За час повномасштабної війни РФ проти України дружина українського президента Олена Зеленська взяла на себе роль самостійної дипломатичної одиниці, представляючи нашу державу на найвищих міжнародних майданчиках, проводячи зустрічі з лідерами низки держав та куруючи гуманітарну допомогу потерпілим від російської агресії українцям, зокрема через свій благодійний фонд Olena Zelenska Foundation.
Олена Зеленська стала єдиною у світі першою леді іншої країни, яка виступила перед Конгресом США. Ба більше, вона говорила не про мирні речі, а попросила зброю для України для захисту нашого населення від атак РФ, чим фактично порушила протокол першої леді. Однак її промова стала однією з найбільш знакових подій не лише для України, а й для світової спільноти.
На цьогорічній 77-й сесії Генеральної Асамблеї ООН дружина президента Володимира Зеленського стала однією з дев’яти членів української делегації. Вона була присутня в залі ГА ООН, брала участь у зустрічах з генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем, прем’єр-міністром Великобританії Ліз Трасс, першою леді Франції Бріджіт Макрон нарівні з главою українського уряду Денисом Шмигалем, міністром закордонних справ Дмитром Кулебою та постійним представником України при ООН Сергієм Кислицею.
Перша леді України стала однією з 500 високих гостей, запрошених на похорон королеви Великобританії Єлизавети ІІ. Олену Зеленську запросили на поминальну службу та VIP-прийом. Крім цього, вона разом з прем’єром Шмигалем зустрілася з королем Чарльзом III у Лондоні та висловила подяку за постійну допомогу України з боку Великобританії. Присутність Зеленської на похороні британської королеви аналітики вже назвали проявом глобальної підтримки України, тоді як Росія перебуває в абсолютній ізоляції.
“У Лондоні мала можливість попрощатися з Її Величністю від імені всіх українців. Дякуємо за постійну увагу до України, за натхненні побажання, які ми отримали від Вас у День Незалежності: “Нехай найкращі часи чекають у майбутньому”. Нехай так і буде. З надією та вдячністю, Україна”, — написала дружина глави держави в Telegram.
Цього року Олена Зеленська провела Другий саміт перших леді та джентльменів, який в умовах війни проходив у онлайн-форматі. Проте для особистої участі у заході Київ відвідали, зокрема, дружини президентів Литви та Латвії Діана Науседа та Андра Левіте. На саміті зібрали майже 120 млн гривень для придбання автомобілів швидкої допомоги типу С, які дозволяють швидко та безпечно доставляти до лікарні важкопоранених.
8 травня, у День матері, дружина президента США Джилл Байден відвідала з неанонсованим візитом Ужгород, де зустрілася з Оленою Зеленською. Їхня зустріч пройшла в одній з місцевих шкіл, де розмістили переселенців зі Східної України, які рятувалися від російської агресії.
Після 24 лютого Олена Зеленська, яка раніше дуже мало спілкувалася з пресою, почала активно розповідати про ситуацію в Україні через світові видання, серед яких Vogue, Time, Die Welt, Le Monde. Найрезонанснішою стала поява української першої леді на обкладинці американського Vogue, знімки для якої зробила легендарний фотограф Енні Лейбовіц у Києві.
У чому головна перевага “м’якої сили”, яку втілює Олена Зеленська? Чому першу леді України бояться в Кремлі? Як так сталося, що на чолі нашої держави стоїть міцна родина, а лідер РФ Володимир Путін ховає свою сім’ю, пропагуючи при цьому традиційні цінності? На ці теми в ефірі телеканалу FREEДОМ говоримо з політтехнологом Борисом Тізенгаузеном.
— Політолог Володимир Фесенко описав Олену Зеленську як мудру першу леді зі своїм певним стилем, маючи на увазі не зовнішній вигляд, а загалом стиль поведінки та спілкування. Можна згадати її виступ у Конгресі США. Чи можете оцінити, як у період з 24 лютого і до сьогодні змінювалася Олена Зеленська в ролі першої леді країни?
— Для мене Олена Зеленська змінювалася досить зрозуміло. Якщо раніше у функціонал першої леді входили в основному турбота про гуманітарні та культурні проекти, то в період війни вона не може залишатися осторонь і цієї теми. І тому ключовою тезою її виступу у Конгресі було те, що Росія знищує наших дітей, наших громадян. А наприкінці [промови] Олена Зеленська сказала — перші леді так не роблять, не просять зброю, а я зброю попрошу.
