“Нештатне сходження”, помилки пілотів чи погана техніка: чому на голови росіян падають авіабомби — думки експертів

21 квітня на території Росії впала чергова авіаційна бомба. Боєприпас було знайдено в районі хутора Стадников Шебекинського міського округу Бєлгородської області.

Перед цим, 20 квітня, через падіння бомби в центрі Бєлгорода стався вибух, унаслідок якого утворилася воронка радіусом 20 метрів. У Міноборони РФ повідомили, що бомбу “випадково” скинув російський винищувач Су-34.

19 квітня російський літак упустив авіабомбу Х-59 біля села Красне тієї ж Бєлгородської області, за 92 кілометри від кордону з Україною. А 30 березня дві авіабомби виявили за два кілометри від села Крюково.

“Бомбопад” у Росії

За інформацією російських ЗМІ, тільки за березень і квітень у РФ зафіксовано 21 випадок падіння російських авіабомб. І це тільки ті, про які стало відомо.

“Кидають” бомби російські льотчики і на тимчасово окупованій території України. Так, 1 лютого російські військові “упустили” авіабомбу ФАБ-500 у місті Зимогір’я Луганської області, що перебуває під контролем армії РФ. На щастя, боєприпас не вибухнув і ніхто не постраждав.

Подібні інциденти російська влада намагається ретельно приховувати, а коли це не вдається, називає падіння “позаштатним сходом боєприпасів”. Такі випадки відомі і спецслужбам західних країн, зокрема, британській розвідці.

“Неможливо визначити, чи відбуваються такі інциденти через погані процедури під час озброєння літака перед вильотом, чи неправильні дії екіпажу під час місій. Ймовірно, це комбінація того й іншого. Збільшення частоти подібних випадків, імовірно, демонструє втому повітряного і наземного персоналу на лінії фронту в Росії, а також свідчить про недостатню підготовку”, —ідеться в повідомленні Міністерства оборони Великої Британії.

На думку експертів, Росія використовує неякісну техніку. Тому бомби просто падають під час польотів. Близько десяти відсотків ракет, призначених для обстрілу України, падають на території Російської Федерації. Також Росія відчуває нестачу професійних пілотів, зазначають у британській розвідці.

Як зазначив науковий співробітник Школи Флетчера, експерт з російської зовнішньої та оборонної політики Павло Лузін, те, що сталося в Бєлгороді, — результат спроби завдати удару по Харкову з великої дистанції. За його словами, для цього росіяни використовують спеціальні пристрої, які мають перетворювати звичайні радянські бомби на плануючі.

“Вони почали до звичайних бомб чіпляти розкривний “метелик“, який дає змогу бомбу перетворити на плануючу, тобто збільшити дальність польоту. У цьому модулі є якась машинка управління, яка завдяки простим електронним гіроскопам дає змогу цією бомбою керувати в польоті, тобто коригувати її за рахунок цих аеродинамічних поверхонь… І я думаю, що бомбу скинули, щоб вона летіла в бік України, в бік Харкова. Її скинули, але цей механізм не розкрився або не спрацював, і бомба просто плазом впала на Бєлгород”, — розповів експерт.

Лузін додав, що пілоти, найімовірніше, знали, що роблять.

“Вони запустили бомбу, вона просто не розкрилася, не полетіла, просто впала на Бєлгород“, — пояснив експерт.

Читайте також: Росія бомбить сама себе: чому снаряди кидають на своїй території (ВІДЕО)

Думки експертів

Про те, чому в РФ відбуваються часті падіння авіабомб, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

• Ігор Романенко, засновник БФ “Закриємо небо України”, генерал-лейтенант;
• Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”;
• Костянтин Криволап, авіаційний експерт, колишній інженер-випробувач конструкторського бюро “Антонов”;
• Богдан Долінце, авіаційний експерт.

ІГОР РОМАНЕНКО: Виробництво авіабомб у Росії не до кінця налагоджено

— Старі авіаційні бомби, які росіяни намагаються переробити на керовані бомби. Вони проводять аналіз їхнього стану і доводять до бойового.

Однак, так чи інакше, це старі засоби, і вони не завжди спрацьовують належним чином. Плюс виробництво в них ще не до кінця за багатьма напрямами налагоджено.

Останнім часом росіяни зосереджуються на відповідній модернізації та переобладнанні тритисячних бомб. Крім того, є великі навантаження на льотний склад, тому що вони вважають, що це ефективне застосування авіазасобів нанесення удару. Льотний склад має втрати, він швидко не відновлюється. Тому такого роду навантаження додають ще й помилки пілотів.

Допускаючи помилки в певних районах, пілоти насамперед відчувають небезпеку для себе і виконують ці завдання в мінімальні терміни не завжди ефективно. За останній тиждень на території Російської Федерації на окремих напрямках знайшли мало не 12 цих бомб різного калібру.

ОЛЕКСАНДР КОВАЛЕНКО: Чим більше армія РФ використовує авіабомби, тим частіше вони падають на голови росіян

— Це не випадковість, це просто дефективність самих універсальних модулів планування і корекції польотів, які використовуються на ФАБ-250, ФАБ-500, ФАБ-1500 та інших авіабомбах вільного планування. Їм надають функції коригованих авіаційних бомб.

Річ у тім, що самі по собі ці модулі не сертифіковані, вони не випускаються з певним технічним контролем. Це постійне, кустарне і численне штампування без будь-якого доведення і вдосконалення.

