Логіка натиснути через Європу на Китай, а через Китай на Росію абсолютно виправдана, — Подоляк

Новообраний президент США Дональд Трамп закликає європейців зробити більше, щоб змусити Китай натиснути на Росію. Логіка натиснути на Китай через Європу абсолютно виправдана. Таку думку сьогодні, 14 грудня, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив радник керівника Офісу президента України (ОПУ) Михайло Подоляк.

“Бо Китай надзвичайно залежний від технологічних ринків, насамперед від європейських. Ми бачимо, наскільки інтенсивно Китай в останні півтора року намагався проводити зустрічі з лідерами європейських країн, обходячи Сполучені Штати. Були особисті зустрічі Сі Цзіньпіна з лідерами Німеччини, Франції, Італії, проводилися різні саміти за участю Китаю і європейських країн”, — нагадав Подоляк.

Економіка Китайської народної республіки (КНР) орієнтована на експорт, насамперед на європейські ринки.

“Китай зацікавлений у партнерських відносинах з європейськими ринками, тому що це доступ до фінансових ресурсів, це доступ до технологічних ресурсів, це доступ до великих торгових майданчиків. І, безумовно, Китай без усього цього перетвориться на той Китай, який був до початку своїх технологічних революцій”, — сказав спікер.

Тому Дональд Трамп і звертається до європейських країн із пропозицією натиснути на Росію через Китай, оскільки у них є свої інструменти впливу на КНР.

Подоляк нагадав, що самі США перебувають у більш конфронтаційній ситуації щодо Китаю.

“Європа якраз таки намагається вирішувати багато питань через переговорні процеси. Ось, будь ласка, використовуйте це. Тобто не просто нарощувати обсяги взаємної торгівлі, а говорите, найімовірніше, непублічно, неформально про необхідність змусити Росію жити за правилами. А Російська Федерація обнуляє ці правила, зокрема і для Китаю. І якщо ми хочемо мати певну стабільність, то потрібно використовувати будь-які важелі впливу на Росію”, — пояснив він.

Подоляк наголосив, що з огляду на те, в якому “психічному стані перебуває сьогодні Путін, його оточення, і загалом вся країна”, натиснути в повному розумінні на Росію навряд чи вийде. Бо реально натиснути на неї можна тільки з використанням сили.

“Щоб працювати з ескалаційною Російською Федерацією, потрібно застосовувати тільки зустрічне насильство, тільки зустрічну силу. По-іншому ви не зможете пояснити Росії, чому їй невигідна та чи інша дія. І тому ось ці міркування про те, що якісь країни можуть так чи інакше вплинути на Росію… Ні. Вони можуть вплинути тільки через два основні інструменти. Перший — обмеження торгівельних оборотів із Російською Федерацією, коли Росія перебуватиме в найжорстокішому дефіциті, особливо в дефіциті постачання компонентів для військового відтворення. І друге — коли Росію будуть ізолювати, бойкотувати в політичному сенсі, тобто коли з нею будуть мінімізувати комунікації на різних рівнях”, — деталізував він.

Але Китай на противагу цьому періодично використовує “інструмент запрошення”, запрошуючи до себе представників російської влади. І Путін їздив до Пекіна, і глава МЗС РФ Сергій Лавров, а днями в Китаї побував заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв і мав зустріч із Сі Цзіньпіном.

“І такий інструмент запрошення тільки стимулює Росію вважати, що жодних суттєвих обмежень, особливо у двосторонніх відносинах, у неї не буде, можна завжди розраховувати на якусь підтримку Китаю. Нехай ця підтримка матиме фінансово-економічний характер, а не військовий, але все ж таки. Ба більше, у Росії є країни, які завжди будуть їй надавати військову підтримку, — та ж Північна Корея і той же Іран. Попри те, що ці країни теж підсанкційні, військове виробництво у них на досить високому рівні”, — додав Михайло Подоляк.

Читайте також: У США дуже багато важелів тиску, щоб змусити РФ до мирних переговорів, зокрема й через Китай, — політолог

Нагадаємо, за повідомленнями американських ЗМІ, Дональд Трамп запросив лідера КНР Сі Цзіньпіна на свою інавгурацію, яка відбудеться 20 січня. Відкрито Трамп цього запрошення не підтверджував.

На інавгурацію президента США, як правило, запрошують послів та інших дипломатів, а іноземні лідери не були присутніми на церемоніях з 1874 року.