Непростий шлях України до Євросоюзу: чого варто очікувати від процесу перемовин про вступ до ЄС 

Прапори Євросоюзу та України. Фото: gettyimages.com

2023 рік став знаковим для відносин між Європейським Союзом та Україною. Брюссель ухвалив історичне рішення про старт переговорів про вступ України до ЄС.

Київ стоїть на порозі відкриття переговорів з Європейським Союзом про членство в блоці. Саме це можна назвати ключовим досягненням країни в напрямку євроінтеграції минулого року. Але попереду багато роботи. До того ж, у 2024 році відбудуться вибори до Європарламенту, вибори проведуть і в різних країнах ЄС. Існує ризик, що питання України може відійти на другий план.

Велике дипломатичне досягнення України 

У 2023 році співпраця України з Євросоюзом вийшла на новий рівень.

“Це історичний момент, який показує надійність Європейського Союзу, його силу. Рішення ухвалено, і ми відкриваємо переговори з Україною і з Молдовою”, — заявив президент Європейської ради Шарль Мішель.

У грудні Євросоюз затвердив початок переговорів з Україною про її вступ до ЄС.

“Ми хочемо підтримати Україну. Це дуже потужний політичний сигнал, це дуже потужне політичне рішення. Сьогодні я думав про народ України. Ми на його боці. І це рішення, ухвалене країнами-членами, дуже важливе для надійності Європейського Союзу”, — запевнив президент Євроради.

До повноправного членства — ще десятки раундів переговорів і роки, але тут Євросоюз визнав успіх українських реформ і право України на майбутнє в об’єднаній Європі.

“Україна б’ється на полі бою, і українці багато працюють, щоб продовжувати реформи для того, щоб продовжувати шлях до Європейського Союзу”, — наголосив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.

Представник України в ЄС Всеволод Ченцов вважає таке рішення повністю виправданим.

“Головним досягненням було збереження єдності Євросоюзу і збереження логіки відносин, напрямків відносин між Україною і Союзом упродовж усього року. І логіка в тому, щоб зберегти високий рівень підтримки України. Я маю на увазі, перш за все, військову підтримку. По-друге, економічна і фінансова підтримка. І, безумовно, прямувати за європейськими прагненнями українців прийти від статусу кандидата до відкриття переговорів про приєднання. Політичне рішення було ухвалено наприкінці грудня, що стало кульмінацією всієї цієї роботи за останній рік”, — сказав він.

Крім рішення про майбутнє членство України в ЄС було затверджено три пакети санкцій проти Росії та ухвалено принципове рішення про виділення Україні 50 млрд євро протягом наступних 4 років на підтримку економіки та інфраструктури. Загальний обсяг допомоги, наданої країнами-членами ЄС і самим Євросоюзом Україні з початку повномасштабного вторгнення РФ, становить близько 85 млрд євро. Україна отримала доступ до європейського ринку, в ЄС знайшли тимчасовий притулок близько 4 млн громадян України.

Крім політичної сфери, важливий і людський зріз, і тут теж відчуваються зміни. Марта Барандій та її ініціатива Promote Ukraine працюють у центрі ЄС — Брюсселі — з 2014 року, і вона бачить колосальне зрушення у сприйнятті України та її громадян.

Головним пріоритетом для європосадовців залишається спроможність України проводити необхідні реформи, пов’язані з боротьбою з корупцією, та створення, підтримка ефективних державних інституцій.

“З моменту ухвалення політичного рішення про початок переговорів щодо вступу Україна зможе почати гармонізацію свого законодавства із законодавством ЄС”, — каже аналітик New Europe Center Маріанна Фахурдінова.

Брюссель — не тільки центр європейської політики, там розташована і штаб-квартира НАТО. І на цьому напрямку теж величезний прогрес. Була створена і почала свою роботу рада Україна — НАТО, і є вже перші результати. Про них розповіла представниця України при НАТО Наталія Галібаренко:

“За півроку ми фактично виконали рішення Вільнюського саміту, тобто ми запустили роботу Ради, немає більше вимоги щодо Плану підготовки до членства. Ми затвердили річну національну програму зі співробітництва України з НАТО, тобто все, що ми закріпили, ми виконали”.

