У Росії представники політичної еліти обговорюють кандидатури наступника для нинішнього президента Російської Федерації Володимира Путіна.
На цю посаду претендують одразу кілька людей: від офіційних представників російського політикуму, наприклад, заступника голови президентської адміністрації Сергія Кирієнка, до таких одіозних персонажів, як ватажок приватної військової компанії (ПВК) “Вагнер” Євген Пригожин.
Хто може замінити Путіна в кріслі президента РФ
Про зміну російського диктатора в РФ активно заговорили після того, як у березні Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт Володимира Путіна та уповноваженої президента РФ з прав дитини Марії Львової-Бєлової.
Їх підозрюють у причетності до незаконної депортації людей, зокрема, дітей з тимчасово окупованих українських територій до Росії після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Таким чином, президент РФ має офіційний статус підозрюваного, і його можуть затримати на території будь-якої країни, яка визнає юрисдикцію МКС.
Начальник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Кирило Буданов стверджує, що російські еліти вже понад рік розглядають можливу зміну влади в Росії в разі фактичної поразки Кремля у війні, однак “не можуть ніяк до цього прийти”.
“Чи може “палацовий” заколот бути? Може. Давайте просто змоделюємо з вами події. Приміром, з’явиться повідомлення: “Траур, помер уві сні від серцевого нападу”. І все — “Король помер. Хай живе король!”, — розповів глава ГУР.
Зі свого боку, представник ГУР Андрій Юсов зазначив, що Путін стає дедалі токсичнішим як для зовнішнього світу, так і для свого оточення.
“У вежах Кремля дедалі більше невдоволення від того, що відбувається. Дедалі похмуріше усвідомлення перспектив, а саме геополітичної катастрофи режиму Путіна. І так, уже йдеться про пошук наступника Путіну, і шукає його вже не Путін”, — заявив Юсов.
Про те, щоб замінити Путіна на посаді президента РФ, заговорили навіть на російських федеральних каналах. Так, про це в прямому ефірі програми “Место встречи” на телеканалі “НТВ” відкрито висловився президент російського інституту регіональних проектів і законодавства Борис Надєждін. За його словами, це необхідно зробити, щоб налагодити відносини з Європою і позбавити Росію від санкцій.
У разі смерті Володимира Путіна або зміщення його з посади, згідно з російським законодавством, функції президента Росії тимчасово виконуватиме чинний глава уряду РФ. Зараз цю посаду обіймає Михайло Мішустін.
Серед найреальніших наступників Володимира Путіна на посаді президента Російської Федерації найчастіше називають заступника глави адміністрації президента Росії Сергія Кирієнка, секретаря Ради безпеки РФ Миколу Патрушева і главу ФСБ Олександра Бортнікова.
Крім цього, про свої президентські амбіції навіть саркастично заявив глава ПВК “Вагнер” Євген Пригожин, якого ще називають “кухарем Путіна”.
Читайте також: Путін опинився в заручниках своєї системи безпеки, — військовий експерт
Зміна влади в РФ в огляді російських експертів
Про те, як російські еліти ставляться до Путіна, і хто може замінити його в кріслі президента РФ, в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:
- Ілля Пономарьов, ексдепутат Державної Думи Російської Федерації;
- Геннадій Гудков, ексдепутат Державної Думи Російської Федерації, опозиціонер, полковник ФСБ РФ у відставці;
- Ольга Курносова, російський політичний аналітик, головний редактор порталу After empire
- Ольга Романова, директор фонду “Русь сидящая”.
ІЛЛЯ ПОНОМАРЬОВ: В одному човні з Путіним почуваються тільки Шойгу, Патрушев і Кирієнко
— Російські еліти наразі набагато більш опозиційно й антивоєнно налаштовані, ніж середній росіянин, набагато більше.
У еліти настрій простий: якби перемагали, це було добре. А те, що програємо, значить, це погано.
Але далі лінія міркувань іде таким чином: “Ми начальнику не заважали? Не заважали. Він за це нам мав давати можливість нормально жити і заробляти. Це його робота як президента. Ми йому платимо гроші? Платимо. А він, значить, “рамси поплутав”: поліз туди, куди не треба, і нам життя псує”. Ось це основна історія.