Для мене ключове — Олена Зеленська повністю включилася у процес промоутування України на світовій арені. Тобто вона могла обрати іншу позицію, сказавши: я перша леді, де я, а де війна? Але вона вчинила інакше, вчинила як свідома громадянка своєї країни.
Головна перевага “м’якої сили”, яку втілює Олена Зеленська, полягає в тому, що за її допомогою залучаються набагато ширші верстви. Коли у закордонних ЗМІ говорять про постачання зброї, війну — ці теми розраховані на певну аудиторію. При цьому багато людей в західних країнах, зокрема в США, не дуже цікавляться політикою.
Коли ж залучаються світові лідери, представники шоу-бізнесу, всесвітньо відомі актори — а курує цей процес Олена Зеленська — набагато ширша категорія людей інформується про те, що відбувається в Україні. Це зовсім інший рівень комунікації. І поряд із “жорсткою силою”, яку представляє президент Зеленський та військово-політичне керівництво України, існує “м’яка сила”, яка часом вирішує ті завдання, які не може перша.
— Виступаючи на форумі “Жінки у конфліктах”, що відбувся у Нью-Йорку на полях 77-ї сесії Генасамблеї ООН, перша леді заявила, що українським жінкам потрібен не абстрактний мир, а перемога над злом, яке вчинила Росія. Олена Зеленська — по суті “м’яка сила” української дипломатії проти агресії Володимира Путіна, і вона не подобається всім прокремлівським експертам, політологам. Можна припустити, що й в Кремлі до таких речей не дуже добре ставляться. Який вплив має “м’яка сила” вплив на Кремль та світову спільноту?
— Безумовно, “м’яка сила” дратує, тому що їй неможливо протиставити “жорстку силу”. Тут потрібна тільки така ж “м’яка сила”, якої Росія не має. Тобто ні про яку культурну дипломатію не може йти мова з боку Росії. Зверніть увагу, там в уряді, в адміністрації президента більшість — чоловіки… Це патріархальне суспільство, в якому навіть не можуть подумати, що в них жінка колись стане президентом.
“М’яка сила”, як я вже казав, має ширші можливості та охоплення. Це публікації, саміти перших леді та джентльменів, культурні заходи в Європі, які привертають увагу до України.
Не буде ж Росія проводити фестиваль кокошника і розтягая і говорити, що насправді звільняє людей. Росію завжди асоціюють з ведмедями та балалайками, бо культурна подача з її боку дуже обмежена. Їхня культура закінчується на дамах з короваями, поїданні ікри ложками. А могли б зовсім інший підхід організувати…
Тому їх дратує Зеленська. Їм незрозуміло, що вона каже і яку антипропаганду їй протиставити. Тобто вони не розуміють, як можна обгадити, вибачте, красиву інтелігентну жінку, яка спокійно розповідає всьому світові, що відбувається.
— Олена та Володимир Зеленські — міцна сім’я, і вони постійно декларують це у своїх інтерв’ю. А в Росії захист традиційної сім’ї — один з постулатів, на яких стоїть російська держава. При цьому сім’я Путіна, його зв’язок з Аліною Кабаєвою — таємниця за сімома замками. Чому так відбувається?
— Мені здається, пояснення досить просте. З одного боку, сім’я — один з напрямків, який політики в Росії намагаються просувати, а з іншого, в РФ існує патріархальне суспільство, в якому все вирішує чоловік.
Для тиранів, для автократів характерно приховувати свою сім’ю, щоб ніхто ніколи не дізнався про її місцезнаходження, і Путін — не виняток. Вони чомусь вважають, що показати сім’ю — це показати слабкість, що сім’я — їхнє вразливе місце, на яке можуть натиснути. Тому ФСБ так ретельно ховала дочок Путіна, Кабаєву, ще якихось його дітей.
Для цивілізованих відкритих суспільств, навпаки, показати, що ти нормальна звичайна людина, навіть те, що ти розлучився — взагалі не проблема. Ти ж людина.
Ще, звісно, сім’ю ховають через те, що незрозуміло, що там в родині Путіна відбувається, чи взагалі ця родина є. Я пам’ятаю, що Медведєв намагався виходити зі своєю дружиною, досить важливу роль грали дружини Горбачова, Єльцина.
Путін ховатиме дітей також тому, що і його дочки, і Кабаєва живуть не в Росії. І сказати прямо, що вони живуть в Європі, а Кабаєва у Швейцарії — багато питань підвісить у повітрі.