Сьогодні о 22:52
Блокування української агропродукції на польському кордоні 21 лютого стало головною темою селекторної наради президента України з урядовцями та главами міністерств. Польські протестувальники, які представляються фермерами, продовжують блокувати як автосполучення з Україною, так і вантажне та залізничне.
Серед протестувальників уже лунають пропутінські гасла, а президент України Володимир Зеленський запрошує на переговори польський уряд для того, щоб прояснити ситуацію на кордоні.
Блокада кордону: Україна і Польща разом шукають вирішення проблеми
Під час протесту на кордоні на одному з польських тракторів було помічено плакат зі згадкою президента РФ Володимира Путіна: “Путін розбереться і з Україною, і з Брюсселем, і з нашим урядом”. Так званий “польський фермер” з даним плакатом виявився агентом російських спецслужб, його внесено в українську базу “Миротворець”.
Йдеться про Петра Панасюка. Польські правоохоронці вже відкрили проти нього провадження за розпалювання ненависті. Стаття передбачає штраф або позбавлення волі до 2-х років. У своїх соцмережах Пьотр Панасюк підтримує російських окупантів і пропагує російську агресію, при цьому називає себе “кваліфікованим істориком, геополітиком, геостратегом”.
Генеральний консул Польщі у Львові Еліза Дзвонкевич засудила дії польських фермерів на українському кордоні. На своїй сторінці у Facebook вона написала, що це “ганебні дії”, і засумнівалася, що за блокуванням кордону дійсно стоять польські аграрії.
“Я більше не можу мовчати. З любові до власної Батьківщини. Я не можу робити вигляд, що не бачу цих ганебних дій Польщі на польсько-українському кордоні. Прошу вибачення у вас, дорогі українські друзі. Те, що відбувається, не може бути справою рук моїх співвітчизників. Справжній поляк ніколи не вдарить ножем у спину сусідові, який бореться за свободу. Справа не у вимогах, а у формі протесту. Сором і ганьба. Прошу вибачення у воюючої України, вибачте”, — написала Еліза Дзвонкевич.
Страйки польських фермерів на кордоні з Україною почалися на початку лютого 2023 року. Днями протестувальники заявили про “тотальну блокаду”: йдеться про перекриття як автомобільних доріг, так і залізничних шляхів. Українське зерно мітингувальники стали висипати з фур і вагонів просто на землю. Уряди двох країн — Польщі та України — наразі шукають способи вирішити напружену ситуацію з вигодою для всіх сторін.
Після наради з українськими міністрами президент України Володимир Зеленський звернувся до влади Польщі та Євросоюзу. Він наголосив, що ситуація на польсько-українському кордоні додає загроз для постачання зброї українській армії на фронт. І закликав керівництво Польщі до початку якнайшвидших переговорів щодо розблокування кордону.
“Україна завжди пам’ятатиме польський вибір, зроблений 24 лютого у відповідь на російське вторгнення. Це був вибір на користь спільної сили. Мільйони поляків були і залишаються з нами — і серцем, і ділом. І я вдячний їм усім. І я вдячний усім зараз, хто не мовчить і підтримує справедливе рішення заради наших спільних інтересів. І, я думаю, кожен зрозуміє, що Україна не може змиритися з тим, що відбувається на кордоні між нашими державами. І тим більше з тим, що там почали з’являтися відверті пропутінські гасла. Це неправильно. І антисолідарно”, — заявив Володимир Зеленський.
В уряді Польщі підтримали заклик Зеленського до зустрічі на кордоні. Держсекретар канцелярії президента Польщі Анджей Дера заявив, що президент Анджей Дуда підтримує зустріч такого формату. За його словами, ситуація фатальна з обох боків і цю проблему необхідно вирішити.
“Президент виступає за те, щоб цей діалог відбувся. Наші фермери борються за засоби до існування. Український народ бореться за засоби до існування. Ситуація фатальна з обох сторін, з цього погляду, тому що рішучість з обох сторін величезна, і цю проблему просто необхідно вирішити”, — сказав Анджей Дера.
