Бронемашини Bradley від Штатів, HIMARS, ППО IRIS-T, а тепер і ЗРК Patriot — цього року Україна отримує такі види сучасної техніки, про які до російського вторгнення не могло бути й мови. Військові експерти кажуть, що саме на цьому етапі війни Києву як ніколи важливо заздалегідь отримати все, що потрібно не тільки для оборони, а й для контрнаступу. Що в новому американському пакеті та головне — в українському збройовому запиті — проаналізував шеф-редактор телеканалу FREEДOM Олексій Мацука.
Зброя дальньої дії
Захід уперше готовий поставити Збройним силам України наступальну бронетехніку.
Так, у новому американському пакеті військової допомоги — півсотні бронемашин Bradley. Вони призначені на фронті насамперед для того, щоб перевозити під бронезахистом піхоту або розвідників. І водночас машина прикриває свої підрозділи та пригнічує вогнем війська і бронетехніку противника.
Франція надасть легкі колісні танки та бронетранспортери Bastion. У Парижі заявляють, що це буде перший випадок постачання Україні сучасних танків західного виробництва. У Києві говорять про це як про принципово новий етап.
“Колісні танки та броньовані машини від Франції, бронетранспортери Bradley і Marder від США та Німеччини, додаткова батарея Patriot, боєприпаси та багато іншого. … Дипломатичній команді президента вдалося переконати союзників: час табу щодо зброї минув”, — зазначив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Що ще потрібно Україні, де союзники готові відкрити свої арсенали, а де все-таки зволікають?
Про Patriot ми детально говорили раніше. Однак і в Пентагоні, й в Держдепі США постійно наголошують — це оборонне озброєння.
“Це системи протиповітряної оборони. А отже, озброєння з оборонними можливостями. Ми надаємо допомогу Україні в галузі безпеки. Те, що необхідно щоразу залежно від ситуації, це стосується і такого рішення”, — сказав заступник прес-секретаря Держдепартаменту США Ведант Пател.
А отже, варто поговорити про наступальні озброєння. За даними видання Politico, під час візиту до Вашингтона українська делегація обговорить постачання ракет ATACMS, а також дронів Grey Eagle і Reaper.
Обидві моделі ударних безпілотників — одні з найкращих у світі. З їхньою допомогою Україна могла б завдавати ударів високої точності глибоко в тилу росіян. Але тут є побоювання, що якщо такий дрон зіб’ють (або того гірше — перехоплять), то Москва може отримати важливі технології. Обговорювався навіть варіант підстрахуватися і передати ЗСУ модифікований варіант Gray Eagle — без деяких чутливих технічних компонентів. Однак, судячи з усього, це рішення ще не ухвалено.
Проте, як запевняють в українському Міноборони, на 2023 рік укладено багато контрактів на постачання іншої необхідної зброї та амуніції, які надходитимуть упродовж усього року.
“Американський ВПК уже працює. Одна з ключових тем кожного “Рамштайна” — запуск виробничих потужностей країн, які підтримують Україну в цій війні. На сьогодні вже відбулися замовлення, і не тільки в США, а й у Німеччині, Франції, Словаччині, Чехії, Румунії та інших країнах”, — повідомив міністр оборони України Олексій Резніков.
Тепер що стосується ATACMS. Це тактична балістична ракета класу “земля — земля”, яка може використовуватися на системах HIMARS. Максимальна дальність — до 300 км. А ракети, які до цього передавали ЗСУ, здебільшого діставали лише на 80 км. ATACMS розширило б можливості України завдавати ударів по аеродромах із російською ударною авіацією і навіть районах запуску балістичних і крилатих ракет. А ще миттєво поставило б під удар російські бази в Криму та Чорноморський флот.
“Ми зможемо знищувати в досить глибокому тилу сили противника, склади та командні пункти в радіусі 300 км. Такими далекобійними ракетами ми повинні знищувати насамперед місця пуску ракет або дронів. Це може якось посунути баланс”, — пояснив член комітету Верховної Ради України в галузі нацбезпеки, оборони та розвідки Єгор Чернов.
Однак, за даними Politico, тут Білий дім поки що не готовий піти назустріч Україні. Причина, ймовірно, та сама, через яку Захід не поспішав і з постачанням усіх попередніх видів озброєння, — мовляв, потенційно ці ракети можуть застосувати й по території Росії, і тим самим спровокувати Кремль на подальшу ескалацію і використання тактичної ядерної зброї проти України.
Цілком імовірно, що Володимир Зеленський та українська делегація порушували це питання під час візиту до Вашингтона, однак переконати президента США Джо Байдена, судячи з усього, їм поки що не вдалося. На пресконференції за підсумками переговорів ATACMS навіть не згадували, а після конкретного запитання журналістів Джо Байден став пояснювати, що “передаємо те знаряддя, яке необхідне “зараз на зараз”.
