Міністерка закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс перемогла на виборах глави Консервативної партії (торі), результати яких були офіційно оголошені на партійному з’їзді 5 вересня. Лідер правлячої партії автоматично стає очільником уряду.
Трасс обрали з результатом 57,4% голосів. Вона змінила на посаді Бориса Джонсона, який оголосив про відставку в липні, і стала третьою жінкою-прем’єром Сполученого Королівства після Маргарет Тетчер і Терези Мей.
На посаді міністра закордонних справ Трасс виступала за посилення оборонної допомоги Україні та запровадження жорстких санкцій проти РФ. Раніше вона пообіцяла, що у разі перемоги на виборах першим із закордонних лідерів зателефонує президентові України Володимиру Зеленському. Також уже готується візит нової прем’єрки до Києва.
Елізабет Трасс народилася 26 липня 1975 року в Оксфорді. Закінчила Оксфордський університет. До Консервативної партії приєдналася у 21-річному віці:
- у 2008 році обрана до міської ради міста Грінвіча;
- 2014-2016 — міністр навколишнього середовища, продовольства та сільського господарства в команді прем’єр-міністра Девіда Кемерона;
- 2016-2017 — міністр юстиції та перша в історії жінка лорд-канцлер у першому кабінеті прем’єра Терези Мей;
- 2017-2019 — головний секретар Казначейства Великої Британії (міністр фінансів);
- 2019-2021 — міністр зовнішньої торгівлі Великої Британії;
- 2021-2022 — міністр закордонних справ.
Якими будуть перші кроки Ліз Трасс на посаді прем’єр-міністерки Великої Британії і яким буде курс щодо України — в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорюємо з британським журналістом, головним редактором видання Kyiv Post Богданом Нагайлом.
— Яких перших кроків ви очікуєте від нової прем’єр-міністерки Ліз Трасс?
— Ми не були впевнені, що Трасс виграє. Адже спочатку було вісім кандидатів на посаду голови Консервативної партії, і партія не була єдиною. Партія була розділена з приводу того, що Джонсон йде. Але дякувати Богу, що після двох місяців виборчої кампанії партія таки об’єдналася навколо двох кандидатів.
Обрання Трасс як наступника Джонсона — це дуже гарна новина для України.
Трасс та Джонсон добре працювали разом. І вона не новачок у зовнішній політиці, вона зараз почувається дуже сильно у цій сфері.
Ще один дуже добрий сигнал, що, можливо, новим міністром закордонних справ Великої Британії стане Джеймс Клеверлі (нинішній міністр освіти Британії, — ред.), який працював з нею в МЗС як молодший міністр. Він якраз відповідав за Україну.
Тож можна сказати, що прем’єрство Трасс буде продовженням лінії Джонсона і Британії щодо України та Росії.
Нагадаю також, що Трасс виступала проти Brexit (вихід Великої Британії з Європейського Союзу, — ред.). Хоча після рішення партії, що Brexit має бути, вона його підтримала і стала лояльною до цього курсу та курсу Джонсона. Але вона була більш проєвропейською. У зв’язку з цим мені здається, що їй буде легше порозумітися з Берліном та Парижем. Тому що, наприклад, у французького президента Макрона і Джонсона були дуже напружені стосунки.
Якщо вона буде сильним прем’єр-міністром у традиції Тетчер, у традиціях сильних англійських жінок-політиків, то також матиме хороший імідж та репутацію в Європі. І вона, можливо, стане новою Ангелою Меркель для Європи. Ну, подивимося. Усі шанси для цього є.
— У якому стані дістається Британія новому прем’єру?
— Найголовніше питання — економічні проблеми. Але вони почалися не через війну Росії проти України. Вони почалися вже тоді, коли Британія вирішила вийти з Європейського Союзу, це коштувало їй колосальних грошей.
Примітно, що підсумковим конкурентом Ліз Трасс на виборах був економічний технократ Ріші Сунак. Саме він відповідав за економіку, [до 5 липня] був міністром фінансів. І під час виборчої кампанії він наголошував на своїй економічній стратегії.