Паралельно з євроінтеграцією українська дипломатія бореться і за інтеграцію в євроатлантичний простір. Багато експертів розраховують, що на 75-му ювілейному саміті НАТО у Вашингтоні 2024 року шлях України до лав Альянсу буде формалізовано.

При цьому експерти вважають, що шлях до НАТО може виявитися навіть швидшим, ніж шлях до Євросоюзу.

“Це більш тривалі переговори з ЄС, ніж із НАТО. Переговори з НАТО повинні відбутися, мають стартувати. І я б сказав, що вони мають стартувати в липні на саміті. Це може піти набагато швидше. Головне тут — закінчити війну, виграти війну”, — висловив думку посол США в Україні (2006-2009 рр.) Вільям Тейлор.

А поки що новорічну ялинку в будівлі Євроради прикрасила українська іграшка з Бородянки Київської області, яка стала одним із символів опору України. Керамічна фігура була виявлена неушкодженою на руїнах розбомбленого росіянами будинку. 

Думки експертів 

Який шлях пройшла Україна у 2023 році для того, щоб почалися переговори про вступ до ЄС? Які труднощі можуть постати перед Україною в процесі своєї трансформації для того, щоб відповідати стандартам Євросоюзу? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

  • Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС;
  • Володимир Фесенко, політичний аналітик;
  • В’ячеслав Потапенко, керівник Центру внутрішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень.

ІВАННА КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ: На Україну чекає ще велика робота над собою

— Це абсолютні тектонічні зміни і в підході Європейського Союзу, і щодо нашого майбутнього. Я думаю, що тепер ми з упевненістю можемо говорити про те, що Україна опустила якір у своєму європейському майбутньому. 

Це рішення також було винятково важливим для самого Європейського Союзу, який уже багато років ніяк не виявляв готовності до чергової хвилі розширення. 

Євросоюз відкрив двері не тільки для нас. Він відчинив двері для реального перетворення ЄС на серйозного геополітичного гравця, тому що це не тільки про Україну — це рішення стосується і Молдови. Я думаю, що дуже важливо, що Європейський Союз також дав кандидатський статус Грузії і що пообіцяв відкрити переговори з Боснією і Герцеговиною.  

Україні ще належить пройти величезний величезний шматок шляху, незважаючи на те, що ми вже багато років реалізовуємо угоду про асоціацію і додатково виконували певні умови Європейського Союзу. 

Це кроки, які створюють базис для серйозної трансформації країни. І це означає, що щороку Україна буде піддаватися оцінці. 

Я дуже хочу сподіватися, що нам справді вистачить політичної мотивації, єдності, професійності, інституційних можливостей кожного міністерства, Верховної Ради, Кабміну, місцевих адміністрацій для того, щоб якнайшвидше не лише напрацьовувати законодавчі рішення й ухвалювати закони, а й забезпечувати те, щоб ці закони працювали так, як вони працюють у Європейському Союзі.  

Є загальні підходи, які стосуються того ж верховенства права, тієї ж демократії, балансу влади. Це ті речі, які нам обов’язково доведеться забезпечити, які будуть оцінюватися з самого початку нашого шляху. 

Зараз ми на основі того, що вже отримали від Європейської комісії, будемо планувати свою роботу на 2024 рік. Відповідно до тих пріоритетів, які висловлені на 150 сторінках тексту, які надала вже Єврокомісія. 

Незважаючи на те, що деякі країни, безумовно, намагатимуться й надалі перешкоджати нам навіть для відкриття переговорної рамки, сподіваємося, що нам вдасться пройти цей етап і перейти до щоденної складної роботи. 

Ми маємо розуміти, що це не просто якась даність, що нам продовжуватимуть допомагати європейські партнери. Величезне значення має питання довіри. Довіра до того, яким чином ми використовуємо ті чи інші інструменти, фінансову допомогу, яку нам надають наші партнери. 

І мені хотілося б, щоб Україна максимально демонструвала свою готовність до контролю за цими фінансовими інструментами, до прозорості своїх процедур, щоб виявляла реальну боротьбу з корупційними схемами, які все ще наявні в різних державних інституціях. 

