З початком повномасштабної війни російським військам удалося захопити ще частину української території. Окупація розпочиналася у різні періоди, але сценарії “відновлення життя” окупанти застосовують єдині, повідомляє UA.
Херсон. Без зв’язку та під постійним прицілом. З розграбованими аптеками і практично без гуманітарної допомоги. На окупованій майже від початку війни території Херсонської області, за даними військової адміністрації, залишилося понад півмільйона українців.
“Не працює жоден український провайдер — це правда, купили сім-карту “+7″ від російського оператора. Зняти готівку в банках неможливо, у багатьох магазинах через термінал розрахуватися неможливо. Перевести в готівку українські банківські картки можна тільки у приватників, які беруть 8-10% комісії. З усіх підприємств працюють лише комунальні служби, і то там незрозуміло яка буде зарплата”, — розповідає мешканець Херсона Микола.
Російські окупанти не дають повноцінно працювати бізнесу на Херсонщині. Так звана нова “влада” загрожує забрати або спалити майно підприємців через їхню відмову ставити ціни в рублях. У магазини заводять російську продукцію із Криму.
Служба безпеки України перехопила розмову “глави” Геніческа Геннадія Сивака з так званим “радником голови Криму” Рустемом Німетуллаєвим. Обговорювали, як заробити на кинутих заправках:
- Німетуллаєв: “Можна працювати через кинуті заправки, сьогодні бензин ніхто туди не возить. За законами спецоперації можна користуватися ними”.
- Сивак: “Так із розпорядженнями немає проблем, я їх сам видаю, як ти розумієш. Справа в тому, як зробити, щоб бабло не вкрали”.
У Херсоні окупанти продовжують масові викрадення, катування нібито “небезпечних” цивільних, поширені випадки пограбувань та зґвалтувань.
“Були й випадки, коли під’їжджав КамАЗ із солдатами, усю сім’ю виставляли з будинку на вулицю, а побутову техніку виносили (пральні машини, пилососи, фени, витяжки), дружно вантажили в машину та вивозили. Після цього у селищі почалися побиття місцевих жителів. У селі на північному сході Херсонської області двох дівчаток зґвалтували: однієї 11 років, другої — 14. Сусіди їхніх родин кажуть, що це зробили “кадировці”, — розповів житель Херсона в анонімному інтерв’ю The Insider.
“Чесно кажучи, люди бояться виходити з дому, бо пропадають люди. Потім знову з’являються, виявляється, їх відвозили кудись на “перевиховання”, бо вони були активістами або підтримували не ту сторону, яка зручна для Росії. І виїхати люди теж не можуть — їх не випускають”, — додає біженка з Херсона Олена Крутиленко в інтерв’ю “Голосу Америці”.
Щоб залишити окуповану частину Херсонської області, потрібно отримати схвалення російських солдатів. Але, наприклад, 4 червня 20 людей намагалися виїхати через лінію фронту, де найменш небезпечно. Російські солдати випустили лише 11 із них, доля решти — невідома.
Маріуполь. Для отримання питної води у знищеному Росією Маріуполі потрібно записатися у чергу, чекати доводиться від двох днів. У той самий час у пропагандистських сюжетах на тему “місто повертається до життя” щосили поливають клумби.
Гуманітарну допомогу від окупантів у Маріуполі вже скорочено. Наразі її видають виключно людям пенсійного віку. Всім іншим лише за “роботу”. Замість медикаментів та продуктів найбільше завозять російські газети. З незруйнованих шкіл міста вивезли українські книги та привезли російські.
У Маріуполі продовжують зносити зруйновані будинки, які російські окупанти самі розбили. Непридатні для проживання — 95% багатоповерхівок. Окупанти дали місцевим жителям два тижні, щоб переселитися, — хочуть швидше приховати сліди злочинів.
У місті, як і раніше, гори сміття, які нікуди вивезти, і безліч трупів, які російська влада забороняє ховати без визнання, що людина померла внаслідок бомбардувань ЗСУ.
Для маріупольських журналістів, волонтерів, українських чиновників створили дві фільтраційні в’язниці. Одна — на базі колишньої Єнакіївської колонії суворого режиму (м. Єнакієве, окуповане з 2014 року), інша — у Волноваській виправній колонії (м. Волноваха, окуповане з березня 2022 року). Скільки людей там ув’язнено і в яких умовах знаходяться — невідомо.
Виїхати з Маріуполя на підконтрольну Україні територію неможливо — автомобілі розвертають у фільтраційні табори, людей депортують у депресивні регіони РФ. За даними голови Донецької обласної військової адміністрації Павла Кириленка, кількість насильно депортованих маріупольців може досягати 30 тисяч.
Запорізька область. З окупованої частини Запорізької області доступний єдиний коридор — трасою Харків-Сімферополь через окуповану Василівку. Глава Запорізької військової адміністрації Олександр Старух розповідає, що великі колони з 300-400 автомобілів з охочими виїхати окупанти затримують на 4-5 днів, вимагають за проїзд гроші.
“Багато людей втратили роботу, вони відмовилися від співпраці з окупантами. Плюс до них постійно (особливо, до чоловіків) приходять окупанти, проводять обшуки у квартирах, забирають чоловіків, тримають по кілька діб, пропонують співпрацювати з ними”, — зазначає “Голосу Америки” мешканка Запоріжжя Катерина Школяр.
Читайте також:
На місці будинку — вирва глибиною 7 метрів: наслідки ракетно-бомбового удару по Дружківці
Обстріли, пожежі та евакуація — що відбувається на Миколаївщині
ЗСУ перейшли в контрнаступ на Херсонщині — репортаж із південної лінії фронту
Як ховають людей у прифронтовому Лисичанську. Реалії