“Не сказав нічого жахливого”: прогноз Шольца про майбутнє України в НАТО прокоментував політолог

Минулого тижня Німеччина і Франція підписали декларацію про підтримку руху України в НАТО. А напередодні федеральний канцлер Олаф Шольц сказав, що Україна навряд чи вступить до НАТО в “осяжному майбутньому”, у критеріях Альянсу є низка умов, які Київ поки що не може виконати. На думку політолога Ігоря Рейтеровича, озвучену сьогодні, 23 травня, в ефірі телеканалу FREEДОМ, до таких заяв потрібно ставитися спокійно.

“З одного боку, дійсно є певні критерії, яким ми повинні відповідати. Україна про це знає, ми про це говоримо, ми над цим працюємо. До того ж ці критерії не є військово-технічними. Вони насамперед більше політичного плану. Щодо “осяжного майбутнього”, а що це таке? У моєму розумінні це — 3 місяці, ну пів року, далі вже починається довгостроковий прогноз, уже більш довга історія. Тому Шольц сказав рівно те, що він мав сказати”, — каже політолог.

Він нагадав, яка трансформація відбулася з позицією Німеччини за час повномасштабної російської агресії.

“Ми ж пам’ятаємо позицію Німеччини — країна, яка починала з 5 тисяч касок, а закінчує танками “Леопард” і фразами міністра оборони, що ви можете завдавати ударів навіть по території Росії, якщо там розташовані військові об’єкти. Це просто показує, що є політика, є якісь формальні заяви. Він насправді не сказав нічого жахливого. Він озвучив, що є певні моменти, але якщо Україна виконає їх швидко, повірте, він як демократ (у нього цього не забереш, ці люди живуть у демократичній парадигмі) не зможе вийти й сказати: “А ми ось передумали й вирішили Україну в НАТО не брати”, — сказав Рейтерович.

Політолог упевнений, що в ще подальшій перспективі на тлі планів НАТО та сама Німеччина максимально буде зацікавлена в Україні як члені Альянсу.

“Тому що це буде професійна армія, досвідчена, і ніхто не відмовиться, щоб 250 тисяч, наприклад, військових із досвідом були частиною Збройних сил НАТО. Тому що німці після початку широкомасштабної війни самі зіткнулися з тим фактом, що багато хто не хоче йти служити, багато хто звільняється. Їм треба буде шукати не заміну, а нові якісь конфігурації”, — пояснив він.

Як приклад політолог навів Україну і Польщу.

“Україна і Польща в цьому плані демонструють такий підхід: “Ми збільшимо армію, витрачатимемо більше грошей на оборону”. Україна зрозуміло чому, а поляки це роблять тому, що вони вважають так потрібним. Німці йтимуть іншим шляхом — будуть більше грошей вкладати в техніку і тощо, разом із цим в Україні вони будуть зацікавлені. А заяви на сьогодні — просто заяви, до яких потрібно спокійно ставитися і робити свою справу, щоб уже на саміті у Вільнюсі ми на деякі запитання “А ви не виконали те-то й те-то”, могли сказати, що насправді ми виконали, у нас уже й реформу СБУ закінчено, і реформу Міністерства оборони закінчено, і маса якихось інших речей уже на етапі повного виконання. Тоді ніяких претензій до нас із цього приводу не буде”, — резюмував Ігор Рейтерович.

Читайте також: Як змінилися позиції Макрона і Шольца щодо війни Росії проти України — оцінка Фесенка

Як повідомлялося раніше, формування нової української армії професіоналів має стати одним із підсумків розв’язаної Кремлем війни проти України. ЗСУ отримали від міжнародної спільноти 600 видів зброї західного зразка для майбутнього контрнаступу, українські військові проходять навчання на полігонах Європи.