“Ви кажете: чому б нам просто не дати Україні відразу все, що можна? По-перше, … ідея про те, що ми дамо Україні зброю, яка принципово відрізнятиметься від тієї, що вже постачалася, може розвалити НАТО і розколоти Євросоюз. І інша частина цього… Я провів кілька сотень годин віч-на-віч із нашими європейськими союзниками і… вони не хочуть війни з Росією і не чекають на Третю світову війну”, — прокоментував Байден.
Тобто питання все-таки в позиції Європи. Яку дедалі частіше критикують — наприклад, той самий Борис Джонсон. Пішовши у відставку з посади прем’єра Великої Британії, він різко змінив тональність щодо колишніх колег і їхніх побоювань.
“Мені відомо про нудний контраргумент, що посилення поставок в Україну може призвести до ескалації. Мовляв, ми не сміємо ризикувати “штовхнути російського ведмедя”. Але після року, протягом якого тривав цей огидний конфлікт, ми бачимо, що це повна нісенітниця”, — заявляв Джонсон.
Чи є шанс в України отримати ATACMS у найближчій перспективі? Згідно з джерелами видання The Times, у США озвучують наполегливе прохання, щоб західну зброю не використовували проти цивільних об’єктів Російської Федерації, а також не порушували закони війни. І якщо таку обіцянку буде дано, а європейці поступляться, то Київ міг би поповнити свої арсенали ще й далекобійними ракетами. Patriot теж просили дуже довго, поки Вашингтон не змінив рішення.
Танки замість ATACMS?
Про те, що необхідно ЗСУ для контрнаступу у 2023-му, детально говорив в інтерв’ю Economist головком ЗСУ Валерій Залужний. Причому він (уперше настільки відверто) називав не тільки типи озброєнь, а й кількість.
“Мені потрібно 300 танків, 600-700 БМП, 500 гаубиць. Тоді, гадаю, цілком реально вийти на рубежі 23 лютого. Але я не можу зробити це з двома бригадами. Я отримую те, що отримую, але менше, ніж мені потрібно”, — наголошував Залужний.
Сьогодні українська армія використовує переважно стару радянську техніку. Причому, з Великої Британії від військового у відставці та професора університету Портсмута Френка Левіджа публічно прозвучала оцінка, що більше половини танків, які є в розпорядженні українських військових, — це те, що вдалося відібрати в армії Росії. Неофіційно нам підтвердили ці дані і у Вашингтоні. Але Україна неодноразово просила дати їй кращу “броню”.
“У нас зараз найбільш гостра необхідність — це сучасні танки. Танки потрібні для прориву тих самих бетонних укріплень. Не тих, які будуються в Брянській області, а які знаходяться в Донецькій і Луганській областях, у Херсонській області. Це броньовані доти, це опорні пункти. Ось щоб їх прорвати, потрібні сучасні танки формату Abrams, формату Leopard“, — розповів військовий експерт Павло Нарожний.
Abrams — американський танк третього покоління. Модель не дуже нова, проте саме вона використовувалася в усіх військових операціях, у яких брала участь американська армія з 1990-х років. Порівняно з радянським Т-72 вони володіють кращою вогневою міццю, бронею і маневреністю, а отже, дозволять мати перевагу в бою з російською технікою.
“Американські танки M1 Abrams — це випробувані в боях машини, які на ціле покоління випереджають все, що є в російському арсеналі. У сховищах США близько 3 тис. таких танків. А Україні потрібно менше тисячі, щоб забезпечити нові бригади. Це ж можна сказати про 2 тис. бронетранспортерів Bradley, які могли б захистити українських піхотинців. Європа може забезпечити відмінну техніку стандартів НАТО, включно з танками. Але вона цього не зробить”, — вважає професор Університету Портсмута, відставний військовий Френк Левідж.
У чому складність із танками? По-перше, логістика. Щоб ці танки повноцінно могли функціонувати в Україні, необхідно створити для них ремонтну базу, а це потребує часу. Обговорювалася навіть ідея використовувати майстерні в Польщі, яка підписала контракт на поставку 250 таких танків і вочевидь проводитиме ремонт своєї бронетехніки. Але одна справа — техобслуговування, а інша — ремонт після бою. І пошкоджену машину туди доведеться якимось чином доставляти. Але навіть попри це, в українському запиті цього року “Абрамси” залишаються.
“Якби мені, наприклад, сказали, що можу вибрати або кілька десятків ATACMS, або під сотню танків Abrams — я б, звісно, вибрав під сотню танків Abrams“, — зазначив військовий експерт Ігаль Левін.
Своєю чергою Сполучені Штати активізують спроби переконати європейські країни передати Україні свою бронетехніку. Насамперед це стосується німецьких танків Leopard-2, які можуть стати першими танками не радянського виробництва в арсеналі ЗСУ. Досвід показує, що Берлін у тому, що стосується поставок озброєнь, дуже довго розгойдується.
“Я їм сказав: насправді Німеччина вже взяла лідерство, наприклад, у постачанні системи ППО IRIS-Т — це перша система ППО, яка була поставлена в Україну. Так само і “Гепарди”, які вдало збивають іранські дрони, це теж перші поставки саме Німеччини, щоб допомогти нам поступово закривати небо від ракет. Причин не робити цього з танками немає — Німеччина може, коли захоче, взяти на себе лідерство”, — вважає посол України в Німеччині Олексій Макєєв.
