Кремль застосує хімічну зброю у війні проти України: всі версії — в розборі Олексія Мацуки

Росія може застосувати хімічну зброю на українському фронті — це нова загроза, про яку активно заговорили і політики, і експерти.

Такий сценарій нібито всерйоз розглядають в Кремлі. Причому інформація йде не з Москви: такими даними володіє Захід.

Наскільки велика небезпека? Що може статися? І за яких обставин? Про це — в авторській програмі шеф-редактора телеканалу FREEДОМ Олексія Мацуки.

Нова загроза

Про нову загрозу — хімічну зброю — і її можливе застосування Росією на українському фронті написало американське видання Politico. Журналісти посилаються на джерела з адміністрації Байдена. Ті, оцінивши погрози, дійшли висновку, що Путін може задіяти таку зброю з більшою ймовірністю, ніж натиснути на ядерну кнопку. Причому це не домисли журналістів — газета написала, що такою інформацією володіють відразу шість високопосадовців!

“В разі, якщо російська армія продовжить зазнавати втрат на фронті, або трапиться її повна поразка, …Москва може вдатися до застосування хімічної зброї — в тому числі тієї, яку в США пов’язують з використанням для отруєння Олексія Навального”, — з публікації видання Politico.

Ми перевіряли цю інформацію ще раз, і почули від американських чиновників: оперативна інформація про це справді є. Вона не дає підстав припускати, що атака відбудеться найближчими днями чи тижнями. Навпаки, прогноз, що з настанням зими бойові дії дещо вщухнуть. Але дуже різні джерела — від даних розвідки до російських опозиціонерів — зараз заговорили, що в Кремлі обговорюється сценарій використання хімзброї.

І тут насамперед варто розібратися — що в принципі може піти в хід? Що є в російському військовому арсеналі?

Від зарину до “Новичка”

Якщо вірити офіційним заявам Москви, Росія хімічної зброї не має. Взагалі. Ще в 1993 році країна приєдналася до спеціальної конвенції, згідно з якою його розробка, виробництво та застосування заборонені. І в вересні 2017-го нібито позбулися всього. Тоді, за офіційною версією, всі 40 тис. тонн радянських запасів було остаточно знищено. Але як у це повіриш, якщо згодом Росія неодноразово опинялася в епіцентрі скандалів, де хімзброя якраз фігурувала…

На озброєнні Радянського союзу було щонайменше десяток бойових отруйних речовин. І це лише ті, про які відомо. Одне — це засіб нервово-паралітичної дії під назвою “Новичок”. Той самий, яким у Великій Британії в 2018-му намагалися отруїти родину Скрипалів. А через два роки цю отруту, за даними німецьких фахівців, задіяли при отруєнні російського опозиціонера Олексія Навального. Наслідки від отруєння “Новичком” дуже важко лікуються. Ця отрута не має ні смаку, ні запаху.

Ще одна низка скандалів пов’язана із застосуванням іншої отрути — зарину. Він також був на озброєнні СРСР, а згодом — Росії. І його Кремль, мабуть, надавав режиму сирійського диктатора Башара аль-Асада. За даними німецького Global Public Policy Institute, зарин там використовували понад 300 разів! Найімовірніше, застосовували у боєприпасах.

Той самий генерал Суровікін керував російськими військами в Сирії і теоретично міг використати знайомі йому засоби, які вважає ефективними, припускають експерти.

“До російського військового керівництва приєдналися люди, які мають досвід застосування хімічної зброї в Сирії. Якщо Росія продовжуватиме в тому ж дусі і відчує, що може посилити тиск за рахунок знищення мирних жителів, то цілком логічно, що таким збоченим чином тиск буде посилено ще більше”, — вважає директор інституту зовнішньої політики Фінляндії Міка Аалтола.

Скептикам, які думають, що на таке Росія піти не здатна, нагадаю ситуацію зі штурмом заводу “Азовсталь”. В ході якого, за даними Держдепартаменту США — і про це відкрито заявляли у Вашингтоні — Москва вже була готова застосувати хімічну зброю, змішавши для конспірації отруту зі сльозогінним газом.

“Нам доступна достовірна інформація про те, що росіяни, можливо, готувалися використовувати отруйні речовини; потенційно — сльозогінний газ, змішаний з іншими отруйними речовинами, щоб послабити та вивести з ладу українських військових та цивільних в Маріуполі, послабити оборону міста”, — заявив речник Державного департаменту США Нед Прайс.

І лише публічне оголошення, що атака готується, змусило Москву від неї відмовитись.

А ось експерти-хіміки говорили тоді, що дуже важливо заздалегідь розробити систему моніторингу, бо одна річ — підозрювати Росію, а інша — зібрати докази застосування хіміозброї. Це, виявляється, не так просто.

Та сама історія і зараз. Якщо раптом Москва від загроз перейде до реалізації свого плану — як це можна буде довести? Експерти-криміналісти говорять про правила та протоколи, коли негайно потрібно буде зібрати зразки ґрунту, води, тканин загиблих тварин… І тут же відправити до лабораторій в Лондоні чи Вашингтоні — провести аналіз можуть далеко не скрізь.

“Неможливо виявити конкретну хімічну речовину, якщо немає конкретних матеріалів, наприклад, зразків крові, волосся, одягу; потрібні тіла мертвих тварин — якщо тварини поряд загинули. Потрібні зразки води та ґрунту, які взяли навколо. Через війну зібрати їх ще можна, а як передати? Але вони необхідні”, — пояснив британський експерт з хімічної зброї Ден Казетта.