Ці дефекти були відзначені і в 2022 році, коли вперше їх використовували, і в 2023 році, і зараз. І чим більше російські військові використовують ці бомби, тим більше і частіше бомби падають на голови самих же росіян. Адже модуль у МПК сирий, дефективний, він не доведений до досконалості.

Тому ці бомби дуже часто падають не тільки на території Росії, вони можуть впасти навіть у зоні бойових дій і не вибухнути. Або модуль може просто розлетітися, або не спрацювати заводський механізм. У цих бомбах є величезна кількість різних дефектів, які Росія так і не може виправити.

КОСТЯНТИН КРИВОЛАП: Росіянам щастить, коли їхні бомби не вибухають

— “Позаштатне сходження” боєприпасів у росіян триває фактично вже понад рік. Тут уже можна перекваліфікувати його на “штатне скидання боєприпасів”.

Що являє собою ця конструкція? Це бомби ФАБ-250, ФАБ-500, ФАБ-1500 або ФАБ-3000. На саму бомбу знизу і зверху за допомогою різних кріплень навішується блок МПК (модуль планування і корекції, — ред.), який дає змогу їй планувати, більш-менш точно наводитися і якось маневрувати для досягнення хоч якоїсь умовної точності.

Уся ця тема в них виникла тоді, коли в нас з’явилися на озброєнні перші моделі JDAM (керовані авіабомби з GPS-приймачем поліпшеної точності, — ред.). І росіяни вирішили, що зараз вони швидко цю конструкцію зліплять у себе.

Ця ідея — проста, там робити нічого. Насправді це не зовсім просто, тому що електромеханічний вузол кріплення всієї цієї конструкції має одночасно забезпечувати і достатню міцність цієї конструкції, щоб не було позаштатних сходів. І водночас він має виконувати функції керування всім цим модулем.

Можна сказати, що це електромеханічне з’єднання, яке призначене для досить вузького діапазону дій, навантажень і, відповідно, надійності отримання електричних команд. Це досить непрості вузли, і вони проходять дуже багато випробувань на так звану відмову, щоб усе надійно спрацьовувало.

Там може бути купа дрібниць, і ці дрібниці «вилизують» доти, доки не доведуть цю конструкцію до того, щоб вона надійно працювала. Якщо цього не зробити, то потім виникають ці так звані позаштатні сходи, і вони можуть бути викликані якимись конструкторськими недоробками.

І тут схоже на те, що могло бути механічне зношення цих вузлів, тому що Су-34 у величезній кількості кидають ці КАБи, і ця кількість, вочевидь, не відповідає тим напрацюванням, які були проведені. Тому ці ситуації виникають.

Крім того, ці бомби треба дуже акуратно нести, тому що, якщо зробити якийсь маневр, то навантаження на цей вузол зросте у два-три рази. І там є ще купа всяких запобіжних систем, якихось датчиків. Якщо виникають якісь проблеми з цими датчиками, то вони починають відключатися, і пілот не знає, в якому стані в нього бомба.

Тобто, конструктивних, технологічних, людських чинників, особливостей пілотування тощо може бути дуже багато. Але кількість відмов свідчить про те, що ця конструкція — сира, не доведена до кінця, вона не функціонує в тому вигляді, в якому має функціонувати.

І коли ці бомби не вибухають, то росіянам щастить. Просто назвемо речі своїми іменами: їм щастить, тому що ймовірність детонації дуже висока.

БОГДАН ДОЛІНЦЕ: Російські авіабомби виготовлені кустарним способом

— Якщо ми говоримо про так зване позаштатне сходження боєприпасу, то тут ключова особливість полягає в тому, що ці боєприпаси фактично є модернізованими. Йдеться про певний тип радянських авіабомб, які були доопрацьовані.

Але вони доопрацьовані не заводським методом, а фактично створенням окремого кустарного устаткування, наприклад, у вигляді крил, які розкриваються під час польоту і дають змогу перетворити звичайну гравітаційну авіабомбу на так звану плануючу авіабомбу, яка здатна долати певну відстань за рахунок наявності таких крил. І якраз їхня наявність змінює аеродинаміку корпусу такої авіабомби.

Це може призводити до того, що за певних умов бомба, залежно від особливостей кріплення на окремо взятому борту, може фактично від цілі відвалюватися і падати там, де й вийде. І це призводить до так званих позаштатних сходів, бо це фактично втручання в стандартизований, адаптований і розроблений авіаційний боєприпас.

Своєю чергою, смерті від втоми та пов’язані з нею фактори в авіаційній галузі є досить поширеними. Це призводить якраз до неякісного виконання або невиконання повного циклу тих чи інших авіаційних робіт. Це стосується як цивільної, так і військової авіації.

І не варто виключати, що це може бути одним із чинників, які призводять до того, що ці боєприпаси встановлюються з порушенням певних вимог, норм, які передбачені заводом-виробником, або є недбалістю і неякісним виконанням роботи тих чи інших спеціалістів. Тому на такий фактор відповідати не варто.

Крім того, ми маємо розуміти, що такі позаштатні скиди боєприпасів або штатні, але записані як позаштатні, на території Російської Федерації подаються не як фактично скид по власних містах, а як обстріл або збирання боєприпасів з боку України. Це робиться для того, щоб таким чином створювати потрібне тло всередині самої Росії. Фон страху, фон того, що необхідно якимось чином збільшити кількість людей, які підуть на фронт.

Читайте також: Росія модернізує авіабомби: як їй це вдається і чим їй можна перешкодити — думки експертів