безумовно, головними фінансистами є російські державні структури”, — каже провідний науковий співробітник музею Голодомору Андрій Іванець. 

Як окупанти намагаються стерти історичну пам’ять 

Окупанти не лише відкривають нові музеї, а й переформатовують колись чинні українські, ігноруючи їхню історію та традиції.

“Росія проводить злочинну політику щодо українських музеїв. Ми бачили це на всіх тимчасово окупованих територіях: пограбовані колекції, а замість них експонати, що розповідають історію про “велику російську державу”, замість українських, що свідчать про трагічну історію українського народу, підкреслюють його ідентичність і демонструють незалежність українського народу”, — коментує провідний науковий співробітник музею Голодомору Андрій Іванець. 

В окупованому Бердянську до музею, присвяченого подіям Другої світової війни, додали нові експозиції. Першу присвятили Афганській війні, а слідом за нею відкрилася виставка з артефактами “СВО”. 

“Ми зі свого боку намагаємося донести дітям, що Перемога у Великій Вітчизняній війні була досягнута шляхом єдності багатонаціонального нашого народу, і що зараз важливо зберегти цю єдність”, — заявляє Юрій Гудков, завідувач музею “Подвиг” в окупованому Бердянську. 

На свій лад переробили й палац культури “Гірник” — тепер на зміну дитячому сміху і творчості прийшов російський патріотизм у вигляді історичних лекцій від партії “Єдина Росія”, книжкових виставок про конституцію та експозицій пам’яті учасникам так званої “СВО”. 

“У радянські часи було безліч схожих музеїв. Вони створювалися якраз для пропаганди, як і зараз. Росія повністю зачищає інформаційний простір від усього, що відрізняється від потрібних наративів. Повністю пригнічується будь-яка інша думка. Так діє їхня пропаганда — через масованість і придушення альтернативи”, — коментує історик Олександр Палій.  

На території колишнього заводу “Продмаш” у Мелітополі окупанти розгорнули цілий 3-D парк під назвою “Росія — моя історія”. 

“Унікальні експозиції, які показують зв’язок часів. Це не про минуле, а про майбутнє. Тому що минуле намагалися відірвати для того, щоб позбавити майбутнього. Цей проєкт потрібен для того, щоб кожен мешканець Запорізької області, Новоросії, Херсонської області, сусідніх регіонів мав можливість, прийшовши сюди, відчути ось цей історичний зв’язок із часом”, — заявив перший заступник Керівника Адміністрації Президента Сергій Кирієнко. 

Мета музею — показати жителям Мелітополя “справжню” історію Мелітопольського краю в складі РФ. А щоб у ці центри заманити якомога більше жителів, навіть пустили рейсові автобуси.

“Такі центри будемо відкривати, будемо обов’язково згадувати нашу історію, яку в нас намагалися забрати, випалювали всю нашу правду, віру, патріотизм наших дідів, гордість. Головне наше завдання, щоб ми не повторили тієї помилки, яка відбулася в попередні покоління”, — заявляє голова окупаційної адміністрації Запорізької області Євген Балицький. 

Згодом цей музей перетворився на джерело ідеологічної кремлівської просвіти. Там виставляють виконані вугіллям фото загиблих “героїв СВО”, показують російські художні та історичні фільми. А 2024 року в стінах цієї будівлі зробили виставку про “СВО” в порівнянні з Другою світовою війною. 

У 2025 році крім інтерактивного парку окупанти збираються відкрити “Парк учасників “СВО”. Цей проєкт розроблено в рамках “Народної програми” партії “Єдина Росія”. У планах зробити пам’ятник Матері з дитиною, які чекають на солдатів із фронту, центральною фігурою цього парку  

“Я думаю, що в принципі ці музеї є певною загрозою. Але ця загроза буде знищена, щойно буде знищено центр, який поширює ці наративи. Уся ця ідеологія може перевернутися на 180 градусів щойно ми повернемо територію під український контроль”, — каже історик Олександр Палій.  

Окупанти понівечили й Станично-Луганський краєзнавчий музей, що мав велику колекцію документів, традиційних костюмів і побутових речей мешканців Станично-Луганського району, зокрема донських козаків. Він уособлював собою важливий період минулого українського народу і розповідав про славні традиції козацтва. Росіяни ж швидко переробили експозиції під себе, і тепер, за їхніми судженнями, “козаки створили Росію”, а разом з експозиціями донського козацтва з’явилися військові трофеї “СВО” і фотографії загиблих псевдогероїв. 

Ініціатива звісно ж нібито “місцева”, адже тут зібрали історії уродженців Луганщини, які пішли захищати “руську землю”. На музейній виставці красується форма окупантів, а з трофеїв — зразки західного озброєння, українська символіка та дитячі книжки з українських будинків. 

“У цих музеях існує великий попит на певні українські трофеї. Це можуть бути або речі, відібрані в загиблих воїнів, або награбоване. Складається враження, що кожному такому музею дали вказівку віддати по уламку від снаряда HIMARS. Це нібито свідчить у контексті “західної змови”, що всі змовилися проти Росії”, — каже Євген Шатілов, історик і науковий співробітник Національного військово-історичного музею України. 

