Вчора о 21:52
У світі немає технологій, які дали б змогу повністю захистити від ракетного удару архітектурний об’єкт або великий монумент, тому в Україні під загрозою перебувають усі культурні об’єкти. Про це сьогодні, 7 грудня, в ефірі телеканалу FREEДОМ сказала заступниця міністра культури та інформаційної політики України Катерина Чуєва.
“На жаль, на сьогодні поки що в жодній країні світу немає технологій, які дозволили б зберегти або повністю захистити, наприклад, від ракетного удару архітектурний об’єкт або якийсь великий монумент. Тому єдине, що можна зробити в даній ситуації з великими об’єктами, — це справді укріпити деякі частини, закрити або демонтувати на певний час ті частини, наприклад, скло, вітражі, будь-які інші фрагменти або елементи інтер’єрів, екстер’єрів, наскільки це фізично можливо”, — сказала Чуєва.
Вона зазначила, що фахівці, які працюють з українськими об’єктами культурної спадщини, — це дуже досвідчені люди, які знають у деталях, як у тій чи іншій ситуації може відреагувати споруда.
“Звісно, багато варіантів обговорювали, але, на жаль, такого універсального зі стовідсотковою гарантією варіанту захисту для великих об’єктів не існує”, — констатувала заступниця міністра.
У Києві та інших містах низку монументів або окремі фрагменти споруд закривають щитами й обкладають мішками з піском. Такі дії спрямовані на захист від ударної хвилі, але від прямого попадання захистити не можуть.
Проблема стосується і культурної спадщини, яку можна переміщати, — музейних, архівних, бібліотечних колекцій.
“Ми знову ж таки стикаємося з проблемою того, що вся територія України під ударом, і стовідсоткової гарантії, безпечного місця для того, щоб перемістити такі обсяги культурних цінностей, які є в розпорядженні України, на сьогодні всередині країни практично немає. Хоча, безумовно, велику ділянку роботи було закрито, попри обстріли, що почалися, складнощі з виїздом спеціалістів із місць, значна частина музейних предметів із тих регіонів, звідки можливо було це зробити, була евакуйована. Це стосується, наскільки мені відомо, і архівів, і, частково, бібліотечних цінностей”, — сказала Чуєва.
Вона нагадала, що російські окупаційні війська грабували музеї в Херсоні, вивозили все, що мало хоч якусь цінність. Водночас, за словами Чуєвої, у цих заходах брали участь також і деякі музейні співробітники, зокрема з кримських музеїв.
“Частину предметів, принаймні з краєзнавчого музею, очевидно, вкрадено, тому що були свідоцтва про те, що, наприклад, нумізматику або зброю просто завантажували в приватні машини ті, хто вивозив, і це не передавали, очевидно, до музею”, — розповіла Чуєва.
Заступник міністра зазначила, що зараз складно сказати, яка частина залишилася від музейного фонду. Готується комісія зі звірки того, що залишилося в цих пограбованих музеях, але поки що це складно зробити, тому що після деокупації Херсон перебуває під обстрілами.
“Але все ж таки ця робота ведеться, були проведені слідчі дії, зафіксовано все, що необхідно для відкриття кримінальних справ. Тож ми працюємо спільно з правоохоронними органами”, — наголосила Чуєва.
Вона переконана, що будуть запущені юридичні процеси, спрямовані на відстоювання і захист прав та інтересів України та українського народу в міжнародному правовому полі. Водночас Чуєва наголосила, що слід очікувати на довгий і складний процес щодо питань, які стосуються і коштів на відновлення, реставрацію об’єктів нерухомої культурної спадщини, і повернення тих предметів, які були вивезені російськими окупантами з території України.
Читайте також: Вистояли у Другу світову, але не пережили агресію РФ — знищено або пошкоджено понад 560 об’єктів культурної спадщини України
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
