Львівські студенти винайшли й виготовляють гідрогелеві пов’язки для передової — подробиці (ВІДЕО)

Львівські студенти виготовляють гідрогелеві пов’язки, які допомагають у разі поранень та опіків. Свій винахід студенти від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну відправляють на фронт для надання першої медичної допомоги, повідомляє FREEДОМ.

“Це пов’язка з елементами фіксації для того, щоб було зручніше їх використовувати, особливо в умовах бойових дій, де не потрібні були б жодні інші предмети для фіксування. Вона має вигляд звичайної пов’язки, але з боків спеціальні клейкі елементи. Знімаємо клейкі елементи і ось так фіксується повністю на поверхні”, — розповідає інженерка технопарку Валерія Шабікова.

Така гідрогелева пов’язка наполовину складається з води і має охолоджувальний ефект. Її використовують при опіках й трофічних виразках. Вона не тільки знімає біль, а й прискорює загоєння. 

“Кожен пам’ятає, як марлеві пов’язки вростають у рану, що загоюється, і коли під час перев’язок її треба вирвати з цієї рани. Гідрогелева пов’язка дуже толерантно поводиться з раною, вона допомагає її загоювати, запобігає утворенню рубців. І, крім того, вона не прилипає до рани, вона дає змогу у вологому стані залікувати рану, запобігає повторному зараженню”, — сказав доцент кафедри органічної хімії Інституту хімії та хімічних технологій Національного університету “Львівська політехніка” Володимир Самарик.

Львівські інженери розробили пов’язку на основі природних полімерів, зокрема альгінату натрію, який отримують із водоростей. І це суттєво відрізняє їхню якість від синтетичних аналогів.

“Сучасний розвиток цієї галузі — це створення гідрогелевих пов’язок на основі природної сировини. Досить багато переваг: по-перше, біоактивні полімери сприяють загоєнню ран різного походження, від опікових до травматичних, операційних ран, післяопераційних”, — сказав Самарик.

Окрім пов’язок, у “Львівській політехніці” почали розробляти гідрогелеві бинти та маски. Це допоможе парамедикам застосовувати їх до різних розмірів ділянок уражень. Наприклад, маска зручніша за пов’язку в разі, якщо є опіки чи рани на обличчі.

“Маска — це та сама гідрогелева пов’язка, просто вирізана під розміри обличчя. Вона у скрученому стані, теж має плівочку, ми її знімаємо й накладаємо на обличчя”, — зазначила магістерка кафедри органічних продуктів Національного університету “Львівська політехніка” Альона Борденюк.

Виробляти пов’язки, бинти та маски студенти разом із професорами почали одразу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. На передовій парамедики активно використовують їх при опіках.

“По-перше, вони охолоджують рану, а перша допомога, яка надається в таких випадках, — це варто охолодити саму опікову поверхню. І вони закривають її від подальшої дії факторів зовнішнього середовища”, — сказав лікар-доброволець Першого добровольчого мобільного госпіталю ім. Пирогова Євген Федін.

Щоб виготовити ці пов’язки, у “Львівській політехніці” сконструювали спеціальний механізм — транспортер. У ньому змішуються всі складові компоненти майбутньої пов’язки.

“Через насос все йде в змішувач, ми отримуємо такий плюс-мінус принтер, можна сказати, 2D-друк. Після змішувача у нас виходить консистенція густої сметани. Швидкість транспортера розрахована таким чином, що в той час, поки йде відливання і в зону перенесення на таці для сушіння, ми отримуємо з консистенції сметани стійку форму, яку вже можна взяти в руки”, — розповів професор кафедри органічної хімії університету “Львівська політехніка” Сергій Варваренко.

Наступний етап — сушка, майбутню пов’язку позбавляють зайвої води.

“Далі ці таці з пластинами гідрогелю ми завантажуємо в сушильну шафу. На жаль, за один раз висушити не вдається, тому ми завжди переставляємо їх, щоб рівномірно висушити”, — зазначив Варваренко.

Уже готовий гідрогель вирізають у потрібній формі та перевіряють на дефекти.

“Я роблю контроль якості, перевіряю товщину пов’язки, щоб вона була потрібної товщини — 3 міліметри, щоб вона була не тонка і не товста, тобто якщо вона тонша — ми робимо її товстішою, або навпаки, і також перевіряю на якийсь брак”, — сказала студентка другого курсу магістратури кафедри комп’ютерної хімічної інженерії “Львівської політехніки” Дар’я Буцула.

Після цього відсортовані пов’язки обробляють під ультрафіолетом і упаковують у спеціальні пакети. Фінансуванням і забезпеченням матеріалами українським винахідникам допомагають спонсори та місцева влада. За час повномасштабного вторгнення вчені виготовили понад 80 тисяч таких пов’язок.

Читайте також: Порятунок життя на передовій — як працюють українські військові медики