А ось Трасс під час виборів підійшла до цього питання більш популістично і сказала: ось, податки не підвищуватимемо, скорочуватимемо витрати в економіці, ми навіть у Кабінеті міністрів проведемо скорочення, нам треба вчитися жити більш економно, але це не буде за рахунок України.
Під час дебатів вона заявила, що це час для хоробрості, а не для обережності.
Тобто вона наголосила, що уряду потрібно буде терміново взятися за економіку. Трасс розуміє, що за два роки будуть парламентські вибори, і що торі не можна допускати лейбористів до влади. І вона робитиме все можливе, щоб врятувати економіку, і зробити життя британців більш комфортним.
Але вона не робитиме це за рахунок українського питання та зниження підтримки України.
І те, що перший, кого вона вітатиме на посаді прем’єра, буде президент Зеленський — це вже добрий сигнал. Це сигнал не лише для українців, це добрий приклад для Європи: для Німеччини, Франції, це підтримка поляками, естонцями, латишами, що курс залишиться таким, як був раніше.
Мені здається, у Кремлі не дуже щасливі, що її обрали прем’єром.
Тому що її суперник Ріші Сунак все-таки більше робив ставку на економіку: давайте не будемо займатися настільки серйозно проблемами інших країн і регіонів, нам треба вдома все упорядкувати. А вона знайшла такий ключ, щоб сказати: будемо вдома активно працювати, але ми не забудемо, що у нас є стратегічне партнерство з Україною, і що ми маємо надавати приклад іншим країнам у підтримці України.
— Наприкінці серпня під час дебатів Трасс заявила, що на посаді прем’єра Британії буде готова застосувати ядерну зброю. Цим вона спричинила бурхливі овації. Чи справді Трасс готова на такий крок?
— Коли вона це говорила, то це був елемент риторики. Але після цього американці також підтримали ідею застосування ядерної зброї у разі атаки росіян на Запорізьку АЕС, а також на НАТО. Тож Трасс їх випередила.
Я не думаю, що вона просто так сказала цю фразу. Мені здається, що вона дозволила собі говорити про те, що в коридорах НАТО говорила вже до цього.
Ось як вчинити? НАТО формально не бере участі у російсько-українській війні. Але країни-члени НАТО постачають Україні дуже багато зброї. І в НАТО, напевно, між собою теж говорять про найгірший варіант реакції Росії, мовляв, що нам робити, як вчинити? Думаю, що промайнув і варіант застосування ядерної зброї.
Але в устах Трасс це прозвучало, по-перше, як сильна позиція Британії. І цим вона зачепила французів, які теж мають ядерну зброю, але мовчать про це. Тому, по-друге, її мета — підтягнути решту союзників до спільної позиції.
Ви знаєте, Трасс імпульсивна жінка. Вона мені здається, як і Тетчер. Вона сильна, великий потенціал.
Так, вона молода, але за Джонсона отримала великий досвід. Трасс розуміє, що Джонсон припускався помилок у приватному житті, у соціальному житті, але він був сильним лідером, його модель управління — це Черчілль. І вона, на мою думку, перейняла це від нього.
І Трасс дуже гарно вчинила після обрання, заявивши, що Джонсон — це її друг, і що ми дуже вдячні йому за те, що він мав відвагу протистояти Путіну, коли Меркель і Макрон вагалися чи йшли на діалог із президентом РФ.
І головне — вона має команду, це сильні люди, дуже освічені, з досвідом. І я побажав би їм впоратися з економічними викликами, щоб вони мали тісніші зв’язки з Брюсселем, з Європою. І щоб вони продовжували з американцями бути першими у підтримці України, конкретним прикладом, а не лише словами.
— Але Трасс також дуже чесно висловлювалася і про Організацію Об’єднаних Націй. Вона говорила: “Давайте будемо чесними, система, яка покликана гарантувати мир та процвітання, підвела Україну. Економічні структури та структури безпеки, створені після Другої світової війни та холодної війни, зараз здулися, вони уможливили, а не стримали агресію”. Чи буде з боку нового прем’єр-міністра Британії пропозиція щодо реформування ООН?
— Мені здається, що буде. Але Британія у цьому питанні буде обережна.
