“Нічого поганого не буде з двох причин”: перехід від США до НАТО в координації військової допомоги Україні оцінив Рейтерович

Тепер замість США координацію військової допомоги Україні здійснюватиме НАТО. У новій місії “Підтримка і навчання НАТО для України” (NSATU), імовірно, трохи зміняться підходи, порівняно з форматом “Рамштайн”, але навряд чи суттєво. Таку думку сьогодні, 21 грудня, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив політолог Ігор Рейтерович.

Він зазначив: були побоювання, що з переходом координування до НАТО ускладниться процес ухвалення рішення.

“Тому що НАТО — це все-таки колективна організація, до якої входять 32 країни, і можуть бути моменти, пов’язані з колективним ухваленням рішень”, — сказав Рейтерович.

Але політолог дивиться оптимістично на нову місію з двох причин.

“Думаю, що нічого поганого не буде з двох причин. По-перше, у НАТО на сьогодні існує досить потужний, розгалужений і ефективний бюрократичний апарат. Працює штаб-квартира НАТО в Брюсселі, там є люди, які відповідають за ті чи інші процеси, вони перебувають на своїх місцях”, — пояснив він.

По-друге, з 1 жовтня у НАТО новий генеральний секретар — Марк Рютте.

“Він активний, ініціативний, він не боїться брати на себе відповідальність в ухваленні рішень, і виступає двигуном у їх реалізації. Тому я думаю, що принципово нічого не зміниться”, — додав Рейтерович.

Крім того, розташування місії в Євросоюзі сприятиме ще більшій залученості європейських країн до допомоги Україні, стимулюватиме країни ЄС розвивати свої військово-промислові комплекси для надання такої підтримки.

Активізації країн Євросоюзу сприятиме і певне суперництво зі США щодо допомоги Україні після того, як до влади в країні прийде Дональд Трамп, оскільки є побоювання, що він знизить американську підтримку Києва.

“Нюанс у тому, що адміністрація Трампа може дещо змінити своє ставлення до Європейського Союзу. Ми іноді чуємо заяви, що США мало не почнуть якісь економічні війни, тарифні війни з Європейським Союзом. І, до речі, це відбувалось під час першого президентства Трампа. Байден потім досить довго змушений був заново налагоджувати ці відносини з ЄС. І така загроза є на сьогодні. Тому ЄС намагається виступати єдиним фронтом. Намагається показати, що ЄС допоміг Україні точно не менше, ніж Сполучені Штати, що він розуміє весь ступінь відповідальності, яка лежить на Європейському Союзі”, — наголосив Рейтерович.

Крім того, Трамп вимагає від країн ЄС, які входять до НАТО, виділяти на свою оборону 2% ВВП, а зараз обговорюється питання навіть про 5%.

“Європейці не можуть ігнорувати логіку Трампа, що війна відбувається в Європі. Що європейські країни ближче до цієї війни, а США набагато далі від неї. І тому вони мають бути більш зацікавлені у встановленні миру на Європейському континенті. У цьому контексті Європа зараз намагається продемонструвати Сполученим Штатам, по-перше, свою єдність, по-друге, свій потенціал. І це для них дуже важливо з погляду подальших взаємовідносин усередині того ж НАТО. Днями була інформація, що від країн НАТО вимагатимуть виділяти на оборону навіть не 2% ВВП, а 5%. Спочатку це буде 3,5%, але це все одно набагато більше, ніж зараз витрачають європейські країни. Бо з 32 країн Альянсу тільки 23 країни досягли 2%. А тепер треба ще більше підіймати витрати на оборону”, — пояснив політолог.

Тому Європі зараз важливо показати свій потенціал і показати, що країни ЄС не те що відстають від США, а навіть випереджають у чомусь Америку.

“І підтримка України для них — хороша можливість це продемонструвати, хороша можливість вкладати гроші в оборону, хороша можливість сказати в політичному плані Сполученим Штатам: ми зробили не менше, а, можливо, навіть більше, тож тепер узгоджуймо, як ми продовжуватимемо підтримувати Україну разом”, — резюмував Ігор Рейтерович.

Читайте також: НАТО як організації буде набагато легше координувати допомогу Україні — розбір Ягуна

Як повідомлялося раніше, координацію постачань західної військової допомоги Україні передали від США Північноатлантичному альянсу. Тепер цю функцію виконуватиме нова місія “Підтримка і навчання НАТО для України” (NSATU) зі штаб-квартирою в німецькому Вісбадені. Цей крок спрямований, зокрема, на захист механізму підтримки Києва від потенційних рішень Дональда Трампа, який офіційно стане президентом США 20 січня.

Читайте також: НАТО явно мігрує в бік військового альянсу — аргументи Подоляка