Уряд Німеччини, зі свого боку, називає різні причини, через які “Леопарди” не постачають до України. Публічно говорили і про побоювання “довести ситуацію до стану війни між Росією і НАТО”, і про “врахування думки громадян, які не згодні з політикою санкцій і поставками зброї”. Дуже ймовірно, що в цьому питанні Берлін буде-таки займати вичікувальну позицію, і щойно хто-небудь із західних партнерів візьме на себе ініціативу, тільки тоді почне діяти.
Насамперед — літаки
Запит на сучасну винищувальну авіацію Україна озвучує не менш довго, ніж на далекобійну зброю і танки. Насамперед це дало б змогу розширити можливості протиповітряної оборони. Так, в Україну поставлять Patriot, Київ уже використовує американсько-норвезькі установки NASAMS і німецькі IRIS-Т. Однак їх усе ще занадто мало. Коефіцієнт ефективності в 76%, який називає українське військове командування, забезпечується багато в чому завдяки старим комплексам С-300 і радянським винищувачам Су-27 і МіГ-29.
Перейти в найближчі рік-два на західні літаки — стратегічне завдання, яке Київ тепер формулює для себе і, звичайно ж, для партнерів. У цьому контексті найчастіше згадують американські F-16, які є основною моделлю для багатьох армій у НАТО. Однак вони потребують серйозного обслуговування і можуть не підійти українським авіабазам. Повітрозабірник у цих винищувачів розташований знизу, а отже — вони дуже вимогливі до покриття аеродромів, стверджують фахівці.
“Наші аеродроми викладені з плит, є стики, а з урахуванням того, що наносяться удари, там є лущення, каміння. Якщо він буде розганятися, то в цей повітрозабірник буде все це потрапляти та виводити з роботи двигун, який всього один”, — пояснив генерал-лейтенант ЗСУ у відставці, військовий експерт Ігор Романенко.
У командуванні повітряних сил стверджують, що вже працюють над адаптацією та оновленням інфраструктури. Водночас частину інфраструктурних нюансів дозволять зняти винищувачі-бомбардувальники F-15 Eagle. Вони не такі вибагливі до покриття, мають по два двигуни, більший бойовий радіус і швидкість. І можуть нести більше зброї.
Але тут нюанс може полягати в ціні питання. Вартість льотної години у F-16 — близько 8 тис. доларів. Вочевидь, що у F-15 вона ще вища. Удвічі економнішим винищувачем виглядає шведський Saab Gripen, який до того ж проєктували шведи для роботи в складних умовах, і він може злітати мало не з автомобільної траси.
“З точки зору експлуатації машина ідеальна. Там до 5 тис. доларів льотна година в повітрі. Близькі до МіГ-29 і F-16 характеристики. Але це літак, який коштує дорожче за F-16, тут є певні нюанси. Слід враховувати те, що не можна прийти в який-небудь авіаційний супермаркет і купити стільки, скільки тобі потрібно”, — уточнив експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк.
Але тут багато що залежить від обсягів виробництва. А оскільки найбільше у світі все ж таки винищувачів F-16, то і шанси на їх отримання в України все-таки реальніші.
“Посилення Збройних сил України за рахунок F-16, F-15 або, можливо, шведських Gripen чи інших систем — це питання часу. Це складні системи, які потребують обслуговування, навчання, супроводу. Тому наші партнери технічно, логістично вибудовують свою здатність підтримувати нас системно”, — пояснив міністр оборони України Олексій Резніков.
З приводу літаків знову-таки звучать побоювання про “можливу ескалацію”. Але якщо озирнутися назад, видно, як Захід поступово розсовує межі підтримки України. І те, що якийсь час тому навіть не обговорювалося, вже вантажиться на борт військово-транспортних літаків — щоб доставити в Польщу, а звідти — в Україну.
Перед російським вторгненням, ЗСУ отримували від союзників лише легку протитанкову зброю, переносні зенітно-ракетні системи та стрілецьку зброю — боялися реакції Кремля. З кінця весни до ЗСУ почали надходити сучасні види артилерії — ніякої ескалації не відбулося. Ще на початку війни США заявляли, що постачання в Україну систем “Петріот” категорично неможливе — і ось, вони їдуть в Україну.
“Просто повірте мені, що дуже скоро ми отримаємо і “Петріоти”, і “Абрамси”, і “Леопарди”, і все інше. Такий об’єктивний розвиток цієї війни. Це все буде на нашій території”, — упевнений радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк.
Тож цілком імовірно, що з часом Захід таки наважиться і передасть Україні далекобійну зброю, танки та все, що буде ще необхідно для якнайшвидшого закінчення війни. І розрахунок багато в чому саме на 2023 рік.
Читайте також: 500 ракет для Bradley — це ще 200 знищених російських танків: можливості американської БМП перерахував військовий експерт