Я дуже сподіваюся, що як українське суспільство демонструє свою свою відповідальність, свою дорослість, свою єдність, так і український політикум і влада будуть готові цю відповідальність демонструвати максимально якісно для того, щоб не підвести країну.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Початок переговорів з Україною про вступ до ЄС — головна політична подія 2023 року

— Головна політична подія року, що минає, — це рішення Європейського союзу про початок переговорів з Україною щодо вступу до ЄС. Самі переговори розпочнуться вже наступного року. І думаю, що це буде одна з головних політичних подій 2024 року. Але саме рішення про початок переговорів з Україною про наш вступ до Євросоюзу — це величезний політичний прорив. 

Причому це не подарунок і не благодіяння — це результат.  

Величезну роботу було проведено всередині України. У результаті Євросоюз оцінив здатність України захищати себе і одночасно, навіть в умовах важкої війни, проводити внутрішні реформи. 

Результатом цього рішення стала кардинальна зміна ставлення до нас у Європі. Якщо до російського вторгнення до нас ставилися як до проблемної країни, яка хоче бути в Європейському Союзі, але має багато внутрішніх проблем, то нинішня війна, за всіх її перепадів і складнощів, показала європейцям, що українці мають свій власний національний стрижень. 

Це не просто ситуативна подія, не просто перемога нинішнього року. Це політична перемога, яка закладає фундамент нашого майбутнього. От якщо в Росії зараз йдеться радше про повернення в минуле, то ми спрямовані в майбутнє. 

Було політичне рішення про те, що Україна отримає гарантії безпеки. Робота над цим теж почалася, як і дипломатична робота з просування української “формули миру”. Тому була ціла низка конкретних здобутків у нашій дипломатії, у нашій політичній роботі. Найголовніше — країна живе, країна бореться, і в нас є майбутнє.  

В’ЯЧЕСЛАВ ПОТАПЕНКО: В умовах розширення ЄС на перший план виходять питання гарантій безпеки

— Нинішнє керівництво України, перш за все, Кабмін, Міністерство закордонних справ, президент, повинні зайнятися безпосередньо процесом консультацій. Тобто кожна країна Євросоюзу висуватиме якісь вимоги або претензії та побажання щодо того, що має змінити і трансформувати Україна для того, щоб стати повноправним членом ЄС. 

Ми розуміємо, що є різні країни з різними позиціями. Загальна думка Брюсселя і Євросоюзу позитивна. Але є конкретні керівники конкретних країн — Угорщини, Словаччини. Досить багато претензій у Австрії та Хорватії з деяких питань. 

Друге питання пов’язане з тим, що фінансова підтримка України з боку Конгресу США затримується і, за оптимістичними оцінками, це буде не раніше кінця січня. Відповідно, дуже важлива допомога Європейського союзу, вона була припинена зусиллями керівника Угорщини Віктора Орбана. І на сьогоднішній день поки що тільки окремі країни Євросоюзу займаються питаннями допомоги Україні.  

Керівництво Бельгії та керівництво Євросоюзу можуть, розуміючи всі складнощі та нюанси українського становища, допомогти нам запустити ці два процеси — переговори про вступ і фінансування.

Завдання Бельгії в цьому питанні — бути модератором процесу. Євросоюз складається з великої кількості країн, у кожної з яких виникають свої питання. 

Якщо Брюссель займатиме активну позицію, то переговори про вступ із цими країнами можуть бути успішними. Це не означає, що переговори закінчаться навесні 2024 року. Найімовірніше, вони триватимуть якийсь час, але важливий правильний старт переговорів і правильне оформлення. 

Практичні механізми будуть пов’язані зі складним дипломатичним і переговорним процесом із кожною країною Євросоюзу. 

Ці переговори до середини літа не закінчаться, тому що таких прецедентів не було. Тим паче, що Угорщина буде їх гальмувати. У них є низка різноманітних питань — починаючи від торговельної конкуренції і закінчуючи питаннями історичної пам’яті. 

На мою думку, до встановлення стабільної безпеки України її вступ до Європейського Союзу вкрай малоймовірний. 

Питання безпеки у розширенні Євросоюзу будуть дуже важливими. Як Євросоюз буде вирішувати ці питання? Поки що незрозуміло. У Євросоюзу немає своєї армії, немає своєї розвідки. Формально у Євросоюзу немає інструментів для гарантій безпеки.

Читайте також: Чого варто очікувати у подальшому розвитку відносин ЄС з Україною — думка засновниці Promote Ukraine

Прямий ефір