Це не стосовно війни, це ставлення до того, що Путін не виконує свої посадові обов’язки. Тобто, він же теж має щось робити.
Багато людей, які перебувають поруч із Путіним, не вважають, що вони перебувають на одному кораблі. Тобто вони бачать, що вони перебувають поруч. Але це не обов’язково, що вони почуваються в одному човні.
В одному човні чітко себе почуває Патрушев. Він розуміє, він в одному човні, і йому навіть зістрибнути з цього човна незрозуміло як. Міністр оборони Сергій Шойгу в одному човні. Кирієнко вважає, що він теж в одному човні.
Я б так сказав: це люди, які в човні зацікавлені, не в керманичі цього човна. І тому в якийсь момент часу вони можуть постаратися рульового позбутися.
А ось щодо людей на кшталт Ротенбергів, Тимченка і навіть, можливо, Ковальчука, я не впевнений. Щодо Ковальчука, мені складно сказати, я з ним жодного разу не спілкувався особисто, тому мені важко зрозуміти його психологію настільки глибоко. Я тут суджу трохи здалеку. І мені здається, що Ковальчук скоріше належить до тієї ж категорії, що і Шойгу.
Але Ротенберги, наприклад, або тим паче Тимченко, або Сєчін, звісно, вважають, що вони з цим човном поруч, але що вони можуть поплисти самі, якщо так буде потрібно. Я впевнений у цьому.
ГЕННАДІЙ ГУДКОВ: Путін може зникнути несподівано в будь-який момент
— Я думаю, що у Путіна дороги назад уже немає. Він більше нічого не може отримати в обмін на гарантії особистої безпеки. Він має здати повністю владу і піти.
Ну, може, там прихопити із собою дружків: Ротенбергів, Ковальчуків і долученого до них Сєчіна, щоб там гнів народний не призвів до самосуду. Ось і все, що він зараз може зробити.
Чи вистачить у еліти покірності терпіти це все в очікуванні своєї долі? Красиво Путін до Гааги не доживе, припустимо. Але вони-то всі потраплять туди.
І всі ці його придворні, і адміністрація президента, усі генерали й адмірали, і всі, хто брав участь у цій війні, і всі ці пропагандисти, та інші-інші.
Які проблеми в Гаазі побудувати камери для всіх? Світова спільнота із задоволенням піде на такі невеликі витрати, навіть порівняно із сьогоднішньою війною. Побудуйте їх, скільки треба, і нехай вони там один на одного лайно ллють і намагаються топити один одного, щоб самим вибратися по головах. Прекрасне видовище.
А Путін може зникнути в будь-який момент. Це станеться абсолютно несподівано.
ОЛЬГА КУРНОСОВА: Російські еліти дозріли для зміни влади в РФ, але поки що навряд чи готові для якихось дій
— Є найпростіша кандидатура, власне, яка формально виконуватиме обов’язки президента в разі раптової відставки Путіна за будь-яких обставин — хвороби, раптова смерть чи ще щось.
Обов’язки виконуватиме прем’єр-міністр Мішустін. Якщо раптово щось трапиться і з Мішустіним теж, то наступною у нас по черзі буде Валентина Матвієнко (голова Ради Федерації Федеральних Зборів РФ, — ред.). Якщо раптом якийсь мор, епідемія чуми на Кремль і на Будинок уряду налетить, і одразу всі одночасно захворіють на чуму, то вже в.о. президента Росії, відповідно, буде Валентина Матвієнко.
Але якщо інший якийсь кандидат вимальовується, тоді потрібно буде міняти голову уряду, тому що інакше стати виконувачем обов’язків, окрім як через прем’єрський пост, не вийде.
Що буде під час транзиту влади, абсолютно незрозуміло, тому що людей зі зброєю вже в Росії достатня кількість. І що вони там будуть робити в цій ситуації, за великим рахунком, ніхто не розуміє.
Тому багато хто дозрів до того, що потрібно щось змінювати, але чи готові вони до дій? Ось питання.
— Юрій Ковальчук дуже давно близький до Путіна, причому він близький до нього ще зі старих пітерських часів. Нагадаємо, що Юрій Ковальчук — творець банку “Россия”. Це був його перший такий проект. Зараз у нього медіаімперія. Тому в Ковальчуку я точно не сумніваюся.
