Китай чутливий до санкцій, що б вони не говорили, Китай порівнює свої ризики, можливі економічні втрати і реагує на санкційний режим. Тому він так ревно і завзято заперечує використання економічних санкцій для політичного порядку денного. Про це сьогодні, 19 березня, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів політолог, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
“Це навіть присутнє в якихось 12 пунктах мирного плану щодо України, який представив Сі Цзіньпін. Тобто активне виключення санкційного механізму зі сфери міжнародної дипломатії безпеки. Але Китай це нездатний зробити, відповідно він змушений реагувати і взаємодіяти. З іншого боку, якщо говорити про постачання нестратегічних товарів, звичайно, що товарообіг між Китаєм і Росією зріс, насамперед завдяки купівлі енергоносіїв, але “Сила Сибіру”, наприклад, до 2023 року не буде введено, попри те, що очікували, що Китай вкладеться в цей проєкт і його запустять цьогоріч, але його не запустять цьогоріч. Відповідно, виходу з європейських ринків для Росії і переорієнтації на Китай не відбудеться. Тобто Китай тут не допоможе і навряд чи Сі Цзіньпін привезе до Москви якусь ідею щодо цього”, — сказав він.
Політолог прокоментував інформацію, що експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) припустили, що Сі Цзіньпін під час візиту до Москви запропонує Володимиру Путіну ухилитися від санкцій.
“Йдеться про товари подвійного призначення, насамперед, допомога Росії в частині підтримки їхнього ракетного виробництва, будови, питання агрегатів для бойової техніки. З одного боку, так, вони перебувають під санкційним режимом, відповідно Китай напряму постачати не зможе, але, використовуючи треті країни, так званий подвійний імпорт цілком можливий. Китай це вже робить у певний спосіб. Є інформація з різних західних ЗМІ про постачання навіть деяких озброєнь в обмежених кількостях для Росії через треті країни. Або Центральної Азії, або Південно-Східної Азії, або Африки”, — каже Кулик.
Але загалом, зазначає екперт, це штучні постачання, не масове надання Росії технологій або самих безпосередньо озброєнь.
“Ба більше, у разі, якщо фокус уваги західної преси або санкційних інституцій спрямований на той чи інший процес, Китай там швидко виходить, або згортає свою діяльність, або призупиняє, або повністю відмовляється від фанерок, яких використовують як посередників. Це простежується у сфері авіабудування, де Китай швидко згорнув активності за допомогою південно-східних країн Малайзії, Бірми, М’янми та низки африканських країн. Компанії просто зникли. Велися перемовини, здійснювалися постачання, але щойно виникла загроза введення санкцій не проти фанерок, а проти безпосередньо китайських виробників, уся робота призупиняється, і люди просто розчиняються із сірої зони”, — резюмував Віталій Кулик.
Читайте також: Китай готовий йти на співпрацю з Росією і це серйозна підтримка, — Плаксієнко-Бутирська