Обмін кримськотатарських заручників: під яким тиском і тортурами перебували полонені в Росії (ВІДЕО)

Росія утримує в полоні та незаконному ув’язненні тисячі українців, зокрема кримчан. Перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, який повернувся в Україну після майже трьох років перебування в російському полоні, заявив, що готовий приєднатися до процесу звільнення заручників Кремля, інформує FREEДОМ.

Увечері 28 червня в київському аеропорту “Жуляни” 10 колишніх заручників Москви вперше взяли в руки телефони. Цього дня співробітниця художнього музею Горлівки Олена Пех уперше за довгий час поговорила з дочкою.

“Не плач, усе закінчилося! Не плач, маленький мій! Не плач, ми знову разом, я вдома”, — запевняє її жінка.

Олену Пех російські окупанти незаконно позбавили волі ще 2018 року, а її земляка Валерія Матюшенка — роком раніше. Вдалося повернути з російського полону Богдана Гелету та Івана Левицького — священиків Української греко-католицької церкви — і ще п’ятьох цивільних, заарештованих у Білорусі.

Повернувся на батьківщину і кримський активіст, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял.

“Ми дуже втомилися, але щасливі повернутися на Батьківщину. У кожного з нас своя історія, як ми пройшли свій важкий шлях додому. Але я дуже радий вас бачити в цих чудових жовто-блакитних кольорах. Ми з хлопцями у в’язниці завжди любили ловити це поєднання кольорів по телебаченню і завжди згадували Батьківщину, і сприймали це як певний знак, що Україна нас не залишає”, — ділиться Наріман Джелял.

Протягом кількох років Джелял залишався єдиним представником керівництва Меджлісу, який жив і працював в окупованому Росією Криму.

23 серпня 2021 року він узяв участь у першому саміті Кримської платформи в Києві. Після повернення до Криму російські силовики незаконно його заарештували. Засудили Джеляла відразу за трьома статтями — від контрабанди вибухівки до диверсії — до 17 років позбавлення волі та штрафу в 700 тис. рублів.

Протиправне рішення окупаційний суд виніс також активістам Асану та Азізу Ахметовим. Наприкінці 2023 року Джеляла етапували в Сибір. І заступник голови Меджлісу, й інші цивільні під час ув’язнення зазнавали тортур. Росіяни катували їх фізично і застосовували психологічне насильство.

“Вони прилетіли на вертольоті з місця обміну. І Наріман сказав нам, що він уже остаточно повірив, що він уже на волі, коли ще був у їхніх руках, але побачив, як ідуть його забирати українські спецпризначенці. Він каже, що побачив форму, побачив міцних хлопців і зрозумів: нас тепер уже не віддадуть. Я знаю, як катували Нарімана Джеляла. Це не було фізично здебільшого, це було морально. Він сидів майже добу з мішком на голові, і його не знімали. Його залякували родиною, йому погрожували. Одночасно він знав, що катують фізично братів Ахтемових”, — розповідає голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Викрадення людей у тимчасово окупованому Росією Криму, незаконні затримання і тортури, примусова зміна громадянства, систематичні масові обшуки, напади на релігійних лідерів, дискримінація за ознакою етнічної приналежності та ще ціла низка протиправних практик з боку російської окупаційної адміністрації в Криму Україна змогла довести в Європейському суді з прав людини.

Велика палата ЄСПЛ визнала Росію винною в масових порушеннях Європейської конвенції з прав людини.

“З того, що було визнано, мене реально вразив перелік усього, що було констатовано Європейським судом. Це і зникнення людей, і практика поганого поводження з солдатами, кримськими татарами, журналістами та українцями. Це і арешти зазначених категорій осіб. Це тільки коротко, дуже тезисно”, — наголошує міністр юстиції України Денис Малюська.

Справу розглядали понад 10 років. Позов проти Росії до ЄСПЛ Україна подала ще в березні 2014 року. Це розгромна справа проти країни-агресора, адже Україна виграла за всіма пунктами, каже представниця президента України в Криму Таміла Ташева.

Наразі різні міжнародні суди розглядають низку інших позовів проти Росії, поданих українською стороною. Тому, на думку Ташевої, позитивне рішення ЄСПЛ вплине і на ці розгляди. Крім того, на доказову базу, зібрану Європейським судом з прав людини зможе спиратися майбутній Спеціальний трибунал щодо злочину агресії Росії.

Читайте також: 13 дітей за тиждень вдалося повернути з окупованих територій України