За словами політолога Олега Лісного, висипання зерна — це кримінальна відповідальність, тому що це псування майна. Перекриття залізниці теж є злочином.
“Проблема не в Україні. Це загальна проблема для всього Євросоюзу. Скрізь страйкують, але тільки на окремій ділянці чомусь є незрозумілі, м’яко кажучи, гасла. Президент чітко вказав на проблеми і на те, що має зробити польська сторона — не повинно бути гасел про Путіна”, — вважає Олег Лісний, віце-президент аналітичного центру “Політика”.
Не виключено, що польських фермерів на такі радикальні дії, як висипання українського зерна на землю, підштовхує рука Кремля.
“Ці акції відбуваються в емоційному середовищі. Створюються ситуації, які мають вивести українців на емоції і довести до точки кипіння. І на цьому тлі українці мають зробити щось образливе для поляків. Я розумію, що ні полякам, ні українцям це невигідно. Отже, є третя сторона, яка дуже серйозно вклалася в ці заходи”, — каже Олег Лісний.
“Я впевнений, що за всім цим стоїть Росія. Тому що деяких політиків, які піарилися на тому, що зерно висипали з машини, ми бачили і рік тому, і півтора року тому, і два роки тому. Вони не пов’язані з партією “Конфедерація”, яка є проросійською партією, її лідер відкрито виступав за те, щоб Україну не приймали до Європейського союзу”, — вважає Володимир Балін, віце-президент Асоціації міжнародних автоперевізників.
За словами Баліна, перевізники вже готові об’їжджати польський кордон і проїжджати на територію ЄС через інші країни.
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук заявив, що триває робота над розширенням пропускних спроможностей і можливістю здійснювати транзит української продукції через Польщу. Україна зазнає збитків, але пред’явити вимоги про компенсацію нікому.
“За листопад і грудень втрати через блокування кордону польськими перевізниками і фермерами склали понад 1,5 млрд. євро”, — заявив Денис Марчук.
За словами Марчука, Україна може почати дзеркальні дії щодо польської продукції.
“Я думаю, що можливі теж такі дзеркальні методи щодо тих продуктів харчування, які йдуть з боку території Польщі. Але ми маємо розуміти, що ситуація з логістикою, коли з боку Польщі рухаються гуманітарні та військові вантажі, для нас дуже важлива в період війни. Якщо ми почнемо погіршувати ситуацію, то немає гарантій, що вони повністю не перекриють рух”, — уточнив Денис Марчук.
На думку експертів, зараз необхідно проводити переговори з Польщею, тому що на кордоні застрягли важливі вантажі, зокрема гуманітарного та військового призначення. Загалом на в’їзд в Україну заблоковано щонайменше 4 тис. машин.
Акції фермерів проходять по всій Європі і не пов’язані з поставками українського зерна. Водночас, протести фермерів у Польщі гіперболізовані порівняно з протестами аграріїв в інших країнах ЄС.
Фермери протестують по всій Європі, але в Польщі протест частково політизований
Як розвиватимуться події на польсько-українському кордоні, які справжні причини протестів фермерів і як Україна може розв’язати дану ситуацію, в ефірі телеканалу FREEДOM розповів міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.
— Що стосується дій фермерів, то наскільки потрібно звернути на цю ситуацію саме польським правоохоронним органам?
— У польських правоохоронних органів була досить швидка реакція. Важливо також підкреслити, що всі речі, які мають провокаційний характер, не є масовими. Увечері 20 лютого залізниця була розблокована, вона сьогодні працює.
Були ситуації з блокуванням військових вантажів. Польська поліція на це відреагувала і супроводила цей вантаж, щоб він без черги переїхав кордон і потрапив в Україну. Звичайно, є політизоване, на мою думку, ставлення до експорту з України, там багато міфів і таке буває в різних складних ситуаціях.
У будь-якому разі потрібні терпіння, розуміння і постійне роз’яснення. Це не перший і не останній протест фермерів у Європі. Це, в принципі, частина їхнього життя. І це частина життя кожної влади в Європі — спілкування з фермерами, дискусії та взаємні компроміси.
