Мільярди євро для України, нові антиросійські санкції та спільна позиція щодо конфлікту між Ізраїлем і Палестиною — підсумки саміту ЄС (ВІДЕО)

Мільярди євро для України, шляхи вирішення палестино-ізраїльського конфлікту, питання посилення санкцій. Такі теми обговорювали на засіданні Європейської ради 26 і 27 жовтня. На яку допомогу може розраховувати Україна від ЄС, розповів спеціальний кореспондент телеканалу FREEДОМ у Європі Віталій Сизов.

Набагато складніше Євросоюзу було узгодити позицію щодо конфлікту в Ізраїлі, ніж щодо питання російської повномасштабної агресії проти України. Проте Європейська рада все ж узгодила спільну позицію, головні пункти якої — це заклик до оголошення гуманітарної паузи та забезпечення гуманітарного доступу до сектор Гази. 

“Ми вирішили підтримати міжнародну мирну конференцію, яка буде вже незабаром, і це є чітким сигналом нашої політичної волі, завдяки нашій єдності, щоб відігравати значущу роль разом із нашими партнерами”, — наголосив президент Європейської ради Шарль Мішель.

Україна була на порядку денному і 26 жовтня, коли засідання Європейської ради відкривав президент України Володимир Зеленський, і сьогодні, 27 жовтня, коли європейські лідери безпосередньо обговорювали українську тематику. 

“Ми продовжуватимемо постачати дуже потрібну зброю та амуніцію, ми надаватимемо дуже потрібну фінансову допомогу. Якщо взяти всю Європу, то ми забезпечили близько 83 млрд євро допомоги Україні, і наступний крок — ухвалення українського механізму на виділення 50 млрд євро. Тому що Україна потребує надійної та передбачуваної фінансової допомоги”, — сказала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Вона наголосила, що “ми продовжуватимемо підтримувати Україну на її шляху приєднання до ЄС”.

“Ми в процесі підготовки 12-го пакета санкцій. Зараз ми консультуємося з країнами-членами ЄС. Приміром, ми шукаємо, як перекрити решту доходів, які Росія отримує шляхом експорту алмазів до Європи”, — проінформувала фон дер Ляєн щодо санкцій.

Також на саміті обговорювали шляхи використання заморожених російських активів для відновлення України.

“У березні минулого року ми ухвалили важливе колективне рішення — заморозити російські суверенні активи. Цінність цих заморожених суверенних активів становить близько 211 млрд євро. Політично ми домовилися, що, безумовно, Росія має заплатити за довгострокове відновлення України. Зараз ми працюємо над пропозицією про так званий непередбачений прибуток. Іншими словами, ми представимо рішення, як використовувати відсотки з цих активів”, — розповіла фон дер Ляєн.

Кореспондент FREEДОМ нагадав, що європейські урядовці ухвалили рішення створити європейський механізм для надання Україні допомоги в розмірі 50 млрд євро протягом наступних чотирьох років. Головна тема дебатів — з яких джерел брати ці кошти. 

“Іноді ці речі потребують часу, але коли ми говоримо про пріоритети, ми можемо робити це швидше”, — зазначив прем’єр-міністр Бельгії Александр де Кроо.

У тому, що ці 50 млрд євро будуть виділені — європейські лідери не сумніваються, але існує два підходи. Перший — перерозподіл бюджету Євросоюзу, а другий полягає в залученні коштів з національних бюджетів. 

“Я впевнений, тому що вчора в нас було детальне обговорення перегляду довгострокового бюджету. Це була можливість відчути та зрозуміти, що існує широка підтримка Україні, що дуже важливо. Кожен із нас розуміє, що Україна бореться за майбутнє, а також за наші цінності та принципи”, — акцентував президент Європейської ради.  

Серед лідерів 27 країн ЄС — ніхто не виступає проти допомоги Україні. Однак часто критикує те, як її надають, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, тепер до нього може приєднатися і новий прем’єр Словаччини — Роберт Фіцо.  

“Так, це правда. Вони висловлювали свою думку, кажучи це. І, звичайно ж, їм ставили запитання: яким ви бачите майбутнє? Якщо ми не допоможемо Україні, то яка альтернатива? Я маю на увазі, що Росія перемагає — і що ж станеться далі? Чому ви думаєте, що ви опинитеся в безпеці, якщо ми відмовимося від України та не підтримаємо її просто зараз? Це питання, на які вони не мають відповіді”, — каже прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас.

“Важливо, щоб одним із підсумків цієї зустрічі стало те, що ми продовжуємо фокусуватися на Україні. Через усе інше, що відбувається у світі, і не в останню чергу на Близькому Сході, було б легко втратити увагу до війни в Україні, і важливо, щоб ми цього не робили. Нам потрібно продовжувати, а якщо не продовжувати, то подвоїти нашу підтримку України з точки зору політичної, військової, фінансової та іншої підтримки. Війна Росії нічим не спровокована, вона вторглася і намагається захопити всі частини України. Якщо ми не зупинимо Путіна в Україні, то він не зупиниться там, тому це загроза для всіх нас і Ірландія продовжить підтримувати Україну до перемоги”, — заявив прем’єр-міністр Ірландії Лео Варадкар.

А поки що лідери ЄС домовилися й надалі працювати над змінами до довгострокового бюджету, щоб вони були ухвалені всіма, адже йдеться не лише про допомогу Україні, а й про розв’язання проблем, пов’язаних із міграцією та підтримку бізнесу.

Читайте також: Ініціатива Grain from Ukraine і ситуація на Близькому Сході: Зеленський провів телефонну розмову з президентом ОАЕ

Нагадаємо, саміт лідерів країн ЄС проходив у Брюсселі 26-27 жовтня, одним із ключових його питань — підтримка України у протистоянні російській агресії.