Курносова: Близько 50% росіян підтримують дії Путіна – це їхня моральна відповідальність

На результати соціологічних опитувань в авторитарних країнах на кшталт Росії слід звертати увагу, проте довіряти їм не варто. Таку думку висловила російський політичний аналітик, головна редакторка порталу “Після імперії” Ольга Курносова в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA.

– Одні кажуть, що те, що відбувається в країні, – це війна Путіна проти України. Інші кажуть, що це війна росіян проти України. Як ви вважаєте?

– Я вважаю, що це набагато складніше. І ми реально бачимо, що чимало росіян підтримують цю війну. Зрозуміло, що в такій ситуації, як сьогодні в Росії, не можна ставитися до цифр соцопитувань як до абсолютних. Але те, що близько 50% росіян справді підтримують, – це факт. Звичайно, ми розуміємо, що вони “отруєні” пропагандою тощо. Проте ми живемо не в 20-му столітті. Кожен має можливість подивитися все в Інтернеті та всю інформацію верифікувати. Тому коли люди не хочуть знати цього, не хочуть знати правди – це їхній свідомий вибір. Я розумію, що так жити простіше, але саме тому чимало росіян несуть відповідальність. Причому потрібно розрізняти юридичну відповідальність, яку нестимуть конкретні люди, і моральну відповідальність. Ось ця моральна відповідальність, як на мене, лежить на всіх росіянах.

– Як Ви вважаєте, чи таким масовим мовчанням росіяни призведуть до загибелі своєї країни на світовій арені?

– Політичне самогубство насамперед вчиняють Володимир Путін та його оточення. Тому що саме вони сьогодні керують країною і множать країну на нуль, перекреслюючи не лише свої економічні успіхи, якими вони могли би колись, можливо, навіть пишатися, а й успіхи своїх численних попередників. Наприклад, ось залежність Європи від російського газу, якої зараз Європа швидко позбавляється.
Вони знищують те, що робили їхні попередники. Я вже не кажу про те, що деякі українці та деякі люди у світі навіть російську культуру зараз не готові сприймати і вважають, що умовний Пушкін та умовний Достоєвський із Толстим теж несуть відповідальність за те, що відбувається. Ось це вже точно неправильно, але навіть такі речі відбуваються.

– Чому досі Європа не запровадила ембарго на російські енергоносії? Це якесь загравання зараз із Російською Федерацією та побоювання Європи? Чи щось інше?

– Щоб не заплутатися, треба завжди розділяти, що окремо існують економічні та воєнні питання. У чому проблема російського керівництва? Воно весь час усі ці питання докупи звалює і в результаті кудись кидається, не зваживши всі плюси та мінуси окремо за кожною із цих статей. Зрозуміло, чому запроваджують санкції. І європейці, і американці це докладно пояснюють: вони вдаватимуться до все нових санкцій, доки російська воєнна машина не зламається і доки Росія не втратить можливість далі розвивати свої агресивні дії. До того ж, завжди була якась надія, що, можливо, просвітлення в мозку настане і вони почнуть ухвалювати правильні політичні рішення. Але просвітлення все ще не настало. Можливо, й настало, але ми про це ще не здогадуємось і не бачимо реалізації цього просвітлення. Тому запроваджуватимуть усе нові й нові санкції. Я думаю, що нафтове ембарго – не за горами. Про нього попереджали, Москва не почула, але це проблема. Тому, я думаю, що, звичайно, у наступному пакеті буде нафтове ембарго. Насправді кількість опцій мвйже нескінченна, аж доки все це не закінчиться.

– У разі продовження наступу Путіна зберігається загроза не лише для України, а й надалі для усієї Європи. Наскільки зараз світ достатньо підтримує Україну у воєнній сфері?

– Ми ж усі чудово розуміємо, що насправді ніхто не думав, що Україна зможе чинити опір так довго. А сьогодні вже 47 днів проти сил ворога. Ми всі пам’ятаємо, що Франція за 43 дні здалася Гітлеру, а вже 47 днів. І, відповідно, ніхто не думав, що Україна буде готова виборювати своє право на життя. Тому постачання так і виглядало. Спочатку – невелике. Потім дедалі більше. І зараз, коли є розуміння, що Україна може перемогти у воєнному протистоянні, справді починаються якісь серйозні речі. Чому це так запізнилося? Ну, тому що. Тому що є економічні, політичні, військові питання. І те, що Україна безумовно виграє інформаційну війну з першого дня, робить вирішення цих військових питань простішим. Тому що, звичайно, якби не було ось цього тиску суспільства по всьому світу, виборців, лідери сучасного світу, можливо, досі не розхиталися б. Але вони розуміють, що якщо вони не допомагатимуть, то їх просто не оберуть наступного разу.

До речі, вчора відбувся перший тур виборів у Франції. Еммануель Макрон Разом із Марін Ле Пен вийшли у другий тур, тому ми подивимося, як розвиватиметься кампанія другого туру. На мою думку, з політичного та військового погляду Макрон може активізуватися під час кампанії другого туру. Побачимо.

– Але питання одне і головне: а яким буде результат? Чи можна дістати того ж Путіна, щоб покарати? Взяти цих росіян, які творили звірство, та покарати.

