Місяць кібербезпеки в Україні – кого і чому навчають: “5 вопросов” із Володимиром Коляденком

В Україні з 1 до 31 жовтня триває Місяць кібербезпеки, мета якого – поліпшити знання громадян про кібергігієну і сформувати культуру безпечної поведінки у віртуальному просторі. Зокрема, в українських вузах вже минув День кібербезпеки.

Чому навчали українських студентів та у чому важливість проведення Місяця кібербезпеки – розповів віцепрезидент Київської торгово-промислової палати, голова Антикризового центру кіберзахисту бізнесу Торгово-промислової палати України Володимир Коляденко у програмі “5 вопросов” телеканалу UA.

Ведучий – Олег Борисов.

– Що таке місяць кібербезпеки України?

– Місяць кібербезпеки України – це комплекс різноманітних активностей, які здійснюються у форматі приватно-державного партнерства за участі бізнесу, влади та громадян, який спрямований на те, щоби підвищити рівень інформованості професійного співтовариства, пересічних громадян, державних інституцій про потенційні загрози, які сьогодні існують в Україні та світі в кіберпросторі. У зв’язку зі зростаючою цифровою трансформацією України та світу загалом.

Такий місячник кібербезпеки вперше провели в 2004 році Сполучені Штати Америки. Вони стали ініціатором. У 2010 році приєдналася Європа, і сьогодні в Європі це називається European Cyber ​​Security Month. Він триває з 1 до 31 числа жовтня.

Це дуже багато різних подій. В Україні відбудеться близько 50. Перша вже стартувала – зі студентами, викладачами, ректорами вишів минув День кібербезпеки у вищих навчальних закладах. Буде кілька форумів. І будуть різноманітні тренінги, навчальні семінари. Вони орієнтовані, як я вже сказав, на різноманітні групи населення, починаючи, як кажуть хакери, від “чайників”, просунутих користувачів, і закінчуючи домогосподарками. Тому що, проводячи місячник кібербезпеки, ми виходимо з того, що кібербезпека нероздільна.

Побудова кібербезпеки – це зона відповідальності не тільки держави. Це зона відповідальності бізнесу і зона відповідальності кожного громадянина, який перебуває в цифровому просторі, маючи звичайний смартфон, комп’ютер тощо. Тим більше, кількість загроз наразі зростає в десятки й сотні разів. Ми сьогодні можемо констатувати не просто локальні загрози, а сьогодні ми можемо говорити про кіберпандемію.

Є такий, з’явився новий термін, ми його в Україні придумали, і це говорить про те, що динаміка поширення кіберпандемії така, що вона може за один день накрити цілу галузь, вона може за один день накрити сектор економіки, в підсумку відключити всю країну. Тому дуже важливо мати комплексні системи захисту критичної інфраструктури, захисту органів безпеки, оборони тощо. Для цього є спеціальні служби, спеціальні інституції, які за це відповідають, але дуже важливо сьогодні реалізовувати ось цю ідеологію в форматі приватно-державного партнерства.

Ми це почали в 2018 році. Місяць кібербезпеки – це спроба і діяльність в Україні зі створення цивілізованої культури. Багато країн роблять таку політику культури існування в кіберпросторі, вона протягом трьох років постійно проводиться.

Уже третій рік ми починаємо навчання з Дня кібербезпеки у вишах. Цього року до Дня кібербезпеки підключилися понад 50 вищих навчальних закладів. Ми їх зібрали у Київському коледжі зв’язку й розповіли спочатку про державну політику. Потім ми поспілкувалися з ректорами провідних вишів, які розповіли, що відбувається в академічному середовищі, які сьогодні в Україні в різних вишах існують практики.

– Яка ситуація з кібербезпекою в Україні?

– Україна – одна з перших сьогодні за індикаторами цифровізації, тому що введена в дію “Дія”, введено в дію понад 15 сервісів, які доступні на платформі. Тобто це розширює можливості. Але це, звісно, розширює і загрози.

У зв’язку з геополітичною ситуацією, у зв’язку з питаннями міжнародної безпеки, фактично війною, яка ведеться у нас на сході України. Все це є сьогодні дуже потужним полігоном, на якому відпрацьовуються різноманітні технології. Можете подивитися за кількістю кібератак – за тиждень фіксується 60 тис. кібератак. В Україні є унікальні фахівці, унікальний досвід, яким ми можемо поділитися з усім світом. Звісно, в умовах міжнародної кооперації та співробітництва з нашими міжнародними партнерами, насамперед, в секторі безпеки, в оборонному секторі, тому що атаки на цей сектор, державний, посідають перше місце.

Що стосується бізнесу, то, безумовно, це атаки на фінансовий сектор, банківський сектор, тут бізнес теж вибудовує свої системи. І все це вимагає координації, обміну інформацією. Дуже важливою в цій співпраці є довіра, насамперед, між органами влади, які відповідають за це, і чітка координація їхньої діяльності, й довіра між владою та бізнесом. Це має бути діалог, який має рівну частку відповідальності, не має дискримінації, та який спрямований на те, щоб бізнес розумів, що він теж відповідає за це, відповідає перед державою. А держава – це не тільки репресивна машина. Держава – це також й інструмент, який може у співпраці з бізнесом розв’язувати дуже багато питань.