“Мобілізувалися всі”: як війна Росії проти України вплинула на НАТО, оцінив експерт

Після повномасштабного вторгнення Росії до України в НАТО почали детальніше аналізувати, чи зміг би Альянс оперативно відреагувати на напад РФ, наприклад, на маленьку європейську країну, що входить до його складу. Про це сьогодні, 17 березня, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів голова Громадської ліги “Україна – НАТО” Сергій Джердж.

“Там мобілізувалися всі фактично, тому що різні аналітичні групи, групи планування. Ті, хто ухвалює рішення, все запрацювало в тому плані, що почали аналізувати в НАТО, як би вони чинили, якби Росія почала таку широкомасштабну війну проти якоїсь із країн НАТО. І в принципі виникли сумніви, чи змогло б НАТО активно так протидіяти, особливо якби був напад на невеличку країну, яка не має багато ресурсів і яка б, звісно, поступалася Росії на полі бою. Як би НАТО потім повністю реагувало і відповідало на ці питання”, — сказав він.

За словами експерта, зараз головне в НАТО — це зміна системи ведення бою.

“Ось як провести таке оперативне бойове управління, зв’язок, комунікацію, розвідку в єдине ціле з тим, щоб налагодити таку роботу для військових, коли б були інтегровані системи, розгалужені моніторинги, системи управління, контролю, ухвалення рішень, щоб вони могли працювати, навіть якщо колись ділянка якась виходить з ладу. В принципі, цьому присвячені останні такі події, зустрічі з тим, щоб вийти на ті рішення, які можна ухвалити на саміті наступного НАТО, який буде у Вільнюсі влітку цьогоріч. Для того, щоб НАТО зберегла свою можливість домінування на сьогоднішньому і завтрашньому полі бою”, — пояснив Джердж.

Він зазначив, що НАТО, насамперед, за самою назвою, за суттю своєю — це політико-військова організація, де право ухвалення рішення зберігається за дипломатами, а їхнє втілення — за військовими.

“На першому місці політики, і політики там ухвалюють рішення, цивільні люди в Північноатлантичній раді. А вже військові комітети — це структури, які підпорядковуються політикам, які виконують ті рішення, які ухвалили політики, дипломати. Дипломати, політики, звичайно ж, насамперед, і це очевидно, намагаються всі конфлікти звести до перемовин, до мирного врегулювання, до пошуку компромісу з тим, щоб уникнути війни, уникнути гарячої фази. Але якщо вона настане, то, звичайно ж, військові своє слово скажуть. І тут важливо, щоб НАТО як інституція була готова на ті виклики, які зараз є”, — каже Джердж.

За інформацією експерта, останні 10 років фактично в НАТО йшло скорочення витрат на оборону, зараз країни НАТО нарощують свій військовий бюджет.

“Усі країни Європи фактично, та й Сполучених Штатів теж скорочували фінансування оборони. У світі тільки три країни активно це нарощували. Бюджет може змінюватися від року до року, але в принципі, така тенденція до нарощування. Це було у Китаю, Росії та Індії. А країни НАТО вони рекомендовану цифру 2% фактично не витримували і таким чином скорочувалося фінансування. Але після початку такої інтенсивної фази російсько-української війни, в принципі, ці всі питання переглянуті, і НАТО намагається досягти того рівня, щоб не відставати від сучасних викликів”, — резюмував Сергій Джердж

Читайте також: Саміт НАТО у Вільнюсі: які питання розглянуть і чого очікує Україна (ВІДЕО)