– Це залежатиме від воєнної ситуації. Ордер на арешт Мілошевича було виписано тоді, коли ніхто не думав, що цей ордер може бути реалізований. Але потім ми пам’ятаємо, як усе закінчилося. І власне Мілошевич потрапив на лаву воєнного трибуналу. Мені здається дуже важливо наголосити, що навіть Вальтер Шайнмаєр, який вважався одним із близьких прихильників Росії, заявив про необхідність притягнення до кримінальної відповідальності особисто Путіна та Лаврова. Це дуже показова заява. Тому незалежно від цього, коли цей суд може бути реалізований, запустити всі процеси: аж до виписування ордера на арешт Путіна, Шойгу, Лаврова. І це треба робити вже зараз. Тому що має бути розуміння, що злочинці повинні бути покарані. Мені здається, мало хто у світі, окрім “отруєних” пропагандою росіян, не розуміє, що ці люди є злочинцями. Не просто якісь банальні вбивці, а люди, на руках яких кров численних цивільних, військових, зокрема російських військових. Тому що, кидаючи російські війська, російських строковиків у цю криваву м’ясорубку, саме верховний головнокомандувач відповідає за їхню смерть.

– Соціологічні опитування у Росії показали, що 83% росіян схвалюють діяльність російського президента. Запитання, як це так підрахували? Чи справді росіяни зараз об’єдналися нібито проти спільного ворога, нібито проти колективного Заходу та дружно протистоять?

– У всіх цих опитуваннях потрібно дивитися на цифру відмов. Вона у всіх останніх опитуваннях дуже велика. І відмовляються відповідати зазвичай ті люди, які уявляють, що від них хочуть почути, але вважають інакше і тому відповідати відмовляються. Так що, звісно, ​​це не 83%, як я вже казала. На мою думку, це десь близько 50%. До того ж, у Москві та Петербурзі ця цифра нижча. Загалом у великих містах ця цифра нижча. Серед молоді також більшість проти війни. Тому єдності немає. Славнозвісний мітинг у Лужниках, який усім показували, – це стандартна історія, на яку зганяли бюджетників, студентів.

Якщо говорити та оцінювати якусь основну емоцію, яку відчувають зараз росіяни, то це страх. Якщо хтось об’єднується навколо Путіна – зі страху. Тому що реально люди починають шукати, куди виїхати з великих міст. Якщо подивитися запити на “Авіто”, то багато хто купує дозиметри, купують протигази. Росіяни справді побоюються, що їхній лідер може використати ядерну зброю. І вони теж можуть від цього постраждати. Тому я не говорила б про те, що ось росіяни всі це підтримують.

Щодо тих людей, які перебувають за кордоном, там теж є різні люди. Є ті, що працюють, навчаються і у яких з головою все гаразд. А є так звана економічна еміграція: хтось вигідно одружився, вийшов заміж і таке інше. І ось серед цієї економічної еміграції є давні шанувальники Путіна. Але я думаю, що їх усіх знайдуть і, нарешті, вже відправлять на батьківщину оспівувати Путіна. Тому що вони чомусь вважають за краще вклонитися Путіну десь в Італії чи Німеччині. Дуже дивно. Їдьте і зробіть це на Красній площі.

– Як вважаєте, зараз відповідальність за війну Росії в Україні – колективна? Чи це відповідальність окремих персоналій?

– Зрозуміло, що всі ми бачили з вами засідання Ради безпеки РФ, на якому було абсолютно очевидно, що Путін намагається всіх затягти і в цю колективну відповідальність. Але те, що в Росії сьогодні існують партія війни та партія миру, це також ми бачимо. Абсолютно однозначно бачимо витівки Кадирова, який раптово став обличчям партії війни. Мабуть, нікого не знайшлося. І Турчака, який намагається зробити із себе лідера “Єдиної Росії”. До того ж, іще періодично Медведєв щось таке каже. Ось ці три головні постаті від імені партії війни. І вони нападають, хоч як це парадоксально, навіть на Дмитра Пєскова. Я вже не говорю про Мединського та переговорну групу. Про Абрамовича я теж не говорю. До умовної партії миру можна записати того ж таки Абрамовича. Багато хто каже, що до неї входить Чубайс, можливо, ще хтось. І, звичайно, ми чудово розуміємо, що різні перемовини відбуваються за багатьма напрямками. Ті переговорні групи, які існують, лише викладають на папір домовленості. Власне, один із таких переговорників буквально сьогодні перебуває у Москві. Це канцлер Австрії Ніхаммер. Він проводить закриту зустріч. Перед цим він був у Києві. Тому я думаю, що якісь пропозиції він обговорив із президентом Зеленським і щось сьогодні обговорюватиме з Путіним. Треба сказати, що це перша зустріч Путіна із європейським лідером після початку війни. Побачимо. Ніхаммер заявляє про це і не приховує, що він намагатиметься навести мости.

Я абсолютно погоджуюся з Володимиром Зеленським про те, що перемовини потрібні, бо будь-яка додаткова смерть — це погано. Тому якщо вдасться про щось домовитися, це все одно добре, бо будь-яка війна врешті-решт закінчується мирним договором. І що раніше такий мирний договір буде, то краще для всіх сторін. Але насправді я чудово розумію, що для Росії також краще, щоб договір був підписаний якомога раніше. Що раніше піде правляча верхівка, то більше шансів з’явиться у Росії. Тому що втрати Росії від війни набагато більші. І нині навіть не всі можуть оцінити їхній масштаб.

Нагадаємо, політолог Володимир Фесенко в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA розповів про можливі провокації агресора РФ на 9 травня у пострадянських країнах, двоїсту політику Молдови через неможливість відмовитися від російського газу, а також про те, як за Володимира Путіна День перемоги перетворився з дня пам’яті про загиблих у Другій світовій війні на свято імперії та день перемоги над Заходом.

Зеленський – в інтерв’ю CBS: Путіну вже ніхто руки не потисне

Агресор РФ змушує дітей в ОРДЛО ходити до шкіл на передовий, роблячи з них живий щит – омбудсмен

Читайте також: Заступник голови парламентської фракції “Слуга народу” Євгенія Кравчук в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA розповіла про підсумки візиту президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та голови дипломатії Європейського Союзу Жозепа Борреля до України, а також про переваги повноцінного членства України.