Новий уряд ЄС: як зміниться політика Євросоюзу щодо України та Росії — аналіз експертів

Вибори до Європарламенту. Фото: ap.org

Роберта Метсола залишиться головою Європейського парламенту. Новий склад переважною більшістю голосів переобрав її напередодні. Тепер політикиня виконуватиме обов’язки голови Європарламенту наступні два з половиною роки. 

Урсула фон дер Ляєн, найімовірніше, залишиться на посаді голови Єврокомісії. Головою Ради ЄС стане Антоніу Кошта, а європейську дипломатію очолить Кая Каллас. 

Оновлений Європарламент 

Вибори до Європарламенту, які відбулися з 6 до 9 липня, стали десятими з 1979 року, моменту перших подібних виборів, і першими після Brexit — виходу Великої Британії зі складу ЄС. 

Найбільше місць взяла центристська Європейська народна партія (ЄНП) під керівництвом Урсули фон дер Ляєн. Однак загальноєвропейський тренд популярності правих сил не оминув і Європарламент. Там загалом праві партії зайняли 20% місць. Але це не вплине на підтримку України та єдність Євросоюзу, вважають експерти.

“Саме питання України стоїть на шляху створення ширшої правої коаліції, тож, попри заклики Марін Ле Пен до Джорджі Мелоні сформувати праве супероб’єднання, співпраця коаліції “Європейські консерватори та реформісти” (ЄКР) та об’єднання “Ідентичність і демократія” (ІД) наразі є малоймовірною. Хоча ці партії об’єднує євроскептицизм, у групи ЄКР він більш поміркований, спрямований на децентралізацію ЄС, а не на розвал європейського об’єднання, як у деяких ультраправих”, — сказав аналітик громадянської мережі ОПОРА Дмитро Баштовий у коментарі “Радіо.Свобода”. 

Новий склад Європейського парламенту на першому засіданні, 16 липня, переважною більшістю голосів переобрав президенткою Роберту Метсолу, відому своєю проукраїнською позицією. 

З переобранням на посаду голови Європарламенту Роберту Метсолу вже привітав президент України Володимир Зеленський. У соцмережі Х він подякував політику за непохитну підтримку України та висловив сподівання на подальшу тісну співпрацю для якнайшвидшого досягнення миру.

Пост президентки Єврокомісії, найімовірніше, збереже й Урсула фон дер Ляєн. Її кандидатуру винесуть на голосування 18 липня. 

Новою головою європейської дипломатії стане Кая Каллас, яка напередодні подала у відставку з посади прем’єр-міністрки Естонії. За час її правління країна виділяла рекордні 1,25% від свого ВВП на підтримку України.  

Місце глави Євроради займе Антоніу Кошта — експрем’єр-міністр Португалії. Він відвідував Україну в травні 2022-го, і повідомив про виділення Києву 250 млн євро допомоги.

“Агресивна війна Росії проти суверенної України залишається на першому місці в нашому порядку денному. Я вирушила до Києва від імені ЄС на початку війни. Це був візит, який надав нового імпульсу нашому парламенту, нової популярності та впливу. Цей парламент допоміг привернути увагу політиків до необхідності стати на бік України, і люди розраховують, що ми продовжуватимемо світити так яскраво, як це можливо”, — заявила Роберта Метсола. 

Ще однією зміною в керівництві ЄС стало головування Угорщини в Європейській Раді. З 1 липня вона змінила Бельгію і має головувати до кінця року. Однак Єврокомісія почала бойкотувати головування країни після так званого “мирного турне” Віктора Орбана, в рамках якого він відвідав Москву і Пекін, не маючи на це повноважень від ЄС. Таким чином, Будапешт може стати одним із головних викликів у взаємодії України та ЄС.

https://youtu.be/SDS6CEWVWy0

Думки експертів

Як результати виборів до Європарламенту вплинуть на підтримку України у протидії російській агресії? Яку політику проводитимуть нові очільники ЄС щодо України та Росії? Яке значення матиме призначення Каї Каллас на посаду верховної представниці ЄС із зовнішньої політики? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

  • Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього;
  • Олексій Буряченко, кандидат політичних наук, голова “Міжнародної асоціації малих міст”;
  • Ольга Брусиловська, доктор політичних наук, професорка.

ІГОР ПОПОВ: Нинішнє керівництво Європарламенту — проукраїнське 

— Нове керівництво Європарламенту орієнтоване на Україну. Тому підтримка України залишиться незмінною. Урсула фон дер Ляєн є для України зрозумілим партнером. У президента Зеленського та пані фон дер Ляєн склалися чудові стосунки. Ми розуміємо, що програма підтримки України Європейським Союзом буде продовжена. Звичайно, багато в чому це залежить і від загальноекономічної ситуації, але судячи із заяв і рішень, які були ухвалені Європарламентом раніше, підтримка ЄС України в найближчі роки збережеться. 

Свій пост також зберегла і Роберта Метсола — її переобрали головою Європарламенту. Вона прямо говорить про загрози згортання демократії та про загрози популізму в Європі. Як очільниця Європарламенту вона запропонувала цікаву ініціативу — щоб проєкти рішень могли розробляти й самі депутати. Це доволі революційна пропозиція. Таким чином Роберта Метсола показала, що Європарламент готовий реформуватися. А це те, що багато хто від нього очікує. 