Нагадаю, Британія — одна з п’яти країн (поряд із Росією), які є постійними членами ООН, мають право вето на рішення Ради безпеки. І Британія не здаватиме свого статусу ядерної держави і права на вето. Тобто вони шукатимуть іншу формулу, щоб відокремити зацікавлені країни-члени Ради безпеки ООН, коли йдеться про ухвалення важливих рішень.
— А наскільки Ліз Трасс має шанс стати вагомою в Європі, скажімо, ставити політичні тренди?
— Як я сказав, вона має шанс стати новою Меркель.
Розумієте, Макрон, на мою думку, вже втратив цей шанс. Байден дуже важливий, але він далеко, у Вашингтоні, плюс у нього вік. А тут динамічна нова фігура, яка як особистість ідентифікується з Джонсоном, вольова, амбітна.
Усі пам’ятають Маргарет Тетчер. Маргарет Тетчер боролася у себе вдома і з профспілками, вона наводила порядки, за це була дуже непопулярна в лівих колах. Але вона увійшла в історію як дуже сильна дама.
Прем’єрка Тереза Мей, у команді якої також працювала Трасс. Мей під час прем’єрства треба було Brexit довести до кінця, а тоді Британія була розділена 50/50. І Мей довела цей процес, ну майже довела, це Джонсон фактично довів до кінця.
І ось Трасс має можливість з урахуванням досвіду цих двох дуже сильних політичних жіночих фігур Британії стати ще цікавішою, успішнішою.
Але побачимо. Завтра-післязавтра вже знатимемо, яких міністрів вона візьме до свого кабінету, хто вирішуватиме економічні питання, питання енергетики, оборони та все інше. Мені здається, через 2-3 дні буде легше робити прогнози. Сьогодні ми просто знаємо факт, що Трасс — прем’єрка.
— Думаєте, з Меркель — це хороше порівняння? Адже саме за Ангели Меркель Німеччина стала енергетично залежною від Росії.
— Звичайно, я їх не порівнюю в питанні загравань з Путіним та Росією. Це така специфічна німецька традиція, і донедавна і нинішній канцлер Шольц цим займався, і всі інші.
Я кажу, що Меркель багато років мала найбільш авторитетну репутацію серед рівних. Вона довго керувала Німеччиною, і за неї Німеччина була сильною країною, і економіка була сильною. Тож вона мала ці важелі та репутацію.
Трасс має більше можливостей для маневрів. Тому що Велика Британія після виходу з Європейського Союзу має автономну зовнішню політику, але вона не втрачає зв’язку з ЄС. І вона є ключовим членом НАТО. І згадаймо, що коли ще йшов Brexit, то Британія несподівано для нас підписує угоду про стратегічне партнерство з Україною. З Україною — країною з іншого кінця Європи, розумієте? І Британія у позитивному сенсі втручається у всі конфлікти, проблеми, війну в Східній Європі. І підтримує Польщу, підтримує Литву, Естонію та Латвію на противагу Німеччині та Франції.
У цьому сенсі Велика Британія має новий авторитет. Бо до цього вона була якась млява. Вона була членом Євросоюзу, НАТО, але голос Британії вже не був настільки чутний. Погана репутація була з відмиванням грошей російських та українських олігархів у Лондоні, коли Лондон стали називати Лондонградом.
А тут із Brexit така колосальна зміна у менталітеті та політиці країни за останні 2-3 роки. Тож це вже не та Британія.
І що мені цікаво, як британцю, що у складі міністрів не дуже багато білих традиційних англосаксів, і в новому кабінеті буде так само, і конкурент Трасс був індус. Британія змінюється, вона дуже демократична. І Консервативна партія, яка начебто має бути дуже традиційною, стала більш ліберальною та відкритою для всіх: індуси, африканці… Ось кандидат на нового міністра закордонних справ — Джеймс Клеверлі, його мама з Африки, а батько — британець.
З іншого боку, я — Богдан Нагайло. І Британія дала мені з таким прізвищем шанс стати журналістом, вибитися в люди, і дала мені шанс вирости британцем із українським серцем.
Тож Англія змінюється.