Що стосується Кирієнка, то він не надто хоробра людина, тому я не вірю в те, що він здатен на якісь дії проти Путіна. Але якщо Путін кудись подінеться, то тоді тут вони розгорнуться, безумовно. Але з точки зору небезпеки немає, я її не бачу.
Кирієнко — дуже сильний апаратний гравець. Я нагадаю, що він досить давно в російській владі, а його туди привів, до речі, ще Борис Нємцов, вони з ним по Нижньому Новгороду були знайомі.
Перший його прихід на високу позицію, формально навіть на вищу позицію, ніж він обіймає зараз, був, коли він став прем’єр-міністром Росії ще за Єльцина. Але стався дефолт, і довелося Кирієнка відправити у відставку. Тоді він отримав таке прізвисько в народі “Кіндер сюрприз”.
Ясна річ, що Кирієнко був дуже неприємним сюрпризом для більшості росіян. Але вже таку послідовну, досить серйозну кар’єру він продовжив робити за Путіна. Він був повноважним представником президента в Приволзькому федеральному окрузі.
Потім він довгий час очолював “Росатом”. І ті позиції, на яких зараз стоїть “Росатом”, через них його досить складно зрушити, їх було досягнуто за Кирієнка.
ОЛЬГА РОМАНОВА: Фронду Путіну в Кремлі можуть скласти абсолютно всі
— Кирієнко, який справді, як чорт із табакерки, з’явився 1998 року, і одразу дістав прізвисько “Кіндер сюрприз”, тому що він був дуже молодий, щуплий і справив враження хлопчика, насправді нікуди не зник.
Тоді з політики він приєднався до створюваної тоді партії “Союз правих сил”. І він, і Борис Нємцов обидва з Нижнього Новгорода. І саме Нємцов витягнув Кирієнка свого часу в Москву, зробив його міністром енергетики, звідки він потім стартував у прем’єр-міністра.
Це було три обличчя “Союзу правих сил”: Борис Нємцов, Сергій Кирієнко та Ірина Хакамада. І я пам’ятаю, як тоді політтехнологи жартували — вибачте, з пісні слів не викинеш, але жарт був гарний — “Два євреї і японка — для Росії занадто тонко”.
І вони зазнали нищівної поразки на виборах. За цією партією стояв Анатолій Чубайс. Ця партія відразу сказала, що вона підтримає молодого президента Путіна.
Проте партія ця не відбулася, незважаючи на те, що її підтримували з усіх боків. Це була така була така досить велика політична невдача Сергія Кирієнка.
Далі він не здався. І був час, коли він балотувався, наприклад, на посаду мера Москви й намагався скласти конкуренцію всемогутньому тоді Юрію Лужкову, але теж була поразка. Але проте він завжди був в одному тандемі з Анатолієм Чубайсом.
Становлення своє Кирієнко пройшов у Нижньому Новгороді. Спочатку Нємцов його витягнув, потім він завжди був під Чубайсом. Але зараз і Чубайс, зараз його дружина Авдотья Смирнова говорять про нього як про “видатного російського мислителя-лідера”, “рятівника Росії” тощо. Загалом, він із лібералів за походженням.
Проте, наскільки видно зараз, нічого ліберального в ньому давним-давно не залишилося. І він такий цілком собі дуже досвідчений царедворець. Я б сказала, що він багато в чому змінив свого попередника Владислава Суркова, але Кирієнко, звісно, і значно розумніший за Суркова, і досвідченіший.
І в нього немає багатьох маневрів, які відволікають від політики, які були в Суркова. Кирієнко – людина цинічна, і політичні невдачі дуже серйозно відточили його майстерність. Незважаючи на таку ніжну любов до нього Чубайса, він ні секунди не ставить на “збитих льотчиків”. І він справді об’єднався з могутнім Юрієм Ковальчуком, якого називають одного з авторів війни РФ проти України.
Тому можна не сумніватися, що він, звісно ж, яструб. Але у відповідь на запитання, хто в Кремлі може скласти фронду Путіну, я б сказала б, що всі, абсолютно всі. Різну фронду, але, загалом, усі.
Читайте також: Путін не помічає внутрішньої загрози в Кремлі: експерти — про роль Кирієнка