— Зерно, яке висипали поляки на залізниці, прямувало транзитом до Німеччини. Тут незрозуміло, хто зазнає збитків. І, звичайно ж, хто ці збитки оплатить, але це вже другорядне питання. Ось щодо першопричини цих збитків, які несуть польські аграрії, що можна сказати?
— Є низка причин, які якоюсь мірою підсилюють одна одну. Протести були не тільки в Польщі, вони були по всій Європі. І причини цих протестів можна узагальнити у дві основні. Перша — це невдоволення європейських фермерів особливими екологічними вимогами, так званим зеленим курсом. Друге — це зменшення або зміна дотацій.
Водночас паралельно відкриваються нові ринки сільгосппродукції в Європі для інших країн у світі — Бразилії, України, Нової Зеландії, Канади, Австралії.
Це зараз великий європейський порядок денний, який дуже високо стоїть серед інших питань. Частково в Польщі це було політизовано і посилено, очевидно, якимись емоційними моментами і, в тому числі, було підігріто окремими персонажами.
Сильне падіння цін уже другий рік відбувається не через Україну, а через хороші врожаї у світі. Так співпало, що це сталося в Бразилії, Америці, Аргентині та тій самій Росії, яка демпінгує і водночас вирішує свої політичні завдання.
Цей клубок причин створив ось такий поганий результат. І це нам усім треба враховувати, і владі, зокрема. Треба розуміти, що у нас паралельно дуже важливий, навіть більш важливий процес, ніж інші торговельні дискусії, які зараз є, — це продовження термінів безмитної торгівлі з усією Європою, які закінчуються 5 червня.
Було отримано чергове позитивне рішення, якщо не помиляюся, 23 чи 24 країни проголосували “за”, а кілька утрималися, де лише помірні обмеження лише на яйця, курку і цукор. Тобто цей процес рухається правильно і він конструктивний. Це когось дратує і ми маємо зважати на те, що процес потрібно довести до кінця зі спокійною і тверезою головою, розуміючи все, що відбувається.
— У країнах Балтії фермери страйкують проти зменшення дотацій і в тому числі проти російського зерна. Вони спеціально на цьому акцентують. Тобто вони вирішують свої проблеми всередині ЄС, але протестують, щоб через їхні країни не йшло транзитом російське зерно. Як ви вважаєте, чи варто це враховувати у вирішенні цієї ситуації?
— По тому порядку денному балтійських фермерів, зокрема литовських, ведеться певна робота. Я думаю, що найближчими місяцями там буде готовий результат, який багатьох здивує. Треба набратися терпіння, щоб усе було правильно, і головне, щоб на практиці було реалізовано. Тому що ми бачимо за останні два роки різні сигнали, коли оголошуються санкції, але вони, по суті, не працюють.
— Наскільки покращить ситуацію побудова альтернативних шляхів через кордони з іншими сусідніми країнами? Зокрема йдеться про новий маршрут, який проходитиме від українського порту Ізмаїл до румунської Констанци та дунайських портів Німеччини.
— Звісно, покращить. Це досить перспективна історія, тому що чим більше варіантів, тим краще. Важливо домовлятися з іншими сусідами. Без прив’язки до Польщі ми цей маршрут в уряді планували. Дякую Мінтрансу — він його підготував досить добре. Раніше ми зустрічалися з бізнесом, бо передбачали погіршення ситуації на польському кордоні.
Зараз ведеться виключно технічна робота — скільки потрібно барж, контейнерів, куди вони зможуть доходити.
— Президент Володимир Зеленський після селектора заявив: “наші наступні кроки будуть дуже скоро”. Розкрийте таємницю, про які кроки йдеться?
— Таємницю я не розкрию. У своєму зверненні президент сказав багато чого. Особисто мені воно сподобалося – дуже чітке і збалансоване.
Це все одно дуже тонкі відносини. Президент чітко дав зрозуміти, що в пріоритеті — дружба і солідарність із Польщею. У нас із Варшавою спільні цілі. Все інше не повинно стояти над цими спільними цілями.
Читайте також: Заборона на імпорт російської агропродукції в ЄС допомогла б знизити напругу серед європейських фермерів, — Ченцов
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
