Документ, який опублікований Китаєм як мирний план, сам собі суперечить. Такого слабкого документа не було останні 15 років. Він суперечить самій позиції Китаю. Зрівнюється насильник і жертва насильства, у цій конфігурації Китай фактично на боці РФ. Про це сьогодні, 2 березня, в ефірі телеканалу FREEДОМ заявив політтехнолог, керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній.
“Тут не може бути або так, або ні. Тут або або так, або ні, а не так, ні, можливо. Не час нейтральності. На жаль, сам мирний план, я там бачу дві частини протиріччя Китаю — раціональна частина Ден Сяопіна — зерно, виробничі ланцюжки, ніякої ядерної зброї. І Китай ніби натякає, що він готовий брати участь у відбудові України. Тут зрозумілий інтерес. Десь вони навіть проявили свою слабкість, тому що показали, що їх сильно турбує. А ось стосовно мирного плану і риторика холодної війни, до чого тут холодна війна? Холодна війна була з СРСР, а не з Китаєм. Китай ще в 70-му, 71-му році благополучно відійшов від відносин із Радянським Союзом і переключився на співпрацю зі США. Це говорить про те, що ризик помилки, яку може зробити китайське керівництво, досить високий”, — сказав він.
Політтехнолог прокоментував заяву державного секретаря США Ентоні Блінкена про те, що він не планує зустрічатися з главами МЗС Росії та Китаю в межах саміту G20 (“Великої двадцятки”).
“Головні суб’єкти — Китай і США, вони намагаються виробити якусь спільну позицію потім як вони збираються жити наступні 100 років, хоча б 50. Як визначатиметься їхнє суперництво, які рамки вибудовуватимуться, яка нова архітектура безпеки загальносвітова буде. Поки що це питання перебуває в такій гострій активній фазі, яка пов’язана з тим, що, пам’ятаєте, літали повітряні кулі над США, їх збивали, потім скасовували візит, потім були якісь такі досить сумнівні з точки зору світової безпеки кроки Китаю. Той самий мирний план, який був опублікований нібито по Україні, це ж фактичний мирний план, який підтримує Росію. Тому що там немає головного — покарання агресора за агресію. А це є наріжним каменем світової безпеки від 1945 року. Тобто фактично Китай зараз демонструє, що він готовий піти на злам тієї системи світової безпеки, яку відстоює вільний світ і США, зокрема. І я думаю, що багато хто задумався над цим питанням, особливо сусіди Китаю — Японія, Південна Корея, Тайвань”, — каже Загородній.
Він зазначив, що зараз починається сильне переоцінювання китайців.
“По-перше, у Китаї зараз відбувається зміна епох, те, що ми зараз можемо спостерігати, тобто відходить епоха Ден Сяопіна, який якраз і сформулював усі основні засади, які зробили Китай великим. Перше — нікуди не лізти, не лізти в політику, не лізти в ідеологію. Це було сформульовано 1979 року, що займаємося тільки економікою і більше нічим. Друге — змінюваність влади в Китаї кожні 10 років, всередині має бути конкуренція між групами впливу. Тобто в такій системі влади Китай усе-таки не ризикував робити грубі стратегічні помилки, тому що в такій системі є конкуруючі групи, є колективне управління, і варіант помилки менший у такій ситуації. У Сі Цзіньпіня інша концепція”, — пояснив політтехнолог.
Загородній констатував, Сі Цзіньпін фактично порушив усі канони, які заповідав Ден Сяопін, він сконцентрував усю владу в себе, змінив порядок, що людина не може бути більше ніж 10 років при владі, досить брутально зі своїм попередником себе повів.
“Сі Цзіньпін вніс у міжнародну політику Китаю частину ідеології, яка суперечить якраз тому, що говорив до цього Китай. Якщо виходити з їхніх наріжних каменів системи безпеки і генеральної лінії, у них перше — цілісність держав і суверенітет. Виходячи з цієї логіки, вони повинні були підтримувати Україну, як об’єкт агресії, а вони цього не роблять, якраз самі собі суперечать. Дуже сильний вплив, на жаль, Росії, яка, найімовірніше, змогла переконати Китай, що Україна — це не справжня країна, а провінція, що відкололася, з якою потрібно розправитися, а китайцям це зрозуміло. Росіяни, скоріш за все, змогли провести цю роботу і, на жаль, Китай десь у цьому напрямку дуже нераціонально, дуже помилково, на мій погляд, поводиться і необережно, тому що показує свої справжні наміри. До речі, дуже невдало, тому що якщо Китай зараз хоче увійти в клінч із західними країнами, більш невдалого часу складно взяти. Тому що західні країни якраз і нарощують свій ВПК, всі розуміють, що час збирати і накачувати м’язи, реагувати на такі прояви. І це говорить про те, що в системі влади, яка зараз вибудовується в Китаї, дуже висока ймовірність стратегічної помилки, як і в Росії, все залежить від однієї людини”, — резюмував політтехнолог.
Читайте також: Китай запропонував “троянського коня” для України — розбір від експертки