У травні 2024 року Роберта Метсола приїжджала до Києва з офіційним візитом. Вона заявила, що не вважає російського диктатора Путіна законним президентом Росії, а також запевнила Україну у своїй підтримці. 

Кая Каллас — перша жінка, яка стала прем’єр-міністром Естонії. Вона добре відома своїми ліберальними поглядами, прихильністю до європейських цінностей, а також беззастережною підтримкою України в боротьбі з російською агресією. Кая Каллас виступає непримиренним критиком Кремля і Путіна. Російська влада навіть внесла її до списку розшукуваних осіб за те, що за її уряду в Естонії було демонтовано пам’ятники радянським воїнам. Лояльно до України ставиться і колишній прем’єр Португалії Антоніу Кошта, який обраний головою Євроради. 

Сьогодні можна з упевненістю говорити про те, що нинішнє керівництво Європарламенту — проукраїнське. Підтримка України залишається незмінною. Але не можна випускати з уваги той факт, що і в ЄС, і в самому Європарламенті зростає вага політиків, які мають окрему думку щодо України та її підтримки. Українська дипломатія має посилено працювати та з цими політиками. 

ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: Європа не допустила на виборах “правого повороту”

— По суті, в Європарламенті виграла партія керівниці Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, у підсумку вона сформувала відповідне керівництво. Змінилася позиція головного дипломата з Жозепа Борреля на Каю Каллас з Естонії. В цьому випадку, єдина різниця в тому, що Каллас — жінка. Вона ще більш налаштована проєвропейськи та проукраїнськи. 

Європейському Союзу вдалося об’єднатися на виборах і не допустити “правового повороту”. Проєвропейськи орієнтовані сили змогли знайти консенсус навіть у своїх позиціях, які в чомусь відрізняються. Вони чудово розуміли, які ризики стоять перед Європейським Союзом і хто здатен їх ефективно вирішити. 

Центристські політики, які зараз зайшли до керівництва ЄС, уже сприймають Україну як значущу частину Європейського Союзу. Як мінімум, дуже серйозно сприймають нашу державу з погляду власної безпеки та, скажімо, такої буферної зони, перед реальними загрозами ескалації з боку Росії. 

У ЄС намагаються не допустити внутрішнього розбалансування, яке провокує угорський прем’єр Віктор Орбан і деякі інші ультраправі сили. Орбан зараз є найбільшим викликом для Європейського Союзу. Сьогодні він летить до Москви, завтра — до Пекіна, а післязавтра до Трампа на сніданок. У самому Європейському Союзі відбуваються розбалансування. 

Зараз стоїть надзвичайно серйозний виклик у тому, щоб провести, перш за все, внутрішні реформи та не допустити розбалансування внутрішніх політик і єдиної, консолідованої, проєвропейської та проукраїнської опозиції такими країнами, як Угорщина, такими лідерами, як Орбан, і такими фракціями, як він зробив у Європарламенті. 

ОЛЬГА БРУСИЛОВСЬКА: Якщо Кая Каллас очолить європейську дипломатію, значить, ЄС готовий до нового етапу політики щодо РФ

— Якщо Кая Каллас стане верховною представницею ЄС із зовнішньої та безпекової політики, то для України це буде дуже добрим знаком. Це означатиме, що наші відносини на наступні 5 років розвиватимуться стабільно.

Вибір у бік Каї Каллас ґрунтувався на професійних якостях, оскільки в Європейському Союзі професіоналізм цінується понад усе. Каллас довела, що вона здатна керувати таким складним організмом, як Європейський Союз. Вона була вкрай активна попередні роки і її дуже добре знають. У неї хороша репутація, яку, я б сказала, дещо підриває те, що дуже багато офіційних осіб у Європейському Союзі вважають її занадто антиросійською. 

Для посади високого представника потрібна людина, яка вміє домовлятися. І ця якість превалювала, я б сказала, під час вибору Жозепа Борреля, який зараз обіймає посаду верховного представника ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки. Він відомий як людина поміркованих поглядів, яка намагатиметься домовитися з будь-ким, з ким потрібно буде домовлятися.

Своєю чергою, Кая Каллас вважається надто прямолінійною для політика такого високого рівня, і тому, те, що її призначать на цю посаду — це поки що припущення, а не факт. 

У Європейському Союзі є досить складна процедура висування на посади подібного роду. Як таких виборів там немає. Високого представника призначає Європейська Рада, але його має бути призначено на основі консенсусу — усі мають бути “за”. Чи буде консенсус — ми поки що не знаємо. 

На відміну від Жозепа Борреля, у Каї Каллас є свої ідеї і я думаю, що на цій посаді вона буде ці ідеї просувати. Частина з них безпосередньо стосується російської агресії проти України, що для нас найбільш важливо.

Якщо Каллас все-таки обійме посаду високого представника, це буде знаком того, що Європейський Союз готовий до нового етапу політики щодо Росії. Зараз у європейських колах постійно мусується питання про те, наскільки реальним є вторгнення Росії в одну з країн Балтії.

Якщо естонка обіймає посаду людини, яка відповідає за безпекову політику всього Євросоюзу, то це дуже добрий знак для країн Балтії, які хочуть впевненості в завтрашньому дні. Вони хочуть розуміти, що якщо російське вторгнення почнеться, то Європейський Союз і НАТО не залишаться осторонь.

Читайте також: “Напруженість” на кордоні з Білоруссю і можливість відкритого вступу Лукашенка у війну проти України проаналізували експерти

Прямий ефір