З іншого боку, звучать і оцінки, що в ситуації війни не до криміналістики, не до розслідування, яке може тривати місяці. Достатньо буде просто об’єктивних даних та політичної волі — визнати, що Москва вкотре пішла проти всіх правил. І відповісти. Як мінімум, новими санкціями.

“Часто це складність доступу до місця події, а також політичні аспекти. Коли пів світу підписало Конвенцію про заборону хімічної зброї, її використання є великим прецедентом. Я думаю, здебільшого це політичне рішення — визнавати чи не визнавати використання”, — розповів експерт з реагування на аварії з небезпечними речовинами Максим Довгановський.

В Києві кажуть, що в курсі ситуації, що відбувається біля лінії фронту, моніторять. Але поки що не бачать безпосередньої підготовки Росії до використання такої зброї.

“Однозначно, у них хімічна зброя є. Вони мають підрозділи РХБ-захисту на території України, які можуть застосувати хімічну зброю. Але розвідка зараз не підтверджує те, що росіяни масово перевозять боєприпаси з отруйними речовинами”, — уточнив заступник начальника головного оперативного управління Генштабу ЗСУ Олексій Громов.

Але тут постає ще одне питання — а що якщо виток інформації в Москві допустили навмисно? Що, коли вся ця історія з хімічною зброєю — лише нова частина вже випробуваного Кремлем плану?

Примушення до переговорів

Зараз все більше підозр, що багато, з того, що говорить і робить Росія — таке собі “примушення до переговорів”. Що саме для цього використовують загрози застосувати атомну зброю або влаштувати ядерні випробування над Чорним морем… Або ті ж дивні заяви про “брудну бомбу”, які з’явилися наче “нізвідки”, так і зникли з порядку денного та інформаційного простору. Далі розпочалися обстріли українських енергооб’єктів, і Росія відверто заявила — це також спроба змусити і Україну, і Захід погодитись на переговори. Причому це прозвучало на засіданні Ради безпеки ООН, яке Київ попросив скликати після останніх масованих обстрілів. І просто в залі під запис від постпреда РФ при ООН Василя Небензі почули — мовляв, або ракети летітимуть далі, або поговоріть з нами.

“СВО” реалізовуватиметься військовими методами, доки київський режим не займе реалістичну позицію, яка б дозволила в рамках переговорів обговорити та спробувати врегулювати ті питання, які змусили нас розпочати “спеціальну військову операцію”, — зазначив Василь Небензя.

Тут, звичайно, варто розібратися — це тиск на українську владу або більше прагнення показати Заходу, що ризики, мовляв, зростають… Але як би там не було, довгий час “стискати пружину”, постійно підвищуючи ставки і посилюючи ескалацію — теж неможливо.

“Російський вузол дуже міцно затягується і перетворюється на Гордіїв вузол. І з кожним тижнем, з кожним місяцем проблематика стає дедалі важчою. Швидше за все, прийде певна точка, певний банальний випадок, що розрубає цей Гордіїв вузол. Це має статися обов’язково, питання лише в тому, коли саме, за яких обставин і з якими наслідками для путінських еліт, всієї російської нації, і для українців зокрема”, — сказав військовий експерт Петро Черник.

В Києві вже заявили, що такий шлях до переговорів вважають неприйнятним. Особливо після нових ракетних обстрілів, які викликали блекаут.

“Я вважаю, що Європа спільно з усім демократичним світом має діяти більш практично стосовно Росії. Вони вимагають від нас переговорів, вимагають здачі наших державних інтересів, розуміючи, що ми не можемо піти цим шляхом від слова зовсім”, — підкреслив секретар РНБО Олексій Данилов.

Про те, що цю розмову Москва просить не заради миру, сумнівів, схоже, не лишилося. І, за словами західних експертів, логіка тут проста: під час переговорів запропонувати оголосити перемир’я, хай і тимчасове. Зупинити бойові дії, підтягнути резерви. Використовувати паузу для того, щоб закріпитись на вже зайнятих територіях. А потім під будь-яким приводом звинуватити Україну в порушенні домовленостей та розпочати все з новою силою. Тільки вже посиливши своє угруповання та закінчивши навчання свіжомобілізованих.

“Єдине, що робить передчасне перемир’я це дозволяє обом сторонам переозброїтися. І оскільки Росія зараз найбільше виснажена, вона найбільше від цього виграє, а потім відновить війну. Так що все, що ви купуєте за перемир’я — це продовження війни. Це не вирішило б жодної з основних проблем”, — прогнозує директор з російських досліджень в аналітичному центрі CNA Майкл Кофман.

Тут ще важливо звернути увагу: щоразу інформація про нову загрозу з’являлася саме після чергових провалів Росії на фронті. Зокрема, після початку контрнаступу ЗСУ в Харківській області… А джерелом ставали не російські чиновники, а… іноземна преса, до якої більше довіри. Та й західні розвідки отримували численні “сигнали”. І зараз все знову, один в один. Тож не виключаю, що в Кремлі просто дістали з колоди ще одну карту, яку дуже намагаються видати за туза.

Як буде далі — побачимо. Час зараз такий, що нічого не можна списувати з рахунків, і водночас — жодна загроза за великим рахунком не здатна сама по собі кардинально змінити ситуацію. І все, як і раніше, вирішуватиметься на полі бою, на фронті. Ну, а що саме відбуватиметься \— обов’язково поговоримо в одному з наступних випусків.