На місці того, що залишилося від музею народного побуту Маріуполя, 2025 року за дорученням Путіна має з’явитися музей радянського ката та організатора голоду в блокадному Ленінграді Андрія Жданова. Музей народного побуту демонстрував унікальні предмети культурної спадщини етносів Приазов’я і Маріуполя: українців, греків, росіян, німців, євреїв. На 2022 рік етнографічне зібрання містило понад 5 тис. музейних предметів, але найцінніші були вивезені окупантами за межі Маріуполя. 

“Ми бачимо, що музеї — це пропагандистські центри. Вони незаконно діють на території України, порушуючи міжнародне право, включно з міжнародним гуманітарним правом. Держава-окупант не має права здійснювати таку діяльність: змінювати, зокрема, експозиції музеїв, нав’язувати на окупованій території свою ідеологію”, — каже провідний науковий співробітник музею Голодомору Андрій Іванець. 

Нормалізація війни для росіян

Нормалізувати війну в очах росіян і сформувати терпиме суспільство, готове обслуговувати інтереси кремлівського режиму, збираються і в самій Росії. У квітні 2023 року Путін доручив створити музеї, присвячені “подіям спеціальної військової операції та подвигам її учасників”. Після цього в російських регіонах почали з’являтися виставки з експонатами, присвяченими війні в Україні. І, звісно, насамперед такі музеї з’явилися в навчальних закладах. Там показують речі, зняті з убитих українців, осколки снарядів, якими, як стверджують шкільні працівники, “НАТО обстрілює російську землю”. А крім того, там пояснюють, навіщо російська армія прийшла в чужу країну. 

“Насамперед гордість за своїх героїв, які зараз відстоюють наше мирне небо над головою. Величезне спасибі, я дуже рада, що зробили такий музей присвячений. Потрібно гідно пам’ятати про своїх героїв”, — каже одна з учениць російської школи. 

Шкільним працівникам спустили навіть нові форми звітності: вони мають заповнити та детально повідомити місцеві органи влади про створення пропагандистських куточків. Також у такі музеї вони мають запрошувати родичів загиблих військових або “ветеранів” так званої “СВО”. 

“Мілітаризація відбувається повсюдно. Її насаджують у навчальних закладах, медіа, політиці. Пам’ятники та музеї — це меморіалізація, як один з інструментів російської пропаганди. Загалом росіяни переконують усе своє населення в необхідності цієї війни”, — каже історик і науковий співробітник Національного військово-історичного музею України Євген Шатілов. 

Експозиції, присвячені війні, з’являтимуться і в уже наявних російських музеях. 

“Те, що відбувається з музеями, не є якимось винятком. Це все різні частини одного великого пазла, який складається в дуже ясну, чітку картинку: Кремль створює новий тип культурної політики, відбувається популяризація російського націоналізму”, — каже драматург Михайло Калузький. 

Створюють навіть всеросійські інтерактивні “музеї СВО”. 

“У таких музеях можуть використовуватися елементи сучасних музейних технологій, наприклад, інтерактивність. До 2022 року Росія значною мірою була включена у світові процеси, пов’язані з мистецтвом, сучасним мистецтвом, виставковою діяльністю та музейними технологіями. Російські музейники навчилися застосовувати ці технології, і тепер всюди можна побачити модні штуки. Однак це всього лише технічний інструмент, який можна наповнити будь-яким змістом”, — коментує драматург Михайло Калузький. 

За перший рік створення по всій території Росії з’явилося понад 14 тис. музеїв та експозицій, присвячених псевдогероям “спеціальної військової операції”. Примітно, що створюють їх у невеликих містах і глибинках РФ далеко від міст мільйонників. 

“Усе це відбувається в тих місцях, де культурна пропозиція не настільки велика, де через форму подачі пропагандистського дискурсу можна працювати на суспільну мобілізацію. Потрібно створити чітку, добре керовану, високо централізовану систему культурної політики, яка б займалася виключно тим, що транслювала б ось ці цінності”, — каже драматург Калузький. 

Пропаганда впевнено вкоренилася в музейних експозиціях. Після початку війни в Україні більшість музеїв, виставок і галерей потрапили під каток репресій. Повсюдно закривалися виставки сучасного мистецтва, на художників і поетів заводили кримінальні справи. У музеї та галереї були розіслані “чорні списки” авторів, яким було закрито доступ до репрезентації всередині Росії. Індустрію поглинула цензура. 

Показовим стало призупинення роботи музею історії Гулагу. Формально — через пожежну безпеку, в реальності ж, щоб не нагадувати росіянам, що насправді Путін уже давно переплюнув сталінські репресії. 

Музеї, спадщина та історія під контролем терористичної держави стають інструментом мілітаризації майбутнього покоління. Музеї перестають бути просто хоронителями культури — вони стають активними учасниками у формуванні ідеологічного простору, допомагають легітимізувати агресію і насильство. Пропаганда дає змогу придушувати протест проти війни та участі у військових діях, формує нове покоління зі спотвореною історичною пам’яттю, вирощене на псевдоідеалах і російській ідеології, готове піти на смерть заради інтересів диктатора. 

Читайте також: Ще під час розпаду СРСР я подумав, що Росія візьме реванш і він буде жорстким: інтерв’ю з дипломатом Джоном Гербстом